
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст. 18
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда 52
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р. 95
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.) 118
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.) 164
- •Глава IV. Про купецтво 265
- •Глава V. Про ремесло 269
- •Глава viі. Про селян 273
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.) 285
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Повість минулих літ
- •Новгородський перший літопис
- •Грамота великого князя Мстислава Володимировича і сина його Всеволода Новгородському Юр’єву монастирю на село Буйци. Полюддя і срібне блюдо 1130 р.
- •Договірна грамота Новгорода з великим князем тверським Ярославом Ярославовичем. 1270 р.
- •Грамота Великого Новгорода про надання на рік "чорного бору" з Новоторзьких волостей великому князю Василію Васильовичу 1448−1461 рр.
- •Жалувана грамота Великого Новгорода Соловецькому монастирю на Соловецький та інші острови 1459−1469 рр.
- •Новгородська Судна грамота
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей в Росії
- •Костомаров м. Про значення Великого Новгорода в історії Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Федотов г. Доля і гріхи Росії
- •Алексєєв ю. Государ всея Русі
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Суздальський літопис за Лаврентіївським списком
- •Патріарший або Никоновський літопис
- •Лаврентіївський літопис
- •Лист брата Юліана про монгольську війну
- •Духовна грамота Московського князя Івана Калити 1339 р.
- •Карамзін м. Історія держави Російської
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей у Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Чичерін б. Про народне представництво
- •Савицький п. Степ і осілість
- •Трубецькой м. Спадщина Чингізхана
- •Вернадський г. Історія Росії
- •Гумільов л. Давня Русь і Великий степ
- •Гумільов л. Від Русі до Росії: нариси етнічної історії
- •Афанасьев ю. Небезпечна Росія
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Судебник 1497 року
- •Сигізмунд Герберштейн. Нотатки про Московські справи
- •Бєлінський в. Літературні мрії
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Царська книга 1539–1543 рр.
- •Судебник 1550 року
- •Стоглавий собор 1551 р.
- •Глава 28. Про книжних писців.
- •Глава 32. Про хрестящихся не по чину.
- •Глава 72. Про викуп полонених.
- •Глава 75. Про вотчини і про куплі, які боголюбці давали святим церквам на помин своїм душам і по своїх батьків у вічний помин...
- •Глава 92. Про ігрище еллінського129 бісування.
- •Глава 98.
- •Вибрана тисяча 1550 р.
- •Д. Флетчер. Про державу Російську
- •Перше послання Курбського Івану Грозному
- •Третє послання Курбського Івану Грозному
- •Перше послання Івана Грозного Курбському
- •Друге послання Івана Грозного Курбському
- •Послання Івана Грозного про зраду Андрія Курбського (1564 р.)
- •Витяги із доповнень до Никоновського літопису. Про запровадження опричнини. 1565 р.
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрівок
- •Пискарьовський літопис 1538−1565 рр.
- •Поссевіно а. Історичні твори про Росію хvі ст.
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Костомаров м. Цар Іван Васильович Грозний
- •Пипін о. Історія російської літератури
- •Ліхачов д. На шляху до нової літературної свідомості
- •Веселовський с. Дослідження з історії опричнини
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Витяг із Псковського 1–го літопису
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.)
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Сказання Авраамія Паліцина. 1620 р.
- •Указ 1597 р. Про п’ятирічний пошук селян–утікачів
- •Указ 1597 р. Про холопів
- •1603 Р., серпень 16. Указ про видачу відпускних грамот холопам, володарі яких вигнали їх під час голодомору без оформлення вольної
- •1606 Р., раніше листопада 29. Грамота патріарха Гермогена про становище повстанців у Коломенському і про "листи" Болотникова до боярських холопів із закликом "побивати" господ
- •1607 Р., березня 7. Указ про заборону примусово оформлювати служилі кабали на добровільних холопів незалежно від строку їх служби
- •1607 Р., березня 9. Соборне уложення про заборону переходу селян і про 15–річний строк пошуку біглих селян
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрувань
- •Маржерет Жак. Стан Російської імперії і великого князівства Московії
- •Буссов к. Московська хроніка 1584-1613 рр.
