Тема 8. Лексикологія, її предмет, завдання. Поняття про слово та його функції. Лексикологія. Лексикологія як учення про лексичне значення слова та лексичну систему мови.

Слово як предмет лексикології. Поняття лексичної системи мови. Основні функції слова. Номінативна (називна) функція слова.

Лексичне значення слова. Слово і поняття. Виникнення назв. Мотивовані і немотивовані значення лексем. Повнозначні і неповнозначні слова.

Семасіологія, семантична структура слова. Моносемія й полісемія. Пряме й переносне значення слова. Типи перенесення значень слів за схожістю, суміжністю, функцією. Співвідношення значень багатозначного слова. Розширення й звуження значень слів.

Поняття терміна. Термінологія.

Тема 9. Лексико-семантична система мови. Типи відношень лексичних одиниць. Омонімія. Основні шляхи утворення омонімів. Типи омонімів. Синонімія. Табу і евфемізми як специфічні синоніми. Антонімія.

Лексична система мови. Лексика з погляду походження: успадкована з попередніх епох, засвоєна з інших мов. Кальки. Інтернаціоналізми. Явище пуризму.

Стилістичні шари лексики. Книжна і розмовна лексика. Слова стилістично нейтральні і забарвлені. Просторічна лексика. Діалектизми. Професіоналізми. Слова жаргонні і вульгарні.

Тема 10 Історичні зміни лексичного складу мови. Етимологія. Ономастика. Фразеологія. Лексикрграфія. Зміни в лексичному складі мови. Розширення й звуження значень слів. Активна й пасивна лексика. Неологізми як історичне явище. Архаїзми. Історизми. Шляхи збагачення словникового складу мови: словотворення, переосмислення слів рідної мови та засвоєння з інших мов.

Етимологія слова. Принципи і прийоми етимологічного аналізу. Поняття деетимологізації. Народна етимологія.

Ономастика. Загальні й власні назви. Ономатологія як наука про власні й спеціальні назви. Галузі ономатології: топоніміка, гідроніміка, етноніміка, антропоніміка та ін.

Фразеологія. Поняття про фразеологізми. Типи фразеологізмів. Джерела фразеологізмів. Вияв у фразеології національної специфіки мови.

Лексикографія. Лексикографія як учення про теоретичні основи і практику укладання словників. Основні типи словників: енциклопедичні та лінгвістичні. Будова словникової статті в різних словниках.

Модуль № 3.Морфеміка. Словотвір. Граматика.

Тема 11. Морфеміка. Морфонологія. Словотвір (дериватологія). Морфеміка. Морфема як найменша значуща одиниця мови і складова частина слова. Структура слова і його морфемний склад. Функціонально-смислова природа морфем і їх поділ на лексико-поняттєві, деривативні (словотворчі) і граматичні (формотворчі і релятивні). Поняття кореня і афікса. Види афіксальних морфем: префікси і постфікси; інтерфікси, інфікси, конфікси. Службові слова і морфеми. Поняття основи і флексії в змінюваних словах. Нульова флексія. Непохідна і похідна основи. Вільна і зв’язана основи. Формотворча і словотвірна (твірна) основи.

Словотвір (дериватологія). Словотвір як учення про способи і засоби творення слів. Зв’язок словотвору з лексикологією і граматикою. Основні поняття дериватології: словотвірне значення, твірна основа і словотворчий засіб, словотвірний тип і розряд.

Основні способи словотворення: морфологічні (афіксація, основоскладання, абревіація), морфологічно-синтаксичні, лексико-синтаксичні, лексико-семантичні.

Тема 12. Граматична будова мови. Морфологія. Граматика. Граматика як учення про граматичну будову мови. Предмет граматики, її розділи: морфеміка, морфологія, синтаксис. Основні одиниці й елементи граматичної будови мови: морфема, словоформа, словосполучення і речення. Граматичне значення слова. Єдність лексичного і граматичного значень у слові. Особливості граматичної абстракції у порівнянні з лексичною.

Форма слова як єдність основи і формотворчого чи релятивного афікса. Поняття про граматичну форму слова як єдність граматичного значення й засобів його вираження. Синтетичні та аналітичні форми слова.

Способи (синтетичний, аналітичний, аналітико-синтетичний) і засоби вираження граматичних значень слова. Органічне поєднання афіксів з кореневою морфемою у мовах флективного типу (фузія) і аглютинація афіксів у тюркських та деяких інших мовах. Синтетичні способи вираження граматичних значень засобами афіксації, чергування звуків, наголосу, повтору, суплеції. Аналітичний спосіб вираження граматичних значень службовими словами (прийменником, часткою, артиклем, зв’язкою, сполучником). Роль порядку слів та інтонації у вираженні граматичних значень слова.

Історична змінність способів вираження граматичних значень. Зміни в морфемній будові слова: спрощення, перерозклад, ускладнення.

Поняття про граматичну категорію. Морфологічні та синтаксичні граматичні категорії. Лексико-граматичні категорії. Особливості граматичних категорій у різних мовах. Історична змінність граматичних категорій.

