
- •1. Повторити необхідний матеріал по конспекту і по підручнику (див. Список
- •2. Ознайомитись з описом лабораторної роботи;
- •3. З'ясувати мету роботи, чітко уявити собі поставлене завдання і способи
- •4. Відповісти усно або письмово на контрольні запитання.
- •1. Перед початком роботи слід перевірити відсутність напруги на затискачах
- •2. Увімкнути схему під напругу, переконавшись, що ніхто не дотикається до
- •3. Перед вмиканням кола під напругу попередити про це всіх членів бригади.
- •4. Вмикати схему в мережу без попередньої перевірки її викладачем або лаборантом
- •5. Після вмикання схеми забороняється торкатися руками проводів і частин приладів,
- •6. Будь-які зміни в схемі кола виконувати тільки після вимкнення її з мережі.
- •7. При виявленні відхилень у роботі елементів кола негайно відключити його від
- •8. Категорично забороняється залишати без нагляду електроустановку, що
- •9. Розбирати коло тільки після відключення його від джерел напруги на робочому
- •10. Головні вимикачі вмикаються й вимикаються тільки викладачем або лаборантом.
- •11. При нещасному випадку негайно вимкнути напругу і надати першу допомогу тому,
- •1. За допомогою штатива закріпити жолоб у похилому положенні під
- •2. Коли стрілка секундоміра буде на нульовій (або іншій помітній) поділці,
- •3. За допомогою вимірювальної стрічки виміряти шлях s, пройдений кулькою
- •4. Обчислити середнє значення модуля прискорення:
- •5. Оцінити похибки експерименту:
- •6. Результати вимірювань і обчислень записати до таблиці.
- •1. Що називають переміщенням
- •2. Що називають шляхом.
- •3. Який рух називають поступальним
- •4. Що називають миттєвою швидкістю.
- •5. Що називають середньою швидкістю.
- •6. Що називають рівномірним прямолінійним рухом.
- •7. Що називають рівноприскореним рухом.
- •8. Пояснити фізичний зміст прискорення.
- •1. За допомогою штангенциркуля виміряйте ширину а і товщину b поперечного
- •2. Закріпіть вільний кінець Гумової смужки з штативі і виміряйте її довжину від
- •3. Зачепіть гачок динамометра за дротяну петлю і розтягуйте гуму. Виміряти силу
- •4. За даними досліду побудуйте графік залежності розтягу гуми від прикладеної до
- •5. Виділіть на графіку прямолінійну ділянку, і в межах цієї ділянки обчисліть модуль
- •6. Обчисліть середнє значення модуля пружності.
- •7. Розрахувати абсолютну de та відносну e похибки.
- •8. Результати вимірювань і обчислень запишіть у таблицю.
- •1. Що характеризує модуль пружності?
- •2. Якщо для дослідів взяти Гумову смужку з більшим поперечним перерізом. То чи
- •3. Чому для визначення модуля пружності треба брати значення сил у межах
- •1. Виміряйте барометром атмосферний тиск н (у мм рт. Ст.). (Під таким тиском
- •2. Опустіть у воду трубку відкритим кінцем вниз на максимальну глибину.
- •3. Повторіть вимірювання l і h для двох менших глибин занурення трубки.
- •4. Обчисліть добутки
- •5. Обчисліть абсолютну dс та відносну — похибки Оки вимірювань.
- •6. Результати вимірювань та обчислень запишіть у таблицю.
- •7. Накресліть наближені ізотерми для різних станів газу, одержаних у досліді.
- •8. За результатами досліджень зробіть висновок.
- •1. Чому під час досліду не слід тримати трубку рукою?
- •2. Від чого залежить стала с в законі Бойля-Маріотга?
- •3. Чи має істотне значення для досліду площа поперечного перерізу трубки?
- •4. Запишіть формулу Клапейрона-Менделєєва.
- •I. Психрометром (рис. 1) - за різницею температур термометрів, резервуар
- •II. Конденсаційним гігрометром (рис. 2) - за точкою роси, тобто температурою,
- •III. Волосяним гігрометром (рис. 3) безпосередньо вимірюють відносну
- •1. Ознайомтеся з будовою психрометра.
- •2. Визначте покази його термометрів та обчисліть різницю температур.
- •2. Із психрометричної таблиці визначте відносну вологість повітря.
- •1. Ознайомтесь з будовою гігрометра. Протріть м'якою тканиною поліровану
- •2. Виміряйте температуру повітря в кімнаті.
- •3. Налийте в камеру гігрометра (наполовину) спирту, вставте в неї термометр