- •Із "Московської хроніки" Конрада Буссова
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Временнік Івана Тимофєєва
- •Ісаак Масса. Коротке повідомлення про Московію
- •Джон Мерік. Стан Російської держави після смерті останнього претендента Дмитрія
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Карамзін м. І що була тоді Росія
- •Костомаров м. Борис Годунов
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Платонов с. Нариси з історії Смути в Московській державі хvі−хvіі cт.
- •Ахієзер о. Росія: критика історичного досвіду
- •Тема 6 соборне уложення 1649 року
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Соборне Уложення 1649 року
- •Глава і
- •Глава іі
- •Глава ііі
- •Глава іv
- •Глава V
- •Глава хі
- •Глава хіі
- •Глава хvі
- •Гордон Патрік. Щоденник, ведений ним під час його перебування в Росії 1661−1678 рр.
- •Котошихін г. Про Росію за царювання Олексія Михайловича
- •Глава іі
- •Глава IV
- •Костомаров м. Цар Олексій Михайлович
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Тема 7 реформи петра і (перша чверть XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Указ про утворення урядового Сенату і про його персональний склад 22 лютого 1711 р.
- •Указ про порядок успадкування в рухомому і нерухомому майні (про єдиноуспадкування) (березня 1714 р.)
- •Указ про фіскалів і про їхні посади і дії (17 березня 1714 р.)
- •Устав військовий 30 березня 1716 р.
- •Прохання сенаторів царю Петру і про прийняття ним титулу "Батько Вітчизни, Імператор Всеросійський, Петро Великий" (22 жовтня 1721 р.)
- •Табель про ранги (січень 1722 р.)
- •Указ про посаду Сенату (27 квітня 1722 р.)
- •Указ про посаду генерал–прокурора (27 квітня 1722 р.)
- •Посошков і. Книга про бідність і багатство
- •Глава і. Про духовність
- •Глава іі. Про військові справи
- •Глава ііі. Про судочинство
- •Глава IV. Про купецтво
- •Глава V. Про ремесло
- •Глава viі. Про селян
- •Погодін м. Петро Великий
- •Аксаков і. Як почався і проходив розвиток російського суспільства
- •Плєханов г. Новий захисник самодержавства або "Горе" г. Л. Тихомірова
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Шмурло є. Петро Великий та його спадщина
- •Мілюков п. Петро Великий та його реформа
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Анісімов є. Час петровських реформ
- •Жидков в., Соколов к. Десять століть російської ментальності: картина світу і влада
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Наказ Катерини іі про підготовку проекту нового Уложення 1767 р.
- •Указ від 11 січня 1765 р. "Про надання поміщикам права віддавати селян на каторжну роботу"
- •Указ від 22 серпня 1767 р. "Про заборону селянам скаржитися на поміщиків"
- •Грамота на права, вольності і переваги благородного російського дворянства (21 квітня 1785 р.)215
- •Грамота на права і вигоди містам Російської імперії (21 квітня 1785 р.)216
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Практикум з історії Росії від найдавніших часів до кінця XVIII століття
Література
1. Ахиезер А. Россия: критика исторического опыта. Т. 1. – М., 1991.
2. Буганов В. Крестьянские войны в России XVII–XVIII вв. – М., 1976.
3. Буганов В. Мир историка: Россия в ХVІІ столетии. – М., 1989.
4. Даннинг Ч. Была ли в России в начале ХVІІ века крестьян–ская война? // Вопросы истории. – 1994. – № 9.
5. Даннинг Ч. Царь Дмитрий // Вопросы истории. – 2007. – № 1.
6. Жидков В., Соколов К. Десять веков российской ментальности: картина мира и власть. – СПб., 2001.
7. Ключевский В. Курс русской истории: В 9-ти т. Т. З. – М., 1988.
8. Кобрин В. Россия на перепутье. Смута // Родина. – 1991. – № 3.
9. Корецкий В. Формирование крепостного права и первая Крестьянская война в России. – Москва, І975.
10. Костомаров Н. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. – М., 1991.
