Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Доглд 152.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.05 Mб
Скачать

Внутрішньовенне введення лікарських засобів.

Венепункція – черезшкірне введення голки у вену.

Використовують з метою:

  • Забору крові для дослідження;

  • Кровопускання;

  • Вливання розчину лікарських засобів, крові, плазми, крово- і плазмозамінників;

  • Вимірювання венозного тиску.

Найчастіше пунктуютьвени ліктьового згину. За необхідності використовують вени передпліччя, тильної поверхні кисті, нижніх кінцівок, вени на скронях (у дітей).

Переваги в/в введення лікарських препаратів: здійснюють для екстреного введення при станах, що загрожують життю хворих; для введення препаратів, що неможливо ввести в/м або п/ш через їх значну подразнювальну дію.

Препарати в/в струминно необхідно вводити протягом 1-3хв, а сильнодіючі препарати – зі швидкістю 1мл за 1 хв. Якщо пацієнту вперше вводиться препарат, то після введення 1-2мл на мить припинити його введення і запитати, як почувається пацієнт. При неадекватній реакції негайно припинити введення, але із вени не виходити, з’ясувати причину такої реакції, викликати лікаря.

Протипоказання: рубцеві зміни місця венепункції; введення олійних розчинів.

Правила накладання венозного джгута і підготовки вени до пункції:

  • Пацієнт лежить на спині або сидить на стільці.

  • Звільняють руку від одягу і кладуть медіальною поверхнею догори.

  • Якщо ін’єкцію виконують в ліжку, то під руку підстилають клейонку, щоб не забруднити білизну.

  • Під лікоть кладуть подушечку-валик для максимального розгинання руки.

  • Визначити пульс.

  • Пацієнту на плече вище ліктьового згину на 5-7см накладають гумовий джгут (на сорочку, рушник чи серветку) так, щоб вільні краї були спрямовані вгору.

  • Пульс на променевій артерії повинен зберігатися, тому що джгут стискає поверхневі вени і не повинен порушувати тік крові по артеріях.

  • Для посилення венозного застою запропонувати хворому декілька разів стиснути і розтиснути кулак. Можна злегка погладжувати руку у напрямку від кисті до ліктьового згину, або поплескати кистю руки по ділянці ліктьового згину. У разі задовільного наповнення вени чітко контуруються і пальпуються під шкірою у вигляді еластичних тяжів.

  • Пропальпуйте вени ліктьового згину і виберіть найоб’ємнішу та найменш рухому вену.

Сильнодіючі препарати (строфантин, корглікон та ін.) вводять розведеними. У шприц 20мл спочатку набирають препарат, потім розчинник (ізотонічний р-н натрію хлориду, 5%р-н глюкози) до 20мл. Ліки вводять протягом 5-10хв.

Якщо у вену потрібно послідовно вводити декілька препаратів, то після введення ліків з першого шприца, голку залишають у вені і швидко з’єднують з другим шприцом. Перевіряють, щоб голка не вийшла із вени.

У маніпуляційному кабінеті повинна бути інфузійна система. Заповнена ізотонічним розчином натрію хлориду, щоб в екстремальній ситуації миттєво підключити її пацієнтові.

Особливості введення 10% розчину кальцію хлориду:

  • Попередити пацієнта щодо наявності почуття жару при введенні у вену розчину, відчуття печіння в місці ін’єкції при потраплянні розчину під шкіру.

  • Розчин вводять повільно, порційно, керуючись відчуттям жару. Пацієнту рекомендують глибоко дихати. При скарзі пацієнта на наявність жару необхідно припинити введення розчину на кілька секунд до зникнення відчуття жару.

  • Тривалість введення 3-5хв.

  • При виникненні почуття печіння в місці ін’єкції необхідно: припинити введення розчину; відтягнути поршнем введений розчин; від’єднати від голки шприц із розчином кальцію хлориду і під’єднати шприц із 25% р-ном магнію сульфату або 0,5% р-ном новокаїну і обколоти місце ін’єкції. Якщо не вжити цих заходів, то в місці ін’єкції утворюється некроз тканин.

