
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст. 18
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда 52
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р. 95
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.) 118
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.) 164
- •Глава IV. Про купецтво 265
- •Глава V. Про ремесло 269
- •Глава viі. Про селян 273
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.) 285
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Повість минулих літ
- •Новгородський перший літопис
- •Грамота великого князя Мстислава Володимировича і сина його Всеволода Новгородському Юр’єву монастирю на село Буйци. Полюддя і срібне блюдо 1130 р.
- •Договірна грамота Новгорода з великим князем тверським Ярославом Ярославовичем. 1270 р.
- •Грамота Великого Новгорода про надання на рік "чорного бору" з Новоторзьких волостей великому князю Василію Васильовичу 1448−1461 рр.
- •Жалувана грамота Великого Новгорода Соловецькому монастирю на Соловецький та інші острови 1459−1469 рр.
- •Новгородська Судна грамота
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей в Росії
- •Костомаров м. Про значення Великого Новгорода в історії Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Федотов г. Доля і гріхи Росії
- •Алексєєв ю. Государ всея Русі
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Суздальський літопис за Лаврентіївським списком
- •Патріарший або Никоновський літопис
- •Лаврентіївський літопис
- •Лист брата Юліана про монгольську війну
- •Духовна грамота Московського князя Івана Калити 1339 р.
- •Карамзін м. Історія держави Російської
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей у Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Чичерін б. Про народне представництво
- •Савицький п. Степ і осілість
- •Трубецькой м. Спадщина Чингізхана
- •Вернадський г. Історія Росії
- •Гумільов л. Давня Русь і Великий степ
- •Гумільов л. Від Русі до Росії: нариси етнічної історії
- •Афанасьев ю. Небезпечна Росія
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Судебник 1497 року
- •Сигізмунд Герберштейн. Нотатки про Московські справи
- •Бєлінський в. Літературні мрії
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Царська книга 1539–1543 рр.
- •Судебник 1550 року
- •Стоглавий собор 1551 р.
- •Глава 28. Про книжних писців.
- •Глава 32. Про хрестящихся не по чину.
- •Глава 72. Про викуп полонених.
- •Глава 75. Про вотчини і про куплі, які боголюбці давали святим церквам на помин своїм душам і по своїх батьків у вічний помин...
- •Глава 92. Про ігрище еллінського129 бісування.
- •Глава 98.
- •Вибрана тисяча 1550 р.
- •Д. Флетчер. Про державу Російську
- •Перше послання Курбського Івану Грозному
- •Третє послання Курбського Івану Грозному
- •Перше послання Івана Грозного Курбському
- •Друге послання Івана Грозного Курбському
- •Послання Івана Грозного про зраду Андрія Курбського (1564 р.)
- •Витяги із доповнень до Никоновського літопису. Про запровадження опричнини. 1565 р.
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрівок
- •Пискарьовський літопис 1538−1565 рр.
- •Поссевіно а. Історичні твори про Росію хvі ст.
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Костомаров м. Цар Іван Васильович Грозний
- •Пипін о. Історія російської літератури
- •Ліхачов д. На шляху до нової літературної свідомості
- •Веселовський с. Дослідження з історії опричнини
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Витяг із Псковського 1–го літопису
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.)
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Сказання Авраамія Паліцина. 1620 р.
- •Указ 1597 р. Про п’ятирічний пошук селян–утікачів
- •Указ 1597 р. Про холопів
- •1603 Р., серпень 16. Указ про видачу відпускних грамот холопам, володарі яких вигнали їх під час голодомору без оформлення вольної
- •1606 Р., раніше листопада 29. Грамота патріарха Гермогена про становище повстанців у Коломенському і про "листи" Болотникова до боярських холопів із закликом "побивати" господ
- •1607 Р., березня 7. Указ про заборону примусово оформлювати служилі кабали на добровільних холопів незалежно від строку їх служби
- •1607 Р., березня 9. Соборне уложення про заборону переходу селян і про 15–річний строк пошуку біглих селян
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрувань
- •Маржерет Жак. Стан Російської імперії і великого князівства Московії
- •Буссов к. Московська хроніка 1584-1613 рр.
