1.2.3 Рамках служби волонтер

Різноманітність напрямів, форм та методів волонтерської діяльності відкриває широкі перспективи для активізації духовного, інтелектуального та культурного потенціалу, що детермінує розвиток людини і суспільства як сьогодення, так і майбутнього. Усвідомлення майбутнім психологом місця і ролі волонтерської роботи для суспільства та як засобу особистісного розвитку та самореалізації, самовизначення та самоствердження, як способу надання допомоги людям, які її потребують, є шляхом не тільки саморозвитку, а й професійного становлення. Волонтерство є, по суті, частиною кожної цивілізації та будь-якого суспільства. У загальному розумінні – це той внесок, який робиться фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної платні, без просування по службі, для добробуту і процвітання спільнот та суспільства в цілому.

Ця діяльність може набувати різних форм: від повсякденних форм взаємодопомоги до спільних дій під час кризи.

Волонтери відіграють різносторонню роль в розвитку та добробуті країн. В рамках національних програм та програм ООН сприяють розвитку гуманітарної допомоги, технічного співробітництва, пропаганди прав людини, демократії та миру. Волонтерство є також основою діяльності недержавних та громадських організацій (дитячих, жіночих, молодіжних), професіональних організацій та профспілок. Більшість компаній з раціонального використання ресурсів та охорони навколишнього середовища не може обійтися без роботи волонтерів.

Роком виникнення волонтерського руху вважається 1859. Саме тоді французький письменник журналіст, вражений кривавими картинами битви при Сольферино, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації яка б працювала на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям. У 1920 році у Франції, біля Страсбурга, здійснено перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у межах якого відновлювалися  зруйновані Першою світовою війною ферми в районі місць найзапекливіших боїв німецьких і французьких військ. Відтоді волонтерство набуло популярності в усьому світі. За статистикою у США та європейських країнах у 1998 році цим видом діяльності охоплено майже половину громадян.

Сьогодні необхідність в роботі волонтерів зросла як ніколи. У зв'язку із посиленням впливу на найбільш уразливі групи населення таких світових проблем, як винищення навколишнього середовища, зловживання наркотиками, загроза поширення СНІД/ВІЛ, постала нагальна потреба, щоб волонтери взяли на себе більшу частку відповідальності за розвиток співробітництва з державним та приватним секторами. Та все ж, наразі, багато аспектів роботи волонтерів при її неосяжності залишаються невизначеними, оскільки у багатьох випадках їх діяльність здебільшого має неофіційний та неструктурований характер.

Термін «волонтер» - у перекладі з англійської мови, означає «доброволець». Волонтерами спочатку називали тих людей, що добровільно та виключно із свого бажання поступали на воєнну службу в деяких європейських країнах.

Відповідно до Загальної декларації волонтерів, яку прийнято на XI Конгресі Міжнародної асоціації волонтерів 14 вересня 1990 року в Парижі, волонтерство – добровільна, активна, спільна або особиста участь громадянина в житті людських спільнот для реалізації його основних людських потреб та покращення якості життя, економічного і соціального розвитку.

Воно сприяє поліпшенню якості життя, особистому процвітанню та поглибленню солідарності, реалізації основних потреб на шляху створення справедливого й мирного суспільства, більш збалансованому економічному й соціальному розвитку, створенню нових робочих місць та професій.

     Волонтерська робота сприяє соціалізації особистості, забезпечує засвоєння майбутніми фахівцями соціальної дійсності, нових соціальних ролей, норм і суспільних поведінкових стереотипів; допомагає особистісному росту, самореалізації; по-новому осмислити значення загальнолюдських цінностей, у тому числі співчуття, милосердя, їхню роль у гуманізації міжлюдських стосунків; ознайомлює із загальною культурою та специфічними субкультурами соціуму.

Волонтерська робота забезпечує природне входження студентів у суспільство, включення у соціальні зв'язки, інтеграцію у різні типи соціальних спільнот, оволодіння студентською субкультурою через організовану діяльність та особистісно орієнтоване виховання, унаслідок чого відбувається становлення соціальності індивіда.

Волонтерська робота як частина процесу соціалізації дає можливість майбутньому професыоналу-психологу включитися до всієї сукупності соціальних ролей, норм і поведінкових стереотипів суспільства; ознайомлює із загальною культурою й специфічними субкультурами соціуму.

