3. Досягнення мікробіології в подоланні інфекційних хвороб, вірусу імунодефіциту та онкогенних вірусів.

Творцем наукової теорії запобігання інфекційним захворюванням за допомогою виготовлених в лабораторії вакцин був засновник медичної мікробіології Л.Пастер. Вперше вакцинацію було здійснено в 1796 р. англійським лікарем Е.Дженнером, який штучно прищепив дитині коров'ячу віспу, в результаті чого ця дитина набула імунітету до натуральної віспи.

Вакцини врятували людство не тільки від віспи. Переможено тяжку дитячу хворобу поліомієліт, вакцина БЦЖ виявилася досить ефективною проти туберкульозу. За допомогою вбитих мікробів або виділених з них антигенів створюється стійкий імунітет до кору, коклюшу, правця, газової гангрени, дифтерії та багатьох інших інфекційних захворювань. Велика надія покладається на вакцинопрофілактику у боротьбі з ВІЛ-інфекцією, вірусними гепатитами і малярією.

4. Поняття про класифікацію та номенклатуру мікроорганізмів.

Групи мікроорганізмів:

	1. бактерії – bakteria
	2. гриби – Fundi
	3. спірохети – Spirockettsika
	4. найпростіші - Drofosoa
	5. рикетсії - Ricketsika
	6. віруси - Virus

5. Морфологія бактерій. Поліморфізім. Будова бактеріальної клітини.

До мікробів належать найрізноманітніші за своєю природою організми. Спільна ознака - незначні розміри. Складаються лише з однієї клітини. Вийняток становлять гриби. Серед них трапляються багатоклітинні організми.

Розміри - мікрон і мілімікрон. Одні організми належать до світу рослин, інші до тваринного світу, а деякі займають проміжне положення.

 

Бактерії

Займають значне місце серед мікроорганізмів - збудників захворювань людини. Найбільш вивчена група.

Одноклітинні організми рослинної природи позбавлені хлорофілу. Розмножуються простим поділом. Належать до нижчих грибів - дроб'янок.

 

Величина 0.4-10 мкм

За зовнішнім видом діляться на групи:

1. кулясті

2. палички - бактерії і бацили

3. вібріони та спірили - зігнуті, спірально-звивисті.

Діляться в одній площині, 2 і 3 скріплені слабо. Якщо поділені в одній площині - диплококи і стрептококи.

Диплококи - парні коки, збудники крупозного запалення легень, гонореї.

Стрептококи - бешиха, скарлатина.

При поділі в двох взаємноперпендикулярних площинах утворюються тетракоки, в трьох площинах - 8-16 коків - сарцини. Хвороботворна роль їх не встановлена. Перебувають на шкірі, слизових, у повітрі.

Багато коків поділяються безладно - утворюються виноградні грона - стафілококи - гнійні захворюваня шкіри, слизових. Коки не завжди кулясті, можуть бути ввігнуті, витягнуті.

Палички (бактерії та бацили) можуть розміщуватися парами по довжині - диплобацили. Але більшість паличок розміщені поодиноко, безладно.

За зовнішнім видом - циліндричні, бочковидні, колбовидні. Нараховується значна кількість хвороботворних видів.

До зігнутих і спіральних форм належать вібріони і спірили. Хвороботворних небагато.

Під впливом зовнішніх впливів форма і величина змінюються. Здатність бактерій змінювати свій вигляд – поліморфізм - багатоформність.