2. Ревізія і контроль дотримання штатної дисципліни, вико­ристанням робочого часу та встановлених норм оплати праці.

Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України. Мінімальна заробітна плата – це розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До такої заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційна виплати.

Основою організації оплати праці є тарифна система, до складу якої входять тарифні ставки, тарифно-кваліфікаційний довідник, схеми посадових окладів. Тарифна система є основою при формуванні та диференціації розміру заробітної плати.

Оплата праці працівників може здійснюватися за погодинною, відрядною та іншими системами оплати праці та за трудовими угодами і контрактами. На даний час форму та систему оплати праці керівництво підприємства обирає самостійно та визначає конкретні розміри тарифних ставок працівникам.

При вивченні загальних питань організації обліку і контролю розрахунків з оплати праці на підприємстві, необхідно перевірити дотримання дисципліни і трудового законодавства; встановити відповідність фактичної структури і штату підприємства; організацію і стан обліку оплати праці та розрахунків з персоналом; правильність встановлення тарифних ставок, місячних окладів, відрядних розцінок і норм виробітку; своєчасність і правильність розрахунків з персоналом з оплати праці тощо.

Здійснюючи перевірку розрахунків з персоналом з оплати праці, ревізор повинен встановити, які форми та системи оплати праці використовуються на підприємстві; чи є внутрішнє положення про оплату праці персоналу та колективний трудовий договір; перевірити обліковий та середньообліковий склад працівників, прийнятих на роботу з дня нарахування.

Ревізор повинен встановити яка форма оплати праці існує на підприємстві і як вона впливає на кінцеві фінансові результати. При необхідності доцільно перевірити використання робочого часу на окремих видах робіт і, перш за все, на тих, які потребують великих затрат праці. Окремо перевіряють чи є на підприємстві правила внутрішнього розпорядку, чи знають працівники про це і як вони їх дотримуються. На кожен вид робіт повинна бути встановлена норма виробітку, розряд і розцінка. Вибірково перевіряється як виконуються норми виробітку і чи правильно нарахована оплата праці. На кожному підприємстві на всіх працівників щомісячно повинні складатися табелі обліку робочого часу. Ці документи дають змогу встановити чи правильно на підприємстві використовуються його трудові ресурси.

Окрім цього, доцільно встановити, хто веде облік розрахунків з персоналом з оплати праці, посаду, освіту, бухгалтерський стаж цієї особи, якими нормативними документами користується бухгалтер даного відділу, його підпорядкування , хто перевіряє якість його роботи.

Після вивчення загальний питань контролер переходить до вивчення розрахунків з оплати праці в такому порядку.

У ході аналізу кадрової політики підприємства ревізор досліджує питому вагу робітників у загальній чисельності працівників. Проводиться також аналіз якісного рівня робітників, використовуючи при цьому показники професійного та кваліфікаційного складу, рівня освіти.

При перевірці слід пам’ятати, що досить часто кваліфікаційний рівень працівників залежить від терміну роботи на підприємстві, тобто від стажу. Тому проводять аналіз руху робочої сили, розраховуючи коефіцієнти вибуття, приймання та плинності робочої сили, порівнюючи із попередніми періодами.

Наступним етапом перевірки є дотримання штатної та кошторисної дисципліни. Рекомендується здійснити зіставлення фактичного штату працівників та службовців зі штатним розписом. Як наслідок може бути виявлення працівників, що утримуються понад штат.

В ході перевірки вивчають розподіл обов’язків працівників і службовців, їх фактичне завантаження роботою.

Слід звернути увагу на ефективність використання робочого часу. Спочатку зіставляють фактично відпрацьований час з плановим. При цьому уважно перевіряють табель обліку відпрацьованого часу. Дані табелі повинні вестися по категоріях працівників. Найбільш розповсюдженими порушеннями табельного обліку є зарахування робочих днів за період тимчасової непрацездатності або за період неявок на роботу без поважних причин.

При проведенні ревізії ревізор має проводити власні спостереження щодо своєчасність приходу працівників на роботу і закінчення робочого дня. Аналізу підлягають приховані цілоденні та годинні втрати робочого часу.

В процесі контролю і ревізії витрат з оплати праці особливу увагу звертають на правильність нарахування основної зарплати. Контроль переважно проводиться на підставі даних про виробіток або відпрацьований час. Ревізор вибірково стикує документи на оприбуткуванням продукції та документи на оплату праці з метою встановлення реальності даних про виробіток.

