Розділ 7. Роздрібні ринки як елемент комерційного підприємництва

7.1. Ринки в інфраструктурі внутрішньої торгівлі

Розвиток мережі ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в Україні зумовлює зростання масштабів товарно-грошового обігу, забезпечення соціальної підтримки значної частини населення, розширення сфер діяльності та збільшення торгового обороту суб'єктів підприємницької діяльності. Разом з тим, неконтрольоване зростання стихійної торгівлі посилює тінізацію обігу товарів та послуг. Нерегульо-ваний розвиток ринків призводить до деформації інфраструктури внутрішньої торгівлі, погіршення якості торговельного обслуговування населення. У зв'язку з цим виникає потреба у визначенні місця і ролі ринків як складової внутрішнього споживчого ринку, розроблення за­ходів із створення належної інфраструктури торгівлі на ринках, що сприятиме підвищенню доходів суб'єктів підприємницької діяльності, а це, у свою чергу, дасть їм змогу розширювати свій бізнес. Головне при­значення ринків — пропозиція споживчих товарів для продажу, задово­лення попиту населення на них. Вони слугують стартовим майданчиком і школою для малого підприємництва. Зміни, які відбулися в економіці, перебудова державного та суспільного секторів, проведення реформ в агропромисловому комплексі, розвиток підприємництва, у тому числі й малого, а також поява таких негативних явищ, як безробіття та падіння життєвого рівня більшості населення, привели до перерозподілу ролі ка­налів роздрібного продажу товарів, зокрема на користь ринків. Раніше на ринках в основному продавали сільськогосподарську продукцію і не торгували новими непродовольчими, не було так званих "неформаль­них" ("стихійних") ринків.

Ринок — це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого само­врядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому поряд­ку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу то­варів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Торгівлю на ринках можуть здійснювати (продавці): фізичні особи — громадяни України; іноземні громадяни; особи без громадянства; суб"єкти підприємницької діяльності; юридичні особи незалежно від ((юрми власності.

Для торгівлі в Україні характерна значна різноманітність ринків (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Класифікація ринків

№	Ознака класифікації	Різновид ринку
1	2	3
1	Форма власності	• Державні • Приватні • Колективні у тому числі споживчої кооперації • Спільні • 3 іноземними інвестиціями
2	Товарна спеціалізація	♦3 продажу продовольчих товарів ♦ Непродовольчих товарів ♦Транспортних засобів ♦ Худоби та кормів ♦Тварин і птахів ♦ Квітів ♦Змішані (сільськогосподарська продукція та інші продукти харчування, непродовольчі товари)
3	Види економічної діяльності	♦ Ринки з оптової торгівлі ♦ Ринки 3 роздрібної торгівлі
4	Місце знаходження	Міські Селищні Сільські
5	Час діяльності	Постійнодіючі Сезонні Ранкові Вечірні
6	Конструкція ринку	Криті Відкриті ♦ Комбіновані
7	Розмір ринку за кількістю торгових місць (або за розміром торговельної площі)	Малі - до 200 (600 м2) Середні-201-400 (601-1000 м2) Великі-401-600 (1001-1500 м2) Найбільші - понад 600 (понад 1500 м2)
8	Місце розташування ринку на території населеного пункту	Загальноміського значення Місцевого значення (у житловій зоні міста, в селах)
9	Режим роботи а) тривалість робочого дня ринку б) наявність вихідного дня	Ринки з режимом роботи: ■ Звичайним (8 годин) ■ Продовженим (більше 8 годин) ■ Скороченим (менше 8 годин - ранкові та вечірні ринки) 3 вихідним днем Без вихідного дня

сучасних умовах ринки відіграють велику роль у реалізації м яса і м'ясопродуктів, яєць, кисломолочного сиру, картоплі, овочів, фруктів і свіжих ягід. Більша частка продуктів харчування населення купується на ринках.

Об'єктивна необхідність функціонування ринків з продажу сільськогосподарської продукції, їх значення і місце в системі торговель­ного обслуговування населення випливає з наявності у селян, робітників та службовців, що мають особисте підсобне господарство, са­ди чи городи, а також у сільськогосподарських та фермерських госпо­дарствах і кооперативах надлишків сільськогосподарської продукції власного виробництва і наявності попиту, перш за все у міського насе­лення, на цю продукцію, яку, при існуючій системі оптової закупівлі, можна продати лише на ринках. Це визначає особливу роль ринків як важливого джерела постачання населення міст і промислових центрів високоякісними продуктами харчування, що сприяє поліпшенню товарообміну між містами і селами, задовольняючи потребу виробників про­дукції в її збуті, з одного боку, та попит покупців — з іншого.

Тому такі ринки, як правило, створюються в містах, промислових цен­трах та в інших поселеннях міського типу з метою забезпечення і покращання задоволення попиту населення на продукти харчування і створен­ня сприятливих цивілізованих умов для здійснення купівлі-продажу цих продуктів. У ринків, як у підприємств сфери торгівлі, основним функціональним обов'язком є забезпечення належних умов для здійснен­ня продажу товарів і створення необхідних зручностей для їх купівлі.

