Послідовність виконання роботи

1. Параметри машини і джерела задаються такими, як на рис. 5.3, 5.4.

2. Задати параметри моделювання (рис. 5.2).

3. При зніманні механічних та робочих характеристик в вікні настройки блока Moment послідовно задаються значення моменту від 5 Нм до 100 Нм з кроком 10 Нм. Для кожного значення моменту здійснюється моделювання і заповнюється таблиця 5.1 виміряних і розрахованих значень.

Таблиця 5.1

Експериментальні дані

Завданя	Виміряно			Розраховано
М, Нм	ω, рад/с	Ія, А	Із, А	Р1, Вт	Р2, Вт	η

Розрахунок проводять за наступними формулами:

, Вт; (5.1)

, Вт; (5.2)

. (5.3)

Зміст звіту

1. Назва роботи.

2. Мета роботи.

3. Послідовність виконання роботи.

4. Схема моделі і опис блоків.

5. Заповнені таблиці по проведенню досліджень.

6. Графік механічної характеристики машини постійного струму послідовного збудження ω=f(M).

7. Графіки робочих характеристик машини ω, І, М, Р₁, η=f(P₂).

8. Висновок.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає відмінність машин постійного струму з паралельним збудженням від машин з послідовним?

2. Що потрібно перебачити, якщо двигун постійного струму з послідовним збудженням раптово скине момент? До чого це може призвести?

3. Де використовуються машини постійного струму з послідовним збудженням?

Лабораторна робота №6

ДОСЛІДЖЕННЯ ОДНОФАЗНОГО ТРАНСФОРМАТОРА

Мета роботи

Вивчити будову і принцип дії, ознайомитись з режимами роботи та навчитись обчислювати основні параметри однофазного трансформатора.

Тривалість заняття

Тривалість лабораторної роботи 4 години.

Обладнання, матеріали та інструменти

Однофазний трансформатор, автотрансформатор (ЛАТР) провідники, реостати, вимірювальні прилади.

Місце проведення заняття

Лабораторна робота проводиться в лабораторії електротехніки 7м^А.

Загальні відомості

До основних параметрів трансформатора належать номінальні значення напруг первинної і вторинної обмоток, коефіцієнт трансформації, коефіцієнт корисної дії, коефіцієнт потужності та опори обмоток трансформатора. Номінальні значення напруг і потужності обов’язково подаються в паспорті трансформатора. Інші параметри можуть бути задані, а можуть визначатись експериментально.

Коефіцієнт трансформації визначають під час досліду неробочого ходу, який проводять при подачі на первинну обмотку номінальної напруги U₁=U_1н і розімкненій вторинній обмотці U₂=U₂₀, тобто

. (6.1)

Із досліду неробочого ходу визначають опори контуру намагнічування трансформатора:

, (6.2)

, (6.3)

. (6.4)

Опори обмоток трансформатора визначають з досліду короткого замикання:

, (6.5)

, (6.6)

. (6.7)

Враховуючи, що потужність втрат короткого замикання (втрати на нагрів провідників обмоток) поділяться порівну між первинною і вторинною обмотками, визначають реальні опори обмоток:

, (6.8)

, (6.9)

, (6.10)

. (6.11)

Для будь-якого режиму роботи трансформатора можна визначити коефіцієнт корисної дії:

. (6.12)

Якщо задані паспортні дані трансформатора і відоме його завантаження, то коефіцієнт корисної дії можна розрахувати:

, (6.13)

де – коефіцієнт завантаження трансформатора;

– номінальна потужність трансформатора;

cos₂ – коефіцієнт потужності навантаження трансформатора.

Для будь-якого режиму роботи трансформатора можна визначити загальний коефіцієнт потужності системи (трансформатора разом з навантаженням):

. (6.14)

Установка складається (див. рис. 6.1) з досліджуваного трансформатора “Тр”, автотрансформатора “ЛАТР”, двох вольтметрів V₁ i V₂, амперметрів А₁ і А₂, ватметрів W₁ i W₂, навантажувального реостата /справа на стенді/ і вимикача В₂.

Рис. 6.1. Схема дослідження однофазного трансформатора