Афанасьєв ю. Небезпечна Росія

У ривок

Про причини "опричного терору"

Багато істориків, наприклад, тривалий час ламали голови над загадкою масштабності і жорстокості форм того, що увійшло в ро­сійську історію під назвою "опричний терор" царя Івана Грозного (1533−1584). Чи то він хотів знищити всі боярські роди, щоб зміц­ни­ти свою владу, чи то він хотів в ім’я централізації держави лікві­дувати остаточно уділи. Але при постановці питання таким чином кінці з кінцями ніяк не сходилися: залишалися логічно й історично необґрунтованими і розмах та жорстокість терору, і його раптове припинення у 1578 році.

Розгадка виявилася в самосвідомості царя Івана, аналіз якої показав, що опричнина в його сприйнятті була синкретичним яви­щем – і не стільки практичного, скільки релігійного характеру.

Грозний доволі природньо уподібнював владу царя владі Бо­жій, і це стало чи не найголовнішим сенсом його життя й основним мотивом діяльності. Есхатологічні уявлення, зазначає О. Юрганов, примхливим способом поєднувалися у нього з поглядами на сутність царської влади. Уподібнюючи свою владу владі Божій, він і діяв "аки Бог", демонстрував Божественне право, як він сам його розумів, на "лютість покарання". Якось прийшов до тирана якийсь старець на ім’я Борис Титов, застав його сидячим за столом і привітав. Цар від­повів на вітання словами: "Добрий день, о премного вірний раб. За твою вірність я відплачу тобі деяким даром. Ну підійди ближче і сядь зі мною". Титов підійшов, нахилив по велінню государя голову пе­ред ним, той дістав ніж, взяв нещасного старця за вухо і відрізав його. Бідний, тяжко зітхаючи і придушуючи біль, почав дякувати ца­рю, який, у свою чергу, йому відповів: "З вдячним настроєм прийми цей дар, який би він не був. Надалі я дам тобі ще більший". Цей май­бутній дар – смерть від руки государя.

Опричнина, згідно з Юргановим − це своєрідна містерія ві­ри… Опричні страти перетворюються у своєрідне російське чистилище перед страшним Судом. Цар домагався повновладдя як виконавець волі Божої з покарання людського гріха й утвердження істинної "благодаті" не тільки в ім’я спасіння власної душі, а й тих грішників, яких він прирікав на смерть.

• Афанасьев Ю. Опасная Россия. – М., 2001. – С. 86−87.

ДОКУМЕНТ № 21

Витяг із Псковського 1–го літопису

У ривок

Про період боярського правління 1540−1541 рр.

У ті ж роки ... були намісники в Пскові люті, як леви, і люди їх, як звірі дикі до селян, і почали наклепи на добрих людей клепати і розбіглися добрі люди по інших містах, а ігумени чесні із монас­тирів втекли до Новгорода, від князя Андрія Михайловича Шуйсь­кого та від князя Василія Івановича Рєпніна Оболенських князів; і при їх намісництві, за безліч гріхів наших, пожежі часті, ... не тільки псковичі розійшлися від лихих намісників, а й пригородні не нава­жувалися їхати до Пскова...

• Извлечение из Псковской 1-й летописи // Сборник документов по истории СССР. Ч. 3. ХVІ век. / Под ред. А. Сахарова. – М., 1972. – С. 148.

Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.)

( 4 години)

Заняття 1

1. Причини громадянської війни.

2. Борис Годунов. Наростання внутрішньополітичної кризи.

3. Початок Смути. Лжедмитрій І.

Теми індивідуальних завдань

• Іноземні джерела про Смуту в Московській державі.

• В. Ключевський про Смуту.

• Польсько-московські відносини напередодні Смути.

Заняття 2

1. Соціальні рухи: рушійні сили та вимоги.

2. Розгортання громадянської війни. "Тушинський злодій".

3. Боротьба за відновлення національної незалежності. Перше і друге ополчення.

Теми індивідуальних завдань

• Роль козацтва в громадянській війні.

• Політичні інститути в період Смути.

• Земський собор 1613 р.

Джерела

1. Буссов К. Московская хроника. – М.−Л., 1961.

2. Временник Ивана Тимофеева. – М.−Л., 1951.

3. Записки гетмана Жолкевского о Московской войне. – СПб., 1871.

4. Масса И. Краткое известие о Московии в начале XVII в. – М., 1937.

5. Мархоцкий Н. История Московской войны. – М., 2000.

6. Морозова Л. Смута начала ХVІІ века глазами современников / Отв. ред. А. Преображенский. – М., 2000.

7. Россия в начале XVII в.: Записки капитана Маржерета. – М., 1982.

8. Сборник документов по истории СССР. Ч. 4. ХVII век / Под. ред. А. Сахарова. – М., 1973.

9. Сказание Авраамия Палицына. – М.−Л., 1955.

10. Смута в Московском государстве: Россия начала XVII столетия в записках современников / Сост. А. Плигунов; И. Тихо­нюк. – М., 1989.

11. Стоять заодно: Век XVII / Сост., коммент. И. Андре­ева. – М., 1983.

12. Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года / Сост. П. Епифанов. О. Епифанова. – М., 1987.