- •4. Установіть прилад так, щоб дзеркальна поверхня його була розташована під
- •5. У момент появи роси запишіть показ термометра, припиніть продування
- •6. Спостереження повторіть декілька разів, намагаючись якомога точніше
- •1. Ознайомтесь з будовою та принципом дії волосяного гігрометра. Порівняйте
- •2. Подихайте на волосину гігрометра та спостерігайте за поведінкою стрілки.
- •3. За результатами досліджень зробіть висновок.
- •1. Коли різниця показів термометра більша: коли повітря в кімнаті сухіше чи
- •2. Чи зміняться результати досліду, якщо експериментатор під час його
- •3. Чому в гігрометрі для охолодження застосовують спирт?
- •4. Для чого через гігрометр продувають повітря?
- •1. Запустити Electronics Workbench, відкрити схему для дослідження обравши меню
- •2. Вивчити схему, розібратися з керуванням схеми, натиснувши на клавішу «Space»
- •3. Включити схему в правому верхньому кутку екрану натиснувши відповідну
- •5. За допомогою ключа «Space» включити заряджання конденсатора.
- •6. Після закінчення заряджання конденсатора (покази амперметра 1 рівні 0, мал. 3)
- •7. Повторити пункти 5-6 двічі.
- •8. За допомогою ключа «1» обрати конденсатор невідомої ємності (с
- •9. Повторити для конденсатора с
- •10. Обчислити ємність невідомого конденсатора за формулою 12.
- •11. Розрахувати абсолютну похибку дс
- •12. Дані обчислень занести до таблиці 1.
- •13. Дати відповідь на контрольні запитання.
- •1. Що називають ємністю конденсатора?
- •2. Якими одиницями вимірюється ємність конденсатора?
- •3. Що таке заряд конденсатора?
- •4. Чому під час вимірювання ємності конденсатора потрібно підтримувати таку напругу
- •5. Обчисліть внутрішній опір джерела струму
- •6. Використавши дані про клас точності амперметра і вольтметра, визначте
- •7. Визначте максимальну абсолютну похибку r
- •8. Результати вимірювань і обчислень запишіть у таблицю.
- •9. За результатами досліджень зробіть висновок.
- •1. Чому покази вольтметра різні при розімкнутому і замкнутому вимикачі?
- •2. Чому не можна безпосередньо точно виміряти ерс джерела? Як можна
- •3. Яке мінімальне значення може мати напруга на клемах джерела струму,
- •1. Відкрити схему досліду, для зняття вольт-амперних характеристик прямого
- •2. Встановити потенціометр в крайнє положення. Записати значення падіння
- •3. Перемкнути ключ в положення 1-2, для вимірювання зворотного включення,
- •4. За даними вимірювань побудувати графічно воль-амперні характеристики
- •5. Зробити висновок, відповісти на контрольні питання.
- •1. Власні напівпровідники. Механізм їхньої провідності.
- •2. Домішкові напівпровідники. Донорні й акцепторні домішки.
- •3. Які основні носіїв напівпровідника n-типу, а які в напівпровідника р-типу?
- •4. Температурна залежність провідності напівпровідників. Терморезистори.
- •5. Контактні явища. Контактна різниця потенціалів.
- •6. Контактні явища в напівпровідниках.
- •7. Ефект Зеєбека.
- •8. Ефект Томсона.
- •9. Вентельний ефект.
- •11. Контакт двох напівпровідників, р - п перехід.
- •12. Принцип дії напівпровідникового діода.
- •1. Вставте в одну з котушток залізне осердя, закріпивши його гайкою. Через
- •2. Від'єднайте від кола реостат і вимикач, замкніть міліамперметр на котушку, зберігаючи
- •3. Приставте осердя до одного з полюсів дугоподібного магніту і вставте в котушку,
- •4. Повторіть спостереження, виймаючи осердя з котушки, а також змінюючи полюси
- •5. Накресліть схему досліду і перевірте правило Ленца для кожного випадку.
- •6. Розмістіть другу котушку поряд з першою так, щоб їхні осі збігалися.
- •7. Вставте в обидві котушки залізні осердя і через вимикач приєднайте котушку до
- •8. Замикаючи і розмикаючи вимикач, спостерігайте відхилення стрілки міліамперметра.
- •9. Накрееліть схему досліду і перевірте, як виконується правило Ленца.
- •10. За результатами досліджень зробіть висновок.
- •1. За якої умови індукується електричний струм?
- •2. Від чого залежить напрям індукційного струму і як його можна визначити?
- •3. Від чого залежить сила індукційного струму? ерс індукції?
