1.2 Формування і розвиток професійно важливих якостей у процесі фахової підготовки

1.2.1 Навчальний тренінг - як технологія розвитку майбутнього фахівця

На сьогоднішній день у випускників вищих навчальних закладів підготовленість до використання психологічних практик є недостатньою, що характеризується низьким рівнем професійної та особистісної компетентності та конкурентоздатності на ринку праці.

На думку науковця Н.О. Євдокимової вирішення цієї проблеми можливе через організацію освітнього процесу, що включає цілісні системи професійно-орієнтованих тренінгів.

Такий підхід обумовлює проектування змісту навчання студентів, зорієнтованого на засвоєння ними різноманітних практик, що дозволить випускникам у подальшій професійній діяльності успішно їх реалізувати.

У професійній діяльності необхідність використання тренінгу зустрічається доволі часто, адже він характеризується як інструмент вирішення багатьох завдань, таких як: розвиток особистості, психічних процесів; самопізнання, підвищення соціально-психологічної компетентності, формування професійно важливих якостей, корекція особистісних якостей та вмінь, профілактика негативних станів та явищ.

Навчальний тренінг визначаються нами як спеціально-організовані дії з моделювання навчальних ситуацій з метою формування базових понять та компетенцій на основі проблематизації індивідуального досвіду учасників.

Чимало науковців висвітлюють власний досвід щодо застосування навчального тренінгу в освітньому процесі.

Так, Ю. М. Швалб наголошує на задачному підході до побудови навчального тренінгу у вищому навчальному закладі [324], Л. І. Мороз розглядає вплив професійно-психологічного тренінгу на становлення особистості фахівця [212], В. О. Лефтеров приділяє основну увагу впровадженню тренінгових технологій у навчальний процес при підготовці співробітників органів внутрішніх справ [183], А. В. Кунцевська вбачає у навчальному тренінгу спеціально організований процес рефлексії [173]

В. О. Лефтеров підкреслює, що професійно-орієнтовані тренінги „…дозволяють ефективно розвивати професійно значущі якості особистості фахівця” [183, с. 87].

Ю. М. Швалб зазначає, що навчальний тренінг є формою спільно-розподіленої навчальної діяльності, центральним і системоутворюючим стрижнем котрої є постановка задачі на розвиток. „Для кожного конкретного індивіда як учасника тренінга, - підкреслює науковець, - фактично єдиною умовою постановки задачі на розвиток є усвідомлення власних досягнень й обмежень при виконанні тих чи інших тренінгових завдань” [326, с. 314].

Л. І. Мороз розглядає навчальний тренінг як цілісну систему вправ, котрі „забезпечують досягнення передбачуваних необхідних змін особистості та поведінки учасників тренінгу” [212, с. 4]. Дослідниця наголошує, що „цінність тренінгових занять полягає насамперед у можливості подолати обмеження, які властиві традиційним методам навчання професійній діяльності. До таких обмежень зокрема відноситься відмінність між предметом навчальної діяльності, що являє собою абстракції різного ступеня узагальнення, і реальним предметом професійної діяльності” [212, с. 64].

Зазначимо, що навчальні тренінги спрямовані на формування навичок, умінь та способів дій у конкретних практично-професійних ситуаціях, розвиток важливих професійно значущих якостей студентів.

Застосування навчальних тренінгів у практиці дозволяє студентам розширити особистісний репертуар способів дій у практичних ситуаціях, сформувати готовність до професійної діяльності.

Ми поділяємо думку науковців, що головною задачею навчального тренінгу є подолання його учасниками обмежень у сфері учбово-професійної діяльності.

Форма навчального тренінгу дозволяє організувати особливий специфічний освітній простір, у якому студенти (підкреслимо: група студентів) усвідомлюють власну некомпетентність щодо вирішення ситуації чи певного класу задач, визначаються з власними обмеженнями у наявних знаннях чи компетенціях.

Емоційне переживання власних обмежень спонукає студентів до колективного пошуку ефективних способів дій.

Саме шляхом проб і помилок відбувається пошук альтернативних варіантів вирішення ситуації.

Це дозволяє студентам у подальших аналогічних навчальних ситуаціях швидко адаптуватись та вирішити поставлені завдання.

Навчальний тренінг, створюючи ігрову реальність, знімає бар’єри на шляху креативності мислення, страх помилки (адже ситуація несправжня) і дозволяє вирішувати цілком реальні проблеми, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю.