Внутрішньовенні краплинні вливання (інфузії)

Показання: зневоднення організму, інтоксикація, колапс, шок, кишкова непрохідність, перші дні після операцій, тяжкі серцево-судинні захворювання, тяжкі напади бронхіальної астми, тяжкі захворювання нирок з нирковою недостатністю, захворювання печінки з печінковою недостатністю, септичні стани, у разі потреби парентерального живлення хворих.

Для тривалого в/в введення лікарських препаратів використовують пластикові системи одноразового використання. Їх випускають у стерильній герметичній упаковці, на якій зазначено серію, дату стерилізації, термін придатності. Складається з голки-повітровода та довгої трубки з крапельницею. На обох кінцях трубки є голки – одна для пункції вени, друга – для проколювання корка флакона. На трубці розміщено затискач, за допомогою якого регулюють швидкість введення рідини. У трубку вмонтовано крапельницю, яка має сітку-фільтр для запобігання потраплянню в кровоток часточок корка та ін., голки закриті ковпачками.

Розчини, що вливають, повинні мати такий самий осмотичний тиск, що й кров, бути повністю стерильними та апірогенними, мати температуру від 20 до 250С. Розчини, в яких розводяться лікарські речовини, повині бути індиферентними (ізотонічний розчин натрію хлориду, 5% р-н глюкози). Оптимальна частота крапель 40-60 за 1 хв.

Взяття крові з вени.

- для біологічних і серологічних досліджень беруть кров з вени натще із розрахунку 5 мл на одне дослідження.

- м/с бере кров з вени в масці, гумових рукавичках, захисних окулярах, фартусі.

- на пробірці і направленні проставляють відповідний однаковий номер.

- пробірки закривають гумовими корками.

- кров не зберігають у холодильнику.

- доставляють в лабораторію не пізніше ніж через 1 год. після забору в спеціальному ящику-контейнері або промаркірованому біксі, на дно кладуть бавовняну серветку, згорнуту в 4 шари.

- направлення до лабораторії відправляють окремо в поліетиленовому пакеті. Зазначають: назву лабораторії, назву біоматеріалу і дослідження, реєстраційний номер, відділення, ПІБ пацієнта, стать, вік, діагноз, дату взяття крові, прізвище особи, яка здійснювала взяття біоматеріалу.

- транспортування крові в лабораторію здійснює м/с в гумових рукавичках.

Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження:

  • Здійснюють до початку хіміотерапевтичного лікування або через 12-24 год. після останнього введення а/б.

  • Флакони з поживним середовищем надають бактеріологічні лабораторії, їх зберігають у холодильнику +4- +6оС. Перед взяттям крові флакон зігрівають до кімнатної температури.

  • Не перевіряють прохідність голки, щоб уникнути попадання в шприц м/о з повітря.

  • Обпалюють горловину флакона на полум’ї, не торкаючись його стінок, вливають в нього кров.

  • Ще раз обпалюють горловину флакона, потім стерильну частину корка і закривають ним флакон.

Кров на білірубін, трансамілазуберуть в суху чисту пробірку 3-5мл. Перед взяттям крові рекомендують одноденне голодування, не варто вживати аскорбінову кислоту.

Особливості взяття крові з вени на коагулограму:

  • У конусоподібну пробірку наливають 1мл 3,8% р-ну цитрату натрію (антикоагулянт).

  • Беруть 10мл, по стінці пробірки випускають 9мл крові.

  • Кров перемішують з антикоагулянтом легким поколихуванням без утворення піни.

Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю:

  • Шкіру обробляють 3%р-ном пероксиду водню або фурациліном.

  • 5мл крові виливають у чистий сухий стерильний флакон з-під а/б, закривають корком.

  • Горловину з корком навхрест заклеюють 2 смужками лейкопластиру, його краями фіксують направлення.

