
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст. 18
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда 52
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р. 95
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.) 118
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.) 164
- •Глава IV. Про купецтво 265
- •Глава V. Про ремесло 269
- •Глава viі. Про селян 273
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.) 285
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Повість минулих літ
- •Новгородський перший літопис
- •Грамота великого князя Мстислава Володимировича і сина його Всеволода Новгородському Юр’єву монастирю на село Буйци. Полюддя і срібне блюдо 1130 р.
- •Договірна грамота Новгорода з великим князем тверським Ярославом Ярославовичем. 1270 р.
- •Грамота Великого Новгорода про надання на рік "чорного бору" з Новоторзьких волостей великому князю Василію Васильовичу 1448−1461 рр.
- •Жалувана грамота Великого Новгорода Соловецькому монастирю на Соловецький та інші острови 1459−1469 рр.
- •Новгородська Судна грамота
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей в Росії
- •Костомаров м. Про значення Великого Новгорода в історії Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Федотов г. Доля і гріхи Росії
- •Алексєєв ю. Государ всея Русі
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Суздальський літопис за Лаврентіївським списком
- •Патріарший або Никоновський літопис
- •Лаврентіївський літопис
- •Лист брата Юліана про монгольську війну
- •Духовна грамота Московського князя Івана Калити 1339 р.
- •Карамзін м. Історія держави Російської
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей у Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Чичерін б. Про народне представництво
- •Савицький п. Степ і осілість
- •Трубецькой м. Спадщина Чингізхана
- •Вернадський г. Історія Росії
- •Гумільов л. Давня Русь і Великий степ
- •Гумільов л. Від Русі до Росії: нариси етнічної історії
- •Афанасьев ю. Небезпечна Росія
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Судебник 1497 року
- •Сигізмунд Герберштейн. Нотатки про Московські справи
- •Бєлінський в. Літературні мрії
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Царська книга 1539–1543 рр.
- •Судебник 1550 року
- •Стоглавий собор 1551 р.
- •Глава 28. Про книжних писців.
- •Глава 32. Про хрестящихся не по чину.
- •Глава 72. Про викуп полонених.
- •Глава 75. Про вотчини і про куплі, які боголюбці давали святим церквам на помин своїм душам і по своїх батьків у вічний помин...
- •Глава 92. Про ігрище еллінського129 бісування.
- •Глава 98.
- •Вибрана тисяча 1550 р.
- •Д. Флетчер. Про державу Російську
- •Перше послання Курбського Івану Грозному
- •Третє послання Курбського Івану Грозному
- •Перше послання Івана Грозного Курбському
- •Друге послання Івана Грозного Курбському
- •Послання Івана Грозного про зраду Андрія Курбського (1564 р.)
- •Витяги із доповнень до Никоновського літопису. Про запровадження опричнини. 1565 р.
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрівок
- •Пискарьовський літопис 1538−1565 рр.
- •Поссевіно а. Історичні твори про Росію хvі ст.
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Костомаров м. Цар Іван Васильович Грозний
- •Пипін о. Історія російської літератури
- •Ліхачов д. На шляху до нової літературної свідомості
- •Веселовський с. Дослідження з історії опричнини
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Витяг із Псковського 1–го літопису
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.)
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Сказання Авраамія Паліцина. 1620 р.
- •Указ 1597 р. Про п’ятирічний пошук селян–утікачів
- •Указ 1597 р. Про холопів
- •1603 Р., серпень 16. Указ про видачу відпускних грамот холопам, володарі яких вигнали їх під час голодомору без оформлення вольної
- •1606 Р., раніше листопада 29. Грамота патріарха Гермогена про становище повстанців у Коломенському і про "листи" Болотникова до боярських холопів із закликом "побивати" господ
- •1607 Р., березня 7. Указ про заборону примусово оформлювати служилі кабали на добровільних холопів незалежно від строку їх служби
- •1607 Р., березня 9. Соборне уложення про заборону переходу селян і про 15–річний строк пошуку біглих селян
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрувань
- •Маржерет Жак. Стан Російської імперії і великого князівства Московії
- •Буссов к. Московська хроніка 1584-1613 рр.
- •Із "Московської хроніки" Конрада Буссова
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Временнік Івана Тимофєєва
- •Ісаак Масса. Коротке повідомлення про Московію
- •Джон Мерік. Стан Російської держави після смерті останнього претендента Дмитрія
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Карамзін м. І що була тоді Росія
- •Костомаров м. Борис Годунов
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Платонов с. Нариси з історії Смути в Московській державі хvі−хvіі cт.