Використання навчального тренінгу як форми роботи активізує студентів як суб’єктів учбово-професійної діяльності, стимулює їх креативність, розвиває дивергентне мислення, що у подальшому сприяє створенню власної концепції й побудові траєкторії освіти впродовж життя. Переконані, що саме навчальний тренінг є тією технологією, котра дозволяє реалізувати у навчальному процесі вищої школи суб’єкт-суб’єктну взаємодію, організувати процес отримання студентами особистісних знань та компетенцій, формувати майбутніх фахівців на сучасному рівні вимог ринку праці.

Соціально-психологічний тренінг належить до комплексних методів соціально-психологічного навчання і впливу. Це поняття увів Е.М. Форверг. 

Соціально-психологічний тренінг - це форма спеціально організованого спілкування, психологічний вплив якого базується на активних методах групової роботи.

У „Психологічному словнику” соціально-психологічний тренінг визначається як область практичної психології, зорієнтована на використання активних методів групової психологічної роботи з метою розвитку компетентності у спілкуванні [323].

Вдале визначення соціально-психологічному тренінгу дає автор А.А. Осипова у посібнику «Загальна психокорекція» [6, ст. 338]. СПТ - це один з методів активного навчання і психічного впливу, який здійснюється в процесі інтенсивної групової взаємодії і спрямованого на підвіщення компетентності у сфері спілкування, в якому загальний принцип активності учня доповнюється принципом рефлексії над особистісною поведінкою і поведінкою інших учасників групи.

Соціально-психологічні тренінги: адаптаційний, лідерський, мотиваційний, конфліктологічний, антиманіпулятивний – спрямовані на прискорення процесу адаптації студентів, формування їхньої мотиваційної сфери та професійної ідеології, розвиток комунікативних навичок у конфліктах, протистояння маніпулятивному впливу, лідерських якостей та здатностей до рефлексії, підвищення психологічної культури, поглиблення відповідальності учасників за власний професійний розвиток.

Соціально-психологічний тренінг насамперед розвиває вміння підтримувати спілкування, психологічно стимулювати активність партнера; максимально використовувати соціально-психологічні характеристики комунікативної ситуації для реалізації своєї стратегічної лінії; прогнозувати можливі шляхи розвитку комунікативної ситуації, у рамках якої розгортається спілкування; психологічно налаштовуватись на емоційний тон партнерів по спілкуванню.

Зміна установок, стереотипів і поведінки дозволяє перенести засвоєні у тренінгу способи дій у реальність. Вважається, що стереотипи, утруднюючи успішне спілкування, заважають професійній діяльності психолога.

При цьому виробляються і корегуються норми особистісної поведінки та міжособистісної взаємодії, а також розвивається здатність гнучко реагувати на ситуацію, швидко змінюватись в різних умовах і різних групах.

Отже, основні задачі, які вирішуються в ході СПТ, можна умовно поділити на сім груп. [10]

1. Оволодіння певними соціально-психологічними знаннями;

2. Корекція і формування соціально-психологічних умінь і навичок;

3. Усвідомлення цілісності соціально-психологічного буття людей;

4. Розвиток здатності адекватно пізнавати себе і інших;

5. Оволодіння прийомами декодування психологічних повідомлень, що надходять від оточуючих;

6. Вивчення індивідуалізованих прийомів міжособистісного спілкування;

7. Чуттєве пізнання групово-динамічних феноменів і усвідомлення своєї приналежності до міжособистісних ситуацій, що виникають.

За рахунок правильної організації спілкування покращується результат сумісної діяльності, самопочуття її учасників, менше часу іде на рішення ділових проблем, створюється сприятливий для роботи соціально-психологічний клімат.

Іншою сферою використання соціально-психологічного тренінгу є надання допомоги людині, яка має труднощі в спілкуванні. Розвиток практичної психології потребує від психолога опанування різноманітними діагностичними методами, а також методами психологічного впливу і навчання, до яких і відноситься соціально-психологічний тренінг.

Для засвоєння та відпрацювання навичок існує девіз: „Зроби сам, щоб зрозуміти” . Осмисленим навчанням можна вважати тільки те навчання, яке засноване на саморегуляції, самодіяльності і самопізнанні у процесі навчання через досвід.