
- •Поняття про інформатику як науку. Інформація.
- •Інформаційні процеси. Передавання інформації
- •Кодування повідомлень. Двійкова система числення.
- •Історія розвитку комп‘ютерної техніки
- •Апаратна частина персонального комп‘ютера
- •Мікропроцесор, або центральний процесор
- •Пристрої, що входять до складу мікропроцесора
- •Принцип дії центрального процесора
- •Основні характеристики мікропроцесора
- •Пам‘ять комп‘ютера
Апаратна частина персонального комп‘ютера
Інформаційна система складається з апаратної частини та програмного забезпечення.
Розглянемо складові з точки зору конфігурації ПК.
Основним вузлом ПК в середині якого містяться найбільш важливі компоненти – це системний блок.
Складові системного блоку
Пристрій |
Призначення |
Материнська (системна) плата |
Основна плата персонального комп'ютера, що являє собою лист склотекстоліту, який вкрито мідною фольгою |
Блок живлення |
Перетворює змінний струм мережі електроживлення на постійний і струм низької напруги |
Пристрої зовнішньої пам'яті |
Пристрої для тривалого зберігання інформації |
Відеоадаптер |
Пристрій, який призначено для зберігання відеозображення, перетворення його із цифрової форми в аналагову та передачі його для виведення на екран монітора |
Порти |
Пристрої для передачі/прийому даних зовнішніх пристроїв. Для приєднання пристроїв введення—виведення на системному блоці є рознімання різних портів: СОМ — послідовні порти. Послідовно передають електричні імпульси, які несуть інформацію. До них зазвичай приєднують мишу й модем. LPT — паралельний порт; передає одночасно 8 електричних імпульсів, реалізує більш високу швидкість інформації. Його використовують для приєднання принтера. USB — послідовна універсальна шина (Universal Serial Bus); забезпечує високошвидкісне приєднання декількох периферійних пристроїв (сканер, цифрова камера та ін.) |
Звукова плата |
Пристрій для виведення і введення звукових сигналів |
Динамік |
Пристрій для виведення звукового сигналу, який іде від звукової плати |
Технічні характеристики ПК: тип процесора; тактова частота;розрядність; обсяг оперативної пам’яті; характеристики периферійних пристроїв.
Мікропроцесор, або центральний процесор
Мікропроцесор, або центральний процесор — функціонально закінчений програмно-керований пристрій опрацювання інформації, який виконано у вигляді однієї або декількох схем великих (ВІС) або надвеликих інтегральних (НВІС)
Для мікропроцесора на ВІС або НВІС є характерними: простота виробництва (за єдиною технологією); низька вартість (при масовому виробництві); маленькі габарити (пластина площею декілька квадратних сантиметрів або кубик зі стороною у декілька міліметрів); висока надійність; невелике споживання енергії.
Пристрої, що входять до складу мікропроцесора
Пристрій керування – керування послідовністю виконання команд і роботою інших пристроїв комп'ютера.
Арифметико-логічний пристрій (АЛП) – виконання арифметичних і логічних команд.
Регістр (надоперативна пам'ять) – зберігання даних, які використовуються в поточних обчисленнях.
Принцип дії центрального процесора
Інструкції (команди), що визначають, яку операцію необхідно виконати (наприклад додавання), та адреси комірок пам’яті, де зберігаються дані, над якими має виконуватись дана операція, надходять з ОЗП через системну шину на регістр команд. Пристрій керування видає певну послідовність сигналів, які надходять в АЛП, кеш та на інші пристрої і забезпечують виконання операції. Коли в регістр операцій буде записано код іншої операції, наприклад множення, то пристрій керування згенерує іншу послідовність сигналів – саме таку, яка забезпечує виконання операції множення.