66

Зміст
Вступ	Стор
Розділ 1. Бізнес і підприємництво
1.1. Бізнес та його роль в суспільстві
1.2. Види бізнесу
1.3. Підприємницька здатність – специфічний фактор бізнесу
1.4. Визначення поняття „підприємництво”
1.5. Підприємницькі якості
1.6. Мотивація підприємця
1.7. Державне регулювання підприємництва
Наприкінці розділу
Розділ 2. Інноваційний процес та інноваційна функція підприємця
2.1. Інноваційний процес
2.2. Канали впровадження нововведень
Наприкінці розділу
Розділ 3. Комерційна ідея - стрижень процесу підприємництва
3.1. Процес підприємництва
3.2. Виклад комерційної ідеї
3.3 Методи генерації нових ідей
Наприкінці розділу
Розділ 4. Структура і зміст бізнес-плану
4.1. Мета бізнес-планування
4.2. Зміст розділів бізнес-плану
Наприкінці розділу
Розділ 5. Мобілізація фінансових ресурсів
5.1. Джерела фінансування
5.2. Особливості кредитування
5.3 Інвестиційне фінансування
5.4. Фінансовий лізинг
Розділ 6. Підприємство – базова форма організації бізнесу
6.1. Поняття про підприємство. Класифікація підприємств
6.2. Класифікація організаційно-правових форм підприємницької діяльності
6.3. Індивідуальне підприємництво
6.4. Партнерство
6.5. Корпоративна форма організації підприємництва
6.6. Процес створення підприємства
Розділ 7. Характеристика малого бізнесу
7.1 Сутність та призначення малого бізнесу
7.2 Розвиток та стан малого бізнесу в Україні
7.3 Обґрунтування конкурентних стратегій суб’єктів малого бізнесу
Розділ 8. Державне регулювання малого бізнесу
8.1 Державна реєстрація суб’єктів малого бізнесу
8.2 Спрощена система оподаткування, обліку та звітності
8.3 Державна підтримка малого бізнесу
Наприкінці розділу
Розділ 9. Франчайзінг
9.1. Поняття франчайзингу та історія його розвитку
9.2. Види франчайзингу
9.3. Переваги і недоліки франчайзингу (погляд франчайзера)
9.4 Переваги і недоліки франчайзингу (погляд франчайзі)
9.5. Побудова франчайзингової мережі
9.6. Правове регулювання франчайзингу в Україні
Наприкінці розділу
Розділ 10. Контролінг
10.1. Сутність контролінга
10.2. Витрати як об’єкт контролінгу
10.3 Методи калькулювання витрат
10.4. Критерії прийняття управлінських рішень
10.5 Інструменти контролінгу
Наприкінці розділу
Розділ 11. Управління якістю
11.1 Сутність поняття „якість” і концепції ТQМ
11.2. Принципи ТQМ
11.3 Інструменти контролю якості
11.4 Стандарти ІSQ серії 9000
11.5 Премії якості
Наприкінці розділу
Розділ 12. Управління ризиками і страхування
12.1 Необхідність ризику – невід’ємна риса підприємницької діяльності
12.2 Класифікація ризиків та поняття комерційного ризику
12.3 Страхування – як метод зниження ризиків
12.4 Форс-мажорні обставини та їхнє відображення у договорах
Розділ 13. Бухгалтерський облік господарської діяльності
Розділ 14. Договірні взаємовідносини у підприємництві
14.1. Сутність договірних взаємовідносин та види договорів
14.2. Технологія укладання договору
14.3. Проведення ділових переговорів
Наприкінці розділу
Розділ 15. Захист конфіденційності інформації про підприємницьку діяльність
15.1 Поняття про комерційну таємницю. і
15.2. Способи і засоби захисту конфіденційності інформації на підприємств
Розділ 16. Банкрутство – спосіб оздоровлення або ліквідації підприємства
16.1. Процес банкрутства підприємства
16.2 Санація підприємства
Література

ВСТУП

Стабільний ріст економіки України передбачає розвиток конкурентноздатного підприємницького сектора. У ринковій економіці не існує протиріч між прагненням підприємця задовольнити власні економічні інтереси і задоволенням потреб суспільства в цілому. Навпаки, при максимальному задоволенні споживачів підприємницькі структури підвищують свої прибутки і, одночасно, свою вартість, що в, кінцевому рахунку веде до економічного росту.

