4.10. Договір доручення та агентський договір: сутнісна характеристика

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується зробити від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Характеристика договору доручення.

1. Предметом договору є вчинення певних юридичних дій (вчинення правочинів – укладання договорів, представництво перед третіми особами – судах та інших державних та недержавних органах та інше).

2. Юридичні дії вчиняються від імені довірителя. Для належного виконання умов договору довіритель повинен видати повіреному довіреність (ст. 1007 ЦК), в якій чітко визначаються дії, які повинен вчинити повірений.

3. Юридичні дії вчиняються за рахунок довірителя (ч. 2 ст. 1007 ЦК). Після виконання доручення повірений зобов’язаний надати звіт про виконання доручення та інші документи, у т.ч. й щодо витрат.

4. Повірений має право на винагороду за виконання договору доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 1007 ЦК). Якщо розмір плати не вказаний в договорі, то вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

5. Сторонами є довіритель і повірений – юридичні та фізичні особи незалежно від статусу суб’єкта господарювання. Якщо відносин виникають з приводу підприємницької діяльності, то оформлюється агентський договір. Повірений повинен виконати дане доручення особисто, але має право передати виконання іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або викликано відповідними важливим обставинами в інтересах довірителя. Довіритель має право відхилити замісника, якого обрав повірений.

6. Строк не є істотною умовою договору, проте він може бути визначений.

7. Договір припиняється на загальних підставах, а також у разі: відмови довірителя або повіреного від договору у будь-який час; визнання сторін недієздатним, обмежено дієздатними, безвісно відсутніми; смерті сторін договору.

8. Договір належить до консенсуальних і двосторонніх.

У договорі доручення або у виданої на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить зробити повіреному, вони повинні бути правомірними, конкретними і здійсненними.

Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг заздалегідь запитати довірителя або не отримав в розумний термін відповідь на свій запит. В цьому випадку повірений повинен повідомити довірителя про допущення відступу від змісту доручення, як тільки це стане можливим.

Комерційним посередництвом (агентською діяльністю) є підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Згідно зі ст. 297 ГК за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Характеристика агентського договору (договору доручення).

1. Сферою застосування агентських договорів є винятково господарська (підприємницька) діяльність.

2. Агентський договір є різновидом ширшого за предметом договору доручення. Предметом агентського договору є надання агентом послуг із укладення угод або сприяння в такому укладенні, а договору доручення – вчинення повіреним відповідних «юридичних дій».

3. Сторонами агентського договору є комерційний агент і суб'єкт, інтереси якого він представляє (клієнт). Згідно з ч. 2 ст. 295 ГК комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, заснованим на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Прямих вимог щодо наявності у клієнта статусу суб'єкта господарської діяльності законодавство не містить, проте визначення агентського договору свідчить про необхідність мати такий статус обома сторонами.

4. Згідно зі ст. 296 ГК агентські відносини виникають у разі: надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій; схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

5. Агент надає послуги від імені клієнта. Для таких договорів видача довіреності не є обов'язковою, в агентському договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

6. Агент надає послуги за рахунок клієнта. Це означає обов'язок клієнта забезпечити агента коштами, необхідними для виконання агентського договору, а також відшкодувати агенту фактичні витрати, яких він зазнав при виконанні агентського договору (ч. 2 ст. 1007 ЦК). Згідно зі ст. 301 ГК комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. Клієнт розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених агентським договором.

7. Укладається в письмовій формі і є консенсуальним. Він повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін).

8. Згідно зі ст. 304 ГК агентський договір припиняється за угодою сторін, а також у разі: відкликання повноважень агента суб'єктом, якого він представляє, або відмови агента від подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним сторонами без визначення строку його дії; вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення або смерті; виникнення інших обставин, що припиняють повноваження комерційного агента або суб'єкта, якого він представляє.