1.2. Товари і послуги як об'єкти комерційної діяльності

Товар як об'єкт комерційної діяльності

Товар — це все, що призначене для задоволення певної по­треби і пропоноване на ринку продажу. Товаром можуть бути матеріальні об'єкти, послуги, місця, організації та ідеї.

Класифікація товарів за сферою застосування

Традиційно товари поділяють на дві великі групи:

• споживчі товари, або товари широкого вжитку (ТШВ);

• товари промислового призначення (ТПП).

Разом з тим, товари кожної з цих груп також класифікують за різними характеристиками.

Товаром є все те, що може задовольнити певну потребу. Про­понується у вигляді об'єктів, послуг, осіб, місця, організації, ідеї на ринку для привернення уваги, придбання та використання.

Товари групуються:

1. за призначенням;

2. за характером вжитку та ступенем обробки;

3. за терміном використання;

4. за призначенням і ціною;

5. за способом використання.

Традиційно товари поділяють: на споживчі (особистого користування) і виробничого призначення. До споживчих товарів відносять:

1. товари тривалого використання (витримують багаторазо­ ве користування);

2. вироби короткочасного користування (споживані за один чи кілька циклів користування);

3. послуги — об'єкти у вигляді дій, вигод чи задоволених нимог.

Споживчі послуги, в свою чергу, поділяються на такі кате-і орії:

1) послуги, пов'язані з орендою товарів, тобто із здаванням їх в оренду на певний строк;

35

2. послуги, пов'язані з переробкою або ремонтом товарів, які належали споживачеві;

3. надання послуг нетоварного характеру (юридичних, кон­ сультативних, навчання).

Величезне розмаїття товару відповідно до споживчих звичок можна згрупувати за такими ознаками:

1. товари повсякденного попиту, які споживач, звичайно, купує часто, без особливих роздумів та з мінімальними зусилля­ ми щодо порівняння їх між собою;

2. товари попереднього вибору, які споживач порівнює між собою в процесі вибору та придбання за показниками придат­ ності, якості, ціни та зовнішнього оформлення;

3. товари особливого попиту — товари з унікальними харак­ теристиками або окремі марочні товари, для придбання яких значна частина покупців ладна докласти додаткових зусиль;

4. товари пасивного попиту, що їх споживач не знає або знав, але, як правило, не задумується, чи варто їх купувати.

Товари виробничого призначення класифікуються:

1. за рівнем прийняття рішень, необхідних для здійснення покупки;

2. за величиною вартості;

3. за швидкість споживання;

4. за роллю в процесі виробництва тощо. Сюди входять: спо­ руди, основне та допоміжне устаткування, сировина, компонен­ ти, готові деталі, виробничі запаси.

Створюючи товар, розробник повинен сприймати цей про­цес як трирівневий. Основоположним тут є рівень товару за за­думом, де важать не стільки властивості даного товару, як виго­ди від нього споживачеві. Товар у реальному виконанні має п'ять найістотніших характеристик:

1. рівень якості;

2. набір властивостей;

3. специфічне оформлення;

4. марочна назва;

5. специфічне упакування.

Товар з підсиленням припускає надання додаткових послуг та вигод: гарантій постачання та кредитування, монтаж, обслугову­вання після продажу.

36

Кожна фірма, яка займається випуском продукції, завчасно турбується про визначення її різноманітності та асортименту. Товарний асортимент характеризується:

• широтою, що залежить від кількості запропонованих асор­ тиментних груп;

• глибиною, яка відображає кількість позицій у кожній асор­ тиментній групі;

• зіставлюваністю, в основі якої співвідношення між запро­ понованими асортиментними групами з позицій спільності кінцевого використання, каналів розподілу, груп споживачів та діапазону цін.

Товари повсякденного попиту — це товари, які купують ча­сто, без особливих роздумів та з мінімальними зусиллями щодо порівняння їх між собою. Це, зокрема, хліб, мило, цукерки, ци­гарки тощо.

Товари попереднього вибору — це товари, які покупець ретельно вибирає, порівнює між собою за показниками якості, ціни, зовнішнього оформлення тощо. До них належать, зокрема, одяг, взуття, посуд.

Товари особливого попиту — престижні дорогі товари, до придбання яких покупці ладні докласти додаткових зусиль. Та­кими вважають автомобілі, відеоапаратуру, предмети антиква­ріату.

Товари пасивного попиту — це товари, про які покупець нічого не знає, а якщо щось і знає, то, як звичайно, не думає про їх придбання. Це, приміром, страхові послуги, для реалізації яких потрібні значні зусилля з боку продавців.

Принципові товарні новинки, такі, якими свого часу були мікрохвильові печі, перебувають у стані пасивного попиту доти, доки інтенсивна реклама не познайомить споживачів із вигода­ми їх використання.

Наведена класифікація товарів широкого вжитку допомагає фахівцям вибрати правильну стратегію просування цих товарів з урахуванням специфіки процесу прийняття споживачем рішення щодо їх купівлі.

На промисловому ринку товари класифікують на підставі того, яку участь вони беруть у виробничому процесі, якою є тривалість їх використання і відносна вартість.

37

Капітальне майно використовують у процесі виробництва як засоби праці. Ця група охоплює:

• будівлі і споруди;

• основне обладнання;

• допоміжне обладнання.

Сировину й матеріали використовують у процесі виробниц­тва як предмети праці. До них належать:

• природна і сільськогосподарська сировина;

• основні матеріали (наприклад, залізо, пряжа, цемент);

• допоміжні матеріали (для технічного обслуговування і ре­ монту тощо);

• комплектуючі вироби, які входять у кінцевий продукт як його складові.

Ділові послуги, які поділяють на:

• послуги з технічного обслуговування і ремонту;

• послуги консультативного характеру (консультації з питань права, аудиторські послуги, маркетингові дослідження тощо)

Специфіку кожної класифікаційної групи треба враховувати при визначенні стратегії і тактики комерційної діяльності.