Карамзін м. Історія держави Російської

К оментар

Микола Карамзін (1766−1826) − російський історик, виразник ідеї самодержавства; стверджував, що монголи мали негативний вплив на розвиток Московської держави.

Про вплив монгольського володарювання на мораль

Забувши гордість народну, ми навчилися низьким хитрощам рабства, які замінювали силу у слабких; ошукуючи татар, все більше ошукували і один одного; відкупляючись грошима від на­силля вар­варів, стали користолюбними та байдужими до образ, до ганьби, бу­дучи підвладними нахабствам одноплемінних тиранів. Від часів Василія Ярославовича та Івана Калити (період найбільш нещас­ливий!) Вітчизна наша була подібною більше на темний ліс, ніж на державу: сила здавалася правом; хто міг, грабував; не тільки чужі, а й свої; не було безпеки ані в дорозі, ані в оселях; розбій зробився загальною болячкою власності.

Про відставання від Європи

... Тінь варварства, затьмаривши горизонт Росії, сховала від нас Європу в той самий час, коли ... винахід компаса поширив мо­реплавання і торгівлю; ремісники, художники, вчені заохочу­валися урядом; виникали університети для вищих наук... Дворянство вже соромилося розбоїв... Європа нас не впізнавала: але тому, що вона за ці 250 років змінилася, а ми залишилися, як були.

Історія не терпить оптимізму і не повинна в подіях шукати доказів, що все робиться до кращого... Навала Батия, купи попелу і трупів, неволя, рабство такі тривалі становлять, звичайно, одне з найбільших лих ... проте і благотворні наслідки цього безперечні. Краще якщо б будь-хто із нащадків Ярославових [Ярослава Муд­рого] відвів це лихо відновленням єдиновладдя в Росії і правилами самодержавства, їй притаманного, захистив її зовнішню безпеку і внутрішню тишу: але за два століття не сталося цього. Могло ми­нути ще сто років і більше в князівських міжусобицях: чим закін­чилися б вони? Мабуть, загибеллю нашої вітчизни: Литва, Польща, Угорщина, Швеція могли би її поділити: тоді втратили б ми і дер­жавне буття, і віру, що їх врятувала Москва: Москва ж зобов’язана своєю величчю ханам.

• Карамзин Н. История Государства Российского: В 12-ти т. Кн. 3. Т. 5−6. – М., 1993. – С. 192−193, 198−199.

ДОКУМЕНТ № 8

Герцен о. Про розвиток революційних ідей у Росії

У ривок

Про вплив монгольського володарювання на менталітет народу

У переслідуваного, розореного, завжди заляканого народу з’явилися риси хитрості та підлещування, характерні для всіх при­гнічених: суспільство зневірилося духом.

• Герцен А. О развитии революционных идей в России // Собр. соч. В 30-ти т. Т. 7. – М., 1956. – С. 159.

ДОКУМЕНТ № 9

Ключевський в. Курс російської історії

К оментар

Василій Ключевський вважав, що монгольський фактор для російської історії був не вагомим.

У ривок

Про вплив монголо-татарського завоювання на мораль

... XIII і XIV ст. були періодом загального занепаду на Русі, часом вузьких почуттів і дрібних інтересів, дрібних та нікчемних характерів. Серед зовнішніх та внутрішніх бід люди ставали боягуз­ливими та нерішучими, впадали у зневіру, покидали високі мрії та прагнення; в літописі XIII−XIV ст. не почуємо колишніх розмов про Руську землю, про необхідність оберігати її від поганих, про те, що не сходило з язика південноруських князів і літописців ХІ−ХІІ ст. Люди замикалися в колі своїх приватних інтересів і виходили звідти тільки для того, щоб скористатися за рахунок інших.

• Ключевский В. Курс русской истории: В 9-ти т. Т. 2. – М., 1988. – С. 49.

ДОКУМЕНТ № 10