9. Аукціони

Аукціонний спосіб продажу застосовується звичайно в тому разі, коли необхідно терміново реалізувати товари, комерційно використовувати при цьому їх дефіцитність, а іноді й унікальність. Нерідко буває необхідно за допомогою аукціонних торгів визна­чити справжню ціну тієї чи іншої продукції на підставі об'єктив­ного попиту та пропозиції,

Аукціонний продаж проводиться також з метою додаткового залучення на товарний ринок матеріально-технічних засобів із запасів підприємств і надлишків, що маються в сфері звертання.

На аукціонні торги підприємства можуть запропонувати про­дукцію виробничо-технічного призначення, яка не вимагається для власних нестатків. Нині ростуть надходження на аукціон ма­теріалів, виробів, майна, переданих для вільного продажу військо­вими відомствами й організаціями в ході конверсії.

Аукціон може проводитися на примусовій і добровільній ос­нові. Перший використовується, головним чином, державними органами для продажу незатребуваних, неоплачених, конфіско­ваних товарно-матеріальних цінностей, закладеного і не викуп­леного в термін майна і т.д. Аукціонні торги на добровільній ос­нові проводяться звичайно з ініціативи власників товарів, майна.

Характерно, що, на відміну від інших форм продажу, на аукці­оні товари пропонуються не одночасно, а по черзі, тобто спо­чатку виставляється на продаж один товар, а після його реалі­зації чи зняття з торгів — наступний і т.д.

Аукціони проводяться спеціалізованими підприємствами, організаціями акціонерного, кооперативного, асоціативного типу і т.п. Крім того, іноді аукціони можуть проводитися суб'єктами товарного ринку, для яких подібні торги не є основним видом діяльності, але статутом передбачається можливість їхнього про­ведення (біржі, виставки, торговельні підприємства, музеї, сало­ни художників і ін.). Однак такі аукціонні торги проводяться епі­зодично.

В Україні поряд із внутрішніми аукціонами проводяться і міжнародні аукціони.

Учасниками аукціонних торгів є аукціонери (юридичні і фі­зичні особи) і аукціонник (особа, що безпосередньо проводить аукціон).

92

Кожен аукціон організує аукціонний комітет у складі голови (директора), комерсанта, експерта, аукціонника, бухгалтера,

юрисконсульта.

Суб'єкти товарного ринку завчасно оповіщаються про термі­ни, місце проведення аукціонних торгів, зразковий товарний асортимент, стартову ціну (іноді продавець і працівник аукціон­ного комітету домовляються про резервну ціну, нижче якої товар не пропонується), після чого сторони фіксують умови продажу в

аукціонній угоді.

Товари, прийняті від продавців, сортуються по лотах (одини­ця виміру біржових угод з товарами, тобто стандартна партія чи одиниця товару), а від кожної партії відбирається зразок. Лоту привласнюється номер, по якому орієнтуються в процесі аукці­онного торгу. Випускається каталог, де товари представлені по групах і зазначені номери лотів. Для попереднього огляду вис­тавляються зразки (іноді партія товарів). Потенційні покупці ма­ють можливість завчасно ознайомитися з товарами, що підляга­ють продажу на аукціоні. Це дуже важлива обставина, тому що у разі придбання товару претензії щодо якості (за винятком при­хованих дефектів, які неможливо знайти при огляді товару) зго­дом не приймаються.

Для участі в аукціоні необхідно подати заявку установленої форми, внести визначену грошову заставу.

Перед початком аукціону потенційні покупці оглядають това­ри, відзначають номери лотів, що їх зацікавили. Під час аукціону з'являються номери лотів, виставлених на продаж.

Аукціонні торги починаються строго в заздалегідь визначений день, годину в спеціальному приміщенні (залі) чи на обладнаній площадці. Продаж товарної продукції й об'єктів різного призна­чення виробляється на аукціонах:

а) з підвищенням ціни — за принципом «хто дорожче запла­тить» (так реалізуються унікальні і принципово нові види виробів, знову освоєна продукція малих серій вітчизняного виробництва, особливо дефіцитні види вітчизняної продукції, дефіцитна імпор­тна продукція, у тому числі отримана по бартерних угодах з підприємствами й організаціями інших країн, сучасні технологічні й автоматичні лінії, установки, автотранспортні і вантажопідйомні засоби і вироби, окремі виробничі ділянки (цеху) промислових

93

підприємств (об'єднань), будівельних і інших організацій, хутро, племінні коні, твори образотворчого мистецтва, дорогоцінні ка­мені, антикваріат і ін.).

Торги можуть вестися двома способами — гласним і неглас­ним. У першому випадку покупці подають аукціонеру заздалегідь погоджені відповідні знаки про згоду підняти мінімальну первіс­ну чи наступну ціну на товар. Аукціонер, у свою чергу, щораз повідомляє нову запропоновану ціну (не називаючи покупця чи не вказуючи місця, звідки надійшла ціна) і запитує: «Хто більше?». Якщо після триразового повторення запитання не пішло підви­щення ціни, аукціонник ударом молотка підтверджує, що даний лот (товар) проданий особі, яка останньою назвала найвищу ціну.

Після закінчення торгів покупець по кожному лоту оформляє аукціонну угоду, підписує типовий контракт, на підставі якого одержує рахунок до оплати. Звичайно платіж виробляється вроздріб: приблизно одна третина суми вноситься відразу після підписання контракту — (при цьому віднімається сума поперед­ньої застави), інша частина суми (велика) — після відвантажен­ня товару чи при його одержанні. Бухгалтер виписує товарний чек, реєструє продаж в аукціонній відомості.

На відміну від звичайної угоди купівлі-продажу при аукціонній торгівлі продавець не несе відповідальності за якість проданого товару, а проданий товар не підлягає заміні чи поверненню.

Дуже привабливим для покупців є наявність в аукціонній організації транспорту, здатного забезпечити доставку куплено­го товару.

Для успішної участі в аукціоні потенційний покупець повинен відповідним чином підготуватися: мати максимальну інформацію про товари, продавців, правилах і методах аукціонних торгів.

Однак в умовах ринкового розвитку повинні змінитися і функції оптової торгівлі. З одного боку, вони будуть ускладнюва­тися, а з іншого боку — персоніфікуватися.

Стосовно клієнтів-покупців оптові підприємства повинні ви­конувати такі функції:

• оцінка потреб і попиту;

• перетворення промислового асортименту в торговельний

• збереження товарних запасів;

• кредитування;

94

— концентрація товарної маси;

— інформаційне і консалтингове обслуговування. Стосовно клієнтів-постачальників функції оптової торгівлі по­ винні включати:

• концентрацію комерційної діяльності;

• підтримку процесу переходу прав власності на товар;

• інвестиційні забезпечення процесу товароруху;

• мінімізацію комерційного ринку;

• маркетингові обслуговування.

2.2. Організація комерційної діяльності в торгівлі