- •Ахієзер о. Росія: критика історичного досвіду
- •Тема 6 соборне уложення 1649 року
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Соборне Уложення 1649 року
- •Глава і
- •Глава іі
- •Глава ііі
- •Глава іv
- •Глава V
- •Глава хі
- •Глава хіі
- •Глава хvі
- •Гордон Патрік. Щоденник, ведений ним під час його перебування в Росії 1661−1678 рр.
- •Котошихін г. Про Росію за царювання Олексія Михайловича
- •Глава іі
- •Глава IV
- •Костомаров м. Цар Олексій Михайлович
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Тема 7 реформи петра і (перша чверть XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Указ про утворення урядового Сенату і про його персональний склад 22 лютого 1711 р.
- •Указ про порядок успадкування в рухомому і нерухомому майні (про єдиноуспадкування) (березня 1714 р.)
- •Указ про фіскалів і про їхні посади і дії (17 березня 1714 р.)
- •Устав військовий 30 березня 1716 р.
- •Прохання сенаторів царю Петру і про прийняття ним титулу "Батько Вітчизни, Імператор Всеросійський, Петро Великий" (22 жовтня 1721 р.)
- •Табель про ранги (січень 1722 р.)
- •Указ про посаду Сенату (27 квітня 1722 р.)
- •Указ про посаду генерал–прокурора (27 квітня 1722 р.)
- •Посошков і. Книга про бідність і багатство
- •Глава і. Про духовність
- •Глава іі. Про військові справи
- •Глава ііі. Про судочинство
- •Глава IV. Про купецтво
- •Глава V. Про ремесло
- •Глава viі. Про селян
- •Погодін м. Петро Великий
- •Аксаков і. Як почався і проходив розвиток російського суспільства
- •Плєханов г. Новий захисник самодержавства або "Горе" г. Л. Тихомірова
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Шмурло є. Петро Великий та його спадщина
- •Мілюков п. Петро Великий та його реформа
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Анісімов є. Час петровських реформ
- •Жидков в., Соколов к. Десять століть російської ментальності: картина світу і влада
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Наказ Катерини іі про підготовку проекту нового Уложення 1767 р.
- •Указ від 11 січня 1765 р. "Про надання поміщикам права віддавати селян на каторжну роботу"
- •Указ від 22 серпня 1767 р. "Про заборону селянам скаржитися на поміщиків"
- •Грамота на права, вольності і переваги благородного російського дворянства (21 квітня 1785 р.)215
- •Грамота на права і вигоди містам Російської імперії (21 квітня 1785 р.)216
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Практикум з історії Росії від найдавніших часів до кінця XVIII століття
Грамота на права і вигоди містам Російської імперії (21 квітня 1785 р.)216
Жалувана грамота містам 21 квітня 1785 р. визначила права та обов’язки міського населення, систему управління в містах.
Б
Про міських мешканців. Утворення громади міської та про вигоди громади міської
Про дозвіл збиратися міським мешканцям |
стаття 29. Міським мешканцям кожного міста дарується дозвіл збиратися в цьому місті і складати громаду міську, і користуватися нижчеописаними правами і вигодами. |
Про зібрання міських мешканців кожних три роки |
стаття 30. Міські мешканці збираються за наказом і дозволом генерал-губернатора або губернатора як для дозволених міським мешканцям виборів, так і для слухання пропозицій генерал-губернатора або губернатора кожні три роки у зимовий час. |
К оментар
Міське зібрання було органом самоврядування поряд з думами. Діяльність нових органів міського самоврядування значно обмежувалася опікою коронної адміністрації.
Не обирати міщанина, який не має капіталу з відсотками нижче п’ятдесяти рублів і молодший за двадцять п’ять років |
стаття 49. Громаді міській забороняється обирати для тих посад, які в силу установ вибором наповняються, міщанина, який у тому місті не має капіталу, з якого відсотки нижчі п’ятдесяти рублів і який молодший за двадцять п’ять років. |
Безкапітальний міщанин голосу не має. |
стаття 50. В громаді міській міщанин, який капіталу не має, з якого відсотки нижчі п’ятдесяти рублів і молодший за двадцять п’ять років, присутнім може бути, але голосу не має. |
К оментар
У статтях відображений принцип надання прав і привілеїв, пов’язаний з майновим становищем осіб. Значно обмежено права незаможних міщан.
В місті скласти міську міщанську книгу. |
стаття 53. В місті скласти міську міщанську книгу, в яку вписати міщан того міста, щоб забезпечити кожному громадянину своє надбання від батька до сина, внука, правнука та їхніх нащадків. |
К оментар
Передбачався порядок складання міської міщанської книги, записи якої служили підставою для набуття відповідних прав міських мешканців.