11. Морозова Л. Василий Иванович Шуйский // Вопросы истории. – 2000. – № 10.
12. Нольте Г. Русские "крестьянские войны" как восстания окраин // Вопросы истории. – 1994. – № 11.
13. Платонов С. Очерки по истории Смуты в Московском государстве XVІ−XVII вв. – М., 1937.
14. Скрынников Р. Борис Годунов. – М., 1983.
15. Скрынников Р. Россия накануне "смутного времени". – М., 1985.
16. Скрынников Р. Григорий Отрепьев. – Новосибирск, 1987.
17. Скрынников Р. Минин и Пожарский: Хроника Смутного времени. – М., 1981.
18. Скрынников Р. На страже московских рубежей. – М., 1986.
19. Скрынников Р. Россия в начале XVII в. "Смута". – М., 1988.
20. Скрынников Р. Святители и власти. – Л., 1990.
21. Скрынников Р. Лихолетье. Москва в XVII−XVIII веках. – М., 1988.
22. Скрынников Р. Социально-политическая борьба в Русском государстве в начале XVII века. – Л., 1985.
23. Скрынников Р. Смута в России в начале XVII в. Иван Болотников. – Л., 1988.
24. Смирнов И. Восстание Болотникова 1606–1607 гг. – Л., 1951.
25. Станиславский А. Гражданская война в России XVII века: Казачество на переломе истории. – М., 1990.
26. Ульяновский В. Российские самодержцы: Лжедмитрий І. – К., 1993.
27. Флоря Б. Русско-польские отношения и политическое развитие Восточной Европы во второй половине ХVІ − начале ХVІІ в. – М., 1978.
28. Флоря Б. Польско-литовская интервенция в России и русское общество. – М., 2005.
29. Черепнин Л. Земские соборы Русского государства в XVI–XVII вв. – М., 1978.
30. Щербань Н. В. О. Ключевский о Смуте // Отечественная история. – 1997. – № 3.
Методичні рекомендації
Мета теми – визначити причини, зміст та наслідки Смути в Московській державі.
Заняття 1
Головне його завдання − аналіз передумов та головних подій початку Смути.
При розгляді першого питання необхідно звернути увагу на те, що Смута стала наслідком глибоких внутрішніх протиріч у Московській державі: економічних, соціальних, міжрегіональних, політичних. Пригадайте наслідки політики опричнини Івана ІV, оскільки витоки Смути сягають саме періоду Грозного. Зверніть увагу на "велике розорення" 70−80-х років ХVІ ст. (голод, чума, втрати у війнах, "перебор людей", конфіскація помість тощо), яке спричинило господарську кризу та фінансову скруту. Визначте, які соціальні верстви населення найбільше відчули соціальну кризу; з’ясуйте причини соціальної деградації середніх та дрібних помісних землевласників; посилення експлуатації (фактичне покріпачення) селян державою та землевласниками (прокоментуйте документи № 2, 3, 4, 15, 16, 17, 19); намагання центрального уряду домогтися повного контролю над вільним козацтвом. Важливо також з’ясувати відмінності у розвитку південних, прикордонних степових уїздів і центру та обгрунтувати відповідь, визначіть, чому на початку громадянської війни південні окраїни перетворились на "вибуховий погріб"? Політичний фактор Смути був пов’язаний із припиненням династії Рюриковичів (останній – Федір Іванович − помер бездітним у 1598 р.) та початком боротьби за московський престол представників боярських кланів.
Розкриваючи друге питання, зверніть увагу, що фактичним правителем у Московській державі в період останнього Рюриковича Федора Івановича (1584−1598 рр.), який виявився нездатним до справ державного управління, став Борис Годунов, брат цариці Ксенії, колишній опричник і ближній боярин Івана IV, виходець з середнього неродового дворянства, який витримав жорстку боротьбу з аристократичними боярськими родинами за вплив на державні справи. На Земському соборі 1598 р. Годунов був обраний царем, а отже, зробив спробу заснувати нову династію. Ознайомтеся з документами № 10, 11 та з’ясуйте, завдяки чому Б. Годунову вдалося перемогти найвпливовіших боярських претендентів на царський престол. Відзначте, що новообраний цар не володів авторитетом і перевагами спадкового (законного) монарха – він був першим обраним "рабоцарем". Поясніть це визначення.