Для здійснення перевірки результатів праці робітників-відрядників перевіряється точність обліку виробітку. Облік виробітку на підприємстві ведеться у рапортах про виробіток, маршрутних листах, відомостях обліку виробітку, нарядах і т.д. В цих документах повинні бути вказані виробіток робітника або бригади і розцінки за одиницю продукції.

Якщо оплата праці погодинна, то необхідно перевірити як ведеться облік в табелях робочого часу і чи правильно нарахована оплата. Перевіряючи правильність нарахування погодинної заробітної плати (службовцям), до уваги беруть дані про фактично відпрацьований час та система встановлених ставок. При цьому можна виявити такі типові порушення, як неправильне відображення дати прийому на роботу або звільнення з роботи, завищення окладу, а також включення в робочі дні періоду, за які слід було б нараховувати допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Якщо нараховується додаткова зарплата, доплати, премії, то необхідно встановити, що є підставою для таких нарахувань (Закони України, Постанови Уряду, відомчі накази або накази чи розпорядження керівників підприємства). У випадку відсутності достатніх підстав для здійснення нарахувань, ревізор може рекомендувати утримати ці суми з працівників (оплата відпусток, оплата по вагітності, премії).

Можуть також, в процесі контролю, проводитись зустрічі перевірки з метою визначення часу на виконання певних робіт, а також вста­новленій якості цих робіт (оплата за якість робіт — надбавка, якщо є наказ). На деяких підприємствах оплата праці нараховується від валового доходу, тобто за результатами діяльності за місяць, квартал, рік. В цьому випадку оплата праці для кожного працівника визначається радою колективу або адміністрацією.

Також необхідно приділити увагу ревізій оплати праці працівники, які отримують заробітну плату за сумісництвом (отримують заробітну плату за фактично виконану роботу). Розмір доплат за суміщення професій (посад) повинні встановлюватися за умовами, передбаченими колективним договором.

При ревізії заробітної плати перевірці також підлягають: допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності і пологах, а також виплати за виконання державних та громадських обов’язків у робочий час.

Допомога по тимчасовій непрацездатності при хворобі, каліцтві, тимчасовому переведенні на іншу роботу в зв’язку з захворюванням, при догляді за хворим членом сім’ї, карантині, санаторно-курортному лікуванні і протезуванні – повинна нараховуватися в розмірі до повного заробітку в таких розмірах:

— з безперервним стажем роботи до 5 років — 60% середнього заробітку;

— з безперервним стажем від 5 до 8 років — 80% середнього заробітку;

— з безперервним стажем роботи більше ніж 8 років — 100% середнього заробітку.

Слід пам’ятати, що допомога не надається:

— працівникам, які навмисно заподіяли шкоду власному здоров’ю. Попередньо видані їм суми допомоги підлягають стягненню в судовому порядку;

— при тимчасовій непрацездатності від захворювань або травм, що настали внаслідок сп’яніння або дій, пов’язаних із сп’янінням, а також внаслідок зловживання алкоголем;

— працівникам, у яких тимчасова непрацездатність настала внаслідок травм, отриманих при скоєнні ними злочинів (крім осіб, засуджених до виправних робіт, яким допомога надається на загальних підставах);

— за час примусового лікування за рішенням суду (крім психічно хворих);

— за час знаходження під арештом і за час судово-медичної експертизи.

Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності провадиться виходячи з середнього заробітку за розрахунковий період (6 місяців) або за фактично виконаний обсяг робіт та сплати страхових внесків Допомоги по вагітності та пологах, суми за виконання державних та громадських обов’язків в робочий час — розраховуються аналогічно, але у всіх випадках виплачується 100% середнього заробітку.

Спеціальну увагу слід приділити перевірці законності правильності нарахування відпусткових сум. Основна відпустку гарантована працівнику незалежно від того , де він працює та яку роботу він виконує. Додаткова відпустка надається у випадку особливих умов та характеру роботи, що передбачені законодавством або колективним договором. Перша відпустка може надаватися працівнику після шести місяців безперервної роботи, тривалість такої відпустки визначається пропорційно відпрацьованого часу.

