3. Валютне котирування

Валютне котирування — зареєстрований у чисельних величинах валютний курс.

На валютному ринку котирування буває трьох видів:

• пряме котирування — котирування, що показує, яка кількість національної валюти міститься в одному доларі США.

• зворотнє (зрідка — непряме) котирування — котирування, що показує, яка кількість доларів США міститься в одиниці національної.

• крос-курс — це співвідношення між двома валютами без участі долара США. Зазвичай цей курс є похідним від курсів відповідних валют до долара США.

Мінімальна зміна ціни на валютному ринку називається пунктом. Для різних пар пункт є різним, але зазвичай один пункт дорівнює одній десятитисячній (0,0001). Для валютних пар, де валютою котирування є японська єна (JPY), один пункт дорівнює одній сотій (0,01).

Зміна ціни на 100 пунктів називається «велика фігура» (частіше називають просто «фігура»).

4. Ліцензування валютних операцій

Операції на валютному ринку здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію НБУ на торгівлю іноземною валютою. Уповноважений банк – будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

Ліцензія на здійснення операцій на валютному ринку буває двох типів:

1. індивідуальна;

2. генеральна.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:

• вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами – резидентами іноземної валюти на суму, що визначається НБУ;

• вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами – резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

• платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, за винятком оплати валютних цінностей;

• платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

• вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;

• платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, відповідно до міжнародних договорів;

б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України;

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:

• відкриття фізичними особами – резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

• відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;

• відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами;

е) здійснення інвестицій за кордон.

Генеральні ліцензії видаються на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Генеральна ліцензія на право здійснення комерційними банками операцій з валютними цінностями видається банкам, які здійснюють свої операції на території України не менше ніж один рік, мають розмір статутного капіталу і власних коштів, що встановлюються НБУ, та відповідають вимогам НБУ.

Уповноважені банки та інші фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку, що одержали генеральну ліцензію НБУ на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами–резидентами.