  • Лікар засвідчує особисті дані хворого в направленні своїм підписом, на коркові – особистою печаткою.

Взяття крові на ВІЛ-інфекцію:

  • Працювати обережно, не використовувати пробірки з відбитими краями.

  • Засоби особистого захисту: маска, гумові рукавички, захисний екран, клейончастий фартух.

  • У кожному пацієнтові треба вбачати можливого носія тієї чи іншої інфекції.

  • Кров у холодильнику зберігається не більше доби.

  • Кров доправляють у лабораторію у контейнері з ущільнювачем або промаркованому біксі.

  • Окремо доправляють направлення.

Кровопускання (300-500мл)

Механізм дії: зменшує кількість циркулюючої крові, може мати позитивне значення при правошлунковій серцевій недостатності (набряк легень). Включається нейрогуморальний механізм і підвищується вміст води в крові до 15% вище від початкового, тому в деяких випадках знижується в’язкість крові і зсідання її триває довше.

Показання:

  • Хронічна некомпенсована серцева недостатність з явищами застою (набряк легень);

  • Значне підвищення АТ різного походження (гіпертонічна хвороба, гострий нефрит);

  • Тяжкі отруєння та інтоксикації.

Протипоказання:

  • Значне зниження АТ;

  • Недокрів’я;

  • Шок, колапс.

Після кровопускання хворий повинен дотримуватись постільного режиму протягом доби. Спостерігають за загальним станом хворого, здійснюють контроль АТ, пульсу. Випущена кров є утилітарною, її знезаражують і виливають в каналізацію.

Можливі ускладнення при виконанні внутрішньошкірних ін’єкцій

Ускладнення

Причини

Симптоми

Профілактика

Лікування

1.

Інфільтрат

Порушення асептики та антисептики, користування тупою голкою, неправильний вибір місця ін’єкції.

Ущільнення в місці ін’єкції.

Дотримуватись вимог асептики та антисептики під час виконання ін’єкції.

Йодна сітка, напівспиртовий зігрівальний компрес, УВЧ, озокеритові аплікації, компрес з гепаринової мазі.

2.

Рожисте запалення

Порушення правил асептики та антисептики

Підвищення температури, слабкість, головний біль.

На місці ін’єкції: біль, набряк, гіперемія шкіри, місцеве підвищення температури.

Дотримуватись вимог асептики та антисептики при виконанні ін’єкції.

Призначає лікар:

антибіотики, сульфаніламідні препарати, ультрафіолетове випромінювання.

3.

Алергічні реакції.

Індивідуальна непереносимість ліків.

Нежить, гострий кон’юнктивіт, висипання, набряк, свербіння шкіри.

Проводити чіткий відбір показань до їх призначення, алергічний анамнез.

Лікування призначає лікар: антигістамінні препарати.

4.

Передача СНІДу, вірусного гепатиту

Порушення асептики та антисептики при виконаннях ін’єкцій

Див. симптоми вірусного гепатиту та СНІДу в інфекційних хворобах

Чітке зберігання асептики та антисептики при виконанні ін’єкцій.

Лікування призначає лікар.

Можливі ускладнення при виконанні підшкірних ін’єкцій

Ускладнення

Причини

Симптоми

Профілактика

Лікування

1

Абсцес, флегмона.

Неякісна стерилізація шприців та голок, погана обробка рук м/с, шкіри хворого, обробка флакону або шийки

ампули.

Гнійне запалення м’яких тканин з утворенням порожнини, заповненої гноєм відгородженої від навколишніх тканин піогенною мембраною.

Виключення причин.

В стадії інфільтрації, антибіотики, сульфаніламідні препарати. Найчастіше хірургічне лікування.

2

Інфільтрат.

Введення понад 3 мл водного р-ну або при введенні непідігрітих олійних р-нів.

Ущільнення в місці ін’єкції.

Зміна місць ін’єкції, олійні розчини вводити в теплому вигляді.