- •4. Магнітний потік через незамкнене коло змінюється. Що виникатиме в провідниках
- •5. Дві котушки мають однакові розміри і однакову кількість витків, намотаних з
- •1. Встановіть штатив на краю столу. Біля його вертикального кінця за допомогою
- •2. Відхиліть маятник від положення рівноваги на 5-8 см і відпустіть його.
- •3. Зафіксуйте час 20-30 повних коливань маятника.
- •4. Стрічкою виміряйте довжину маятника l.
- •5. За формулою ;
- •6. Дослід повторіть двічі для трохи менших довжин маятника і більшого числа
- •7. Оцініть точність отриманого результату, обчисливши абсолютну і відносну
- •8. Результати вимірювань і обчислень запишіть в таблицю.
- •9. Зробити висновок.
- •1. Під яких величин і як залежить значення прискорення вільного падіння?
- •2. Як залежить період коливань математичного маятника від маси вантажу?
- •3. Що називають математичним маятником?
- •1. Скласти електричне коло за схемою, яку зображено на рис.2. Встановити
- •2. Подвійним кліком миші на іконці функціонального генератора викликати
- •3. Змінивши ємність конденсатора до 15 мкФ, повторити пункт 2.
- •4. Побудувати дві криві залежності струму від частоти для обох дослідів.
- •5. Розрахуйте теоретично резонансні частоти за формулою
- •6. Зробити висновки.
- •1. Чому амплітуда коливань сили струму в колі, яке складається з
- •2. За якої умови настає електричний резонанс?
- •3. Де використовують явище електричного резонансу?
- •1. Запустити модель «Відображення та заломлення світла»
- •4. Обчисліть показники заломлення для всіх кутів падіння та межу похибки
- •5. Запишіть дані до таблиці, зробіть висновки.
- •1. Який фізичний зміст абсолютного показника заломлення? Відносного?
- •2. Які виміри здійснюють для визначення відносного показника заломлення
- •3. Чи залежить відносний показник заломлення від кута падіння?
- •4. Що можна сказати про напрям падаючого і вихідного променів під час
- •5*. За якої умови кут падіння пучка світла дорівнює куту заломлення?
- •6*. Чи завжди буде вихідний промінь?
- •6. Яке співвідношення між показниками заломлення матеріалу пластинки
- •1. Складіть вимірювальну установку, встановивши екран на відстані 50 см від
- •2. Проведіть необхідні дослідження розміщення на екрані червоного світла в
- •3. Зробіть те саме для решти кольорів світла дифракційного спектра 1-го
- •4. Порівняйте одержані результати з поданими в довіднику або підручнику
- •5. За результатами досліджень зробіть висновок.
- •1. Яка будова дифракційної решітки? Що називається її періодом?
- •2. Як утворюється дифракційний спектр? Чим він відрізняється від
- •3. Які промені дифракційного спектра відхиляються від початкового напряму
- •4. Як впливає зміна періоду дифракційної решітки на кут відхилення світлових
- •1. Ознайомтеся з будовою спектроскопа.
- •2. Вставте трубку з гелієм у тримач приладу для засвічування спектральних
- •3. Спостерігаючи через окуляр зорової труби, обертайте мікрометричний
- •4. Мікрометричним гвинтом поверніть зорову трубу вправо так, щоб у полі
- •0.02 Мм. Цілі міліметри відлічуйте за нерухомою шкалою на циліндрі, а соті частки - за
- •5. Обертаючи мікрометричний гвинт, пересувайте зорову трубу до суміщення
- •6. За записами показів мікрометричного гвинта і довжинами хвиль, які
- •1. Змочіть вату на дротині і закріпіть її за допомогою підставки на висоті
- •2. Трубку з гелієм у приладі для засвічування спектральних трубок замініть
- •3. За результатами досліджень зробіть висновок.
- •1. Поясніть будову спектроскопа і побудуйте хід світлових пучків у ньому.
- •2. Як зміниться лінійчастий спектр, якщо змінити ширину щілини?
- •3. Чому щілину встановлюють у головному фокусі лінзи коліматора?
- •1. Активизация познавательной деятельности учащихся при изучении физики.
- •2. Альбін к.В. Та ін. Методика викладання фізики. - к.: Вища школа, 2001.-300 с.
- •3. Анциферов л.И. Пищиков и.М. Практикум по методике и технике школьного
- •4. Вечера по физике в средней школе. Пособие для учителей. / Составитель
- •5. Внеурочная работа по физике. / Под ред. О.Ф.Кабардина. - м.: Просвещение, 2001.