В умовах ринкової економіки підприємництво виступає як основний фактор виробництва поряд з природними ресурсами, працею та капіталом. Цей фактор реалізується в діяльності, як незалежних підприємців, так і в управлінській діяльності менеджерів великих і малих підприємств всіх форм власності.

Підприємницька діяльність пов’язана з організацією і управлінням, значними інтелектуальними та фізичними зусиллями, характеризується високою відповідальністю і інтенсивністю, вимагає повної самовіддачі, високого професіоналізму й винахідливості, вміння працювати в умовах ризику.

Проблема підготовки до підприємницької діяльності визначається особливостями цієї діяльності. Адже підприємець бере на себе ініціативу з'єднання факторів виробництва в єдиний процес виробництва товарів і послуг з метою одержання прибутку. Він виступає як організатор виробництва, визначає стратегію й тактику діяльності підприємства, а також приймає на себе відповідальність за результати цієї діяльності. Складність і многоаспектність діяльності підприємця визначають комплексний, міждисциплінарний характер підручників і навчальних посібників присвячених підприємництву.

Розглядаючи питання підприємницької діяльності не слід ототожнювати поняття „бізнес” та „підприємництво”. Якщо перше з них означає „діяльність по виробництву і реалізації товарів і послуг, яка здійснюється в умовах конкуренції на ринку з метою отримання прибутку” [], то „підприємництво – це процес створення чогось нового, що має вартість”[]. Процес підприємництва передбачає пошук та оцінку комерційної ідеї; розробку бізнес-плану; мобілізацію ресурсів, необхідних для реалізації ідеї; створення підприємства та його ліквідацію після того, як ідея реалізована. На відміну від цього, процес ведення бізнесу вміщує також стадію управління функціонуванням підприємства. Саме з цією стадією пов’язана діяльність менеджерів.

Таким чином, у великому бізнесі підприємницькою діяльністю займаються власники майна та (або) керівники (топ-менеджери) підприємств. Що ж стосується малого бізнесу, то функції власника, підприємця і менеджера, в більшості випадків, виконує одна особа.

Багатоаспектність підприємницької діяльності вимагає широкого спектру професійних знань, певних навичок та рис характеру від людини яка воліє стати підприємцем.

В першу чергу, мова йде про розуміння ролі та сутності функцій підприємця в бізнесі. Важливим є знання методів генерування комерційних ідей, опанування методикою бізнес-планування, знання особливостей використання різних джерел фінансування.

Підприємницька діяльність розпочавшись з формування комерційної ідеї пройшовши стадію залучення необхідних ресурсів набуває конкретну організаційну форму. Вибір організаційно-правової форми підприємницької діяльності – індивідуальної, партнерства або корпоративної залежить від багатьох факторів як об’єктивного так і суб’єктивного характеру. Підприємець повинен добре знати переваги й недоліки окремих організаційних форм бізнесу, що дозволяються чинним законодавством і використовуються в господарській практиці.

Протягом останнього років здобуває все більше соціальне і економічне значення мале підприємництво. Ріст економічного потенціалу України насамперед пов'язаний зі збільшенням трудової активності населення шляхом розвитку підприємництва, що є не додатковим, а самостійним фактором економічного росту, який впливає на скорочення безробіття, активізацію інноваційних процесів, розвиток конкуренції, насичення ринку товарами й послугами.

Динаміка росту малого підприємництва в Україні свідчить про достатній внутрішній його потенціал, бажання й можливість широкого прошарку населення забезпечити власними силами свою економічну самостійність.

Успіх у малому бізнесі пов’язаний із знанням законодавчої бази, що визначає питання створення, функціонування і ліквідації суб’єктів малого підприємництва. Конкурентоспроможність бізнесу суттєво пов’язана з опануванням підприємцем – менеджером методами управління витратами та критеріями прийняття управлінських рішень економічного характеру, що складають сутність сучасної технології управління – контролінгу, а також методами управління якістю.

Підприємець повинен бути знайомим з проблемою управління ризиками, оволодіти навичками вести переговори і укладати договори, мати уявлення про комерційну таємницю.

Знання основ підприємництва у сукупності із відповідними рисами характеру дають добрі шанси фахівцю, який має вищу освіту з напрямів харчової технології, і інженерії, інженерної механіки тощо, започаткувати власний бізнес в галузі харчової та переробної промисловості.

