
- •1. Поняття митної справи.
- •2. Започаткування та становлення митної справи.
- •3. Зміст митної справи.
- •4. Митна політика та її основні елементи.
- •5. Принципи митного регулювання.
- •6. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента.
- •7. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура.
- •8. Митна політика і міжнародна торгівля.
8. Митна політика і міжнародна торгівля.
Як уже неодноразово підкреслювалося, митна політика Україна залежить від потреб розвитку зовнішньоекономічної діяльності. У зв'язку з цим митні відносини тісно пов'язані із намаганням України вступити до Всесвітньої торгової організації (ВТО). Вона є важливим міжнародним інститутом в розробці правил і методів тарифного і нетарифного регулювання ЗЕД. Тому варто зупинитися на аналізі особливостей ВТО більш детально.
Загалом ВТО є правонаступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ) і діє з 1995 р. ВТО створена в результаті багатосторонніх торгових переговорів, що велися з 1986 по 1994 р. у рамках ГАТТ (General agreement on tariffs and trade 1994 — GATT 1994), яке дістало ще назву Уругвайського раунду. В цих переговорах взяли участь понад 120 держав. Вони завершилися 15 квітня 1994 р, підписанням Заключного акту, який відкрив шлях для заснування ВТО.
Головне завдання ВТО — лібералізація міжнародної торгівлі шляхом її регулювання переважно тарифними методами при послідовному скороченні рівня імпортного мита, усунення інших бар'єрів в торгівлі. Основними принципами і правилами ГАТТ/ ВТО є: надання режиму найбільшого сприяння у взаємній торгівлі на недискримінаційних засадах, взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження, транспарентність торговельної політики, вирішення торговельних суперечок шляхом консультацій і переговорів.
Основні функції ВТО полягають у:
— організації виконання і застосування всіх угод Уругвайського раунду, а також інших документів, що підписані і будуть підписані в подальшому;
— організації переговорів між членами ВТО з питань, що відносяться до підписаних угод, а також з інших проблем, з яких Конференцією на рівні міністрів будуть прийняті відповідні рішення;
— забезпеченні розгляду спорів і конфліктних ситуацій між членами ВТО;
— забезпеченні аналізу періодичних оглядів торгової політики країн-членів ВТО.
По суті ВТО — пакет угод, нормами яких регулюється понад 90 відсотків всієї світової торгівлі товарами і послугами. Членами ВТО є більше 130 держав світу. Пакет угод Уругвайського раунду охоплює приблизно 50 багатосторонніх угод та інших документів, основними з яких є Угода про заснування ВТО і додані до неї такі багатосторонні угоди:
І. Багатосторонні угоди з торгівлі товарами:
— Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГАТТ-94);
— Угода щодо сільського господарства;
— Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів;
— Угода щодо текстильних виробів і одягу;
— Угода про технічні бар'єри в торгівлі;
— Угода про інвестиційні заходи, пов'язані із торгівлею (ТРІПс);
— Угода про застосування Статті УІ ГАТТ-94 (Антидемпінгові процедури);
— Угода про застосування Статті УІІ ГАТТ-94 (Оцінка митної вартості товарів);
— Угода про передвантажну інспекцію;
— Угода про правила походження товарів;
— Угода про процедури імпортного ліцензування;
— Угода про субсидії і компенсаційні заходи.
II. Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС).
III. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПс).
IV. Домовленість про правила й процедури регулювання вирішення спорів.
V. Механізм огляду торговельної політики.
VI. Угода з обмеженою участю країн-членів (необов'язкові для всіх членів ВТО):
— Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою;
— Угода про урядові закупівлі;
— Міжнародна угода щодо молочних продуктів;
— Міжнародна угода щодо яловичини.
Таким чином, на механізм митної політики України, як і більшості країн світу, впливають правила ГАТТ, що зумовлює одні ті ж самі підходи у формуванні національного митного законодавства.