Методика «Дерево» д. І д. Лампен
(Пономаренко Л.П. Психологическая профилактика дезадаптации учащихся в начале обучения в средней школе: Методические рекомендации для школьных психологов. – Одесса, 1998);
Процедура. Учням пропонуються аркуші з готовим зображенням сюжету: дерево й розташовані на ньому й під ним чоловічки. Кожен учень одержує аркуш з таким зображенням (але без нумерації фігурок).
Завдання дається в наступній формі: «Розгляньте це дерево. Ви бачите на ньому й поруч безліч чоловічків. У кожного з них різний настрій, і вони займають різне положення. Візьміть червоний олівець (ручку) й обведіть того чоловічка, який нагадує Вам себе, схожий на вас, ваш настрій у школі й ваше положення. Зверніть увагу, що кожна гілка дерева дорівнює вашим досягненням й успіхам. Тепер візьміть зелений олівець (ручку й обведіть того чоловічка, яким ви хотіли б бути й на місці якого ви б хотіли перебувати».
Виходячи з досвіду, краще пропонувати учням спочатку виконати завдання, а потім підписати аркуш з другого боку.
Інтерпретація результатів. Інтерпретація розроблена Л.О.Кар-повою (практичний психолог гімназії №1, м.Одеса) на основі методичних рекомендацій Д. і Д.Лампенів, досвіду практичного застосування методики й порівняння її результатів із спостереженнями за поведінкою учнів, даними отриманими від учителів та батьків, із бесід з дітьми.
Інтерпретація результатів виконання проективної методики «Дерево» проводиться виходячи з того, які позиції вибирає даний учень, з положенням якого чоловічка ототожнює своє реальне й ідеальне положення, чи є між ними розходження.
Значення позицій .
Вибір позицій № 1, 3, 6, 7 характеризує установку на подолання перешкод;
№ 2, 11, 12, 18, 19 – товариськість, дружню підтримку;
№ 4 – стійкість положення (бахання досягати успіхів, не переборюючи труднощі);
№ 5 – стомлювальність, загальна слабкість, невеликий запас сил, астенія;
№ 9 – мотивація на розваги;
№ 13, 21 – відокремленість, замкнутість, тривожність;
№ 8 – характеризує відокремленість, замкнутість, тривожність;
№ 10, 15 – комфортний стан, нормальна адаптація;
№ 14 – кризовий стан «падіння в прірву».
Позицію № 20 часто обирають як перспективу учні із завищеною самооцінкою й установкою на лідерство.
Варто зазначити, що позицію № 16 учні не завжди розуміють як позицію «чоловічка, який несе на собі чоловічка № 17», а схильні бачити в ній людину, яку підтримують і обіймають інші (чоловічки № 17, № 18).
Протокол психологічного аналізу діяльності педагога
Клас _____________дата спостереження_______________
Педагог ___________________________
Вид уроку ___________________
Тема уроку ____________________
Мета уроку ______________________
Мета спостереження ______________________
№ |
Критерії аналізу |
Рівень (0,1-2б) |
І. Навчальна діяльність та емоційний стан дітей |
||
1. |
Врахування педагогом особливостей взаємин у групі дітей даного віку, рівня організованості групи |
|
2. |
Врахування вікових особливостей (сенситивні періоди розвитку, провідний вид діяльності) |
|
3. |
Врахування індивідуальних особливостей розвитку особистості кожної дитини |
|
4. |
Використання прийомів для створення позитивної мотивації, створення оптимального психологічного комфорту для дітей (атмосфери співпраці, співтворчості тощо) |
|
ІІ. Структура та динаміка уроку (заходу, режимного моменту тощо) |
||
1. |
Відповідність мети психологічним особливостям дітей даної групи |
|
2. |
Врахування готовності дітей до запланованого навчального матеріалу |
|
3. |
Наявність елементів нового для активізації пізнавальної діяльності дитини |
|
4. |
Подання нового матеріалу на основі раніше набутих знань, умінь та навичок (забезпечення «зони найближчого розвитку») |
|
5. |
Розмаїття й диференційований підбір методів і прийомів психолого-педагогічного впливу на кожну дитину (індивідуальний підхід) |
|
6. |
Профілактика втомленості нервової системи та психіки |
|
7. |
Використання елементів психогімнастики |
|
8. |
Використання вправ для розвитку уваги (концентрація, стійкість, гнучкість, обсяг) |
|
9. |
Використання вправ для розвитку пам’яті (довільного і мимовільного запам’ятовування і відтворення) |
|
10. |
Використання прийомів для розвитку мислення |
|
11. |
Використання прийомів для розвитку уяви |
|
12. |
Прийоми узагальнення й систематизації знань, отриманих на уроці (підсумок уроку) |
|
ІІІ. Аналіз діяльності педагога |
||
1. |
Створення позитивної психологічної атмосфери спілкування на уроці |
|
2. |
Стиль спілкування з дітьми (повага до кожної дитини, шанобливе ставлення до будь-якого висловлювання, навіть помилкового і недоречного тощо) |
|
3. |
Вияв комунікативних здібностей ( уміння швидко встановлювати контакти, розв’язувати суперечки й конфліктні ситуації, використовувати комунікативні засоби: спонукання, пораду, прохання, осуд, схвалення, гумор, іронію, нотацію, зауваження, наказ, попередження про наказ, погрози), самоконтроль, уміння зняти негативні емоції в дітей, розкутість педагога |
|
4. |
Залучення дітей до активної роботи на уроці (прийоми активізації розумової діяльності) |
|
5. |
Створення атмосфери свободи, самостійності та творчості |
|
6. |
Орієнтація на позитивні риси дітей |
|
7. |
Врахування емоційних станів і вольових негативних ознак окремих дітей на уроці |
|
8. |
Якість оцінювання діяльності дітей вчителем |
|
9. |
Уміння перебудуватися залежно від ситуації, що раптово виникла |
|
Фактична кількість отриманих балів (Ф): (загальна сума) |
||
Максимальна кількість балів (М): 50 балів
Коефіцієнт успішності уроку (К): К = Ф:М, К = ___: 50 = ___
Рівень діяльності педагога на заняті: |
високий, якщо К = від 0,85 до 1 |
|
достатній, якщо К = від 0,6 до 0,84 |
|
нижче достатнього, якщо К = від 0,59 до 0,5 |
|
недостатній (критичний), якщо К = нижче 0,49 |
Зауваження та пропозиції:
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
З аналізом ознайомлений:________________________________