Відповідні знання будуть у нагоді також управлінському персоналу підприємств харчової та переробної промисловості, якій діє в умовах мінливого середовища і не має змоги чекати змін, а вже потім на них реагувати. Менеджери великих підприємств повинні мислити та діяти як підприємці, тобто активно шукати можливості впровадження інновацій, помірно ризикувати намагаючись оновлення продукції та вдосконалення технології її виготовлення.

Зав. відділом підприємництва

Інституту проблем ринку

та економіко-екологічних

досліджень НАН України, д.е.н, проф. Бутенко А.І.

Розділ 1. Бізнес і підприємництво

1.1. Бізнес та його роль в суспільстві

Багаточисельні матеріальні потреби сучасного суспільства, тобто індивідів і груп, що його складають, задовольняються за допомогою продукції яка спеціально виготовляється і реалізується на ринку.

Під поняттям „матеріальні потреби”, перед усім, розуміється [55] бажання споживачів придбати продукт, який доставить їм користь, тобто дозволить отримати задоволення.

Перелік продукції є різноманітним і обширним. Він вміщує різні товари, як то: продукти живлення, одяг, мешкання, побутову техніку і т.п., а також різні послуги – лікування, ремонт, консультації і т.п., що їх споживає сучасна людина протягом життя.

Матеріальні потреби включають також потреби підприємств і установ. Для реалізації визначених цілей банку, скажімо, необхідні спеціально обладнанні автомобілі для транспортування готівки і приміщення для її зберігання; хлібозаводу – хлібопекарські печі, борошно, цукор, інформація про попит на хліб та інші товари і послуги.

Характерні відзнаки товарів порівнянно з послугами – можливість їх зберігання, транспортування і демонстрації перед придбанням. Проте їх об’єднує здібність задовольняти матеріальні потреби людей і організацій.

Діяльність по виробництву і реалізації товарів і послуг, яка здійснюється в умовах конкуренції на ринку з метою отримання прибутку зветься бізнесом [84].

Бізнес здійснює виробництво і реалізацію товарів і послуг шляхом трансформації вихідних ресурсів.

3 основні групи ресурсів, які звуть факторами виробництва – праця, капітал і природні ресурси. Перший фактор включає фізичну і розумову діяльність людей (працівників). Природні ресурси включають усе, що є корисним в якості виробничих ресурсів у природному стані – сільськогосподарські угіддя, поклади корисних копалин тощо.

Часто в процесі виробництва одного виду продукції у якості одного з вихідних ресурсів використовується продукція, що була виготовлена раніше, тобто у межах іншого бізнесу. Наприклад, автоклави, пастеризатори і інше технологічне устаткування яке використовується у виробництві консервів є продукцією машинобудівельного підприємства. Ресурси, які є результатами попередньої діяльності людей відносяться до капіталу. Це довгострокові виробничі ресурси – устаткування, будівлі і споруди, обчислювальна техніка, ресурси одноразового використання у виробництві – сировина, матеріали, напівфабрикати, а також – грошові кошти. Важливу роль в процесі виробництва і реалізації продукції в сучасних умовах відіграє такий ресурс як інформація – відомості технічного, маркетингового, юридичного характеру.

Бізнес здійснюється не лише заради задоволення потреб споживачів. Той хто його здійснює бажає натомість отримати прибуток.

Бізнес забезпечує прибуток у тому випадку, коли вдається трансформувати вихідні ресурси у товари і послуги, вартість яких перевищує початкові витрати на їх придбання. Таким чином, доходи отриманні в результаті продажу виготовленої продукції повинні перевищувати витрати, що були понесені в процесі її виробництва і реалізації.

Отримання прибутку – це сигнал до продовження бізнесу, його відсутність – сигнал до його припинення.

Бізнес здійснюється в умовах суперництва, з одного боку – за споживача продукції яка була виготовлена, з іншого – за доступ до ресурсів які можуть бути ефективно використані у виробництві. Так Одеський комбінат хлібопродуктів конкурує з іншими борошномельними підприємствами України пропонуючи до продажу хлібозаводам Одеси борошно, а також бажаючи придбати по прийнятних цінах продовольчу пшеницю у сільгосптоваровиробників Одеської області.