Охарактеризуйте основні напрями внутрішньої політики Б. Годунова: в економічній сфері, церковних питаннях, щодо дрібних поміщиків та селян, у відносинах з аристократією, у сфері культури, освіти та зовнішньої політики: просування у Сибір, засвоєння південних районів, мир зі Швецією, зміцнення позицій на Кавказі, договір про перемир’я з Польщею (див. документи № 4, 8, 10, 13). Підкресліть, що Б. Годунову як енергійному та здібному державному діячу вдалося стабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в країні, подолавши негативні наслідки правління Івана ІV, та досягти миру на кордонах. Опрацюйте документ № 13 та визначте обставини, які спричинили загострення внутріполітичної кризи в державі на початку ХVІІ ст. Акцентуйте увагу на голодоморі 1601−1603 рр., виступах низів 1602–1604 рр. Попри позитивні зміни в суспільстві, авторитет Бориса Годунова в народі падав. В умовах господарської та соціальної кризи загострилась політична боротьба, почали поширюватися чутки про "узурпацію" влади Годуновим. Проаналізуйте документи № 9, 17, 18, 20 та поясність, чому Годунов сприймався народом як "узурпатор" влади?
Третє питання розпочніть із з’ясування обставин появи Лжедмитрія І на політичній арені. З’ясуйте, ким насправді був Лжедмитрій І, за кого себе видавав. Адже в науковій літературі утвердився сумнівний стереотип Лжедмитрія І як агента, маріонетки польського короля та панів, які намагалися з його допомогою захопити Московську державу. Прокоментуйте вислів В. Ключевського про Лжедмитрія І: він був лише "випечений в польській пічці, а заквашений у Москві".
Відзначте, що нестабільність та соціальні конфлікти народ пояснював неправедними діями незаконного "безродного царя" Бориса Годунова і вимагав законного "царевича-визволителя". Розглядаючи похід Лжедмитрія І на Москву (почався восени 1604 р.), ознайомтесь з документом № 13 та зверніть увагу на територію, через яку просувався самозванець (його армія з 6 тис. найманців почала формуватися в околицях Самбора та Миколаєва на Львівщині), з’ясуйте причини успіху походу, вкажіть, які соціальні верстви його підтримали і чому? Радянські історики пояснювали події Смутного часу класовими конфліктами, тому вбачали в них Селянську війну, на хвилях якої Лжедмитрій І прийшов до влади. Сьогодні історики визначають події початку ХVІІ ст. в Московській державі як громадянську війну. Обгрунтуйте це положення, при цьому відзначте такі характерні фактори громадянської війни: розкол суспільства і території на два табори з двома центрами; озброєна боротьба за верховну владу; інститути державного управління, які існують паралельно і змагаються між собою (див. документ № 12). Наведіть конкретні приклади. Отже, похід Лжедмитрія І на Москву став першим актом громадянської війни.
Розкриваючи хід подій, дайте відповідь на питання: чому урядові війська зрадили Годунова; чому після смерті в квітні 1605 р. Б. Годунова московські бояри вбили його сина царя Федора Годунова та визнали московським царем Лжедмитрія І (хоча знали про нього правду). Охарактеризуйте основні тенденції внутрішньої і зовнішньої політики Лжедмитрія І. При цьому наголосіть на компромісному характері його політики, на його прагненні до більшої відкритості країни, особистої участі в управлінні. З’ясуйте причини падіння Лжедмитрія І. Охарактеризуйте події перевороту 17 травня 1606 р. (див. документи № 17, 18).
Заняття 2
Присвячене характеристиці соціальних, громадянських та визвольних рухів у Московській державі смутного часу. Його мета – з’ясувати причини подальшого розгортання громадянської війни.