Йодна сітка, напівспиртовий зігрівальний компрес, УВЧ, озокеритові аплікації, компрес з гепаринової або троксевазинової мазі, грілка.

3

Жирова дистрофія (ліподистрофія)

Часте введення інсуліну в одне місце.

Зникнення, гіпертрофія підшкірної жирової клітковини.

Інсулін вводити кімнатної температури і змінювати місце ін’єкції.

Призначає лікар.

4

Кровотеча з місця ін’єкції

Травмування голкою невеликої кровоносної судини.

З місця ін’єкції виділяється кров.

Правильно вибирати місце ін’єкції.

Щільно притиснути

тампон, змочений спиртом або накласти легку тиснучу пов’язку.

5

Жирова емболія.

Попадання олійних розчинів в кровоносні судини внаслідок неправильного вибору місця ін’єкції, введення олійних розчинів в судини.

Біль в місці ін’єкції, гіперемія або червоно-синє забарвлення шкіри в місці ін’єкції, набряк, підвищення загальної та місцевої температури.

Перевіряти наявність голки в судині.

Призначає лікар.

6

Поломка голки.

Дефект голки або грубе виконання ін’єкції.

Наявність частини голки в місці ін’єкції, якщо м/с не ввела її повністю до кінця.

Стежити, щоб над поверхнею шкіри залишилось не менше, ніж 1 см довжини голки.

Оперативне втручання.

7

Ушкодження нервових стовбурів.

Неправильний вибір місця ін’єкції.

Біль в місці ін’єкції, парези та паралічі, неврити.

Вибирати правильне місце ін’єкції, чітко виконувати техніку ін’єкції.

Зігрівальний напівспиртовий компрес, грілка.

8

Введення ліків в окістя.

Неправильний вибір місця ін’єкції.

Біль в місці ін’єкції.

Вибирати правильне місце ін’єкції, голку.

Зігрівальний напівспиртовий компрес, грілка.

9

Алергічні реакції.

Індивідуальна непереносимість ліків.

Свербіння шкіри, висипання, набряк Квінке, алергічні дерматити, риніт, нудота.

Чіткий вибір показань до її призначення, відмова (по можливості) від одночасного використання багатьох препаратів, обережне лікування хворих, проведення в/ш проб.

Звернутися до лікаря і виконувати його вказівки.

10

Передача СНІДу, вірусного гепатиту.

Порушення асептики та антисептики при виконаннях ін’єкцій.

Див. симптоми вірусного гепатиту та СНІДу в інфекційних хворобах.

Чітке зберігання асептики та антисептики при виконанні ін’єкцій.

Лікування призначає лікар.

11

Анафілактичний шок

Індивідуальна непереносимість ліків.

Загальне почервоніння шкіри, висипання, кашель, порушення ритму дихання, блювота, зниження АТ, аритмія, спазм бронхів, загублення свідомості.

Див. пункт№13

“Можливі ускладнення при виконанні в/в ін’єкцій

Див. лікування “Анафілактичний шок”

Пункт № 13 “Можливі ускладнення при виконанні в/в ін’єкцій”

Можливі ускладнення при виконанні внутрішньом’язових ін’єкцій

Ускладнення

Причини

Симптоми

Профілактика

Лікування

1.

Інфільтрат.

Порушення асептики та антисептики, користування тупою або короткою голкою, неправильний вибір місця ін’єкції або введення ліків в одне і теж місце.

Ущільнення в місці ін’єкції, яке легко прощупується в місці пальпації.

Дотримуватись вимог асептики та антисептики під час виконання ін’єкції, вибирати правильне місце і відповідну голку.

Йодна сітка, напівспиртовий зігрівальний компрес, УВЧ, озокеритові аплікації, компрес з гепаринової мазі.

2.

Абсцес.

Порушення правил асептики та антисептики при виконанні ін’єкції.

Гнійне запалення м’яких тканин з утворенням порожнини, заповненої гноєм, відгородженої від навколишніх тканин піогенною мембраною.

