2. Розвиток роздрібної торгівлі в Україні

1. Післяприватизаційна перебудова роздрібної торгівлі

Роздрібний бізнес суттєво відрізняється від оптового, починаючи від асортиментно-торговельної політики, сегменту ринку та закінчуючи представленням товару. Так, схема представлення товару, викладки в оптовій ланці мають на меті зручність роботи з великими обсягами. То­му в оптовому магазині стоять місткі й міцні складські стелажі висотою 6 метрів і вище; влаштовуються широкі проходи, у яких може проїхати автонавантажувач; підлога заливається асфальтом або бетоном; застосо­вуються вантажні візки на піддони товару. Зовсім інша ситуація в роздрібному магазині. Тут усе робиться для покупця, для того, щоб яко­мога вигідніше представити йому товар. Індивідуальний дизайн, зручна викладка, спеціально розроблені схеми освітлення, добрий сервіс допо­магають проводити час у магазині не тільки з користю, а й із задоволен­ням. Тут, наприклад, більше продукції високого ступеня готовності. Особливо престижно і приємно купувати товари у супермаркетах.

Роздрібна торгівля — сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їхнього власного некомерційного використання. Роздрібна торгівля є важливою сферою формування споживчого ринку, дзеркалом відображення економічного розвитку країни, координуючою ланкою в системі міжгалузевих і регіональних зв'язків, дійовим засобом задоволення потреб населення у товарах і послугах. Це є завершальна стадія руху товарної продукції, яка забезпечує умови для збуту, поповнює державний та місцеві бюджети, сприяє зміцненню фінансової системи, дає імпульс для нарощування об­сягів виробництва і розробки нових товарів. За рахунок грошової вируч­ки від реалізації можна швидше окупити свої вкладені ресурси й отрима­ти прибуток. Тому не випадково українські підприємці проявляють підвищений інтерес до розвитку роздрібної торгівлі як інвестиційно-привабливого виду підприємництва. Великі, середні та малі фірми, а та­кож індивідуальні підприємці мають можливість працювати на товарно­му ринку. Умови конкуренції підштовхують їх знаходити свої ринкові ніші, на яких легше функціонувати та досягати цільового рівня рента­бельності. За умови обмеженості стартового капіталу початківцям до­ступніше відкрити кіоск або павільйон і розпочати бізнес.

Роздрібна торгівля завершує ланку розподілу продукції, при цьому передбачається наявність спеціальних місць продажу, доступних для по­купців. Продаж продукції може супроводжуватися наданням сервісних послуг (продаж товарів удома, за каталогами та ін.). У роздрібній торгівлі встановлюються безпосередні контакти з кінцевими споживачами.

Роздрібний торговець повинен пропонувати покупцям таку продукцію, яка найкраще задовольнить їхні потреби та відповідає їхнім смакам. Та­ким чином, закупівля товарів та формування товарного асортименту є важливим завданням для роздрібного торговця, який повинен правиль­но визначити потребу в товарах під час закупівлі.

Виробник товарів отримує відомості про зміну попиту на свою продукцію, що виробляється, саме через роздрібне підприємство, з яким встановлено прямі господарські зв'язки. На роздрібний продаж товарів впливає не лише ступінь відповідності продукції попиту покупців, а й такі фактори, як ціна, якість, широта асортименту, сервісні послуги, місцезнаходження магазину та режим його роботи, а також особисті відносини покупців з торговим персоналом. Різного роду послуги не на­даються всіма роздрібними торговцями однаково: одні роблять ставку на залучення покупців більш доступними цінами, інші розширюють перелік сервісних послуг та підвищують їхню якість, треті намагаються відкрити торговельні точки ближче до місця проживання покупців або до місця найбільш інтенсивного руху потоку населення. Від рівня розвитку роздрібної торговельної мережі та організації їхньої роботи залежить рівень торговельного обслуговування населення та задоволення потреб.

На рис. 5.3 подано типову схему відносин роздрібного торговця.

Умовні позначення:

Т — товар; -—^

Г₃ — плата за куплений товар (за оптовими цінами);

Г_р — належна сума від роздрібної реалізації товару.

Рис. 53. Загальна схема здійснення підприємництва у роздрібній торгівлі

Сутність комерційної операції полягає в тому, що спочатку підприємець-комерсант закуповує товар Г у власника (у виробника, оп­товика або дрібнооптового торговця). Він сплачує за куплений товар власнику грошову суму Г₃, яка залежить від кількості товару та його ціни за одиницю. Далі комерсант продає товар покупцю (споживачу) та одер­жує належну грошову суму Г_р. З суми виручки від реалізації товару відраховуються витрати на оплату найманих працівників, транспорту­вання, утримання торговельного приміщення, оренду, виграти на зберігання товарів, амортизацію, рекламу, податки та ін. Роздрібні тор­говельні операції здійснюються через магазини, магазини-склади, кіос­ки, ятки, павільйони, пересувну роздрібну торговельну мережу (автома-

газини, лотки), на речових ринках, виставках-продажах, продовольчих ринках.