При розгляді першого питання треба зазначити, що царювання Лжедмитрія І не розв’язало гострих соціальних суперечностей, тим більше, що вбитий він був заколотниками. Після смерті Лжедмитрія І на престол бояри "викрикнули" царем свого лідера: родовитого князя Рюриковича – Василія Шуйського (1606−1610) (див. документ № 17, 18). Попри всі заходи нового московського царя припинити Смуту (перезахоронення решток царевича Дмитрія, обрання митрополита Гермогена тощо), йому не вдалося загасити політичний конфлікт, породжений боротьбою за владу (див. документи № 6, 7). Цей конфлікт переріс у соціальний і вилився у повстання Івана Болотникова 1606−1607 рр., що охопило величезну територію – південний захід, південь (70 міст), Нижнє і Середнє Поволжя. Опрацюйте документи № 13, 18, 19 та з’ясуйте причини нового вибуху народу, при цьому наголосіть на підтримці ним нової "самозванської авантюри", формування народних утопічних поглядів. У радянській історіографії цей етап Смути визначався як "кульмінація селянської війни" і винятково прогресивне явище.
В радянській історичній літературі особа організатора повстання і характер самого руху значною мірою деформувалися. Підкресліть, що цей рух об’єднав різні соціальні верстви – селян, холопів, посадське населення, козаків, дворян, служилих людей. З’ясуйте ідеологічні уявлення повстанців, які проявлялись у наївному монархізмі, ідеї "доброго царя". Прокоментуйте "листи", з якими повстанці зверталися до народу (див. документи № 5, 14). Зауважте, що хоча повстанці "наказували боярським холопам убивати своїх бояр", все ж у їхніх зверненнях не було закликів до змін політичного устрою, а тільки наміри винищити бояр і самим зайняти їх місце. До того ж повстання супроводжувалося грабунками, руйнуванням, жорстокістю. Повстання І. Болотникова продемонструвало всю глибину кризи і суспільства, і держави.
Розпочинаючи розгляд другого питання, зазначте, що після розправи над повстанцями та її керівниками Смута не тільки не припинилась, а й набрала нових обертів. Новим актом громадянської війни стала поява влітку 1607 р. в Стародубі нового самозванця – Лжедмитрія ІІ.
З’ясуйте причини та обставини появи Лжедмитрія ІІ на політичному театрі (див. документи № 10, 18). Зверніть увагу на те, що в радянській історіографії рух самозванця трактувався як прояв класової боротьби, як завуальована форма польсько-литовської інтервенції. Відзначте, що реальними керівниками руху були вітчизняні повстанці, для яких новий самозванець потрібен був як символ, їхня діяльність була продовженням повстанської боротьби попередніх років, мету якої становило відродження в "ідеалізованому" вигляді "доброго царя". Восени 1607 р., зібравши повстанське військо, до складу якого увійшли загони польської шляхти, донські та запорізькі козаки, мешканці сіверських міст, колишні "болотинці", Лжедмитрій ІІ зробив спробу захопити Москву. Оскільки йому це не вдалося, то біля стін столиці в с. Тушино був утворений табір ("Тушинський злодій"), який став другою столицею упродовж двох з половиною років. Тут розташовувалися палати "царка", його двір, боярська дума, прикази, патріарх (ним став полонений ростовський митрополит Філарет), численне військо, в якому одну з ключових ролей відігравав волинський гетьман, князь Роман Ружинський. Утворилося двовладдя: один цар, В. Шуйський, сидів у Кремлі, другий – Лжедмитрій ІІ – в Тушино; кожен з них контролював свою частину території держави: збирав податки, роздавав землі своїм підданим, підтримував міжнародні відносини (сучасники називали їх "напівцарями"). Відзначте поглиблення моральної кризи в суспільстві, про що свідчила поява бояр-перебіжчиків ("перелетів"), які постійно змінювали царів для одержання земельних пожалувань і нагород.