Виключення причин.

В стадії інфільтрації антибіотики, сульфаніламідні препарати, найчастіше хірургічне лікування.

3.

Передача СНІДу, вірусного гепатиту.

Порушення асептики та антисептики при виконаннях ін’єкцій.

Див. симптоми вірусного гепатиту та СНІДу в інфекційних хворобах.

Правильна підготовка інструментарію до стерилізації та його стерилізація.

Лікування призначає лікар.

4.

Медикаментозна емболія.

Неправильний вибір місця ін’єкції, введення ліків (особливо олійних) в судини.

Біль в місці ін’єкції, гіперемія або червоно-синє забарвлення шкіри в місці ін’єкції, набряк, підвищення загальної та місцевої температури.

При попаданні олії в легеневі судини: приступи ядухи, кашель, посивіння верхньої половини тулуба, відчуття давлення в грудях.

При введенні олійних р-нів перевірити, що в шприц не поступає кров, а це означає, що голка не в судині.

Доповісти лікареві і виконувати всі його призначення.

5.

Алергічні

реакції.

Індивідуальна непереносимість ліків.

Нежить, гострий кон’юнктивіт, висипання, набряк, нудота.

Проводити пробу на чутливість організму (особливо на антибіотики). Чіткий вибір показань до її призначення, відмова (по можливості) від одночасного використання багатьох препаратів.

Лікування призначає лікар.

6.

Ушкодження нервових стовбурів.

Неправильний вибір місця ін’єкції.

Біль в місці ін’єкцій, парези, паралічі, неврити.

Правильно підбирати голку та місце ін’єкції і чітко виконувати техніку ін’єкції.

Зігрівальний компрес, грілка.

7.

Поломка голки.

Дефект голки, грубе виконання ін’єкції.

Наявність частини голки в місці ін’єкції, якщо м/с не ввела її повністю – до кінця.

Стежити, щоб над поверхнею шкіри залишилось не менше ніж 1/3 довжини голки.

Оперативне втручання.

8.

Введення ліків в окістя.

Неправильний вибір місця ін’єкції.

Біль в місці ін’єкції.

Правильно підбирати місце ін’єкції.

Зігрівальний компрес, грілка.

9.

Гематома.

Неправильний вибір

місця ін’єкції.

Біль, синьо-багрове пляма на місці ін’єкції.

Правильно вибирати місце ін’єкції.

Холод, а потім грілка, зігрівальний компрес.

10

Переростягнення

м’язів.

Одномоментне введення лікарських препаратів (понад 10 мл).

Біль в місці ін’єкції.

Не вводити більше 10 мл в/м.

Напівспиртовий зігріваючий компрес, УВЧ, грілка, озокеритові аплікації.

11

Анафілактичний шок

Індивідуальна непереносимість ліків.

Загальне почервоніння шкіри, висипання, кашель, порушення ритму дихання, блювота, зниження АТ, аритмія, спазм бронхів, загублення свідомості.

Див. пункт№13

“Можливі ускладнення при виконанні в/в ін’єкцій

Див. лікування “Анафілактичний шок”

Пункт № 13 “Можливі ускладнення при виконанні в/в ін’єкцій”

Можливі ускладнення при виконанні внутрішньовенного введення ліків

Ускладнення

Причини

Симптоми

Профілактика

Лікування

1.

Пірогенні реакції.

Введення ліків із закінченим терміном придатності.

Озноб, підвищення температури, судоми.

Звертати увагу на якість та термін придатності ліків.

Викликати лікаря та виконувати всі його призначення.

2.

Жирова емболія.

Помилкове введення олійних розчинів в/в

Біль у ділянці серця, ядуха, кашель, ціаноз верхньої половини грудної клітки.

Не вводити в/в олійні розчини.

Звернутись терміново до лікаря.

3.

Повітряна емболія.

Попадання не видалених повітря з шприца або системи для в/в введення ліків.

