- •Текст лекцій з дисципліни «Історія України» (від давнини – до сьогодення) Україна в давні часи.
- •Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
- •Кіммерійці
- •Сармати
- •Античні міста-держави Північного Причорномор'я
- •Східні слов'яни в VI-XI ст. Київська Русь в іх-хііі ст. Етногенез слов'ян
- •Венеди, анти, склавини
- •Суспільний розвиток східних слов'ян
- •Походження Давньоруської держави
- •На противагу антинорманісти стверджували:
- •Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX — кінець X ст.)
- •Піднесення й розквіт Київської Русі (кінець X — середина XI ст.)
- •Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI — середина XIII ст.)
- •Феодальну роздрібненість спричинила низка чинників:
- •Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинської держави
- •Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяла низка чинників:
- •Державний розвиток Галицько-Волинського князівства відбувався в кілька етапів.
- •Монгольська навала та встановлення золотоординського іга
- •Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для слов'янських земель:
- •Встановлення золотоординського іга на Русі мало свої особливості:
- •Українські землі в 14-19 ст.
- •Церковне життя. Берестейська унія 1596 р.
- •Та справжні причини повстання були набагато глибшими. В чому вони проявлялися?
- •Українські землі у 18-19 ст.
- •Соціально-економічне та політичне життя українських земель у 1900-1920 рр.
- •Українські землі в 1917-1920 рр.
- •Україна в 1920-1930 рр.
- •Українські землі наприкінці 1939 р. – на початку 2000 р.
- •Нацистський окупаційний режим в Україні
- •Рух Опору в Україні
- •Відбудова економіки України після Великої Вітчизняної війни
- •Західна Україна у повоєнні роки.
- •Хрущовська «відлига».
- •«Косигінські реформи» та їхні наслідки для України.
- •Дисидентський pух в Україні у другій половині 1960-х — на початку 1980-х pp. Срср у 1960-1980 рр.
- •Українська рср на початку перебудови
- •Україна в умовах розбудови незалежної держави
Походження Давньоруської держави
До питання походження Київської Русі вперше звернувся легендарний літописець Нестор понад вісім століть тому в «Повісті минулих літ». Трактування цього питання є одним із найзаплутаніших у вітчизняній та світовій історіографії. Вузькість джерельної бази, суперечливість і неоднозначність відомого фактичного матеріалу, хибні методологічні підходи, політична заангажованість та ідеологічні симпатії істориків неодноразово ставали на заваді об'єктивному погляду на процес виникнення Давньоруської держави. Перші спроби знайти вирішення цієї проблеми були здійснені ще середньовічними хроністами, які штучно пов'язували ранню історію Русі з відомими їм народами східної Європи — скіфами, кельтами, сарматами, аланами.
У середині XVIII ст. німецькі історики, члени Петербурзької Академії наук Г. Байєр та Г. Міллер обґрунтували концепцію норманізму. Посилаючись на літописну легенду про прикликання варягів на Русь, ці вчені висунули тезу щодо скандинавського походження Давньоруської держави. Рішучим опонентом і палким критиком норманізму став М. Ломоносов. Майже одразу полеміка потрапила в русло не наукової дискусії, а ідеологічного протистояння. «Космополітизмові» німецьких вчених, які, абсолютизуючи «варязький фактор», принижували державотворчу здатність слов'ян, було протиставлено «державницький патріотизм», що був своєрідним виявом зростаючої національної самосвідомості.
На початковому етапі цієї багатовікової дискусії в основу концепцій як норманістів, так і антинорманістів було покладено хибну методологічну засаду — виникнення держави вони розглядали, по-перше, як кульмінаційний одномоментний акт, по-друге, як безпосередній наслідок діяльності конкретної історичної особи. Такий підхід і визначив коло питань, які були у центрі уваги істориків аж до кінця XIX ст.: Звідки походить назва «Русь»? До якого етносу слід відносити літописних варягів? Хто були перші руські князі?
У 20-х роках XX ст. на основі численних історичних, археологічних та мовних джерел значна частина науковців світу почала віддавати перевагу «варязькому чиннику» в становленні державності русів. Однак це не поставило крапку в багатовіковій полеміці. Офіційна радянська історіографія назвала норманську теорію політично шкідливою, оскільки вона не визнавала здатності слов'янських народів створити незалежну державу самотужки. Дискусія спалахнула з новою силою.
На захист своєї теорії норманісти висували такі агрументи:
1) Русь отримала назву від «Руотси». Так у середині XI ст. фіни називали шведів;
2) більшість імен руських послів, що зафіксовані в договорах з Візантією (911, 944), мають скандинавське походження — Карл, Інегельд, Фарлоф, Веремуд та ін.;
3) візантійський імператор Константин Багрянородний у своїй книзі «Про управління імперією» (бл. 950) наводить як слов'янські, так і руські назви дніпровських порогів. Більшість руських назв мають давньонорманське походження;
4) ісламські географи та мандрівники IX—X ст. завжди чітко розділяли «русів» і «слов'ян».