Класифікація дрібнороздрібної торговельної мережі

№ п\п	Ознака класифікації	Вид дрібнороздрібної мережі
1.	Улаштування Пункту продажу товарів і ступінь постійності місця	Стаціонарна мережа - кіоски, павільйони, торгові автомати. Пересувна мережа: розвізна (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, вагони-лавки, судна-лавки, лавки-автопричепи, візки); розносна (спеціальне технологічне обладнання; низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки,столики)

1	2	3
		переносні палатки
2.	Місце продажу това рів: • на вулиці; • на підприємствах, де працює потен- ційний покупець; • вдома у покупця; • у поїзді, літаку, на пароплаві, катері; • у торговельному магазину	Позамагазинні і магазинні пункти продажу: усі види стаціонарної і пересувної мережі; різні види розносної мережі і окре- мі види стаціонарної мережі (кіос- ки, автомати); різні види розносної мережі; різні види розносної мережі; окремі види стаціонарної мережі (кіоски, автомати), усі види розно- сної мережі;
3.	Асортиментний профіль	вузькоспеціалізовані спеціалізовані змішаного асортименту товарів (продовольчі і непродовольчі)
4.	Періодичність функ- ціонування	Пункти продажу: цілорічно функціонуючі; тимчасово (у тому числі сезонно) функціонуючі
5.	Форма власності	державні колективні приватні спільні

Основними ознаками класифікації є:

• улаштування пункту продажу товарів і ступінь постійності місця;

• місце продажу товарів;

• асортиментний профіль;

• періодичність функціонування;

• форма власності.

Дрібнороздрібна торговельна мережа — частина роздрібної торговельної мережі, яка складається з павільйонів, кіосків, палаток, пунктів пересувної торгівлі та автоматів, нестаціонарних торговельних одиниць.

Павільйон торговельний — пункт роздрібного продажу товарів, що маєи окрему споруду полегшеної конструкції і торговельний зал для покупців.

Наявність торговельного залу та приміщення для зберігання товар­них запасів надають більше можливостей запропонувати покупцям набагато ширший і більш різноманітний асортимент товарів, ніж у кіосках і палатках, надавати покупцям деякі послуги, застосовувати самообслуговування як прогресивний метод торгівлі.

Кіоск торговельний — об'єкт дрібнороздрібної мережі стаціонарного типу, пункт продажу товарів, що має окреме приміщення для ор­ганізації продажу товарів без доступу до нього покупців.

Палатка торговельна — об'єкт дрібнороздрібної торговельної мережі збірно-розбірної конструкції, що має окреме торговельне місце, але без торговельного залу для покупців.

Отже кіоски і палатки не мають торговельного залу, що звужує мож­ливості товарного асортименту і не дозволяє застосовувати різні форми продажу товарів. Обслуговування тут здійснюється з обов'язковою уча­стю продавця, тобто з індивідуальним обслуговуванням покупців.

Пункти пересувної торгівлі — тимчасові торговельні місця для здійснення роздрібного продажу товарів з використанням спеціально обладнаних транспортних засобів (автомагазини, авторозвозки, мото-, велоколяски, ручні візки) і торгівля на рознос.

Торговельне місце — відокремлене, спеціально обладнане місце по­за магазином для здійснення роздрібного продажу товарів з дотриман­ням діючих правил торговельного обслуговування населення і порядку розрахунку з покупцями.

Як свідчить практика, у дрібнороздрібній торгівлі України перева­жають два види — кіоски і павільйони.

Продаж товарів з використанням транспортних засобів — позамагазинна форма торгівлі, яка здійснюється через автомагазини, судомагазини, авторозвозки, на борту повітряних суден та у поїздах. Торгівлю через автомагазини, авторозвозки інакше називають розвізною.

Автомагазини розповсюджені у системі споживчої кооперації як можлива альтернативна форма продажу для мешканців віддалених, важкодоступних і малих населених пунктів, що не мають стаціонарної ме­режі.

З підвищенням цін на енергоносії зросла вартість палива, тому деякі автомагазини стали збитковими. Але накопичений досвід свідчить про те, що при правильному підході торгівля через автомагазини може бути рентабельною. Для цього слід створити у кооперативних організаціях госпрозрахункові об'єднання розвізної торгівлі для організації і коорди­нації роботи всіх автомагазинів. До складу об'єднання можуть увійти: склад, з якого здійснюється формування асортименту, автобаза, диспет­черська служба, штат водіїв-продавців.

Для кожного автомагазину затверджується асортиментний перелік, який коригується з настанням певного сезону, планується розмір това­рообороту і товарних запасів, оформлюється книга замовлень від по­купців, складається маршрутний лист (карта) із зазначенням пунктів обслуговування. У таких об'єднаннях розвізної торгівлі товарооборот магазину може зрости на 20-40%, а продуктивність праці водія-продавця у середньому на 30% вища, ніж у стаціонарній мережі.

Торгівля через автомагазини притаманна не тільки для споживчої кооперації. Дедалі більше підприємств, організацій різних форм влас­ності використовують її для активізації продажу. Наприклад, виїзні авторозвозки з сільських районів на міські базари для торгівлі. Заванта­жені товарами автомобілі здійснюють продаж у місцях концентрації потенційних покупців: на ярмарках, оптових ринках. Наближення това­ру до покупця, що знаходиться у зоні міста або великого населеного пункту, не вимагає значних транспортних витрат, а при вдалому розміщенні автомагазину можна забезпечити суттєвий товарооборот.

Торгівля через автомагазини успішно розвивається в багатьох промислово розвинутих країнах: відбувається зростання товарообороту, вдосконалення матеріально-технічної бази. Набули поширення так звані "мобільні" магазини, у яких застосовуються раціональні методи прода­жу, доставка товарів безпосередньо додому.

Важлива соціальна функція розвізної торгівлі: обслуговування пенсіонерів, хворих, інвалідів, ветеранів війни і тих, хто мешкає в насе­лених пунктах, що не мають стаціонарної мережі.

На стан розвізної торгівлі впливають різні фактори, перелік яких представлено на рис. 6.1.

Доставка молока та молочних продуктів додому, що отримала широ­ко застосовується у Великобританії, є одним із варіантів розвізної торгівлі та одночасно однією з форм додаткового обслуговування по­купців. Стабільно діюча система доставки молока і молочних продуктів

Рис. 6.1. Фактори, що ипливають на успішним розвиток розвізної торгівлі

додому шість разів на тиждень відповідає споживчим навичкам, що склались у країні. Можуть доставлятись також товари повсякденного попиту: хліб, прохолоджувальні напої, фруктові соки, яйця, картопля, масло, маргарин, бекон, сметана, йогурт, сир, м'ясо, птиця.

Доставка молока та інших товарів додому відбувається зазвичай на підставі постійного замовлення на певний строк. Кожен вечір біля две­рей своїх домівок покупці залишають склотару та замовлення на наступ­ний день. Водій збирає порожню тару й одночасно збирає замовлення.

Покупці сплачують за товари, що доставляються додому, один раз на тиждень. Перевагою цієї форми торгівлі є доставка товарів на певний час.

Продаж товарів через суднамагазини, на борту повітряних суден та у поїздах не має самостійного значення, оскільки це пов'язано з додатко­вим обслуговуванням та зручностями для пасажирів, яким надається ос­новна послуга — транспортне забезпечення. Отже така форма торгівлі відображає допоміжний сервіс на морському, річкового, повітряному та залізничному транспорті. Продавцями є бортпровідники, провідники вагонів, а на морських і річкових суднах — професійні продавці (продук­ти—у буфетах, кафетеріях, базарах), а непродовольчі товари — у неве­ликих приміщеннях, обладнаних під магазин). На залізниці реалізація відбувається через вагони-ресторани.

Під час зупинок транспорту може здійснюватись додаткова виносна торгівля з лотків для населення станцій, пристаней. Організація такої торгівлі зазвичай регулюється уповноважними органами відповідних видів транспорту: пароплавств, авіакомпаній тощо.

Продаж товарів через автомати — прогресивна форма торгівлі, яка грунтується на використанні техніки. Автомати є мобільним устатку­ванням, легко переміщуються. їх використовують для задоволення не­постійного, короткочасного попиту, що виникає під впливом часового фактору.

Автомати не пов'язані безпосередньо з обслуговуючим персоналом, надають населенню можливість отримувати товари у той час, коли зви­чайні пункти продажу зачинені, тобто обслуговувати у вечірні та нічні години. Застосування автоматів забезпечує реалізацію товарів, знижує потребу у торгових працівниках, що відповідно зменшує витрати із за­робітної плати, підвищує рентабельність такої торгівлі.

Переваги торгових автоматів наведено на рис. 6.2.

Стримуючі фактори розвитку торгівлі через автомати:

• один вид автоматів може продавати лише обмежений асортимент (сигарети, газети, напої в упаковці або на розлив);

• до товарних одиниць пред'являються певні вимоги, (габарити упа­ковки, форма, маса);

• з автоматів мають місце крадіжки грошей і товарів;

• технічні неполадки, що виникають, вимагають певних витрат (вартість запчастин і ремонту, оплати праці техніків);

Рис. 6.2. Позитивні аспекти торгівлі через торгові автомати

— поряд з автоматами бажано встановлювати пристрої для розміну монет.

З розвитком цієї форми торгівлі деякі проблеми вирішуються. Особ­ливо це стосується зарубіжної практики. Так, з'явилась низка технічних нововведень та вдосконалень: розмінні механізми; пристрої для видачі здачі; механізми для прийому паперових грошей; автомати, які розігрівають продукт або зберігають його в охолодженому вигляді.

Торгові автомати — досить дорогий канал розподілу товарів, оскільки вимагають значних витрат як на придбання автоматів, так і на їх експлуатацію, перш за все періодичне поповнення запасів товарів та ремонт. Все це впливає на ціни товарів, які продаються через торгові ав­томати, — нерідко вони на 15-20% вище, ніж ціни на аналогічні товари в роздрібних магазинах. Крім того, споживачі мусять змиритися з тим, що -автомати час від часу псуються.

Практика свідчить, що найбільш перспективні автомати з продажу сигарет (у Німеччині — більше половини продажів здійснюється через автомати), напоїв і різноманітних закусок.

Важливо вдало розмістити автомат і забезпечити потрібний товар. Через автомати успішно продаються товари, які купують імпульсивно. Тому мають значення також декоративне оформлення упаковки, дизай­нерське рішення самого обладнання. Власник автоматів зобов'язаний довести до споживачів інформацію про продавця товарів. Для цього потрібно помістити на автоматі відомості про найменування, місцезна­ходження, режим роботи продавця, а також про дії, які необхідно здійснити покупцю для отримання товару.

Договір роздрібної купівлі-продажу з автоматом вважається укладе­ним з моменту здійснення дій, необхідних для отримання товару. Якщо покупцю з будь-якою причини не видається сплачений товар, продавець зобов'язаний за його вимогою терміново видати товар або повернути сплачену ним суму. Якщо автомат використовується для розміну грошей,

обміну валюти, застосовуються правила роздрібної купівлі-продажу товарів.

Серед країн з розвинутою торгівлею найбільша кількість автоматів є у США, Німеччині, Японії, Англії, Франції. У США налічується 8,6 тік фірм, що експлуатують близько 3,5 млн. автоматів, у Німеччині — 2 мли, автоматів. За розміром парку торгових автоматів лідером є США, на другому місці — Японія. Але за числом автоматів на душу населення Японія посідає перше місце у світі.

Питома вага торгівлі через автомати у більшості країн з розвинутою економікою становить 2-3% у товарообороті. За окремими товарними групами вона значно вища. Так, у США питома вага продажу сигарет че­рез автомати сягає 22%, кондитерських виробів — до 20, гарячих напоїв — 8, молока — 2,5, морозива — 0,5, безалкогольних напоїв — до 40% загаль­ного товарообороту за цими групами товарів. У структурі товарообороту автоматичної торгівлі на частку сигарет припадає 33%, напоїв — 36, на інші групи — 31%. Торгові автомати можна побачити всюди — на фабри­ках і заводах, в офісах, фойє кінотеатрів, роздрібних магазинах, на бензо­колонках, в аеропортах, на залізничних станціях та автобусних зупинках.

У Європі, незважаючи на суттєве розширення продажу торгових автоматів, основними товарами, що реалізуються з їхньою допомогою, за­лишаються кава та інші напої. Продаж готових страв не мав успіху. Це стосується й хлібобулочних виробів, хот-догів, картоплі фрі.

У сучасних умовах у Франції 90% встановлених торгових автоматів використовуються для продажу кави і содової води. Річний обсяг прода­жу цих напоїв становить 2,6 млрд. склянок. Для продажу кави вимага­ються невеликі автомати, і цей ринок залишається перспективним. Швейцарська фірма "Nestle" є незаперечним лідером з продажів у Франції кави через торгові автомати. їх замовниками є 1,5 тис. дрібних і середніх підприємств. Фірма "Coca-Cola" встановила у Франції 10 тис. торгових автоматів.

Сьогодні у Франції діють 533 тис. одиниць даного обладнання, 85% якого призначено для реалізації напоїв. Річний продаж з торгових авто­матів становить 7,5 млрд. У.фр., а середньорічний темп їх приросту в ос­танні роки дорівнює 8-10%. Основними замовниками торгових авто­матів є промислові підприємства (74% загальних продажів), навчальні заклади (8%), муніципальна влада (8%), заклади охорони здоров'я (4%).

Що стосується автоматів для продажу готових страв, то поки що ця торгівля не виправдовує себе у зв'язку з проблемою якості продуктів, забезпечення гігієнічності, поломками. Але зміни в образі харчування не­минучо торкаються деяких учасників ринку. Так, споживачі стали більше пересуватись по місту, що обумовлює необхідність "перекусити на ходу". Це породжує оптимізм відносно попиту на автомати з продажу закусочних продуктів.

Враховуючи нові потреби компанія "Danone" створює мережу про­дажів через автомати солодких десертів і напоїв під торговими знаками "Taillefine", "Danae", Veloute", "Actimel". Французський лідер з випуску індивідуальних готових страв — компанія "Fleury Michon" зробила став­ку на розвиток цього виду торгівлі. Фірма встановила 12 автоматів у го­телях. Торгівля ковбасними виробами зростає лише на 5% у рік, у зв'яз­ку з чим керівництво фірми вважає, що потрібно йти за споживачем на його робоче місце, у місця відпочинку та пересування. Вона має намір збільшити кількість автоматів з продажу колбасних виробів на підприємствах.

На міжнародній виставці торгового обладнання "DA Expo 2000" французська компанія "Altec" отримала премію за розробку автомата з продажу піци. Вселяє оптимізм і успіх у продажу через автомати відео­касет, електронних ігор, телефонних карток.

Негативним моментом для торгівлі через автомати є перехід на євро. У зв'язку з цим італійська фірма "Zanussi-Necta" спільно з телефонною компанією "SFR" розробила торговий автомат, який не вимагає банкнот і монет — він пов'язаний з АТС стільниковим зв'язком. Клієнт набирає свій номер, і автомат видає товар з автомата. Його ціна заноситься в те­лефонний рахунок абонента.

У Санкт-Петербурзі на ключових станціях метрополітену, у клубах і торговельних комплексах з'явились нові автомати з продажу карток для інтернету, стільникового, внутріміського, міжміського телефонного зв'язку. Усього їх налічується понад 40 одиниць, наданих компанією "X-cards" — власником апаратів. У грудні 2002 р відкрито нові автомати та­кого типу в торговельному комплексі "Шуваловский", "Гостином дво­ре", "Невском универмаге".

Процес покупки картки відбувається дуже швидко: покупець підхо­дить до автомата, сплачує її, і вона вискакує в одному з 4 віконець. Усі апарати розраховані на прийом російських банкнот будь-яких номіналів. Поки що в автоматі містяться 4 типи карток: телефонні, так­софонні, інтернет- і мобільні, але в майбутньому їх стане більше. В один автомат завантажується до 1200 карток, і цієї кількості, за розрахунками спеціалістів, вистачає на тиждень.

Зручність автоматів полягає у відсутності черг. Апарати працюють і вночі, що дає їм суттєву перевагу перед звичайними пунктами прийому платежів, які працюють не пізніше 22-ї години. Для захисту апаратів від взлому використовується спеціальний замок підвищеної секретності, а корпус — сейфового типу, що дозволяє розміщувати автомати у гро­мадських місцях без охорони. У планах компанії "X-cards" збільшити число апаратів у Санкт-Петербурзі до 60 одиниць.

У торгово-розважальних комплексах "Глобус", "Метроград" Києва встановлено торгові автомати марок "Nescafe", "Jacobs".

Автомат "Nescafe" пропонує 9 найменувань: кава, подвійна кава, кава з вершками, капучино, мокачино, молочний шоколад, шоколад, чай, бу­льон. Напроти кожного найменування вказується ціна. Згідно з інструкцією, апарат приймає банкноту (1 або 2 грн.) у банкомат, а моне­ти (5, 10, 25 або 50 коп.) у щілину монетоприймача у бажаному наборі, але не менше вартості обраного напою. Споживачу потрібно вкласти гроші, натиснути кнопку обраного напою. Після цього автоматично по­дається стаканчик і готується напій. Треба дочекатись звукового сигна­лу і взяти напій.

Апарат "Jacobs" пропонує 10 найменувань: еспресо, натуральна кава, кава з вершками, з подвійними вершками, з вершками та какао, капучи­но, чай з лимоном, шоколад, вершки з ваніллю, шоколад з вершками. За­значається ємність напоюю та ціна. При приготуванні кавових напоїв ви­користовуються кавові зерна. Процес продажу здійснюється у такій послідовності відповідно до інструкції користувача торгового автомата. Спочатку слід опустити купюру (1,2 або 5 грн.) у купюроприймач, а мо­нети (5, 10, 25 або 50 коп.) у монетоприймач на суму вартості напою,який обирається. При бажанні можна обрати режим "Без цукру" або "Подвійний цукор". Потім треба натиснути кнопку з назвою напою. До­чекатись видачі напою у стаканчику, що подається автоматично, і після його отримання забрати решту, якщо вкладена грошова сума перевищує вартість замовлення.

У торгово-розважальних комплексах "Глобус", "Метроград" є також торгові автомати з продажу напоїв, що пропонуються не на розлив, а у пляшках. Асортимент включає 8 найменувань: Coca Cola, Coca Cola light, Cherri Coca Cola, Fanta (лимон), Fanta (апельсин), Bona Qua (з га­зом і без газу), Sprite. Автомат приймає купюри в 1-2 гривні і монети 5, 10, 25, 50 коп. Принцип роботи такий. Споживач знайомиться з пред­ставленим асортиментом і цінами. Обравши напій, треба ввести у розпізнавач банкнот купюру, а в щілину монетоприймача монети у будь-якому наборі на суму, рівну або більшу за вартість обраного напою. Мо­нети вводяться поступово, і одночасно споживач бачить на дисплеї вартість вкладених грошей. Переконавшись у тому, що введена сума гро­шей, висвітлена на дисплеї, достатня для оплати вартості напою, слід на­тиснути кнопку потрібної позиції. Автоматично з нижнього вікна видачі подається пляшка напою.

Якщо споживач вклав гроші, а на дисплеї з'явиться надпис Out of sold, це означає, що даний напій уже проданий, тому треба обрати інший напій із представленого асортименту. Якщо сума вкладених грошей бу- де більшою, ніж вартість обраного товару, то автомат решту.