План практичної роботи

1. Ознайомитись з "Тимчасовим положенням про категорування об`єктів (ТПКО-95)"

2. Провести категорування ОІД

3. Скласти акти категорування об`єктів відповідно до вимог «Положення про технічний захист інформації в Україні» та інших чинних нормативно-методичних документів за прикладом наведеним у Додатку 2

Контрольні питання

1. Назвіть об’єкти, що підлягають категоруванню?

2. З якою метою проводиться категорування?

3. Назвіть чотири категорії об'єктів залежно від правового режиму доступу до інформації, що циркулює в них

4. Хто є відповідальним за проведення робіт з категорування?

5. Що визначає комісія з категорування?

6. Що зазначається в наказі про створення комісії?

7. Відповідно до яких нормативних документів складаються акти категорування?

8. В яких випадках проводиться повторне категорування?

Практична робота № 3. Розробка моделі загроз для ІзОд на оід

Мета роботи: ознайомлення з НД ТЗІ 1.6-003-04, теоретичними даними про класифікацію загроз; здобуття практичних навичок з розробки моделі загроз для ІзОД на ОІД.

Короткі теоретичні відомості

Модель загроз – абстрактне формалізоване або неформалізоване опис методів і засобів здійснення загроз. Загрози поділяються на навмисні і ненавмисні.

Ненавмисні	Навмисні
Стихійні лиха та аварії	Терористичні акти, воєнні дії
Збої та відмови обладнання	Вихід з ладу обладнання або допоміжних систем
Помилки проектування та розробки компонентів АС (некоректна робота програм, наявність помилок в програмному забезпеченні)	Навмисне внесення помилок в програмне забезпечення, не документовані функції, програмні закладки
Помилки експлуатації	Навмисні дії зловмисників та порушників

Загрози інформації при розробці моделі загроз зручно розглядати з погляду їх будь-якої небажаної дії і можливого порушення властивостей захищеності інформації – конфіденційності, цілісності, доступності та спостережуваності. З цієї точки зору в інформаційних системах розрізняють наступні класи погроз інформації:

– порушення конфіденційності;

– порушення цілісності;

– порушення доступності або відмова в обслуговуванні;

– порушення спостережуваності або керованості.

Таким чином, загроза – це потенційно можливий несприятливий вплив на інформацію, який приводить до порушень хоча б однієї з наведених властивостей.

Загрози класифікуються за наступними критеріями:

– за принципом НСД;

– за метою НСД;

– за характером впливу;

– за режимом НСД;

– за розташуванням джерела НСД;

– за типом використовуваних вразливостей;

– за шляхом НСД;

– за станом кінцевого об‘єкту атаки;

– за безпосереднім об‘єктом атаки.

За принципом НСД:

1 Фізичний доступ:

– подолання рубежів територіального захисту й доступ до незахищених інформаційних ресурсів;

– розкрадання документів і носіїв інформації;

– візуальне перехоплення інформації, виведеної на екрани моніторів і принтери;

– підслуховування;

– перехоплення електромагнітних випромінювань.

2 Логічний доступ.

За метою НСД:

1. Порушення конфіденційності.

2. Порушення цілісності.

3. Порушення доступності.

За характером впливу:

1. Активне.

2. Пасивне (спостереження).

За режимом НСД:

1. При постійній участі людини (в інтерактивному режимі), можливе застосування стандартного ПЗ.

2. Без безпосередньої участі людини (в пакетному режимі), частіше всього – спеціалізоване ПЗ.

За наявністю зворотного зв’язку:

1. Зі зворотнім зв’язком.

2. Без зворотного зв’язку.

За розташуванням джерела НСД:

1. Внутрішньосегментне:

– джерело знаходиться в локальній мережі;

– ініціатор атаки – санкціонований користувач.

2. Між сегментне:

– несанкціоноване втручання в відкритої мережі в закриту;

– порушення обмежень доступу з одного сегменту в інший.

За типом використовуваних вразливостей:

1. Недоліки політики безпеки:

– помилки при обстеженні об’єкту;

– недостатня проробка моделі безпеки;

– зміна фізичної середи або ВС.

2. Недоліки алгоритмів захисту (помилки проектування).

3. Помилки реалізації алгоритмів захисту (помилки реалізації, наприклад, програмування).

4. Помилки адміністративного керування.

За шляхом НСД:

1. Прямий стандартний шлях доступу:

– використання слабкостей політики безпеки;

– використання недоліків адміністративного керування.

2. Схований нестандартний шлях доступу недокументовані особливості системи сховані канали.

За станом кінцевого об’єкту атаки:

1. Зберігання (зовнішні носії).

2. Обробка (оперативна пам’ять).

3. Передача (лінії зв’язку).

За безпосереднім об’єктом атаки:

1. Політика безпеки та процес адміністративного керування;

2. Компоненти системи захисту;

3. Протоколи взаємодії;

4. Функціональні компоненти АС.

За рівнем моделі OSI, на якій відбувається вплив:

1. Фізичний;

2. Канальний;

3. Мережний;

4. Транспортний;

5. Сеансовий;

6. Представницький;

7. Прикладний.