Вона сприяє розвитку різних специфічних соціальних ролей шляхом примірювання їх на себе, порівнювання, вибору: аніматора (організатор, координатор, контролер діяльності з розробки, створення та реалізації різноманітних проектів; соціального організатора, менеджера (його завдання – бачити реальну мету, планувати етапи її досягнення, проводити моніторинг процесу змін та оцінку результатів; залучати громадян до розвитку, навчання засобами сучасних технологій, вирішення наявних проблем; ініціювати участь дітей та дорослих у різноманітних соціальних проектах; упроваджувати різноманітні масові форми соціально-педагогічної роботи (благодійні акції, фестивалі тощо); представляти інтереси громади в органах влади; вести переговори, встановлювати ділові міжінституційні стосунки; викладача (ця роль вимагає сформованості таких якостей, як: емпатія (розуміння почуттів тих, хто навчається); повага (прийняття тих, хто навчається, як конструктивних особистостей); щирість (відкритий прояв викладачем своїх почуттів); конкретність комунікації та самоконтроль (уникнення нечітких, узагальнених висловлювань, точний опис почуттів і переживань); консультанта, консультанта-клініциста (його завдання встановлювати довірливі стосунки з клієнтом; отримувати, аналізувати, класифікувати, оцінювати й інтерпретувати дані соціального та персонального характеру, домовлятися з клієнтом про мету послуг, що надаються, досягати змін у когнітивній, емоційній та поведінковій сферах клієнта або умовах його життя; наставника, посередника, експерта, адвоката, помічника, координатора та ін. Отже, завдяки виконанню волонтерської роботи людина стає дієздатним учасником суспільних відносин.

Волонтерська робота забезпечує різнобічність впливу на особистість, одночасний вплив на свідомість, почуття і поведінку, основу яких складають переконання. І. Мар'єнко підкреслює, що переконання дають можливість особистості робити той чи інший учинок свідомо, тобто з розумінням його доцільності. Обумовлюючи поведінку особистості, переконання, зазвичай, набувають форми мотивів, якими вона керується у своїй діяльності.

Моделювання власної волонтерської роботи сприяє опануванню професійного досвіду, особистісному зростанню, успішній соціалізації, залученню до милосердних гуманістичних традицій українського народу; елементів світогляду (переконань, поглядів, відносин) .

Волонтерська робота спонукає людину до активної взаємодії із соціальним середовищем, до становлення тривалих взаємин із представниками різних соціальних груп суспільства, що сприяє засвоєнню соціального досвіду.

На думку К. Роджерса, „взаємини з іншими людьми дають людині прекрасну можливість повноцінно функціонувати. Вони дозволяють людині відчути гармонію із собою, іншими людьми й оточенням. У взаєминах задовольняються основні потреби людини.

Волонтерська робота належить також і до таких видів соціальної діяльності, де професійні якості волонтерів значною мірою визначають ефективність та успішність їхньої роботи. Щодо сутності якості як психолого-педагогічного поняття, то великий тлумачний словник сучасної української мови наводить таке визначення: „Якість – внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших.

Волонтерство базується на ідеях гуманізму, в основі яких – переконання в безмежності можливостей людини та її здатності до вдосконалення. Волонтерський рух відіграє все більш значущу роль у суспільних процесах розвинутих країн світу. Вагомий соціальний і економічний внесок праці волонтерів був підтверджений у ході дослідження некомерційного сектора 22 країн, серед яких країни Західної Європи (Нідерланди, Німеччина, Ірландія, Бельгія, Австрія, Франція, Фінляндія, Великобританія), а також Австралія, США, Ізраїль, Японія, держави Центральної і Східної Європи (Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), країни Латинської Америки (Аргентина, Перу, Бразилія, Колумбія, Мексика). Автори цього дослідження А. Саламон і X. Анхайер вважають, що нині у світі відбувається «глобальна суспільна революція», що полягає у «вибуху» організованої приватної волонтерської діяльності, пов'язаної зі зростанням самовизначення особистості в сучасному суспільстві, де в наявності виступають інформаційна революція і криза держави .