Дайте відповідь: чому, намагаючись урятувати ситуацію, В. Шуйський звернувся за допомогою до шведського короля Карла ІХ? Згідно з Виборзьким 1609 р. московсько-шведським договором, на допомогу В. Шуйському прийшов шведський загін під командуванням Делагарді. Успіхи об’єднаного московсько-шведського війська під командуванням М. Скопіна-Шуйського (було звільнено від повстанців багато міст) призвели до розбрату в Тушинському таборі, в якому поляки, захопивши владу, майже повністю позбавили "царка" впливу. В результаті наприкінці 1609 р. Лжедмитрій ІІ утік у Калугу, а в грудні 1610 р. був убитий.
Дайте відповідь: чому населення центру Московської держави перестало підтримувати Лжедмитрія ІІ?
Договір В. Шуйського зі шведським королем дав підстави для прямого польського втручання у вересні 1609 р. у московські справи. Чому тушинські бояри поїхали до польського короля у ставку під Смоленськ і почали переговори про запрошення на московський престол королевича Владислава? Проаналізуйте умови договору обрання його на московський престол (див. документ № 18). З’ясуйте причини, внаслідок яких у Москві в липні 1610 р. був скинутий з престолу В. Шуйський. До скликання Земського собору влада в Москві перейшла до рук "семибоярщини" − боярської комісії з семи бояр на чолі з Ф. Мстиславським. У серпні 1610 р. бояри підписали з гетьманом Станіславом Жолкевським договір про обрання на трон королевича Владислава (ознайомтесь з документом № 18 та проаналізуйте положення договору). Чим бояри мотивували свій вибір? Чи підтримали цю ідею представники різних верств і на що вони сподівалися? Якою була позиція польського короля Сигізмунда ІІІ? Акцентуйте на тому, що після договору московські бояри не домоглися виконання його умов польсько-литовською стороною і пропустили польський гарнізон у Москву. Чи було це загрозою національних інтересів з боку московських бояр? Обгрунтуйте відповідь. Зауважте, що боярський уряд виявився нездатним захистити державні інтереси. Перелічіть події, які призвели до втрати єдності суспільства і держави: в Москві влада повністю перейшла до рук коменданта А. Госевського; в Калузі "цариця" Марина народила сина − "царевича Івана Дмитровича" (1611 р.); придушення поляками в березні 1611 р. повстання в Москві ("конечное разорение Московского царства"); розпад першого ополчення під Москвою; падіння Смоленська (червень 1611 р.); окупація шведами Новгородської землі; непокора численних регіональних центрів (Пскова, Путивля, Казані, Арзамаса). Територіальний розпад і політичний розклад Московської держави.
Розглядаючи третє питання, підкресліть, що на завершальному етапі Смути зовнішнє втручання об’єктивно сприяло консолідації московського суспільства, а перспектива втрати національної незалежності зумовила глибоке занепокоєння в патріотичних колах. Вищою формою прояву визвольного народного руху в Смутний час стало земське ополчення (див. документ № 18). З’ясуйте, де і коли утворилося перше ополчення, які його склад, мета та завдання, хто його очолив; внутрішній устрій цього руху; причини кризи та розпаду цього ополчення.
Зауважте, що безрезультатність облоги Москви загонами першого ополчення змусила народний рух шукати нові шляхи; незадоволені розвитком подій земські люди в усіх невдачах звинувачували керівників першого ополчення і шукали вихід у створенні нового земського ополчення (див. документ № 18). Дайте відповідь на питання: в якому місті і коли було сформоване друге ополчення; хто ініціював його створення; які міста підтримали цей рух; який маршрут походу ополчення до Москви, які органи для керівництва були створені; в чому полягала програма дій; до якого органу перейшла влада після звільнення Москви від поляків. Зверніть увагу, що земський рух був створений "знизу" і його очільники ставили за мету не захоплення влади, а відновлення традиційного в Московській державі способу управління державою.
Отже, на початку ХVІІ ст. внаслідок глибокої соціально-політичної кризи в Московській державі почалася громадянська війна, в якій брали участь усі соціальні верстви і стани. Смута призвела до соціального хаосу і політичного розколу. Прагнення народу до відновлення державної самостійності та єдності проявилося в земському рухові. Проте цей процес відбувався на консервативних засадах, а саме − з метою відновлення тих порядків, які існували до Смути.