7.2. Організація торгівлі на ринку

Реалізація сільгосппродуктів, продовольчих, непродовольчих то­варів, живої худоби, птиці, кормів, домашніх тварин, декоративних птахів, акваріумних риб, посадкового матеріалу плодо-ягідних культур, овочевої і квіткової розсади, живих садових квітів, насіння овочевих культур і квітів проводиться на спеціалізованих ринках чи на спеціаль­но виділених рядах (секціях) змішаних ринків з обов'язковим дотриман­ням санітарно-епідеміологічних вимог.

На території відкритого ринку, у критих ринках та павільйонах, де ре­алізуються продукти рослинного і тваринного походження, мають бути обладнані спеціалізовані зони з продажу окремих видів продукції: овочів і фруктів, м'яса і битої птиці, яєць, молочних продуктів, риби, меду, олії.

Розташування торговельних місць на ринку, торгово-технологічного обладнання має бути зручним для здійснення торгівлі, відповідати вимо­гам санітарних, протипожежних правил та безпечних умов праці, забез­печувати вільний прохід покупців та належну культуру обслуговування.

Робоче місце продавця має бути належним чином обладнане (криті або відкриті столи, прилавки), мати площу для викладки і зберігання за­пасів товарів.

Одне торгове місце на прилавках (столах) дорівнює одному погон­ному метру, при продажу продукції (товарів) з транспортного засобу, причепа, візка, у тому числі ручного, у контейнерах, кіосках, ятках тощо — двом повним чи неповним квадратним метрам зайнятої площі.

Місця для продажу продукції (товарів) з транспортних засобів виділяються на спеціально облаштованих та розмічених майданчиках, що не створює небезпеки для покупців (пішоходів). Використання транспортних стоянок для продажу товарів не допускається.

Спеціалізовані зони, ряди прилавків (столів) та майданчики обладнуються наочними позначеннями про їхнє призначення. Усі торгові місця позначаються номерами. Продавцям забороняється використову­вати торгові місця не за призначенням.

На торговому місці продавця (юридичної особи) установлюється табличка із зазначенням назви, місцезнаходження і номера телефону суб'єкта підприємницької діяльності, що організував торгівлю, прізви­ща, імені та по батькові продавця та розміщується копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. За пра­но займання торгового місця на ринку справляється ринковий збір у по­рядку, визначеному законодавством.

Важливим джерелом доходів ринків є послуги, які ринок надає продавцям за окрему плату. Тарифи плати за послуги встановлюються ди­рекцією ринку на підставі калькуляції, узгодженої з місцевою адміністрацією.

Розмір плати за послуги повинен забезпечити покриття витрат з утримання ринку і складається із собівартості торгового місця та ПДВ. Вартість послуги розраховується окремо для фізичних і юридичних осіб залежно від розміщення торгових місць (приміщенні, на відкритих май­данчиках) та асортименту товарів, що реалізуються.

Надання послуг ринками є важливою передумовою підвищення їх прибутковості, рівня культури торгівлі та конкурентоспроможності в цілому.

Тарифи на послуги ринку та інші види робіт, пов'язані із забезпечен­ням діяльності ринкового господарства, встановлюються адміністрацією ринку.

До платних послуг, що можуть надаватись продавцям на ринку, відносять:

• бронювання торгових місць;

• прокат торгового інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, санітарного одягу;

• зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, на складах і в холодильниках;

• зважування на товарних вагах;

• розрубування м'яса (рубачами м'яса ринку);

• утримання торгового місця в належному стані;

• інформаційне оголошення рекламного та довідкового характеру;

• забезпечення місцями в готелях і на автостоянках за наявності їх на ринку;

• консультації спеціалістів;

• вантажно-розвантажувальні роботи і транспортні послуги;

• приймання для подальшого продажу сільгосппродуктів та інших товарів у бюро торгових послуг;

• перевірка стану технічно складних товарів.

Тарифи на послуги ринку для торгуючих та інші види робіт, пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установ люються адміністрацією ринку.

За видані напрокат санітарний одяг, торговий інвентар, обладнання вноситься заставна плата. Розмір плати встановлюється адміністрацією ринку і не повинен перевищувати вартості виданих напрокат речей у цінах на момент їх видачі. Заставна плата повертається платнику після повернення у робочому стані взятих напрокат інвентарю, санітарного одягу та інших предметів.

У разі втрати взятих напрокат речей або їх псування продавець відшкодовує суб'єкту господарювання завданий збиток з урахуванням заставної плати. Адміністрація ринку при наданні продавцям торгових місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду. Засоби вимірювальної техніки, які використовуються продавцями на ринку, ма-

ють бути у справному стані, мати повірочне тавро. Продавці повинні дотримуватися правил користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг.

З продавців за кожний день торгівлі на ринку справляється ринко­вий збір, розмір якого та порядок сплати встановлюється Радою народ­них депутатів за місце знаходженням ринку.

Ринковий збір — це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиків (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.

Платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм власності, їх філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи.

Ринковий збір не справляється з підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, та з власних торгово-закупівельних підрозділів ринку незалежно від зайня­того місця.

Ставка ринкового збору встановлюється у розмірі від 0,05 до 0,15 не­оподатковуваного мінімуму доходів громадян для фізичних осіб і від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб за кожне торгове місце.

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати ринкового збору в межах установлених гранич­них розмірів ставок з урахуванням місця розташування ринку, про­дукції, що реалізується, та місцевих умов. Розмір ринкового збору на місцевому рівні повинен бути диференційований залежно від певних факторів, що обумовлюють його економічне обгрунтування (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Фактори, щовпливають на визначення ставки ринкового збору

на місцевому рівні

Прикладом диференціації ставок ринкового збору можуть бути ринки в м. Києві, що затверджені рішенням Київської міської ради (табл. 7.2).

Таблиця 7.2