- •Із "Московської хроніки" Конрада Буссова
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Временнік Івана Тимофєєва
- •Ісаак Масса. Коротке повідомлення про Московію
- •Джон Мерік. Стан Російської держави після смерті останнього претендента Дмитрія
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Карамзін м. І що була тоді Росія
- •Костомаров м. Борис Годунов
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Платонов с. Нариси з історії Смути в Московській державі хvі−хvіі cт.
- •Ахієзер о. Росія: критика історичного досвіду
- •Тема 6 соборне уложення 1649 року
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Соборне Уложення 1649 року
- •Глава і
- •Глава іі
- •Глава ііі
- •Глава іv
- •Глава V
- •Глава хі
- •Глава хіі
- •Глава хvі
- •Гордон Патрік. Щоденник, ведений ним під час його перебування в Росії 1661−1678 рр.
- •Котошихін г. Про Росію за царювання Олексія Михайловича
- •Глава іі
- •Глава IV
- •Костомаров м. Цар Олексій Михайлович
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Тема 7 реформи петра і (перша чверть XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Указ про утворення урядового Сенату і про його персональний склад 22 лютого 1711 р.
- •Указ про порядок успадкування в рухомому і нерухомому майні (про єдиноуспадкування) (березня 1714 р.)
- •Указ про фіскалів і про їхні посади і дії (17 березня 1714 р.)
- •Устав військовий 30 березня 1716 р.
- •Прохання сенаторів царю Петру і про прийняття ним титулу "Батько Вітчизни, Імператор Всеросійський, Петро Великий" (22 жовтня 1721 р.)
- •Табель про ранги (січень 1722 р.)
- •Указ про посаду Сенату (27 квітня 1722 р.)
- •Указ про посаду генерал–прокурора (27 квітня 1722 р.)
- •Посошков і. Книга про бідність і багатство
- •Глава і. Про духовність
- •Глава іі. Про військові справи
- •Глава ііі. Про судочинство
- •Глава IV. Про купецтво
- •Глава V. Про ремесло
- •Глава viі. Про селян
- •Погодін м. Петро Великий
- •Аксаков і. Як почався і проходив розвиток російського суспільства
- •Плєханов г. Новий захисник самодержавства або "Горе" г. Л. Тихомірова
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Шмурло є. Петро Великий та його спадщина
- •Мілюков п. Петро Великий та його реформа
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Анісімов є. Час петровських реформ
- •Жидков в., Соколов к. Десять століть російської ментальності: картина світу і влада
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Наказ Катерини іі про підготовку проекту нового Уложення 1767 р.
- •Указ від 11 січня 1765 р. "Про надання поміщикам права віддавати селян на каторжну роботу"
- •Указ від 22 серпня 1767 р. "Про заборону селянам скаржитися на поміщиків"
- •Грамота на права, вольності і переваги благородного російського дворянства (21 квітня 1785 р.)215
- •Грамота на права і вигоди містам Російської імперії (21 квітня 1785 р.)216
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Практикум з історії Росії від найдавніших часів до кінця XVIII століття
Указ від 11 січня 1765 р. "Про надання поміщикам права віддавати селян на каторжну роботу"
... Наказано, якщо хтось із поміщиків людей своїх за непокірність, що заслуговує на справедливе покарання, віддавати захоче ... на каторжну роботу, таких Адміралтейській колегії приймати і використовувати певний час, на скільки поміщики їх захочуть...
Указ 11 января 1765 г. о представлении помещикам права отдавать крестьян в каторжную работу // Хрестоматия по истории СССР. С древнейших времен до 1861 года / Сост. П. Епифанов, О. Епифанова. – М., 1987. – С. 273−274.
ДОКУМЕНТ № 3
Указ від 22 серпня 1767 р. "Про заборону селянам скаржитися на поміщиків"
…Оголошено, щоб ніхто є.і.в. у власні руки поза встановлених на то урядів і визначених спеціально для цього персон, скарг подавати не відважився, під загрозою передбаченого у цьому указі покарання, а саме: коли хто не з дворян і з тих, хто не має чинів, наважиться височайшу її величність поданням у власні руки скарг утруднювати, то за першу зухвалість відсилати таких на каторжну роботу на місяць; за другу, з покаранням публічно, відсилати туди ж на рік, а за третій злочин з покаранням публічно батогами засилати пожиттєво в Нерчинськ…
Указ 22 августа 1767 р. о запрете крестьянам жаловаться на помещиков // Хрестоматия по истории СССР. С древнейших времен до 1861 года / Сост. П. Епифанов, О. Епифанова. Москва, 1987. С. 274.
