Ніяке знання в умовах модерніті

не є знанням в “старому смислі”,

де “знати” – означає бути

впевненим.

Ентоні Гіденс

Вступ

Як відомо, у світі немає нічого постійного. Все знаходиться у постійному русі, все змінюється, модернізується. Не обходить модернізація і політичні процеси. Так само, як і всі інші аспекти суспільного життя, політика підпадає під вплив цього процесу.

Наша сучасність яскраво доводить нам наскільки важливим є аспект раціоналізації суспільства у процесі його політико-соціального та історичного розвитку. Усяке суспільство, що прагне стати громадянським, збудувати правову державу повинне постійно замислюватись над найбільш раціональним шляхом їх досягнення. Цей раціональний шлях полягає саме в його постійній модернізації, тобто, постійній зміні, ускладненні політичних, економічних і культурних структур та їхніх функцій відповідно до потреб раціонального та ефективного існування суспільства.

Актуальність дослідження політичної модернізації полягає в тому, що це постійний процес, котрий постійно набуває нових особливостей. До того ж Україна, як молода держава з досить контроверсійним минулим повинна зараз теж модернізуватися, а отже аналіз світового досвіду та загальних тенденцій модернізації є наразі актуальним.

Об’єктом дослідження є модернізаційні процеси в Україні та світі, динаміка їх розвитку.

Метою даного дослідження є:

• уточнити етапи політичної модернізації;

• проаналізувати світові модернізаційні процеси сьогодення;

• проаналізувати стан та загальні тенденції політичної модернізації в Україні.

Наукова новизна дослідження полягає в комплексному дослідженні проблеми, з урахуванням європейського вибору України.

Методологічною основою дослідження є принципи системності, історичності й об’єктивності та цивілізаційний підхід, які дають можливість вивчення суспільних процесів і явищ у динаміці та тісному зв’язку з конкретними історичними умовами їх виникнення, формування і розвитку.

Практичне значення дослідження полягає в виробленні рекомендацій в області політичної модернізації України та формування позитивної суспільної думки всередині країни, орієнтуючись на світовий досвід.

–1–

Суспільний прогрес та трансформаційні процеси

У людській історії виділяють два головних періоди:

- період до соціального існування людини (коли люди жили розрізнено у природному стані);

- період соціального існування людей (коли вони об’єднались в суспільство).

Суспільство можна визначити як найбільш велику сукупність людей, стало зв’язаних між собою різноманітними взаємодіями, спільною територією, історією і культурою.

СУСПІЛЬСТВО

↓ ↓

ПРОСТЕ	СКЛАДНЕ
кровно-родинні зв’язки родоплемінна організація суспільства немає майнового розшарування в суспільстві немає класів і держави	широкі й різноманітні зв’язки між людьми соціальне розшарування (класи, верстви, стани, багаті – бідні; управлінці – піддані…) багаторівневе управління суспільством через державу
виникло ~50-40 тис. років тому	виникло ~10-6 тис. років тому

Відносно часу появи людини сучасного вигляду (homo sapiens¹) існує багато версій. По одній з них, анатомічно сучасна людина виникла приблизно 200 тис. років тому, а сучасна людина з відповідною поведінкою – близько 50 тис. років тому. Відштовхуючись від цих та інших даних, візьмемо за точку відліку існування людських суспільств 50-40 тис. років тому назад. Спочатку (приблизно у перші три-чотири десятки тисячоліть) це були прості суспільства первісних людей, засновані на їх кровно-родинних зв’язках і родоплемінній організації суспільства, без майнового розшарування, без класів і держави.

Пізніше, • з переходом людей від полювання та збиральництва (привласнююча економіка) до тваринництва і хліборобства (виробнича економіка), • із зміною кочового способу життя на осідлий, з ростом виробництва і виникненням доданого продукту², приватної власності, • із розшаруванням суспільства, появою протилежних класів (наприклад, рабовласників і рабів) і держави (6-10 тис. років назад) складаються складні суспільства, і в світі формуються окремі країни.

Суспільство, держава і країна – поняття близькі, але не тотожні. Якщо суспільство – це самі люди, що живуть разом і взаємодіють один з одним, то держава – керуючі ними органи влади, а країна – визначена територія, на якій вони облаштувалися і живуть.

Різниця між поняттями „суспільство”, „країна” і „держава”.

Найбільш велике об’єднання людей, що стало зв’язане між собою різноманітною взаємодією, спільною територією, історією і культурою

СУСПІЛЬСТВО

↓ ↓

КРАЇНА

Обособлена територія незалежного існування даного суспільства із своїм облаштуванням

ДЕРЖАВА

Політична організація даного суспільства (країни) з визначеним режимом влади та органами управління

Крім простого і складного суспільства виділяють цілий ряд інших типів суспільства. Так, наприклад, за наявністю писемності розрізняють дописемні та писемні суспільства. За демократичністю соціально-політичних відносин та відкритістю зовнішньому світу – відкриті та закриті. За типом пануючої релігії – суспільства ісламські, православні, буддійські, католицькі і т.д. Однак, найбільший інтерес викликає поділ суспільств за соціально-економічними ознаками. Тут популярні два підходи, або дві системи: марксистська (так званий формаційний підхід) і теорія трьох стадій сучасної західної політичної думки (цивілізаційний підхід).