
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст. 18
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда 52
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р. 95
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.) 118
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.) 164
- •Глава IV. Про купецтво 265
- •Глава V. Про ремесло 269
- •Глава viі. Про селян 273
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.) 285
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Повість минулих літ
- •Новгородський перший літопис
- •Грамота великого князя Мстислава Володимировича і сина його Всеволода Новгородському Юр’єву монастирю на село Буйци. Полюддя і срібне блюдо 1130 р.
- •Договірна грамота Новгорода з великим князем тверським Ярославом Ярославовичем. 1270 р.
- •Грамота Великого Новгорода про надання на рік "чорного бору" з Новоторзьких волостей великому князю Василію Васильовичу 1448−1461 рр.
- •Жалувана грамота Великого Новгорода Соловецькому монастирю на Соловецький та інші острови 1459−1469 рр.
- •Новгородська Судна грамота
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей в Росії
- •Костомаров м. Про значення Великого Новгорода в історії Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Федотов г. Доля і гріхи Росії
- •Алексєєв ю. Государ всея Русі
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Суздальський літопис за Лаврентіївським списком
- •Патріарший або Никоновський літопис
- •Лаврентіївський літопис
- •Лист брата Юліана про монгольську війну
- •Духовна грамота Московського князя Івана Калити 1339 р.
- •Карамзін м. Історія держави Російської
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей у Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Чичерін б. Про народне представництво
- •Савицький п. Степ і осілість
- •Трубецькой м. Спадщина Чингізхана
- •Вернадський г. Історія Росії
- •Гумільов л. Давня Русь і Великий степ
- •Гумільов л. Від Русі до Росії: нариси етнічної історії
- •Афанасьев ю. Небезпечна Росія
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Судебник 1497 року
- •Сигізмунд Герберштейн. Нотатки про Московські справи
- •Бєлінський в. Літературні мрії
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Царська книга 1539–1543 рр.
- •Судебник 1550 року
- •Стоглавий собор 1551 р.
- •Глава 28. Про книжних писців.
- •Глава 32. Про хрестящихся не по чину.
- •Глава 72. Про викуп полонених.
- •Глава 75. Про вотчини і про куплі, які боголюбці давали святим церквам на помин своїм душам і по своїх батьків у вічний помин...
- •Глава 92. Про ігрище еллінського129 бісування.
- •Глава 98.
- •Вибрана тисяча 1550 р.
- •Д. Флетчер. Про державу Російську
- •Перше послання Курбського Івану Грозному
- •Третє послання Курбського Івану Грозному
- •Перше послання Івана Грозного Курбському
- •Друге послання Івана Грозного Курбському
- •Послання Івана Грозного про зраду Андрія Курбського (1564 р.)
- •Витяги із доповнень до Никоновського літопису. Про запровадження опричнини. 1565 р.
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрівок
- •Пискарьовський літопис 1538−1565 рр.
- •Поссевіно а. Історичні твори про Росію хvі ст.
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Костомаров м. Цар Іван Васильович Грозний
- •Пипін о. Історія російської літератури
- •Ліхачов д. На шляху до нової літературної свідомості
- •Веселовський с. Дослідження з історії опричнини
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Витяг із Псковського 1–го літопису
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.)
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Сказання Авраамія Паліцина. 1620 р.
- •Указ 1597 р. Про п’ятирічний пошук селян–утікачів
- •Указ 1597 р. Про холопів
- •1603 Р., серпень 16. Указ про видачу відпускних грамот холопам, володарі яких вигнали їх під час голодомору без оформлення вольної
- •1606 Р., раніше листопада 29. Грамота патріарха Гермогена про становище повстанців у Коломенському і про "листи" Болотникова до боярських холопів із закликом "побивати" господ
- •1607 Р., березня 7. Указ про заборону примусово оформлювати служилі кабали на добровільних холопів незалежно від строку їх служби
- •1607 Р., березня 9. Соборне уложення про заборону переходу селян і про 15–річний строк пошуку біглих селян
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрувань
- •Маржерет Жак. Стан Російської імперії і великого князівства Московії
- •Буссов к. Московська хроніка 1584-1613 рр.
- •Із "Московської хроніки" Конрада Буссова
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Временнік Івана Тимофєєва
- •Ісаак Масса. Коротке повідомлення про Московію
- •Джон Мерік. Стан Російської держави після смерті останнього претендента Дмитрія
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Карамзін м. І що була тоді Росія
- •Костомаров м. Борис Годунов
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Платонов с. Нариси з історії Смути в Московській державі хvі−хvіі cт.
- •Ахієзер о. Росія: критика історичного досвіду
- •Тема 6 соборне уложення 1649 року
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Соборне Уложення 1649 року
- •Глава і
- •Глава іі
- •Глава ііі
- •Глава іv
- •Глава V
- •Глава хі
- •Глава хіі
- •Глава хvі
- •Гордон Патрік. Щоденник, ведений ним під час його перебування в Росії 1661−1678 рр.
- •Котошихін г. Про Росію за царювання Олексія Михайловича
- •Глава іі
- •Глава IV
- •Костомаров м. Цар Олексій Михайлович
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Тема 7 реформи петра і (перша чверть XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Указ про утворення урядового Сенату і про його персональний склад 22 лютого 1711 р.
- •Указ про порядок успадкування в рухомому і нерухомому майні (про єдиноуспадкування) (березня 1714 р.)
- •Указ про фіскалів і про їхні посади і дії (17 березня 1714 р.)
- •Устав військовий 30 березня 1716 р.
- •Прохання сенаторів царю Петру і про прийняття ним титулу "Батько Вітчизни, Імператор Всеросійський, Петро Великий" (22 жовтня 1721 р.)
