Документи

ДОКУМЕНТ № 1

Указ про утворення урядового Сенату і про його персональний склад 22 лютого 1711 р.

Сенат – новий вищий державний орган − став важливим кро­ком у формуванні бюрократичного апарату абсолютизму.

Про персональні призначення

Визначили бути для відлучень наших Урядуючий Сенат для управління:

Господин граф Мусін-Пушкін,

Господин Стрешнєв,

Господин князь Петро Голіцин,

Господин князь Михайло Долгорукий,

Господин Племянников,

Господин князь Григорій Волконський,

Господин Самарін,

Господин Василій Апухтін,

Господин Мелніцький,

Обер-Секретар цього Сенату Анісім Шукін.

Про внутрішній устрій

Стаття 3. Замість приказу Розрядного, бути столу розрядному при вищеописаному Сенаті.

К оментар

Ліквідовувався Розрядний приказ, який займався підбором та при­зна­ченням на посади служилих осіб військової та цивільної ад­мі­ні­стра­ції. Замість нього утворювався розпорядчий стіл як внутріш­ній струк­тур­ний підрозділ Сенату, який займався лише цивільною адміністрацією.

Про зв’язок Сенату з губерніями

Стаття 4. Також зі всіх губерній у вищеописаному суді для звіту та видання указів бути по два комісари з губерній.

К оментар

Зв’язок Сенату з губерніями здійснювався через губернських комісарів.

• Указ об учреждении правительствующего Сената и о пер­сональном его составе 22 февраля 1711 г. // Российское зако­но­дательство Х−ХХ веков. В 9-ти т. Т. 4. Законадательство периода становления абсолютизма / Ред. А. Маньков. – М., 1986. – С. 172.

ДОКУМЕНТ № 2

Указ про порядок успадкування в рухомому і нерухомому майні (про єдиноуспадкування) (березня 1714 р.)

Указ про єдиноуспадкування (1714 р.) завершив процес збли­ження правового режиму помістя і вотчини, зрівнявши їх у цьому відношенні та об’єднавши в єдиній категорії нерухомих речей, до яких були віднесені також двори і лавки; указ суттєво обмежив розпорядження нерухомістю (маєтками), зокрема, заборонив її дроб­лення при передачі по спадковості.

У ривок

Вступ

Про необхідність введення нового порядку успадкування нерухомістю

Тож поділ маєтків після батьків дітям нерухомих є шкодою державі нашій, як інтересам державним, так і підданих і самим ро­дам падіння, а саме:

(1. Про податки). Наприклад, якщо хто мав тисячу дворів і п’ять синів, мав будинок великий, трапезу славну, обходження з людьми ясне, коли після смерті його поділити між його дітьми, то вже тільки по двісті дворів достанеться, які, пам’ятаючи славу батька свого і честь роду, не захочуть бідно жити, ...то вже з бідних підданих буде п’ять столів, а не один, і двісті дворів змушені будуть ледве не те саме нести, як тисяча несла (державні податки), від чого розорення людям і зло інтересам державним, бо податки так справно не можуть платити двісті дворів в казну і поміщику, як тисяча дворів, бо (як вище писано), з тисячі один господар (а не з двохсот дворів), який п’ятою частиною задоволений буде, а в іншому полегшить селянам, які справніше в казну і господарю податки платити можуть. Відтак, від того поділу казні державній велике є зло і людям простим ро­зорення.

(2. Про фамілії). А коли від тих п’яти по двоє синів буде, то по сто дворів достанеться, і так далі множачись, в таку бідність впа­дуть, що самі однодворцями стати можуть, і знатний рід, замість сла­ви, поселянами стане, як уже багато таких образів є в російському народі.

(3. Про непотрібності). Крім обидвох цих злих справ, є ще й така, що кожний, маючи свій дармовий хліб, хоч і малий, ні в яку користь державі без примусу служити не буде, а буде шукати, як ухилитися і жити в ледарстві, яка (за святим писанням) є матір’ю всіх злих справ.

Напроти ж того.

(На 1-шу). Якщо нерухоме буде завжди одному сину, а іншим тільки рухоме, то державні прибутки будуть справнішими, бо з біль­шого завжди господар задоволений буде, хоча помалу візьме, і один будинок буде, а не п’ять (як вище писано), і може краще управляти підданими, а не розорювати їх.

(На 2-гу). Роди не будуть занепадати, а в своїй ясності непорушні будуть через славні і великі будинки.

(На 3-тю). Інші не будуть дармувати, бо змушені будуть хліба свого шукати службою, навчанням, торгами та іншим. І те все, що вони зроблять, знову для свого прогодування, державі користь є.

К оментар

Новим в указі є, передусім, введення поняття "державний ін­те­рес", зміст якого розкривається шляхом перелічення того, що при­носить державі користь, а що завдає їй шкоду. Зазначається, що велике зло як інтересам держави, так і підданим і самим дворян­сь­ким родам завдає існуючий поділ нерухомих маєтків між дітьми. Це призводить до посилення експлуатації селян, що шкодить держав­ним інтересам, бо вони не можуть справно платити податки казні і поміщикам. Якщо ж нерухомість буде переходити тільки до одного сина, а інші успадкують рухоме майно, то державні доходи зростуть, і поміщики не розорюватимуть підданих. Дворяни, які залишаються без землі, змушені будуть працювати і таким чином приносити ко­ристь державі.

Стаття 1. Про обмеження свободи розпоряджатися нерухомим майном

Усіх нерухомих речей, тобто родових, вислужених і куплених вотчин і помість, а також дворів і лавок не продавати і не закладати, а повертати їх у рід таким чином.

К оментар

Стаття вводить суттєві обмеження на свободу розпоряджатися нерухомим майном. Згідно з новою нормою, власники нерухомості відтепер позбавлялися законної можливості продати її, закласти, по­дарувати. Указ завершив зближення помість і вотчин, встано­вивши для них єдиний порядок успадкування.

Стаття 2. Про обмеження свободи заповіту щодо нерухомості

Хто має синів ... єдиному з них дати нерухоме, через духовну, тому спадок і буде.

Інші діти обох статей нагороджені будуть рухомим майном, яким повинен батько або мати наділити їх, як синів, так і дочок, скільки їх є, за своєю волею, крім одного, який є спадкоємцем не­рухомості.

А якщо у кого синів не буде, а має дочок, то повинен їх на­ділити таким же чином.

А якщо сам не визначить, тоді визначається указом нерухоме за першістю старшому сину у спадок, а рухоме іншим рівними час­тинами поділене буде.

Те саме стосується і дочок.

К оментар

Стаття різко обмежила свободу заповіту щодо розпорядження нерухомістю. Петро І намагався запровадити європейську систему ма­йорату (надання всього або більшості майна старшому з метою не­допущення дроблення маєтків і падіння знатних родин). Визна­чено порядок успадкування нерухомості.

• Указ о порядке наследования в движимых и недвижимых иму­ществах 23 марта 1714 г. // Российское законодательство Х−ХХ ве­ков. В 9-ти т. Т. 4. Законодательство периода становления абсолю­тизма / Ред. А. Маньков. – М., 1986. – С. 295−300.

ДОКУМЕНТ № 3