ДОКУМЕНТ № 4
Грамота на права, вольності і переваги благородного російського дворянства (21 квітня 1785 р.)215
Жалувана грамота дворянству від 21 квітня 1785 р. систематизувала і підтвердила всі надані дворянам права, завершила оформлення дворянства як стану.
А
Про особисті переваги дворян
Стаття 1. Що є благородне дворянське достоїнство |
Дворянська назва є наслідок, який походить від особистих рис та доброчинності правлячих у древності мужів, що відзначили себе заслугами, і, перетворивши саму службу в достоїнство, набули нащадкам своїм визначення благородні. |
К оментар
Заслуги предків перед державою розглядалися як найважливіший критерій приналежності до дворянства.
Без суду благородного не позбавляти дворян |
стаття 8. Без суду та не позбавляться благородні дворянського достоїнства. |
Честі |
стаття 9. Без суду та не позбавляться благородної честі. |
Життя |
стаття 10. Без суду та не позбавляться благородні життя. |
Маєток |
стаття 11. Без суду та не позбавляться благородні майна. |
К оментар
При Петрі І дворянин, підданий публічному цькуванню та тілесному покаранню, позбавлявся всіх титулів та рангів. В Жалуваній грамоті вперше враховані всі вимоги дворян і чітко визначено, що дворянин може бути позбавлений життя, честі, маєтку тільки за вироком суду.
Благородні судяться дворянським судом |
стаття 12. Та не судиться благородний, крім як з собі рівними. |
К оментар
Закріплене важливе для дворян право суду тільки з собі рівними.
Дворянина не позбавляти дворянства або честі, або життя без Сенату і затвердження імператорською величністю |
стаття 13. Справу благородного, який здійснив кримінальний злочин і за законами може бути позбавлений дворянського достоїнства, або честі, або життя, та не здійсниться без подання в Сенат і затвердження імператорською величністю. |
К оментар
Закріплюється важливий привілей дворян. Судочинство над ними здійснювалося в особливому порядку: вирок суду по справі будь-якого дворянина підлягав розгляду в Сенаті, причому обвинувачувальний вирок набирав чинності тільки після затвердження його імператором, який міг звільнити дворянина від покарання, незалежно від тяжкості здійсненого ним злочину.
Благородні звільняються від тілесного покарання |
стаття 15. Тілесне покарання та не торкнеться благородного. |
К оментар
Вперше в російському законодавстві Жалувана грамота встановила найважливіший для дворян привілей – звільнення їх від тілесних покарань.
Підтвердження дозволу продовжувати службу або просити звільнення від неї |
стаття 18. Підтверджуємо благородним, які перебувають на службі, дозвіл на службу, продовжувати і від служби просити звільнення за передбаченими на те правилами |
К оментар
Передбачається право дворянина продовжувати службу або просити про відставку.
Право благородного писатися поміщиком і вотчинником своїх помість і вотчин |
стаття 21. Благородний має право по назві своїй писатися як поміщиком його помість, так і вотчинником родових, спадкових і жалуваних йому вотчин. |
К оментар
Підтверджується право дворян розпоряджатися своїми маєтками.
Підтвердження права купувати села |
стаття 26. Благородним підтверджується право купувати села. |
Благородні мають фабрики і заводи в селах |
стаття 28. Благородним дозволяється мати фабрики і заводи в селах. |
Благородним дозволяється засновувати містечка |
стаття 29. Благородним дозволяється в вотчинах їх заводити містечка і в них торги і ярмарки, згідно з державними законами, з відома генерал-губернаторів і губернських правлінь і з наглядом, щоб строки ярмарків в містечках узгоджені були зі строками в інших навколишніх містах. |
Благородні мають будинки в містах |
стаття 30. Благородним підтверджується право мати або будувати, або купляти будинки в містах і в них мати рукоділля. |
Благородні можуть гуртом продавати товар, який виготовляють, мають фабрики, майстерні і усякі заводи |
стаття 32. Благородним дозволяється гуртом продавати або із вказаних портів за моря відпускати товар, який на підставі законів зроблений буде, оскільки їм не забороняється мати або будувати фабрики, майстерні і будь-які заводи. |
К оментар
Вперше поміщикам-дворянам надавалися широкі можливості щодо набуття певного майна, участі в деяких видах виробництва, а також у торгівлі. Дворянські маєтки все більше втягувалися в товарно-грошові відносини.