- •6. Зверева н.М. Активизация мышления учащихся на уроках физики. - м:
- •7. Коршак є.В. Миргородський б.Ю. Методика і техніка шкільного фізичного
- •8. Марголис а.А. И др. Практикум по школьному физическому эксперименту. - м.:
- •9. Методика преподавания физики в 8-10 классах средней школы. 41./ Под ред. В.П
- •10. Осадчук л.А. Методика преподавания физики. - к.: Вища школа, 1984. - 352 с.
- •11. Основы методики преподавания физики /Под ред. Перышкина а.В., Разумовского
- •12. Хорошавин с.А. Физический эксперимент в средней школе.-м.: Просвещение,
- •13. Чепуренко в.Г., Нижник в.Г., Гайдучок г.М. Лабораторні роботи з фізики в
Державний вищий навчальний заклад
Чернігівський технікум транспорту та комп’ютерних технологій
Методичний посібник до виконання
лабораторних робіт з Фізики
2
Зміст
Пояснювальна записка …………………………………………………… 3
Лабораторна робота №1 ………………………………………………….... 6
Лабораторна робота №2 …………………………………………………… 8
Лабораторна робота №3 ………………………………………………….... 10
Лабораторна робота №4 ……………………………………………………. 11
Лабораторна робота №5 ……………………………………………………. 12
Лабораторна робота №6 …………………………………………………….. 15
Лабораторна робота №7 …………………………………………………….. 18
Лабораторна робота №8 ……………………………………………………. 21
Лабораторна робота №9 ……………………………………………………. 24
Лабораторна робота №10 ……………………………………………………. 27
Лабораторна робота №11 ……………………………………………………. 29
Лабораторна робота №12 ……………………………………………………. 31
Лабораторна робота №13 ……………………………………………………. 34
Лабораторна робота №13 ……………………………………………………. 36
Література ……………………………………………………………………. 39
3
Пояснювальна записка
Лабораторні роботи є одним з видів практичного навчання, їх мета закріплення
теоретичних знань, перевірка дослідним шляхом деяких положень теорії і законів фізики,
набуття практичних навичок при проведенні експерименту, використанні найпростіших
електровимірювальних приладів.
Вдумливе відношення до лабораторної роботи дозволить студенту зробити
правильні висновки, проаналізувати результати дослідів, навчитися самостійно
розв'язувати деякі нескладні завдання дослідницького характеру.
Для якісного виконання лабораторних робіт студентам необхідно:
1. Повторити необхідний матеріал по конспекту і по підручнику (див. Список
літератури), параграфи якого вказані в кожній лабораторній роботі;
2. Ознайомитись з описом лабораторної роботи;
3. З'ясувати мету роботи, чітко уявити собі поставлене завдання і способи
його досягнення, продумати очікувані результати дослідів;
4. Відповісти усно або письмово на контрольні запитання.
Описи лабораторних робіт складено за певним планом (у формі інструкції, за якою
учень зможе готуватися до лабораторного заняття й виконувати відповідну лабораторну
роботу).
Насамперед подано назву роботи, вказано її мету, далі перелічено потрібне
приладдя, викладено відповідні теоретичні відомості, описано будову приладів,
виконання роботи, наведено контрольні запитання й експериментальні задачі. До
більшості робіт даються поради, як опрацьовувати результати експерименту: наведено
зразки таблиць для запису характеристик засобів вимірювання і результатів вимірювань,
проаналізовано причини появи тих чи інших похибок і розглянуто способи усунення їх.
Щоб спростити обробку результатів вимірювань, в ході виконання робіт передбачено все
для зменшення впливу випадкових похибок.
У теоретичних відомостях коротко розглядаються явища, закони, величини, які
мають безпосереднє відношення до роботи. Ці відомості зосереджують увагу учнів на
матеріалі, знання якого потрібне для виконання роботи.
Контрольні запитання охоплюють основні моменти теорії та висновки з роботи і
дають змогу перевірити, як учні підготувалися до лабораторного заняття.
Експериментальні задачі, наведені після опису роботи, сприяють розвитку в учнів
творчого мислення і виробляють уміння застосовувати знання на практиці.
МЕТОДИ ОБЧИСЛЕННЯ ПОХИБОК
Процес будь-якого вимірювання тільки тоді вважається повністю закінченим,
коли визначено абсолютну і відносну похибки результату вимірювання.


