- •Передмова
- •Тема 1. Поняття та загальна характеристика договірного права України
- •1.1. Поняття договірного права
- •1.2. Предмет, метод та система договірного права
- •1.3. Принципи договірного права та їх закріплення в чинному законодавстві
- •1.4. Джерела договірного права
- •Тема 2. Загальні положення про договори у господарській діяльності
- •2.1. Поняття, ознаки та функції договору
- •2.2. Класифікація господарських договорів
- •2.3. Зміст господарського договору
- •2.4. Форма господарського договору
- •2.5. Умови укладення, зміни і розірвання договору
- •Тема 3. Виконання договірних зобов’язань суб’єктами господарювання
- •3.1. Поняття виконання договірних зобов’язань та умов договору
- •3.2. Підстави припинення договірних зобов’язань
- •3.3. Загальна характеристика способів забезпечення виконання договірних зобов’язань
- •3.4. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань у сфері господарювання
- •Тема 4. Загальна характеристика окремих видів договорів
- •4.1. Загальна характеристика договору купівлі-продажу та договору поставки
- •4.2. Договори міни: поняття та особливості
- •4.3. Договір безоплатної передачі (дарування)
- •4.4. Поняття та зміст договору найму (оренди)
- •4.5. Особливості оренди державного і комунального майна
- •4.6. Загальна характеристика договору лізингу
- •4.7. Правова сутність концесійного договору
- •4.8. Загальна характеристика договору підряду
- •4.9. Договір підряду на капітальне будівництво: основні характеристики
- •4.10. Договір доручення та агентський договір: сутнісна характеристика
- •4.11. Особливості договору комісії за законодавством України
- •4.12. Загальна характеристика договору зберігання
- •4.13. Правова сутність договору страхування
- •4.14. Транспортні договори та їх види
- •Список використаних джерел
- •Інформаційні ресурси
4.6. Загальна характеристика договору лізингу
Згідно ч. 2 ст. 806 ЦК до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду), купівлю-продаж та положення про договір поставки з урахуванням особливостей, встановлених спеціальним законодавством.
Відповідно до ст. 292 ГК лізингом є господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Види лізингу: прямий лізинг (передбачає передачу лізингодавцем лізингоодержувачу власного майна, набутого без попередньої домовленості з лізингоодержувачем); непрямий лізинг (передбачає передачу лізингодавцем лізингоодержувачу майна, набутого ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна).
Характеристика договору лізингу:
1. Лізингом є господарська діяльність (ст. 292 ГК). Водночас, із визначення закону України «Про фінансовий лізинг» випливає, що фінансовий лізинг не обов’язково є господарською діяльністю, а сторонами договору можуть бути особи без статусу суб’єктів господарювання.
2. Згідно ст. 292 ГК лізингом є діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів (наприклад, для купівлі майна, що згодом передається у лізинг) з метою отримання прибутку.
3. За договором прямого та фінансового лізингу лізингодавець передає лізингоодержувачу майно (предмет лізингу). Предметом договору прямого (фінансового) лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів (будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів). Не можуть бути предметом прямого (фінансового) лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).
4. Майно, що передається у прямий (фінансовий) лізинг, повинне бути власністю лізингодавця або набуватись ним у господарське відання.
Згідно з умовами прямого лізингу лізингодавець інвестує власні чи залучені фінансові кошти з метою придбання (отримання у господарське відання) майна без попереднього погодження з лізингоодержувачем. При фінансовому лізингу лізингодавець набуває у власність річ, яка стає предметом лізингу, у продавця (постачальника) для наступної її передачі лізингоодержувачу.
5. За договором прямого (фінансового) лізингу лізингодавець передає лізингоодержувачу майно у користування.
6. Прямий та фінансовий види лізингу передбачають строкове користування предметом лізингу. Щодо прямого лізингу не встановлено чітких строків користування, стосовно фінансового лізингу чітко встановлюються мінімальні межі такого строку – 1 рік, максимальний строк користування предметом фінансового лізингу не передбачено.
7. Майно передається лізингоодержувачу за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів. Їх сума нормативно не встановлена і визначається за угодою сторін.
8. У прямому лізингу відносини оформляються двосторонніми договорами між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Щодо фінансового лізингу, то його оформлення здійснюється у формі багатостороннього договору за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця (постачальника) предмета лізингу тощо.
9. Форма лізингового договору залежить від виду лізингу, а також майна, що передається в лізинг.
10. Договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов, тобто є консенсуальним.
11. Законодавство про лізинг не містить спеціальної процедури укладання договорів лізингу, тому застосовуються загальні положення ЦК щодо укладання договорів (глава 53).