На сьогоднішній день волонтерські організації існують у 80-ти країнах світу. Правління цих країн надає підтримку волонтерському руху, який набуває глобального характеру. Працюють міжнародні волонтерські організації.

Отже, теорія і практика волонтерської роботи в Західній Європі та США мають вищий офіційний статус і більший практичний досвід, ніж в Україні. Зазначимо: волонтерська робота за рубежем, спрямована на підвищення добробуту суспільства, має свої напрями й форми безкорисливої роботи.

Волонтерський рух в Україні останнім часом поширюється. Чинниками, які обумовлюють активізацію добровільництва, є загострення соціальних проблем та брак досконалої системи надання соціальних послуг вразливим верствам населення. Сьогодні в Україні діє понад 20 000 сучасних недержавних організацій, які працюють з волонтерами.

Істотну роль у зміцненні статусу добровольців при центрах соціальних служб для молоді та формуванні позитивного ставлення громадськості до їхньої діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтерів (школи волонтерів; тематичні волонтерські курси; табір підготовки добровільних помічників; курси підвищення майстерності).

Отже, волонтери в нашій державі можуть допомагати в різних соціальних інститутах, які мають свої особливості. Психологічні служби, як правило, - це "Телефони довіри", притулки або центри для тих, хто зазнав насильства.      Соціальні служби передбачають допомогу "дітям вулиці", у тому числі й роздачу їжі, одягу, ліків. Вони надають допомогу позбавленим волі, біженцям. Крім того, діють патронажні або соціальні служби для людей похилого віку та інвалідів.      Культура. Сфера культури потребує менеджерів якого-небудь проекту (музичного, театрального, музейного). Водночас волонтер може проявити свої таланти в одному із видів мистецтва. Екологічна сфера є сприятливою для прояву здібностей волонтерів. Походи, наукові експедиції, нові знання - широке поле діяльності. Від молоді потрібна лише готовність навчатися. А працювати вона зможе і в групах з охорони природи, і в центрах з вивчення радіоактивних чи інших забруднень, і в різноманітних екологічних програмах. Правозахисні програми організації охоплюють різноманітні напрями діяльності. Наприклад, асоціації із захисту прав споживачів, товариства із захисту прав ув'язнених, біженців.

Якщо це серйозно хвилює людину, якщо вона зіткнулася з порушенням прав у житті або хоче вивчати юриспруденцію, така сфера буде для волонтера досить доброю практикою.

        

Звичайно, наведений перелік соціальних інститутів, у яких можуть працювати волонтери, містить далеко не всі можливі варіанти. Є ще багато інших організацій: від різноманітних клубів за інтересами до притулків бездомних тварин, де робота волонтера може бути корисною. На відміну від ринку праці тут попит поки ще перевищує пропозицію.

          Добровільна безкоштовна робота волонтерів у громадських та некомерційних організаціях, яка має на меті допомогу будь-яким категоріям населення у будь-яких видах діяльності, навчанні, потенціальному розвитку. Такий вид діяльності сприяє тому, що добровільні помічники мають можливість для творчої та соціальної самореалізації, саморозвитку та самоствердження.

Волонтери можуть займатися справами, якими б ніколи не стали займатися на оплачуваній роботі. Волонтери, що віддають свій час і зусилля організації, хочуть бути її частиною, вони хочуть мати права голосу і впливати на рішення організації. Фактично те, що інші цікавляться їхньою думкою і враховують точку зору підтверджує значимість волонтерів для організації. Можливість впливати навіть на найменшу частину роботи організації є спеціальним видом мотивації, тому що людина почуває себе частиною організації в цілому.

Волонтери залучаються до основних видів соціальної роботи: профілактика, обслуговування, адаптація, патронаж.

   Проводяться змагання, олімпіади, походи, екскурсії, конкурси творчих робіт, тематичні дні, вогнища, свята, ярмарки, також іде залучення молоді та підлітків до різноманітних гуртків та секцій.

У сучасній Україні волонтерство набуває масового поширення. Отже, можна зробити висновок, що волонтерська діяльність в Україні, хоча і не стала масовою, проте є такою, що дозволяє говорити про неї як про суспільне явище та як про важливу складову діяльності центрів соціальних служб, психологічних служб та громадських організацій. Взагалі ж, волонтерство є запорукою успішного процвітання нашої країни. А волонтери - першопрохідці, які вказують шлях до просування. 