Втрата свідомості, судоми, падіння АТ.

Видалити повітря з шприца та системи для в/в введення ліків перед пункцією вени.

Перетиснути систему, опустити головний кінець ліжка, в/в ввести по призначенню лікаря: глюкокортикоїди, анальгетики, спазмолітики, антикоагулянти, фібрінолітики.

4.

Запаморочення, колапс аритмії.

Швидке введення ліків.

Втрата свідомості, зниження АТ, блідість шкірних покровів, аритмія пульсу.

Ліки вводити в/в повільно.

Дати понюхати вату, змочену нашатирним спиртом, кисень, свіже повітря, опустити головний кінець ліжка.

5.

Передача СНІДу, вірусного гепатиту.

Порушення асептики та антисептики при виконанні ін’єкцій.

Див. симптоми вірусного гепатиту та СНІДу в інфекційних хворобах.

Чітке зберігання асептики та антисептики при виконанні ін’єкцій.

Лікування призначає лікар.

6.

Інфільтрат.

Попадання ліків в підшкірну основу.

Появлення ущільнення в місці ін’єкції.

Підтягнути поршень шприца на себе і переконати, що голка в вені.

Накласти зігрівальний компрес, грілку, УВЧ.

7.

Гематома.

1) порушення зсідання крові.

  1. порушення проникності судин.

  2. наскрізна перфорація вени.

Під шкірою в місці ін’єкції багрові плями.

Тривале притискання місця ін’єкції стерильною ватною кулькою, змоченою спиртом.

Прикласти грілку

8.

Ушкодження нервових стовбурів.

Неправильний вибір місця ін’єкції.

Біль в місці ін’єкції, парези, параліч, неврити.

Правильно підбирати голку та місце ін’єкції і чітко виконувати техніку ін’єкції.

Зігрівальний компрес, грілка.

9.

Сепсис.

Бактеріальне інфікування крові при порушеннях правил асептики та антисептики.

Див. симптоми “сепсису” в хірургічних хворобах.

Збереження асептики, антисептики при введенні ліків.

Лікування призначає лікар.

10

Тромбофлебіт.

Утворення тромбів в венах, внаслідок хімічного або фізичного подразнення стінки вени.

Біль, появлення ущільнення по ходу вени.

Зміна місця ін’єкції, застосування гострих голок.

Звернутися до лікаря та виконувати всі його вказівки.

11

Алергічні реакції.

Індивідуальна непереносимість ліків.

Свербіння шкіри, набряк, алергічні дерматити, риніт, нудота.

Чіткий вибір показань до їх призначення, відмова (по можливості) від одночасного використання багатьох проб. Обережно при проведенні лікування хворого у якого в минулому були алергічні реакції.

Звернутися до лікаря та виконувати всі його вказівки.

12

Некроз.

Помилкове введення під шкіру у великій кількості подразнюючих ліків

(10%р-ну хлористого кальцію).

Появлення ущільнення в місці ін’єкції.

Ліки вводити тільки в/в.

Доповісти лікареві. Не виймати голки, спробувати відсмоктати ліки: обколоти місце ін’єкції 0,25% р-ном новокаїну або 0,9%р-ном хлориду натрію.

13

Анафілактичний шок.

Найчастіше розвивається на парентеральне введення антибіотиків, сульфаніламідних препаратів, сироваток, вакцини, білкових препаратів, рентгенконтрасних речовин.

Клінічна картина анафілактичного шоку характеризується швидким розвитком: через декілька секунд після контакту з алергеном свідомість пригнічена, АТ падає, з’являються судоми, сечовиділення. Швидкий розвиток анафілактичного шоку закінчується смертю.

У більшості хворих захворювання починається з відчуття жару, гіперемії шкіри, страху смерті, збудження, депресії, головного болю, болю за грудиною, ядухи. Іноді розвивається набряк гортані по типу набряку Квінке, свербіння шкіри. Сухий кашель, АТ різко падає, пульс ниткоподібний. Смерть може наступити в результаті бронхоспазмі, набряку легень, гострої серцево-судинної недостатності.

