Гармонійна сім’я - запорука здоров’я.

Нуклеарна сім’я – це сімейна структура, в якій батьки і діти живуть разом без дідусів і бабусь. У здоровій міцній сім’ї діти можуть розвиватись у фізичному, інтелектуальному й емоційному плані, повністю використовуючи свій потенціал.

Розширена сім’я - складається із членів сім’ї декількох поколінь, які живуть в спільному будинку. Як чоловік, так і жінка привносять у свою сім’ю звички і погляди власних розширених сімей, які мають відповідний духовний, моральний, інтелектуальний, культурний, соціальний характер, тому дисгармонія таких звичок і поглядів може бути джерелом конфліктів. Розширена сім’я забезпечує систему постійної підтримки при всіх життєвих обставинах, здійснює контроль за її членами.

Стадії розвитку сімейних стосунків:

• шлюб до народження дитини;

• шлюб із маленькими дітьми;

• шлюб із дітьми, які виросли і залишають батьківську сім’ю;

• шлюб після того, як діти відокремилися від батьків.

Кожний період характеризується своїми проблемами, часто труднощі виникають при переході від однієї стадії до іншої, коли подружжя не можуть зразу при­стосуватись і намагаються зберегти попередні звички і поведінку.

Психофізіологічні причини, які порушують гармонійні стосунки між подружжям:

• неоднозначне розуміння кожним із подружжя власних сімейних прав і обов’язків;

• сексуальне незадоволення;

• недоліки і дефекти виховання.

В 68 розлученнях із 100 в перші 10 років подружнього життя ініціаторами виступають молоді жінки, чоловіки більш активно борються за збереження сім’ї, потім відбувається заміна ролей.

Істотне значення для здоров’я має психологічний клімат у сім’ї, який залежить від порядності членів родини, вимог до себе та інших, від взаємних почуттів, загальних уявлень, інтересів, устремлінь, моральної атмосфери, в якій живе сім’я, взаємної щирості та розуміння, а також матеріального благополуччя і побутових умов.

Атмосферу благополуччя в сім’ї створюють гармонійні інтимні стосунки між подружжям, які вимагають духовної і фізичної врівноваженості. Наслідком сексуальної невдоволеності є поганий настрій, нервозність, неврози, головний біль та інші негативні моменти, які накладають свій відбиток на стосунки подружжя і можуть спричинити до взаємного відчуження.

Щастя в сім’ї допомагають створити діти. Любов батьків продовжується в їхніх дітях. В ідеальній сім’ї повинно бути не менше трьох дітей, що забезпечує приріст населення. Першу дитину бажано мати в перші роки сімейного життя, у будь-якому разі до 30 років. У молодої жінки перша вагітність і пологи перебігають легше.

Планування сім’ї:кожна дитина повинна бути бажаною. Якщо подружжя не бажає більшого приросту сім’ї або вагітність з якихось причин не рекомендується, доводиться думати про запобігання вагітності. Чоловік повинен брати участь у плануванні сім’ї для того, щоб бути готовим взяти на себе відповідальність за власну статеву поведінку і захистити здоров’я та благополуччя жінки, існуючого й потенційного потомства, сім’ї в цілому.

Безконтрольне відтворення населення має негативні наслідки: несприятливий вплив частих пологів на здоров’я жінки; підвищений ризик для здоров’я новонароджених; підвищене навантаження на прибутки сім’ї; менша підтримка зі сторони батьків своїх дітей.