Частини мови як лексико-граматичні розряди (класи) слів. Принципи виділення частин мови в мовах флективної будови (за лексичним значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю та особливостями словотворення).

Історична змінність складу частин мови і їх граматичних ознак у процесі розвитку мови. Явища переходу слів з одного лексико-граматичного розряду в інший.

Тема 13. Синтаксис. Синтаксис як учення про речення і сполучення слів у реченні. Словосполучення. Речення і його основні ознаки. Основні аспекти вивчення речення. Синтаксичні зв’язки слів у реченні. Поняття синтагми. Будова простого речення. Члени речення. Будова складного речення. Різноманітність будови речень у різних мовах.

Перелік практичних умінь, якими повинні володіти студенти при складанні іспиту зі вступу до мовознавства

1. Запис тексту фонетичною та фонематичною транскрипцією.

2. Фонетичний аналіз слова (схему та зразок проведення аналізу див. далі)

3. Лексикологічний аналіз тексту (схему і зразок аналізу див. далі)

4. Морфемний аналіз слова.

5. Словотвірний аналіз слова.

6. Граматична характеристика слів тексту (граматичні значення слів, засоби й способи вираження цих значень).

7. Характеристика синтаксичних одиниць тексту (словосполучень і речень).

Схема фонетичного аналізу слова

1. Запишіть слово фонетичною транскрипцією.

2. Поділіть слово на склади, охарактеризуйте склади.

3. Визначте співвідношення між звуками і буквами.

4. Дайте артикуляційну характеристику звуків слова (для голосних: за рядом, піднесенням, участю губ; для рпиголосних: за способом, місцем творення, участю голосу і шуму, за твердістю – м’якістю).

5. Охарактеризуйте звукові зміни при словозмін та словотворенні.

Зразок фонетичного аналізу

1. Слово для аналізу боротьба.

2. Запис слова фонетичною транскрипцією [бород’ба].

3. Слово складається з трьох складів [бо-ро-д’ба].

4. У слові сім звуків, які позначаються вісьмома буквами:

[б] позначається буквою «бе»

[о] позначається буквою «о»

[р] позначається буквою «ер»

[о] позначається буквою «о»

[д’] позначається буквами «те» і «м’який знак»

[б] позначається буквою «бе»

[а] позначається буквою «а»

5. Артикуляційна характеристика звуків:

[б] – пригол., губно-губний, зімкнений, проривний, шумний, дзвінкий, твердий;

[о] – гол., заднього ряду, середнього підн., огублений;

[р] – пригол., передньоязиковий, піднебінний, дрижачий, сонорний, твердий;

[о] – гол., заднього ряду, середнього підн., огублений;

[д’] – пригол., передньоязиковий, зубний, зімкнений, проривний, шумний, дзвінкий, твердий;

[б] – пригол., губно-губний, зімкнений, проривний, шумний, дзвінкий, твердий;

[а] – гол., заднього ряду, низького піднесення, неогублений.

6. У слові спостерігається асиміляція за дзвінуість, неповна, регресивна, в результаті якої глухий звук [т’] під упливом наступного звука [б] переходить у дзвінкий [д’].

Схема лексичного аналізу тексту

1. Випишіть із тексту службові та повнозначні слова.

2. Розподіліть повнозначні слова на однозначні та багатозначні. З’ясуйте, у прямому чи переносному значенні вжите багатозначне слово, яікщо в переносному, визначте тип переносного значення.

3. Підберіть до кожного повнозначного слова синоніми (якщо це можливо), визначте синонімів.

4. Підберіть (якщо можна) до кожного повнозначног слова антоніми.

5. Підберіть (якщо можна) до кожного повнозначног слова омоніми та пароніми.

6. Поділіть повнозначні слова на корінні та запозичені.

7. Поділіть повнозначні слова на групи за стилістичним забарвленням.

Зразок лексикологічного аналізу тексту

Текст для аналізу:

Тече вода з‑під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

1. Служблві слова тексту: з‑під, на, над. Усі інші повнозначні.

2. Однозначні слова: явір, яром, долина, калина. Багатозначні: тече (ужите в прямому значенні), вода (ужите в прямому значенні), пишається (ужите в переносному значенні, тип перенесення – метафора), червона (ужите в прямому значенні).

3. Синоніми до повнозначних слів:

текти – бігти (семантико-стилістичний),

вода – рідина, волога (семантико-стилістичні),

пишається – красується (семантико-стилістичний),

червона – багряна (семантичний).

До інших повнозначних слів синонімів немає.

4. Антоніми до повнозначних слів:

текти – стояти,

яром – горою.

До інших повнозначних слів антонімів немає.

5. Омонімів та паронімів до повнозначних слів немає.

6. Усі слова тексту належать до споконвічно українських слів.

7. Слово пишається із значенням, ужитим у цьому тексті, є стилістично забарвленим. Належить до белетристичного стилю.