В
Настанова для складання і продовження міської міщанської книги
Справжні міщани |
стаття 63. В першу частину міської міщанської книги внесуть статок і імена справжніх міських міщан за алфавітом. |
Тлумачення |
Справжніми міськими міщанами є ті, хто в тому місті будинок або іншу споруду, або місце, або землю мають. |
Гільдії |
стаття 64. В другу частину міської міщанської книги внесуть вписаних у гільдії, першу, другу і третю за алфавітом. |
Тлумачення |
Вписані в гільдії суть всі ті (якого б він роду чи покоління, або сім’ї, або статку, або торгу, або промислу, або виробництва, або ремесла), хто за собою має капітал, а саме: 1) хто має за собою капітал від десяти тисяч рублів і до п’ятдесяти тисяч рублів, того вписати в першу гільдію; 2) хто має за собою капітал від п’яти тисяч рублів до десяти тисяч рублів, того вписати в другу гільдію; 3) хто має за собою капітал від тисячі рублів до п’яти тисяч рублів, того вписати в третю гільдію. |
Цехи |
стаття 65. В третю частину міської міщанської книги внесуть вписаних в цехи за алфавітом. |
Тлумачення |
Вписаними в цех є ті майстри, підмайстри та учні різних ремесел, які вписалися в цех свого ремесла. |
Іногородні та іноземні гості |
стаття 66. В четверту частину міської міщанської книги внесуть іногородних та іноземних гостей за алфавітом. |
Тлумачення |
Іногородні та іноземні гості є інших російських міст або інших держав люди, які заради промислу або роботи, або інших міщанських занять записалися. |
Імениті громадяни |
стаття 67. В п’яту частину міської міщанської книги внесуть іменитих громадян за алфавітом. |
Тлумачення |
Іменитими громадянами є ті, хто: 1) проходячи за порядком службу міську і одержавши вже назву степених, вдруге за обранням відправили службу міщанських засідателів совісного суду або губернського магістрату, або бургомістра, або міського глави з відзнакою; 2) учені, які мають академічні або університетські атестати, або письмові свідчення про свої знання, або мистецтво представити можуть і такими за випробовуваннями російських головних училищ визнані; 3) художники трьох художеств, а саме: архітектори, живописці, скульптори і композитори, які є членами академічними або свідоцтво академічне про своє звання або мистецтво мають і такими за випробуваннями російських головних училищ визнані; 4) будь-якого звання і стану капіталісти, які капітал від п’ятдесяти тисяч рублів і більше за собою мають; 5) банкіри, які гроші переводять і для цього звання капітал від ста до двісті тисяч рублів за собою мають; 6) ті, хто гуртом торгує і лавок не має; 7) судновласники, які власні кораблі за море відправляють. |
Посадські |
стаття 68. В шосту частину міської міщанської книги внесуть посадських за алфавітом. |
Тлумачення |
Посадські є в тому місті старожили, або поселені, або народжені, які в інші частини міської міщанської книги не внесені, промислом, ремеслом або роботою годуються в цьому місті. |
Заборона внесення в міську міщанську книгу будь-кого без доказів |
стаття 69. Міський голова і депутати та не внесуть в міську міщанську книгу будь-кого, хто не представить докази свого стану. |
К оментар
Йдеться про порядок внесення записів у міську міщанську книгу. На відміну від попередніх часів, відтепер посадськими вважалася не основна маса міського населення, а лише самий його низ.
Д
Про особисті вигоди міських мешканців, середнього роду людей або міщан взагалі
Що є середній рід людей |
стаття 80. Міські мешканці, середнього роду люди, або міщани, назва є наслідком працелюбства і доброчинності, чим набули особливого становища. |
Про користь міст і успадкування особливого становища |
стаття 81. Міста від предків наших і нас самих не тільки для тих, хто живе в них, а й для суспільного блага засновані суть, примножуючи прибутки державні, устроєм надають підданим способи набуття статку через торгівлю, промисли, вироби і ремесла; і для того міських мешканців середнього роду людей, або міщан, особливий стан нехай буде спадковим, як уподобає. |
Коментар
Я кщо мешканець міста набував звання міщанина, то воно передавалося у спадок.