Основними елементами комерційної діяльності роздрібних торго­вельних підприємств є: вивчення споживчого попиту і кон'юнктури рин­ку, пошук і вибір прийнятних постачальників, встановлення господарсь­ких зв'язків, закупівля товарів, розробка асортиментної політики, організація роздрібних виставок-продаж, участь у ярмарках, здійснення контролю за виконанням договірних відносин, стимулювання продажу товарів, організація товаропостачання, оперативне маневрування то­варними ресурсами. Крім того, комерційна робота роздрібних торго­вельних підприємств включає рекламу товарів і послуг, пошук місцевих товарних ресурсів, розширення асортименту, надання додаткових (сервісних) послуг споживачам, інших послуг комерційного характеру суб'єктам ринку (наприклад, надання деяких торговельних площ в орен­ду). Для комерсанта важливо не тільки закупити потрібні товари, а й за­безпечити їх продаж.

Роздрібний товарооборот — це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, через організований спожив­чий ринок, тобто спеціально організовану торговельну мережу (магази­ни, аптеки, кіоски, автозаправні станції, їдальні, кафе, ресторани) всіма діючими підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності та господарювання, а також виручка, одержана через ка­су неторговельних підприємств, організацій, установ від продажу безпо­середньо населенню товарів власного виготовлення, закуплених на сто­роні або одержаних на бартер.

До складу роздрібного товарообороту включається також відпуск товарів по безготівковому розрахунку з роздрібної мережі і мережі гро­мадського харчування окремим категоріям установ (лікарням, будинкам відпочинку, закладам загальної освіти, дошкільного виховання, суднам морського і річкового флоту, військовим частинам та ін.). Роздрібний товарооборот поділяється на товарооборот роздрібної торгівлі і товаро­оборот громадського харчування. Діяльність роздрібного торговельного підприємства пов'язана з реалізацією продукції кінцевому споживачу, що є завершальним етапом її просування із сфери виробництва. Пред­метом роздрібної торгівлі є не тільки продаж товарів, а й торговельне обслуговування і надання додаткових послуг покупцям. Для покупців торговельне обслуговування визначається іміджем підприємства, зручністю і мінімальними витратами часу на здійснення покупки. Про­цес роздрібної торгівлі складається з цілеспрямованого продажу товарів, обслуговування покупців, торговельних і післяпродажних послуг.

Функції роздрібної торгівлі такі: задоволення потреб населення в товарах; доведення товарів до покупців шляхом організації просторового

їх переміщення і подання до місць продажу; підтримка балансу між пропозицією і попитом; вплив на виробництво з метою розширення асорти­менту та підвищення обсягу товарної маси; вдосконалення технології торгівлі та поліпшення обслуговування покупців.

Завданнями роздрібного торговельного підприємства є: вивчення потреби у товарах з орієнтацією на споживчу спроможність; визначення асортиментної політики; формування і регулювання процесів поставки, зберігання, підготовки до продажу і реалізації товарів в ув'язці з цілями діяльності підприємства; забезпечення заданого товарообороту ма­теріальними і трудовими ресурсами.

При цьому особлива увага приділяється взаємодії роздрібного торговельного підприємства із виробниками товарів, та оптовими підприємствами. Виходячи з завдань роздрібної торгівлі комерційна ро­бота здійснюється за такими напрямками: формування необхідного асортименту товарів у рамках споживчого попиту; розвиток закупівель­ної діяльності; організація господарських зв'язків з постачальниками; здійснення процесу купівлі-продажу товарів, що супроводжується ко­мерційними угодами, товарно-грошовим обміном; забезпечення стійких конкурентних позицій при рішенні комерційних завдань.

Останніми роками у сфері торгівлі України відбуваються відчутні позитивні зміни. Практично завершено процес приватизації торговель­них підприємств. Визначилася стійка тенденція до реального зростання обсягу роздрібного товарообороту, що є свідченням розширення та ак­тивізації внутрішнього споживчого ринку.

У сфері внутрішньої торгівлі поряд з поліпшення кількісних показ­ників, відбуваються суттєві якісні зміни. Вже тривалий час не існує та­кого поняття, як дефіцит товарів. Невпізнанно змінилися інтер'єри ма­газинів та якість обслуговування споживачів. Дедалі більше з'являється магазинів, що відповідають європейським стандартам та класичним форматам. Перш за все, це мережа таких супермаркетів, як "Білла", "Ве­лика кишеня", "Мега - маркет", де споживач може не лише придбати якісний сертифікований товар, а й скористатися сучасними сервісними послугами, отримати моральне задоволення, зробити комплексну по­купку.

Можна з достатньо великою ймовірністю прогнозувати перспективи розвитку українського роздрібного бізнесу.

У продовольчому секторі будуть розвиватися супермаркети — як класичного, так і економічного типу. Супермаркети можуть бути введено за рахунок нового будівництва з використанням сучасних проектів з сервісною інфраструктурою (автостоянками), а також на базі реконст­рукції існуючих магазинів без чіткої концепції, застарілого традиційного формату, що вже не відповідає потребам споживачів. У класичному су­пермаркеті на відміну від економічного більша торговельна і складська

площі, більша кількість покупок та середня вартість однієї покупки, шир­ший товарний асортимент та спектр сервісу, більша частка делікатесної гастрономії, напівфабрикатів, салатів, краще інтер'єрне оформлення та викладка товарів, нове обладнання. У класичному супермаркеті торго­вельна націнка може слід 25, ЗО, 40 і більше відсотків. Ніяких складських стелажів. У табл. 5.3 наведено характеристики супермаркетів.

Таблиця 5.3