Лекція №1.
Тема. Цивільне право в системі галузей права України.
План заняття
Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно – правового регулювання.
Принципи цивільного права.
Функції цивільного права.
Система цивільного права.
Ключова термінологія: право, цивільне право, цивільні правовідносини, предмет цивільного права, метод цивільного права, засади цивільного права, принципи цивільного права, система цивільного права, цінності цивільного права
Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно – правового регулювання.
Традиційно з часів римського права право розглядається як система правових норм, що регулюють суспільні відносини. Воно поділяється на два блоки: публічне право, яке регулює відносини на користь держави та приватне право, яке регулює відносини на користь окремого суб‘єкта. Мова йде про дві надгалузі права: публічне та приватне право. Вони мають свій механізм, свої засоби, свої юрисдикційні форми та навіть державні органи і інші органи, що забезпечують реалізацію їх прав та охоронюваних законом інтересів. Основою приватного права є цивільне право.
Цивільне право як галузь права – це сукупність правових норм, що становить основний зміст приватного права та регулюють особисті немайнові та майнові відносини, які ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, з метою задоволення власних матеріальних і духовних потреб та інтересів.
Основну роль при визначенні цивільного права як галузі права відіграє його предмет. Предметом цивільного права як галузі права є сукупність відносин, що регулюються його нормами, тобто особисті немайнові та майнові відносини. Предмет цивільного права складає 3 групи суспільних відносин:
майнові відносини – відносини, які складаються з приводу певних майнових благ та має певний економічний зміст. За своєю природою майнові правовідносини мають такі ознаки:
- вони є економічними, тобто носять грошово-товарний характер;
- вони виникають та існують між учасниками, які наділені майновою самостійністю та юридичною рівністю;
- вони забезпечують задоволення переважно матеріальних потреб та інтересів.
Особисті немайнові відносини, не пов’язані с майновими (наприклад, право на ім’я, здоров’я, місце проживання тощо)
Особисті немайнові, пов’язані с майновими відносинами (наприклад, інтелектуальне право, авторське право).
Учасниками цивільно-правових відносин можуть бути фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства) та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
При виникненні цивільно-правових відносин їх учасники не можуть нав'язувати свою волю один одному, у зв'язку з чим їх стосунки повинні базуватися на основі досягнутої згоди (наприклад, в основу реалізації договору купівлі-продажу сторони мають покласти досягнення спільної згоди відносно кількості, якості та ціни товару).
Для цивільного права специфічним є також і метод правового регулювання.
Метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин — це закріплені у його нормах засоби і заходи впливу на відносини, що становлять предмет цивільного права, тобто на майнові та особисті немайнові відносини. Цивільно-правовий метод характеризується низкою особливостей, якими є:
Юридична рівність суб’єктів цивільного права – всі учасники цивільних правовідносин у майновому та організаційному відношенні є юридично незалежними, самостійними та не підвладними один одному.
Диспозитивність – суб’єкти самостійно визначають характер своїх відносин в межах чинного законодавства, здійснюють свої права на власний розсуд, самостійно обирають найбільш доцільний варіант поведінки.
Вільне волевиявлення суб’єктів – означає самостійну, на власний майновий ризик діяльність, спрямовану на задоволення прав та інтересів суб’єктів.
Майновий характер цивільно-правової відповідальності – полягає у обов’язку правопорушника відшкодувати збитки завдані іншій особі, у майновій (грошовій) формі та у повному розмірі.