Е
Про гільдії і про гільдійські вигоди взагалі
Дозвіл записатися в гільдії, які мають капітал від тисячі рублів до п’ятдесяти тисяч рублів |
стаття 92. Дозволяється будь-кому, якої б не був статі, або літ, або роду, або покоління, або сім’ї, або стану, або торгу, або промислу, або виробів, або ремесла, хто за собою має капітал більше тисячі рублів до п’ятдесяти тисяч рублів, записатися в гільдії. |
Ж
Про першу гільдію
Кого вписано в першу гільдію |
стаття 102. В першу гільдію вписати особу будь-якої статі і років, хто має капітал більше десяти тисяч рублів і до п’ятдесяти тисяч рублів. |
Про торгівлю першої гільдії |
стаття 104. Першій гільдії не тільки дозволяється, а й заохочується здійснювати усякі всередині і поза імперією торги, товари виписувати і відправляти за море, інші продавати, вимінювати і купувати гуртом або вроздріб, на підставі законів. |
Про фабрики, заводи і морські судна |
стаття 105. Першій гільдії не забороняється мати або створювати фабрики, заводи і різні морські судна. |
Дозвіл їздити в кареті парою |
стаття 106. Першій гільдії дозволяється їздити по місту в кареті парою. |
Перша гільдія звільнена від тілесних покарань |
стаття 107. Перша гільдія звільняється від тілесного покарання. |
З
Про другу гільдію
Кого записати у другу гільдію |
стаття 108. У другу гільдію вписати осіб будь-якої статі і років, хто має капітал більше п’яти тисяч рублів і до десяти тисяч рублів. |
Про торгівлю другої гільдії |
стаття 110. Другій гільдії не тільки дозволяється, а й заохочується здійснювати будь-які всередині імперії торги, і товари возити водою і суходолом по містах, і ярмарках, і там продавати, вимінювати і купувати необхідне для їх торгу гуртом або вроздріб, на підставі законів. |
Про фабрики, заводи і річні судна |
стаття 111. Другій гільдії не забороняється мати або будувати фабрики, заводи і будь-які річні судна. |
Дозвіл їздити в кареті парою |
стаття 112. Другій гільдії дозволяється їздити по місту в кареті парою. |
Друга гільдія вільна від тілесних покарань |
стаття 113. Друга гільдія звільняється від тілесних покарань. |
Про третю гільдію
Кого вписати в третю гільдію |
стаття 114. В третю гільдію вписати осіб будь-якої статі і років, хто має капітал більше тисячі рублів і до п’яти тисяч рублів. |
Про дрібну торгівлю третьої гільдії |
стаття 116. Третій гільдії не тільки дозволяється, а й заохочується здійснювати дрібний торг в місті і в окрузі, продавати дрібний товар в місті в окрузі, і той дрібний товар возити водою і суходолом по селах, селищах і селянських торжках... |
Про дозвіл третій гільдії мати трактири |
стаття 118. Третій гільдії дозволяється мати трактири, герберги, торгові лазні і постоялі двори для приїжджих людей. |
Заборона їздити по місту в кареті, запряженій більше ніж одним конем |
стаття 118. Третій гільдії забороняється їздити по місту в кареті і впрягати зимою і літом більше одного коня. |
К оментар
Перелічені права та обов’язки купецтва, встановлений порядок запису до гільдії, визначене коло об’єктів власності купців. В деяких статтях закріплений принцип надання міщанам певних прав і привілеїв.
Про вигоди цехові
Кого записати в цехи або управи |
стаття 120. В цехи або ремісничі управи записати будь-кого, хто в місті ремеслом і рукоділлям займатися бажає і кого за міським становищем у міщанську громаду зарахувати можемо. |
Дозвіл цеховим оголошувати за собою капітали і користуватися відповідними вигодами |
стаття 121. Дозволяється цеховим оголошувати за собою капітали, і кожний згідно з капіталом зараховується в гільдії, сплачуючи з нього, користується тими вигодами, які кожній гільдії присвоєні. стаття 123. Ремісниче становище. |
Кому встановлювати цехи або управи |
стаття 1. Міському магістрату або ратуші ремесла поділити на цехи або ремісничі управи. |
Управи або цехи, підлеглі міському магістрату або ратуші |
стаття 2. Управи або цехи підлягати мають міському магістрату або ратуші і повинні в місті жити мирно і зберігати між собою тишу і добру поведінку. |
К оментар
Стаття містить доволі об’ємне ремісниче положення, в якому детально регламентовані різні сторони життя і виробничої діяльності ремісників. Закріплено правовий статус майстра, підмайстра та учня. Стаття свідчить про жорстку регламентацію праці ремісників.