Ринок як самостійний господарюючий статутний суб'єкт має права юридичної особи, відокремлене майно, самостійний баланс, свій фірмо­вий бланк, печатку, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, діє на засадах самооплатності і самофінансування, може від свого імені укладати господарські договори і несе за них повну майнову | відповідальність. Ринок діє на основі статуту, який затверджується власником (власниками) майна. Ринок має право створювати філії і за­тверджувати положення про них. Ринок набуває права юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності від дня його державної

реєстрації, що здійснюється в місцевих органах державної виконавчої влади за місцезнаходженням ринку в установленому діючим законодав­ством порядку.

Державні місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування повинні приділяти постійну увагу проблемам розвитку ринків та сприяти забезпеченню необхідних умов для їхньої роботи. Разом з тим, необхідно постійно здійснювати контроль за їхньою роботою і дотри­манням ними правил, що регулюють діяльність ринків, впливати на вдо­сконалення обслуговування населення, оскільки ринки — це найваж­ливіший компонент соціальної інфраструктури населеного пункту. Головною фігурою в організації та управлінні ринковими процесами завідувач ринку, який належить до категорії керівників.

На посаду завідувача ринку призначається особа, що має вищу спеціальну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше 5 років. При­значення на посаду завідувача ринку та звільнення від неї проводиться наказом директора підприємства.

Завідувач ринку повинен знати:

• Закон України "Про захист прав споживачів", Правила продажу окремих видів товарів, Правила торгівлі на ринках, інші норматив­но-правові акти з питань здійснення торговельної діяльності і тор­говельного обслуговування покупців;

• перелік документів, необхідних для здійснення торгівлі на ринку;

• основні вимоги стандартів та технічних умов, які пред'являються до якості товарів, тари та їх маркування;

• асортимент товарів, реалізація яких на ринку заборонена;

• форми облікових документів та порядок складання звітності;

• діючий порядок ціноутворення;

• законодавство про працю і охорону праці;

• правила внутрішнього трудового розпорядку та ін.

Завідувач ринку у своїй діяльності керується статутом підприємства, Посадовою інструкцією.

На завідувача ринку покладаються такі посадові обов'язки:

• організує надання торгових місць торговим підприємствам і оформ­лення документів, що підтверджують їх право на здійснення торго­вельної діяльності на ринку (квитанцій, договорів оренди тощо);

• організує та координує роботу служб ринку з надання торговим підприємствам (орендаторам торгових місць) таких послуг: забез­печення необхідним обладнанням та інвентарем, здійснення підве­зення та розвантаження товарів у межах ринку, інформування про кон'юнктуру та попит на ринку, перевірка якості товарів, що про­дається, забезпечення умов тимчасового зберігання товарів, виве­зення сміття, охорона території ринку тачоргових об'єктів, теило-енерт, водозабезпеченпя, юридичні консультації, реклама;

• бере участь у визначенні розміру і порядку стягнення зборів за по­слуги, що надаються;

• розробляє та надає на узгодження органам місцевого само­управління регламент і режим роботи ринку, доводить їх до відомії учасників торгового процесу;

• доводить до відома торгових підприємств (орендарів торгових місць) правила роботи ринків, затверджені органами виконавчої влади;

• забезпечує наявність на ринку: покажчиків торгових зон за спеціалізацією; стендів із зазначенням схеми розміщення торгових зон, підприємств громадського харчування і сервісного обслугову­вання, адміністративних приміщень, автостоянки, складських приміщень, лабораторій та інших,об'єктів; інформаційного стенда, на якому розміщуються основні нормативно-правові, нормативно-технічні документи, що регламентують порядок здійснення торго­вельної діяльності на ринку;

• організує роботу ринку та пов'язані з його діяльністю процеси відповідно до норм, що забезпечують охорону навколишнього сере­довища та екологічну безпеку у районі його розташування;

• здійснює контроль за дотриманням санітарних норм, правил і ви­мог протипожежної безпеки;

• отримує від торгових підприємств (орендарів торгових місць) не­обхідну інформацію для надання в органи державного управління;

• бере участь у розгляді спорів, що виникають між учасниками тор­гового процесу;

• забезпечує організацію обліку, складання та своєчасне представ­лення звітності про діяльність ринку;

• вивчає та розповсюджує передовий досвід функціонування вітчиз­няних та зарубіжних ринків;

• організує проведення заходів з мінімальної професійної підготовки продавців та підприємців;

• здійснює контроль за дотриманням правил і норм охорони праці і техніки безпеки при здійсненні торговельної діяльності.

Завідувач ринку має право: знайомитися з проектами рішень керівництва, що стосуються діяльності ринку; вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо поліпшення діяльності ринку; давати обов'язкові для виконання вказівки керівникам допоміжним службам ринку з питань організації торгового процесу; підписувати документи у межах своєї компетенції.

Завідувач ринку несе відповідальність:

• за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією;

• за правопорушення, що мали місце в процесі здійснення своєї діяльності, — межах, визначених діючим адміністративним, цивільним законодавством;

• за спричинення матеріальної шкоди.