Ревізору необхідно знати, що згідно з Законом України «Про відпустки» критерієм при визначенні джерела витратна на оплату відпусток у кожному конкретному випадку слід враховувати із тієї тривалості відпусток, яка передбачена законодавством (тривалість відпустки згідно чинного законодавства наведено в табл. 1).

Таблиця 1.

Тривалість відпустки

Категорія працівників (причини надання)	Тривалість відпустки
1	2
Основна відпустка
1. Звичайна	24 календарні дні
2. Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості	24 календарні дні + 2 календарні дні за 2 відпрацьовані роки, але не більше 28 календарних днів
3. Працівникам на підземних гірничих роботах в розрізах, кар’єрах та рудниках: - до 150 м. - глибше 150м.	24 календарні дні + 2 календарні дні за 2 відпрацьовані роки 28 календарних днів
4. Працівникам лісової промисловості та лісового господарства	28 календарних днів
5. Працівникам освіти	до 56 календарних днів
6. Інвалідам І-ІІ груп	30 календарних днів
7. Інвалідам ІІІ групи	26 календарних днів
8. Особам віком до 18 років	31 календарний день
9. Сезонні працівники	Пропорційно відпрацьованого часу
Додаткова відпустка за особливий характер праці
1. Окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних та геологічних умова та умовах підвищеного ризику для здоров’я	до 35 календарних днів
2. Працівникам з ненормованим робочим днем	до 7 календарних днів
Додаткова відпустка у зв’язку з навчанням (у вищих навчальних закладах)
1. На період настановних занять, складання сесії на 1-2 курсах у ВНЗ: - І та ІІ рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - ІІІ та ІV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - з заочною формою навчання незалежно від рівня акредитації	10 календарних днів 20 календарних днів 30 календарних днів
2. На період настановних занять, складання сесії на 3 і наступних курсах у ВНЗ: - І та ІІ рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - ІІІ та ІV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - з заочною формою навчання незалежно від рівня акредитації	20 календарних днів 30 календарних днів 40 календарних днів
3. На період складання державних іспитів у ВНЗ незалежно від рівня акредитації	30 календарних днів
4. На період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам у ВНИЗ з вечірньою та заочною формами навчання: - І та ІІ рівнів акредитації - ІІІ та ІV рівнів акредитації	2 місяці 4 місяці
5. Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру, для підготовки та складання іспитів	1 раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожен іспит
6. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки	додатково оплачувана відпустка 30 календарних днів та за їх бажанням протягом 4-х років навчання – 1 вільний робочий день на тиждень з оплатою його в розмірі 50%; середньої заробітної плати працівника
Творчі відпустки
1. На здобуття наукового ступеня кандидата наук	до 3 місяців
2. На здобуття наукового ступеня доктора наук	до 6 місяців
Відпустки без збереження заробітної плати
1. Матері що має 2-х та більше дітей віком до 15 років або дитину інваліда	до 14 календарних днів
2. Чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці	до 14 календарних днів
3. Матері, у разі якщо дитина потребує домашнього догляду	тривалість, визначена у медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною 6-ти річного віку
4. Особам, які одружуються	до 10 календарних днів
5. Працівникам у разі смерті: - рідних по крові або по шлюбу - інших рідних	до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад
6. Сумісникам	до закінчення відпустки за основним місцем роботи
7. Працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткову відпустки повністю або частково і одержали за них грошові компенсації	до 24 календарних днів

Особам до 18-ти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією на допускається.

Для перевірки правильності нарахування сум відпустки ревізор має керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.

Розрахунок суми відпускних, відповідно до цього порядку повинен здійснюватися за такою формулою:

де, В – сума відпустки;

М – сумарний заробіток працівника за останні 12 місяців або за фактично відпрацьований період (меншої тривалості);

К – кількість календарних днів розрахункового періоду (для працівника, який відпрацював понад один рік 365 календарних днів (у високосному – 366 календарних днів), а для працівника, який відпрацював менше одного року – кількість календарних днів фактично відпрацьованого періоду, що передувала місяцю надання відпустки);

С – число святкових та неробочих днів, передбачених законодавством;

N – тривалість відпустки в календарних днях.

Бувають випадки, коли при нарахуванні оплати праці свідомо допускають арифметичні помилки, дописують фіктивних осіб. Встановити ці факти дуже важко. Це можна виявити шляхом співставлення розрахунково-платіжних відомостей за кілька місяців, а також шляхом співставлення підписів.