Виховання творчих навичок

За останні роки на уроках сольфеджіо усе більше уваги приділяється творчим прийомам розвитку слуху.

Знайомство із сучасними системами музичного виховання, багаторічні спостереження за учнями, а також накопичений практичний досвід ряду педагогів показали, що розвиток творчої ініціативи в процесі навчання відіграє величезну роль. Воно сприяє більш емоційному й разом з тим осмисленому ставленню учнів до музики, розкриває індивідуальні творчі можливості кожного з них, викликає інтерес до предмета, що є необхідною передумовою для успішного його засвоєння, допомагає у виконавській практиці.

Оскільки творчість дитини пов'язана із самостійними діями, вона психологічно звільняється, стає сміливішою при виконанні практичних музичних завдань, вчиться приймати швидкі рішення, аналітично мислити. Все це дуже важливо як для дітей професійно перспективних, так і для дітей із середніми музичними даними.

Творчі вправи на уроках сольфеджіо активізують слухову увагу, тренують різні сторони музичного слуху (ладо-інтонаційний, гармонічний, відчуття метроритму, форми, музичну пам'ять), а також розвивають смак і спостережливість.

Однією з обов'язкових умов творчої роботи, особливо на початковому етапі, є провідна роль емоційного первня. Разом з тим всі вправи необхідно тісно зв'язувати з основними розділами курсу. Мета цих вправ – не тільки розвивати в учнях творчі навички, але й допомагати їм у здобутті основних навичок – співу з листа, запису диктанту, визначення на слух. Творчі вправи закріплюють теоретичні знання учнів.

Творчі завдання повинні бути доступні учням. Їх необхідно добре продумувати й підбирати залежно від складу групи (віку, рівня слухового розвитку, володіння різними інструментами).

У процесі роботи педагог має можливість виявити учнів із професійними композиторськими здібностями й намітити шляхи подальших занять із ними (індивідуально, у творчому гуртку й т.ін.).

Творчу роботу можна починати з 1 класу, але лише після того як у дітей нагромадиться хоча б невеликий запас музикально-слухових вражень і знань. Основним видом творчості в дитячій музичній школі є імпровізація. Це може бути: доспівування відповідної фрази; імпровізація мелодії на даний ритмічний малюнок; варіювання невеликих поспівок; мелодизація запропонованого або власного тексту, а також ритмічна, а потім і мелодична імпровізація на найпростіших музичних інструментах (барабани, бубни, металофони й т.ін.).

Можна рекомендувати й інші вправи: імпровізація ритмічного акомпанементу до пісні, мелодії; колективне виконання мелодії (ланцюжком); створення мелодії певного жанру, характеру (пісня, марш, танець) з використанням для цього різних виразових засобів (лад, розмір, темп, регістр, ритмічний малюнок і т.ін.); імпровізація на запропоновану тему; вільна імпровізація; виконання варіації на запропоновану або власну тему й т.ін.

До творчої роботи належить також імпровізація підголосків до запропонованої або створеної мелодії, підбір акомпанементу. Ці форми роботи, особливо на початковому етапі, повинні бути тісно пов'язані й опиратися, в основному, на слухові відчуття. Надалі в роботі над акомпанементом можна використати вивчені акорди.

Творчі завдання можуть бути як класними, так і домашніми, з умовою обов'язкової перевірки або обговорення робіт всім класом. Кращі роботи можна використати як матеріал для запису диктанту, співу з листа, транспонування й т.ін.

Творчі прийоми розвитку слуху особливо ефективні в молодших класах. Рекомендовані програмою вправи не є обов'язковими й вичерпними. Кожний педагог залежно від бажання, власної творчої обдарованості й музичного смаку може урізноманітнити цю роботу, внести в неї нові елементи.