Л
Про вигоди іменитих громадян
Дозвіл їздити в кареті парою і четвірнею |
стаття 133. Іменитим громадянам дозволяється їздити по місту в кареті парою або четвірнею. |
Дозвіл мати заміські двори і сади |
стаття 134. Іменитим громадянам дозволяється мати заміські двори і сади. |
Імениті громадяни звільнені від тілесного покарання |
стаття 135. Імениті громадяни звільнені від тілесного покарання. |
Про фабрики, заводи і водяні судна |
стаття 136. Іменитим громадянам не забороняється мати, засновувати та утримувати фабрики, заводи і будь-які морські і річкові судна. |
Буде іменитим батько, син і внук збереже, то право має просити дворянство |
стаття 137. Іменитих громадян внукам буде дід, батько і вони іменитість безпорочно зберегли, дозволяється старшому після тридцяти років від народження, будучи сам життя безпорочного, просити дворянство. |
К оментар
Визначається правове становище іменитих громадян, обсяг прав і привілеїв яких був значнішим, ніж у багатих верств купецтва. В основу зарахування міщан до іменитих громадян покладено не тільки майнове становище (банкіри, судновласники і т. п.), а й заслуги перед суспільством і державою. Крім того, до іменитих громадян відносили учених і художників, які мали відповідні звання, незалежно від майнового становища. За своїм правовим становищем імениті громадяни суттєво відрізнялися від більшості міського населення.
М
Не забороняється записатися до посаду |
стаття 138. Не забороняється будь-кому записатися до посаду міста. |
Посадські мають підприємства та майстерні |
стаття 140. Записаний до посаду вільний заводити підприємства будь-якого роду і на них виробляти будь-які товари, без будь-якого на те дозволу або наказу... |
Про крамницю з власним товаром |
стаття 141. Посадським дозволяється мати в домі, де сам проживає, крамницю з власним товаром або дрібницями. |
Про промисел та харчування |
стаття 142. Посадським не забороняється утримувати та мати трактири, герберги, торгові лазні, харчевні і постоялі двори для заїжджих людей. |
Дрібний торг посадським не забороняється |
стаття 144. Посадським не забороняється продавати плоди, овочі та будь-які інші дрібниці. |
Заборона їздити по місту в кареті і на двох конях |
стаття 145. Посадським забороняється їздити в кареті і на двох конях. |
К оментар
У статтях визначаються права посадських, перелічуються види промислів, а також об’єкти власності, які могли набувати посадські. Для посадських передбачалося доволі широке коло занять.
О
Про міську загальну Думу і про міську шестигласну думу
Дозвіл місту мати загальну міську думу |
стаття 156. Міським мешканцям дозволяється утворити загальну міську думу. |
Хто становить загальну міську думу |
стаття 157. Міську загальну думу становлять міський голова і гласні від справжніх міських мешканців, від гільдій, від цехів, від іногородніх та іноземних гостей, від іменитих громадян і від посадських. Кожний з цих розрядів має один голос у міській громаді. |
Про обрання шестигласної міської думи |
стаття 164. Загальна міська дума обирає шестигласну міську думу зі своїх гласних. |
Посада міської думи |
стаття 167. Міській думі належить піклування: 1) доставити мешканцям міста необхідну допомогу в їх прогодуванні або утриманні; 2) уберегти місто від сварок і тяганини з навколишніми містами або селищами; 3) зберігати між мешканцями міста мир, тишу і добру згоду; 4) заборонити все, що доброму порядку і благочинству суперечить, залишаючи при цьому те, що відноситься до частини поліційної виконувати містам і людям, для того уповноваженим; 5)... усякими дозволеними способами заохочувати привіз до міста і продаж усього, що в благо і вигодам мешканців служити може; 6) спостерігати за міцністю публічних міських будинків, намагатися будувати усе необхідне, про облаштування площ для збирання народу на торги, пристаней, складів, магазинів і тому подібне, що може бути для міста необхідним, вигідним і корисним; 7) намагатися збільшувати міські доходи на користь міста... |
Заборона міській думі втручатися в справи судові |
стаття 168. Міській думі забороняється втручатися в справи судові між мешканцями того міста, оскільки вони за установами належать магістратам або ратушам. |
К оментар
Статті свідчать, що компетенція дум була доволі обмежена і недостатньо чітко визначена. Не окреслені правові сторони взаємовідносин між думами, міськими зібраннями, магістратами. Новим, порівняно з попереднім законодавством, було введення всестанових органів і поділ міської громади на шість розрядів. Основну роль у загальній та шестигласній думах грали представники гільдійського купецтва, посадських, ремісників, які були зацікавлені у вирішенні питань міського життя, пов’язаних з торгівлею і промисловістю.
Грамота на права и выгоды городам Российской империи 21 апреля 1785 г.217 // Российское законодательство Х−ХХ веков: В 9-ти т. Т. 5. Законодательство периода расцвета абсолютизма / Ред. О. Чистяков. – М., 1987. – С. 69−129.
ДОКУМЕНТ № 6