Духовна грамота Московського князя Івана Калити 1339 р.

Во ім’я Отця і Сина і Святого духа. Я, грішний, нікчемний раб Божий Іван, пишу духовну грамоту, йдучи в Орду, ніким не при­му­шений, в здоровому своєму розумі, в повному здоров’ї. На випадок, якщо Бог що вирішить про моє життя, роблю заповіт синам моїм і княгині моїй.

Заповідаю синам своїм отчину свою Москву, а поділ здійс­ни­ти їм такий. Дав я сину старшому Семену: Можайськ зі всіма волос­тями, Коломну зі всіма Коломенськими волостями, Городенку, Ме­зи­ню, Пісочну і Середокоротну, Похряне, Устьмерську, Брошеву, Гвоздну, Івані села, Маковець, Левичин, Скульнєв, Канєв, Гжель, Гератову, Горки. Село Астаф’євське, село на Северську в Похрян­сь­кому уїзді, село Константиновське, село Орининське, село Остров­ське, село Копотенське, сельце Микулінське, село Малахівське, село Напрудське у міста...

Даю сину моєму Івану: Звенигород, Кремичну, Рузу, Фомін­ське, Суходол, Велику слободу, Замошську слободу, Угож, Ростовці, Окатьєву слободку, Скирміновське, Тростну, Негучу; а села: Рюхов­ське, село в Замошській слободі, село Семчинське...

Я дав сину моєму Андрію: Лопасню, Сіверську, Нарунижське, Серпухов, Нивну, Темну, Голичихи, Щитов, Перемишль, Ростовець, Тухачев; а села: село Талєжське, село Серпухівське, село Колбасин­сь­ке, село Нарське, село Перемишльське, село Битягівське, село Три­фоновське, село Ясиновське, село Коломенське, село Ногатинське...

А княгині моїй з меншими дітьми даю: Сурожик, Мушкину гору, Радонежське, Бели, Ворю, Черноголовль, на Ворі слободку Соф­ронівську, Вохну, Дейково, Раменьє, Данилищеву слободку, Машев, Сельну, Гуслицу, Раманьє, що було за княгинею; а села: Михай­лівське, Луцинське, село біля озера, село Радонежське, Дейгунин­ське, Тиловське, Рогож, Протасьєвське, Аристовське, Лопастинське, Михайлівське на Яузі, 2 села Коломенських. А з міських прибутків даю княгині моїй осмниче, а тамгою⁵² та іншими прибутками місь­кими поділяться сини мої; також проїздними торговими листами, які у кого в уїзді, то-тому, а оброком міським Васильцева поділяться си­ни мої. А що стосується моїх бортників і оброчників куплених⁵³, то які у кого в розпису, то тому. А якщо за мої гріхи татари будуть дошукуватися будь-яких волостей і відберуть у вас... поділитесь ви знов цими волостями замість тих. А числених людей⁵⁴ нехай відають сини мої разом, а моїми людьми, купленими у великому згортку, нехай поділяться сини мої...

Крім московських сіл, даю сину моєму Семену села свої куплені: село Аваківське в Новгороді на Уламі й інше у Владимирі − Борисівське. А села, які я купив, Петровське, Алексінське, Вседоб­рич і Павлівське на Масі (половину купив. А половину виміняв у митрополита і сільця на Масі, що я купив у Афінея, то даю моєму сину Івану. А що я купив села Варварське і Меловське біля Юр’єва, що виміняв на Матвеїщевське село, то даю сину моєму Андрію. А село Павловське (купля бабки нашої) і нове сільце, що я купив, і Олександр святий, що я купив в Костромі, то даю княгині своїй.

А село, що я купив в Ростові − Богородицьке, то віддав Борису Воркову, якщо він буде служити будь-якому сину моєму, село буде за ним, а якщо не буде служити дітям моїм, нехай віднімуть (у ньо­го) село.

А сільце на Кержачі, що я купив в ігумена Прокофія, друге Леонтівське, третє Шараповське, то віддаю святому Олександру для свого помилування.

А заповідаю тобі, сину моєму Семену, братів твоїх молодших і княгиню мою із меншими дітьми...

• Духовная грамота Московского князя Ивана Калиты 1339 р. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года / Сост. П. Епифанов, О. Епифанова. – М., 1987. – С. 100−101.

ДОКУМЕНТ № 7