- •Табель про ранги (січень 1722 р.)
- •Указ про посаду Сенату (27 квітня 1722 р.)
- •Указ про посаду генерал–прокурора (27 квітня 1722 р.)
- •Посошков і. Книга про бідність і багатство
- •Глава і. Про духовність
- •Глава іі. Про військові справи
- •Глава ііі. Про судочинство
- •Глава IV. Про купецтво
- •Глава V. Про ремесло
- •Глава viі. Про селян
- •Погодін м. Петро Великий
- •Аксаков і. Як почався і проходив розвиток російського суспільства
- •Плєханов г. Новий захисник самодержавства або "Горе" г. Л. Тихомірова
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Шмурло є. Петро Великий та його спадщина
- •Мілюков п. Петро Великий та його реформа
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Анісімов є. Час петровських реформ
- •Жидков в., Соколов к. Десять століть російської ментальності: картина світу і влада
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Наказ Катерини іі про підготовку проекту нового Уложення 1767 р.
- •Указ від 11 січня 1765 р. "Про надання поміщикам права віддавати селян на каторжну роботу"
- •Указ від 22 серпня 1767 р. "Про заборону селянам скаржитися на поміщиків"
- •Грамота на права, вольності і переваги благородного російського дворянства (21 квітня 1785 р.)215
- •Грамота на права і вигоди містам Російської імперії (21 квітня 1785 р.)216
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Практикум з історії Росії від найдавніших часів до кінця XVIII століття
Новгородський перший літопис
У ривок
Про повстання в Новгороді у 1136−1137 рр.
У 1136 р. новгородці призвали псковичів та ладожан і задумали вигнати князя свого Всеволода (Мстиславича); посадили його в єпископський двір із жінкою, дітьми і тещею, місяця травня 28, і охорона зі зброєю охороняла його день і ніч, 30 мужів щоденно. Сидів він два місяці, і вигнали його з місяця липня 15, а прийняли його сина Володимира. А ось в чому звинувачували його: 1) не оберігає смердів; 2) чому хотів сісти в Переяславлі16; 3) втік з поля битви раніше всіх; а через це багато вбитих… У рік 1137, на початку року, 7 березня… втік Константин-посадник до Всеволода, і декілька інших добрих мужів, і дали посадництво в Новгороді Якуну Мирославичу. В той же рік прийшов князь Всеволод Мстиславич до Пскова, бажаючи сісти знову на столі в Новгороді, покликаний таємно новгородськими і псковськими мужами, його прибічниками: "Іди, князю, тебе знов хочуть". І як почули, що Всеволод у Пскові з братом святополком, і великий заколот був у Новгороді, і побігли й інші до Всеволода у Псков, і взяли на розграбування доми їх, Константина, Нєжати і багатьох інших, та ще тих шукали, хто прибічник Всеволода із бояр, з тих взяли по півтора тисячі гривен, і віддали купцям споряджатися на війну; брали і з невинних…
Про повстання в Новгороді у 1228 р.
…Збурилося все місто і пішли із зброєю з віча проти тисяцького Вячеслава, пограбували його двір, його брата Богуслава, Андрея-стольника владики17, Давидка Софійського18 і Судимира. Також послали грабувати Душильця Липенського старосту, а його самого намагалися повісити, але він втік до (князя) Ярослава, а жінку його схопили, говорячи: "Ці на зло князя провокують". Великий був заколот в місті… тоді ж відібрали посаду тисяцького у Вячеслава і дали Борису Негочевичу19, а до князя Ярослава послали сказати: "Приїзди до нас, припини порушувати клятву, суддів по волості посилай; ти наш князь на всій волі нашій і на всіх грамотах Ярославових20, або − ти сам по собі, а ми − самі по собі"…
Про повстання в Новгороді 1418 р.
Того ж місяця (квітня) сталося в Новгороді за диявольським навіянням таке. Один чоловік Степанко схопив боярина Данила Івановича, Божина внука, і закричав людям: "Панове, допоможіть мені проти цього злодія". Люди же, почувши його крик, потягли боярина, як злодія, до народу і, побивши його ледь не до смерті, повели з віча і скинули з мосту. Один же простолюдин, Личків син, бажаючи йому добра, взяв боярина на човен. Народ розгнівався на того рибалку і пограбував його будинок. Названий же боярин надумав помститися за своє безчестя, схопив Степанка і почав його мордувати, і, намагаючись вилікувати нарив, тільки більшу болячку зробив. Народ же, почувши, що Степана взяли, почав скликати віче на Ярославовому дворі, і збиралося багато людей з криками упродовж кількох днів: "Підемо на цього боярина і пограбуємо його будинок". І, прийшовши в обладунках під прапором на Кузьмодем’янівську вулицю, пограбували його будинок і багато інших дворів і на Яневі вулиці будинки на березі грабували… І, знов, розгнівавшись на іншого боярина Івана Ієвлича на Чудинцевій вулиці, пограбували його будинок і багато інших будинків боярських, а також монастир святого Миколи на полі пограбували, промовляючи: "Тут житниці боярські"… І з того часу почало зло помножуватися. Прибігли вони на свою Торговельну сторону і мовили, що Софійська сторона хоче проти нас озброюватися і будинки наші грабувати. І почали дзвонити по всьому місту, і почали люди збігатися з обох сторін, на війну, в обладунках, на Великій міст. Була погибель, то від стріл, то від зброї, були і мертві, як на війні…
Новгородская первая летопись // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времён до 1861 года. / Сост. П. Епифанов, О. Епифанова. – М., 1987. – С. 85−86.
ДОКУМЕНТ № 3