Стан матеріально-технічної бази ринків визначає обсяг реалізації товарів, якість обслуговування покупців і конкурентоспроможність цього каналу роздрібної торгівлі. Недоліком у розвитку мережі ринків є те, що значна кількість їх — відкритого типу. Відкриті ринки в основному пра­цюють цілий рік. Однак для здійснення торгівлі впродовж року найбільш пристосованими є криті ринки і ринки павільйонного типу. Для сезонної торгівлі достатньо благоустрою торгових місць на відкри­тих майданчиках і під накриттям. Щораз більше на ринках з продажу сільськогосподарської продукції комерційні структури відкривають ма­газини, кіоски, лотки, що обмежує можливості виробників реалізувати свою власну продукцію. Крім них, самі власники ринків інтенсивно відкривають свої магазини та дрібнороздрібні торговельні підприємства.

До матеріально-технічної бази ринків входять: криті ринки, павільйони, криті і відкриті столи, магазини, ятки кіоски, готелі, лабора­торії ветсанекспертизи, холодильники з машинним охолодженням, хо­лодильне устаткування (шафи, прилавки, вітрини, камери), камери схо­вищ, автомобілі, ваги настільні, електронні контрольно-касові апарати.

До критих ринків належать ринки, які розташовані в капітальних будівлях великої місткості. Торгові, складські, службові та підсобні приміщення на таких ринках розташовуються, як правило, в одній будівлі.

Комбіновані ринки — це ринки, на території яких розташовані один або кілька великих павільйонів для торгівлі, магазини, ятки, кіоски, криті та відкриті столи, майданчики для торгівлі з транспортних засобів.

Павільйоном вважається відокремлена, закрита з усіх боків будівля або приміщення, що призначене для торгівлі протягом усього року і обов'язко­во має значних розмірів торговельний зал для продавців і покупців.

До критих столів належать столи з покрівлями, які розташовані на відкритій території ринку. До складу критих столів входять також тор­гові столи, які розташовані в будівлях, що мають покрівлю і з трьох боків відгороджені стіною, а також столи, які розташовані в будівлях, що ма­ють одну загальну покрівлю над декількома столами.

Відкриті столи — це столи без покрівлі, які розміщені на відкритій території ринку.

Торгово-закупівельне підприємство ринку є його структурним підрозділом, яке здійснює закупівлю свіжих та перероблених сільсько-госпродарських продуктів у населення, фермерських господарств, безпосередньо на ринках у межах регіону та поза ним, а також здійснює торгівлю за цінами, зважаючи на попит та пропозицію.

До магазинів належать стаціонарні пункти роздрібного продажу то­варів, які займають окремі приміщення або будівлі та мають торговель­ний зал для покупців.

До яток, кіосків належать відокремлені приміщення, які не мають торговельного залу для покупців.

Під торговим місцем продавця слід розуміти площу за торговими столами (прилавками), яка відведена для торговця і на якій розташовуються товари та потрібний для торгівлі інвентар (ваги, лотки).

Територія ринку повинна мати відокремлену та відгороджену від проїжджої частини, житлового та комунального секторів ділянку землі, підземні чи наземні переходи для пішоходів, стоянки для транспортних засобів відвідувачів, безпечні для руху пішоходів входи і виходи, освітлення території ринку, автостоянок та під'їздів, телефонний зв'язок, електро- та водопостачання, водовідведення, облаштовані кон­тейнерами майданчики для збирання відходів і сміття. Робота ринків не повинна погіршувати санітарний та екологічний стан місцевості й нега­тивно впливати на умови мешкання населення.

Адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітар­но-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагля­ду, архітектурно-будівельної комісії, державтоінспекції — проектну до­кументацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торгових місць і об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торгово-технологічним обладнанням та забезпечує ут­римання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.

Улаштування та утримання території ринків повинно відповідати вимогам санітарних правил утримання територій населених пунктів та ветеринарно-санітарних правил для ринків.

На вході до ринку розміщується вивіска із зазначенням повної назви ринку і його власника, спеціалізації ринку, режиму роботи, а також графічно виконаний план території з позначенням усіх стаціонарних об'єктів ринків (обов'язково лабораторії ветеринарно-санітарної експер­тизи), пішохідних і транспортних маршрутів, аварійних виходів.

На видному, доступному для огляду місці встановлюється оформле­ний стенд з розміщенням на ньому копії свідоцтва про реєстрацію ринку як суб'єкта підприємницької діяльності, Правил ринкової торгівлі, ви­тягів із Закону України "Про захист прав споживачів", нормативно-пра­вових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та відповідальності за несплату ринкового збору, а також ставок ринкового збору, тарифів плати за послуги та правил їх надання, ветеринарно-санітарних правил для ринків, інформації про адресу і номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів, місцезна­ходження і телефон суб'єкта господарювання, інформації про місцезна­ходження книги відгуків і пропозицій. Для потреб і зручностей продавців і покупців на території ринку або поряд можуть відкриватися магазини, підприємства громадського харчування, побутового обслуговування, те­лефонного зв'язку, каси продажу квитків па транспорт, готелі.