Підтвердження права на всі надра землі − мінерали, рослинність і води |
стаття 33. Підтверджується благородним право власності, дароване милостивим указом від 28 червня 1782 року, не тільки на поверхні землі, що кожному з них належить, а й в надрах тієї землі і в водах. |
К оментар
Грамота закріпила право власності дворян на все, що було на поверхні їхніх маєтків та в надрах землі.
Підтвердження права на ліси, які ростуть в дворянських дачах, для вільного їх використання |
стаття 34. Підтверджується благородним право власності в лісах, які ростуть в їхніх дачах і вільного їх використання... |
Дім поміщицький свобідний від постою |
стаття 35. По селах поміщицьких дім має бути свобідним від постою. |
Благородний звільняється від особистих податків |
стаття 36. Благородний самовласно звільняється від особистих податків. |
К оментар
Грамота надає власникам маєтків право повної власності на ліси, які ростуть на їхній території, а також звільняє дворян від податків та повинностей, пов’язаних з військовими та іншими постоями в житлових будинках.
Б
Про дворянські зібрання, організацію дворянського товариства в губернії і про вигоди дворянського товариства
Про дозвіл збиратися дворянам і про організацію дворянського товариства в губерніях |
стаття 37. Нашим вірнопідданим дворянам даруємо дозвіл збиратися в тій губернії, де проживають, організовувати дворянське товариство в кожному намісництві і користуватися нижчеописаними правами, вигодами, відмінностями та перевагами. |
Про дворянське зібрання в губернії кожні три роки |
стаття 38. Дворянство збирається в губернії за наказом і дозволом генерал-губернатора або губернатора як для довірених дворянству виборів, так і для вислуховування пропозицій генерал-губернатора або губернатора, щотри роки у зимовий час. |
Про обрання губернського предводителя дворянства в губернії |
стаття 39. Дворянському зібранню в намісництві дозволяється обирати губернського предводителя дворянства тієї губернії; і для того дворянському зібранню кожні три роки представити із уїзних дворянських предводителів двох государеву наміснику або правителю, і котрого з цих генерал-губернатор або губернатор призначить, тому і бути губернським предводителем дворянства цієї губернії. |
Дворянські засідателі верхнього земського суду і совісного суду обираються дворянством |
стаття 41. Згідно з 65 статтею, установлені для верхнього земського суду десять засідателів і два засідателі совісного суду обираються дворянством тих уїздів, котрі становлять підсудне відомство того верхнього земського суду через кожних три роки і пропонують від нього правителю або губернатору, коли генерал-губернатора на місці немає; і не буде за ними явного порушення, то государів намісник або в його відсутність правитель намісництва підтверджує дворянський вибір. |
Коментар
Н адаються значні права дворянським зібранням та одночасно місцевим посадовим особам (губернаторам, генерал-губернаторам, государевим намісникам) встановлюється ретельний контроль за їх діяльністю.
У кожній губернії скласти родословну дворянську книгу |
стаття 66. Відновлюємо повеління блаженної пам’яті предків наших, видані після знищення (згідно з проханнями про те самих дворян) шкідливого державі місництва і знову наказуємо майбутнім родам на пам’ять: в кожній губернії скласти дворянську родословну книгу, в яку вписати дворянство тієї губернії, щоб надати кожному благородному дворянському роду можливість продовжити своє достоїнство і назву спадково, з покоління в покоління, безперервно, непорушно та неушкоджено від батька до сина, внука, правнука і законних нащадків. |
К оментар
З набуттям дворянських привілеїв пов’язувалося і створення дворянських родословних книг.
Грамота на права, вольности и преимущества благородного российского дворянства 21 апреля 1785 г. // Российское законодательство Х−ХХ веков: В 9-ти т. Т. 5. Законодательство периода расцвета абсолютизма / Ред. О. Чистяков. – М., 1987. – С. 26−53.
ДОКУМЕНТ № 5