Чіткий облік показань до застосуванню ліків, відмова (по можливості) від одночасного застосування багатьох препаратів, обережність при проведенні лікування хворих, в яких якісні алергічні реакції. При введенні імунних сироваток необхідно користуватись методом Безредки.

1)припинити введення ліків;

2) накласти джгут на кінцівку вище місця введення ліків;

3) покласти хворого з опущеним головним кінцем для профілактики аспірації блювотних мас або асфіксії набряклим язиком;

4) зафіксувати язик;

5) в/в ввести 0,5 мл 1% р-ну адреналіну або норадреналіну (якщо в/в неможливо, то вводять п/ш, в/м в тяжких випадках внутрішньосерцево) в/в або в/м 75-150 мг, дексаметазон 4-20 мг, гідрокортизон 150-300 мг.

6) антигістамінні препарати: піпольфен 2-4мл 2,5% р-ну п/ш, 2% р-н супрастіну 2-4 мл, 1% р-ну димедролу 5 мл.

при ядусі 2,4% р-н еуфіліну 10-20 мл в/в.

7) при появі серцево-судинної недостатності ввести корглікон 1 мл 0,06%р-н в ізотонічному розчині хлориду натрію, лазікс 40-60 мг.

8) в/в введення 1% р-ну гідрокарбонату натрію 200,0.

9) при необхідності закритий масаж серця, штучне дихання.

ТЕМА: Участь акушерки в лабораторних та інструментальних дослідженнях.

План.

1.Характеристика основних лабораторних та інструментальних методів дослідження.

2.Методи дослідження харкотиння.

3.Дослідження вмісту шлунка та дванадцятипалої кишки.

4.Дослідження сечі.

5.Дослідження калу.

6.Підготовка пацієнток до рентгенологічних досліджень.

7.Діагностичне значення ультразвукового дослідження в акушерській практиці.

8. Підготовка пацієнток до ендоскопічних досліджень.

Зміни в організмі, які зумовлені захворюванням, спричиняють певні зрушення в крові, сечі, калі, виділеннях із різних органів та залоз людини. Достовірність результатів лабораторного дослідження залежить від правильного збору матеріалу, способу доставки в лабораторію і чіткого заповнення супровідного направлення.

Акушерка повинна:

Знати: який матеріал слід збирати при тих чи інших захворюваннях для лабораторного дослідження.

Вміти:

  • Пояснити хворій мету лабораторного дослідження і отримати її згоду на проведення.

  • Провести інструктаж хворої з підготовки до обстеження і методики забору матеріалу.

  • Підготувати необхідну кількість відповідно підготовленого посуду та інструментів.

  • Заповнити направлення з визначенням профілю лабораторії, мети дослідження.

  • Своєчасно відправити біологічні матеріали на дослідження.

  • Проконтролювати своєчасність отримання результатів лабораторної діагностики із фіксацією їх у медичних документах пацієнта.

Загальні вимоги до досліджуваного матеріалу:

  1. Матеріал для дослідження необхідно брати до початку антибактеріальної терапії або через 8-10 год. після введення останньої дози.

  2. Зберігати асептику: використовувати для взяття біологічного матеріалу ватні тампони, дротяну петлю, стерильний або продезінфікований посуд.

  3. Кількість матеріалу повинна бути достатньою для дослідження.

  4. Транспортувати матеріал в лабораторію в максимально короткі строки до 2 год з моменту збирання, при неможливості швидкої доставки зберігати його в холодильнику.

  5. Оформляти направлення в якому відзначають: назву лабораторії, назву біоматеріалу та вид дослідження, прізвище ім’я по батькові пацієнтки, підпис медичного працівника, який здійснив забір біоматеріалу, назву відділення, дату. Направлення укладають в поліетиленовий пакет.

  6. Матеріал повинен відповідати патологічному процесу.