2.5. Умови укладення, зміни і розірвання договору

Для того, щоб сторони могли досягти угоди і тим самим укласти договір, необхідно, принаймні, аби одна з них зробила пропозицію про укладення договору, а інша прийняла цю пропозицію. Тому укладення договору проходить дві стадії. Перша стадія має назву оферти (пропозиція однієї сторони укласти договір), а друга – акцепту (прийняття пропозиції другою стороною укласти договір). Відповідно, сторона, яка робить пропозицію укласти договір, іменується оферентом, а сторона, яка приймає пропозицію, – акцептантом. Договір вважається укладеним, коли оферент отримає акцепт від акцептанта.

Як правило, обміну офертою і акцептом передують переговори. Вони можуть привести або не привести до укладення договору. Перший контакт між сторонами може мати форму запиту або запрошення до укладення договору, що зазвичай міститься в каталозі, рекламі, запрошенні взяти участь в торгах на будівництво або у виконанні інших робіт.

Пропозиція укласти договір (оферту) може зробити будь-яка із сторін майбутнього договору. В той же час, далеко не всяка пропозиція укласти договір набуває сили оферти. Пропозиція, визнана офертою повинна: бути чітко визначеною і виражати явний намір особи укласти договір; містити всі істотні умови договору; бути зверненою до одного або декількох конкретних осіб. За відсутності будь-якої з відмічених вище ознак, пропозиція може розглядатися лише, як запрошення зробити оферту.

Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або у момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, отримана адресатом, не може бути відкликана впродовж терміну для відповіді, якщо інше не вказане в пропозиції або не витікає з її суті або обставин, при яких вона була зроблена.

Від запрошення до оферти необхідно відрізняти прилюдну оферту. Під прилюдною офертою розуміється пропозиція, яка містить всі істотні умови договору, з якого вбачається воля особи, яка робить пропозицію, укласти договір на визначених в пропозиції умовах з кожним, хто відгукнеться. В цьому випадку пропозиція укласти договір звернена до кого-небудь і кожному, тому перший, хто відгукнеться на прилюдну оферту, акцептує її і тим самим знімає пропозицію.

Акцептом визнається згода особи, якій адресована оферта, прийняти цю пропозицію причому не будь-яка згода, а лише така, яка є повною і безумовною. Якщо ж принципова згода на пропозицію укласти договір супроводжується якими-небудь доповненнями або змінами умов, які містяться в оферті, то така згода не має сили акцепту. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір отримана із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди за всіма істотними умовами договору (предмет договору, умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного вигляду, а також все ті умови щодо яких за заявою хоч би однієї із сторін має бути досягнута згода).

Виділяють конкурентні і неконкурентні способи укладення договорів.

Конкурентними способами укладення господарських договорів є: торги (аукціони, тендери); конкурси; конкурентні переговори (дворівневі торги); процедура запиту цінових пропозицій.

Серед неконкурентних способів виділяють загальний порядок укладення господ. договорів і укладення договору шляхом проведення прямих переговорів.

Загальний порядок укладення господарських договорів згідно ст. 181 ГК полягає в такому:

1. Господарський договір за загальним правилом оформлюється у формі єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленого печаткою. Допускається укладення господарських договорів спрощеним способом шляхом обміну листами, факсограммами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми і порядку укладення даного вигляду договору.

2. Проект договору може бути запропонований будь-якій із сторін. У разі, якщо проект договору викладений як єдиний документ, він надається другій стороні в двох екземплярах.

3. Сторона, яка отримала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК і повертає один екземпляр договору другій стороні або посилає відповідь на лист, факсограмму тощо в 20-денний термін після одержання договору.

3. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка отримала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, і в двадцятиденний термін надсилає другій стороні два екземпляри протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

3. Сторона, яка отримала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана впродовж 20 днів розглянути його, в цей же термін прийняти заходи для врегулювання розбіжностей з іншою стороною і включити в договір всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, які залишилися неврегульованими, передати в цей же термін до суду, якщо на це є згода другої сторони.

4. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, відмічених в протоколі розбіжностей, така згода має бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

5. Якщо сторона, яка отримала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона — виконавець за договором, який в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка отримала протокол розбіжностей, не передасть у встановлений 20-денний термін до суду розбіжності, які залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

8. У випадку якщо сторони не досягли згоди за всіма істотними умовами господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, який не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Укладення договору шляхом проведення прямих переговорів уповноваженими представниками сторін може завершитися:

– підписанням попереднього договору (протоколу про наміри або передконтрактної угоди) з фіксацією в ньому обов'язків сторін щодо укладення основного договору в майбутньому після виконання підготовчих дій;

– підписанням основного договору, якщо його укладення не вимагає попередньої підготовки і сторони домовилися за всіма умовами (такий спосіб застосовується на ярмарках);

– процедурою закупівлі у одного виконавця.

Зміна або розірвання договору в одноосібному порядку не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом. Договір може бути змінений або розірваний за угодою сторін, а в разі відсутності згоди – в судовому порядку за позовом зацікавленої сторони з врахуванням дотримання порядку, передбаченого ст. 188 ГК: ініціатор надсилає іншій стороні пропозиції про зміну або розірвання договору; інша сторона, яка отримала пропозицію у 20-денний термін з моменту одержання пропозиції повідомляє контрагента про результати його розгляду; в разі нездобуття відповіді за пропозицією або не досягненні згоди, зацікавлена сторона має право передати спір до суду. Якщо судовим рішенням договір змінений або припинений, він вважається таким з дня набуття чинності рішенням суду або в інший термін, встановлений рішенням суду.