Абсолютною похибкою називають різницю між результатом вимірювання х
вим
та

істинним значенням вимірюваної величини х:
∆х =|х — х
вим
|
Абсолютна похибка D дає можливість назвати інтервал, всередині якого лежить
справжнє значення вимірюваної величини. Довжина цього інтервалу дорівнює 2D.
Інакше кажучи, абсолютна похибка показує, на скільки справжнє числове значення
вимірюваної величини може відрізнятися від результату вимірювання.

Якість вимірювання характеризує відносна похибка ,
вим
x
x
яка показує, у

скільки разів модуль абсолютної похибки менший за вимірювану величину х
вим
. Отже, в

процесі вимірювання невідома величина має лежати в інтервалі х
вим
± ∆х, а результат

вимірювання х
вим
можна взяти за справжнє значення з відносною похибкою

,
вим
x
x
Округлюють результат вимірювання за таким правилом: похибку округлюють до
4
однієї значущої цифри з перевищенням, а результат вимірювання - до кількості цифр,
що не перевищують тієї, з якою записано похибку.
Деякі формули для обчислень похибок

Вид функції Абсолютна функція Відносна похибка









f=x + у Df=Dx + Dу



y
x
y
x
f



f=x - у Df=Dx - Dу


y
x
y
x
f



f=xy Df=yDx + xDу


y
x
f



y
x
f

2
y
y
x
x
y
f


y
x
f




n
x
f


x
nx
f
n
1
x
f
n




y
x
f
1
1


2
2
y
y
x
x
f


y
x
y
y
x
x
f
1
1
2
2














