
- •Одеський національний медичний університет Кафедра загальної гігієни методичні вказівки
- •7.12010003 «Медико-профілактична справа»
- •Методика визначення показників природного освітлення приміщень
- •Типи інсоляційного режиму приміщень
- •Навчальна інструкція Вимірювання освітленості люксметром
- •1. Назвіть показники світлотехнічного методу оцінки природного освітлення:
- •2. Коефіцієнт природної освітленості - це:
- •3. Кут падіння світлових променів на робоче місце - це:
- •4. Принцип роботи люксметра:
- •5. Гігієнічна норма кута отвору:
Навчальна інструкція Вимірювання освітленості люксметром
Люксметр Ю-116 чи Ю-117 складається з селенового фотоелемента з фільтрами-насадками та гальванометра зі шкалою. Фотоелемент спрацьовує під впливом світла, виробляючи електричний струм, силу якого вимірюють гальванометром. Стрілка його вказує число люксів, що відповідає досліджувальній освітленості.
На панелі вимірювального приладу встановлено кнопки перемикача і табличку зі схемою, яка зв’язує дію кнопок та насадки з різними діапазонами вимірювань. Прилад має дві шкали: 0 – 100 і 0 – 30. На кожній шкалі точками зазначено початок діапазону вимірювань: на шкалі 0 – 100 точка знаходиться над позначкою 20, на шкалі 0 – 30 над позначкою 5. Також є коректор для встановлення стрілки на нульове положення, який регулюється викруткою.
Селеновий фотоелемент, що приєднується до приладу за допомогою вилки, знаходиться в пластмасовому корпусі. З метою зменшення похибки використовують сферичну насадку на фотоелемент, виготовлену з білої світлорозсіюючої пластмаси та непрозорого кільця. Ця насадка застосовується паралельно з однією із трьох інших насадок-фільтрів, які мають коефіцієнти ослаблення 10, 100, 1000, що розширює діапазони вимірювань.
У процесі вимірювання стрілку приладу встановлюють на нульовій поділці шкали, потім напроти натисненої кнопки визначають вибране за допомогою насадок найбільше значення діапазону вимірювання. При натискуванні кнопки, напроти якої написано найбільше значення діапазону вимірювань, кратне 10, слід користуватися для відліку показів шкалою 0 – 100, при натиснутій кнопці, проти якої нанесено значення діапазону, кратне 3, шкалою 0 – 30. Показання приладу в поділках за відповідною шкалою множать на коефіцієнт ослаблення, що позначений на відповідній насадці.
Прилад відградуйовано для вимірювання освітленості, яку створюють лампи розжарювання. Для природного світла вводять поправочний коефіцієнт 0,8; для люмінесцентних ламп денного світла (ЛД) – 0,9; для ламп білого кольору (ЛБ) – 1,1.
Загальну оцінку природного освітлення приміщень дають на підставі порівняння усього комплексу визначених показників з гігієнічними нормативами. В основу розробки цих нормативів покладено точність зорової роботи, тобто – розміри деталей об’єкту, які потрібно розрізняти, їх контрастність відносно фону та інші.
Для зручності оцінки результати вимірювання та гігієнічні нормативи заносять у таблицю:
№ п/п |
Показник |
Результати вимірювання |
Гігієнічний норматив |
Оцінка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Співставляючи оцінку кожного показника з нормативом, роблять загальний висновок про природне освітлення приміщень.
6. Матеріали методичного забезпечення заняття.
6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань-вмінь
1. Назвіть методи дослідження природного освітлення в приміщенні:
A. Геометричний
B. Хімічний
C. Розрахунковий
D. Флуоресцентний
E. фотоколориметричні
2. Назвіть прилад для вимірювання освітленості:
A. Люксметр
B. біодозиметра
C. піранометра
D. Ультрафіолетометр
E. Радиометр-рентгеномет
3. Які фактори впливають на рівень природної освітленості приміщень:
A. Зовнішні й внутрішні
B. Мікробіологічні
C. Фізичні та фізіологічні
D. Хімічні
E. Радіологічні
4. Назвіть внутрішні фактори, від яких залежить природне освітлення приміщень:
A. Орієнтація вікон
B. Наявність будівель, дерев
C. Клімат місцевості
D. Географічна широта
E. Кількість дверних прорізів
5. Назвіть показники геометричного методу оцінки природного освітлення:
A. Коефіцієнт поглиблення
B. Коефіцієнт кореляції
C. Коефіцієнт аерації
D. Психрометричний коефіцієнт
E. Коефіцієнт природної освітленості
6. Назвіть показники світлотехнічного методу оцінки природного освітлення:
A. Коефіцієнт природної освітленості
B. Коефіцієнт кореляції
C. Коефіцієнт заглиблення
D. Коефіцієнт аерації
E. Психрометричний коефіцієнт
7. Коефіцієнт природної освітленості - це:
A. процентне відношення горизонтальної освітленості в приміщенні до освітленості зовні
B. щільність світлового потоку на освітлюваної поверхні
C. відношення площі вікон до площі підлоги
D. природна освітленість, яка припадає на площу 1 м2
E. відношення природної освітленості всередині приміщення до площі підлоги.
8. Кут падіння світлових променів на робоче місце - це:
A. кут междугорізонтальной лине проведеної з робочої поверхні і лінією до верхнього краю вікна
B. кут між робочою поверхнею і лінією в проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку
C. кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку
D. кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника
E. кут між лініями від робочого місця до верхнього і нижнього країв вікна
9. Принцип роботи люксметри:
A. фотоефект
B. До-захват
C. стробоскопічний ефект
D. люмінесценція
E. інтерференція
10. Світловий коефіцієнт - це:
A. відношення площі заскленої поверхні вікон до площі підлоги
B. відношення площі одного вікна до площі підлоги
C. відношення площі всіх вікон до площі підлоги
D. відношення освітленості в приміщенні і поза
E. відношення природної освітленості всередині приміщення до площі підлоги
6.2. Інформацію, необхідну для формування знань-вмінь можна знайти у підручниках: / надаються основні літературні джерела з позначенням сторінок/:
Основна
1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2008. ― С. 51-71.
2. І.І. Даценко, Р.Д. Габович. Профілактична медицина. ― К.: Здоров’я, 2004. – С. 278–281 .
Додаткова
Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 197–207.
Р.Д.Габович, Г.Х.Шахбазян, С.С.Познанский. Гигиена – К.: Вища школа, 1983. – С.129–134.
Общая гигиена // Г.И.Румянцев, М.П.Воронцов, Е.И.Гончарук и др. – М.: Медицина, 1985.– С. 271–276.
7. Матеріали для самоконтролю якості підготовки.
А. Питання для самоконтролю
1. Фізичні основи освітлення.
2. Зорові функції та їх залежність від освітлення.
3. Гігієнічні вимоги до природного освітлення житлових та виробничих приміщень, лікарень, шкіл.
4. Методи гігієнічної оцінки природного освітлення.
5. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що виникають внаслідок впливу недостатньої та надлишкової освітленості.
Б. Тести для самоконтролю з еталонами відповідей.