Часто керівники організації, які залучають до роботи волонтерів, ігнорують їхні навчання сподіваючись тим самим заощадити кошти і час. Таке ставлення є хибним і зводить волонтерський рух до процесу використання безоплатної робочої сили. Відсутність навчання позбавляє добровольця можливості певних досягнень і росту компетентності. Що в свою чергу знижує мотивацію до роботи. По-перше, постійні тренінги дають можливість забезпечувати психологічну підтримку; по-друге, тренінги дозволяють набути нових знань і навичок; по-третє, сприяють формування у волонтерів інтересів до справи.

Навчання на досвіді передбачає і супервізія. Супервізія має вигляд періодичного консультування з приводу окремих ситуаціях, обміну інформацією. Обсяг супервізії має відповідати роботі і досвіду волонтера. Цей вид допомоги не повинен перерости лише у виправлення помилок та визначення недоліків у роботі. Супервізія забезпечує підтримку на професійному рівні. Але волонтер повинен відчувати позитивне підкріплення у вигляді емоційної підтримки. Ефективність спілкування і доступність організатора волонтерів завжди життєво необхідні для підтримки волонтерів.

Це допомагає розвинути впевненість здібності та підвищити самооцінку на особистісному рівні. Організатор повинен помічати ознаки дистресу які виникають, наприклад через хворобу, втрату або сімейні проблеми.

Сьогодні в Україні населенню мало відомо хто такий волонтер. Тому потрібно встановити систему обміну інформацією. Надавати інформацію про досягнення волонтерів. Держава також повинна приділяти увагу розвитку волонтерського руху, виділяти кошти на проведення соціальних акцій, реклам.

Волонтерство формує і розвиває:

- самовиховання, самовизначення та самовдосконалення ;

- якості творчої особистості;

-  мобільність (здатність до легкого зрушення з місця, швидкі та рухливі);

- комунікативність;

- організаторські здібності;

- відповідальність, емпатію, рефлективність;

-  бажання оволодіти новими знаннями та навичками дозволяє підключати їх до нових програм і паралельно навчати;

- любов до своєї професії;

- організованість

- сприяє професійному зростанню та набуттю практичного досвіду волонтерів;

- сприяє розвитку лідерських якостей, творчих здібностей, самовираженню та становленню волонтерів як активних членів суспільства;

Студенти-волонтери мають свої мотиви добровільної соціальної роботи.  Насамперед їх цікавлять професійні проблеми. Вони можуть бути як формальними – отримання заліку, так і реальними – набуття фахових знань з майбутньої спеціальності, напрацювання навичок спілкування з клієнтами. Для них важливим є спілкування із професіоналами з обраної спеціальності, знайомство з новими методиками і технологіями, все, що може допомогти їм у майбутньому стати фахівцями, працевлаштуватися.

Щодо оцінки діяльності студента-волонтера, то важливою є оцінка саме професійних якостей клієнтами, колегами, фахівцями, що сприяє самоствердженню не тільки як спеціаліста, а й як особистості. Для студентів-волонтерів важливим є визнання їх діяльності колегами, комфортне входження в колектив  професіоналів. Саме ці особливості слід враховувати у роботі зі студентами

Основними рушійним мотивом участі спеціалістів у волонтерському русі є реалізація особистісних професійних можливостей. Іноді участь має суто альтруїстичний характер, оскільки спеціаліст намагається розширити коло своїх професійних інтересів або намагається досягти професійного чи особистого самоствердження. Тому дуже важливо посилити і закріпити цю мотивацію шляхом публікаці й у пресі відгуків та подяк чи інших форм оцінки соціальної значущості їхньої роботи.

Школа волонтерів  при Психологічній службі – дає можливість вирішити цілий ряд проблем: тимчасової зайнятості, вільного часу, оздоровлення та особистісних та професійних проблем. Навчання в школі волонтерів дозволяє молоді розвинути особистісні, професійні й творчі здібності,більш обмірковано обрати професійну сферу, отримати консультації фахівців з профілактики негативних явищ, навчитися працювати з людьми з функціональними обмеженнями, вміння працювати та організовувати масові заходи.

Література: