Торговий комплекс Гранд Плаза" (м. Дніпропетровськ)

Одним з найбільших регіональних центрів в Україні є Дніпропет­ровськ, де в самому центрі міста діє великий торговий комплекс "Гранд Плаза". Ідея створення комплексу викликана об'єктивною потребою Дніпропетровська в нових якісних торговельних площах. Південно-східний регіон України достатньо густонаселений. За останні роки торгівля у регіоні відчутно пожвавилась, рівень доходів населення підвищився та, як результат, виник попит на якісні товари та добрий сервіс;

"Гранд Плаза" — двоповерхова сучасної архітектури будівля, на пе­рехресті проспекту Карла Маркса та вулиці Короленка. Поряд — річко­вий причал, комфортабельний готель "Україна". Будівля комплексу має один підземний рівень, у якому розмістився найбільший у місті супер­маркет. Об'єкт оснащений усіма необхідними новими інженерно — технічними комунікаціями та обладнанням, включаючи сучасну систему кондиціювання повітря, систему пожежогасіння, систему відеоконтро-лю і нагляду для забезпечення безпеки об'єкта. Екскалатори допомага­ють покупцям легко переміститись із підземного рівня супермаркету на перший поверх, а далі ще одним екскалаторі піднятись, на другий по­верх.

Загальна торговельна площа комплексу перевищує 4500 м². Перший поверх вміщує 35 магазинів, на другому поверсі їх кількість досягає 29. Кожен магазин відрізняється від сусідніх не тільки асортиментом і гру­пою пропонованих товарів, а й оригінальним дизайном та оформленням.

Магазини, розміщені в буділі комплексу, торгують товарами відомих зарубіжних, а також успішних вітчизняних торгових марок. Асортимент продажів досить широкий і різноманітний. Тут представлено дорогі го­динники, хутро, модний чоловічий і жіночий одяг та взуття, товари для дітей, побутову електроніка, сувеніри, предмети домашнього вжитку. Окрім магазинів у будівлі торгового комплексу відкрито три ресторани швидкого харчування на 250-300 місць, кафе, а також точки надання різних додаткових послуг: фотоательє, ксерокопіювання та ін. Організо­вано інформаційні кіоски, де покупці можуть отримати оперативну інформацію про товари і послуги. Для відвідувачів — власників авто­мобілів відкрито дві автостоянки.

У новому корпусі, що примикає до торгового комплексу — кінотеатр, боулінг-клуб, фітнес-центр. Отже, об'єкт переростає у торгово-розва­жальний комплекс загальноміського значення, як це й передбачено про­ектом. Сюди приходять люди, щоб відпочити, розважатись, поспілкува­тися з друзями і діловими партнерами, зробити необхідні покупки для себе і своєї сім'ї. В цілому торговий центр орієнтується на масового відвідувача з рівнем доходу середній і вище середнього. Товари, що про­понуються, відповідають ціновій категорії сегментів ринку, що обслуго­вуються.

Досвід функціонування торгових центрів, зарубіжна практика свідчить про необхідність розробки нової концепції розвитку торгових центрів для великих міст України та передбачати у контексті генераль­них схем розміщення великих торговельних об'єктів на перспективний період. Це дозволить вирішити не тільки соціально-економічні, місто­будівельні проблеми, а й допоможе підприємцям-орендарям знайти свою нішу на ринку, спеціалізацію і грамотно сформувати асортимент. Власник торгового центру може бути одночасно оператором якірного універмагу або супермаркету ("магніт тяжіння"), а магазини промисло­вих товарів, кафе та підприємства сфери сервісу стати орендарями. У ве­ликих містах України є чимало роздрібних торговців, що торгують това­рами відомих торгових марок. Саме вони здатні відкрити свої торговельні точки у такому центрі, підтримувати якісний рівень сервісу, застосувати комплексний підхід в обслуговуванні споживачів.

У зв'язку з процесами урбанізації та обмеженням вільних земельних ділянок для будівництва нових об'єктів у містах мільйонерах доцільно створювати підземні торгові комплекси, які мають певні переваги (рис. 5.7). Для цього треба розробляти комплексні програми реконструкції, де передбачати об'єкти торговельного обслуговування - площі, вестибюлі метро, підземні переходи, транспортні розв'язки.

Для залучення інвесторів для реконструкції основних міських розв'язок і будівництва там підземних торгових комплексів можна за­пропонувати таку схему. Спочатку потенційному інвестору показують

Рис. 5.7. Особливості підземних торгових комплексів

можливості об'єкта (проекту), який включає всі необхідні інженерні комунікації. Потім проводиться тендер (конкурс), на якому зацікавлені компанії вносять пропозиції з вартості і призначення об'єкта. Після визначення переможців замовник, виконавець і міська державна адміністрація укладають договір, у якому визначаються обов'язки і пра­ва сторін. Після здавання об'єкта інвестору надаються підземні приміщення у власність. Щоб прийняти обгрунтоване рішення про інве­стування у конкретний об'єкт, потенційному інвестору слід ретельно вивчити його можливості і перспективи, співвіднести основні потоки людей з послугами торгівлі, харчування, сервісу. У підземному переході, де є вихід з метро, може бути розміщено супермаркет, ресторан швидко­го обслуговування, кафе, інтернет-кафе.

Позитивний досвід залучення інвесторів та співробітництва з підприємцями є в Київської міської адміністрації. Столична влада пере­дає підземні площі під транспортними об'єктами у власність інвестору, який фінансує їх реконструкцію. Сьогодні за таким принципом побудо­вано і вже діють підземні магазипи-переходи у Києві. Так, на площі Сла­ви (між метро "Арсенальна" і Печорською лаврою) створено великий підземний комплекс "Квадрат", де працює книжковий ринок, магазини з продажу промислових товарів та заклади громадського харчування.

Магазини у підземних переходах є також на майдані Незалежності, на бульварі Дружби народів, біля метро "Шулявська". Перспективним проектом є реконструкція Європейської площі у Києві (біля готелю "Дніпро") і створення під нею і частиною Хрещатику (до майдана Неза­лежності) великого підземного торгово-культурного комплексу площею близько 30 тис. м². Цей об'єкт буде створений на трьох рівнях, з викори­станням дорогих матеріалів і техніки, з ліфтами і екскалаторами. За про­ектом передбачаються магазини, ресторан, кафе-бар, інтернет-кафе, кінотеатр, художня галерея.

Київська влада планує створювати підземні торгові центри та будівництво торговельних приміщень у кожному районі столиці, пере­важно біля станцій метрополітену. Для цього оголошується конкурс по залученню інвесторів.

Центри можуть мати спеціалізований напрямок. Так, на околиці Києва, великих міст доцільно будувати центри садівництва. Під даний об'єкт слід відвести простору земельну ділянку й узгодити це з місцевою владою. Майбутній центр організувати за типом так званю європейських garden cartre, де садівники зможуть придбати все необхідне — від рослин до засобів з догляду за ними. Основні причини прийняття тако­го рішення: подібних спеціалізованих торгових майданчиків; розвиток дачного господарства; підвищення попиту на декоративні рослини для відкритого грунту, кімнатних квітів та елітних сортів саджанців плодо­во-ягідних культур.

У Польщі, Словенії центри садівництва є повсякденною справою. Там не продають саджанці на дорогах або базарах. Торгівля даною про­дукцією здійснюється цивілізовано, з дотриманням умов по утриманню рослин.

На території центру садівництва слід передбачати криті павільйони з опалювальними системами, де планувати продаж кімнатних рослин; насіння, добрива та садовий інструмент. Однак основну частину треба відводити під площі відкритого грунту для представлення декоративних рослин, саджанців плодово-ягідних культур. Щоб налагодити систему крапельного поливу, компанія-організатор проекту повинна продумати можливість пробурення власної свердловини, оскільки брати воду із си­стеми міського водопроводу буде недешево і недоцільно з точки зору екологічності.

Слід також створювати спеціалізовані центри з продажу авто­мобілів, передбачаючи розвинуту сервісну інфраструктуру і зручне транспортне забезпечення для його відвідування.