Експертиза при захворюванні або загибелі тварин, викликаних неправильною експлуатацією

Випадки захворювання тварин внаслідок неправильної експлуатації зустрічаються часто, але судові справи з цього приводу виникають рідко. В таких випадках може постати питання про винність осіб, які відповідальні за тварин.

Об'єктами судового розгляду можуть бути механічні пошкодження у коней при поганій підготовці збруї, порушення фізіологічного стану тварин - аборти, мастити у великої рогатої худоби через несправність доїльного апарата та ін. Можлива загибель тварин внаслідок хижацької експлуатації. Перед експертом можуть бути поставлені питання, наприклад: 1. Чи відповідало дане навантаження в роботі фізіологічному

стану тварин?

2.-У чому полягали порушення в експлуатації тварини, чи було надано їй відпочинок під час роботи?

2. Який вплив цих порушень на стан тварини?

3. Чи могли порушення в експлуатації спричинити захворювання або загибель тварини?

4. Чи повинна була відповідальна (закріплена) особа, яка доглядала тварину або експлуатувала її, помітити погіршення здоров'я тварини і яких заходів належало б вжити для запобігання захворювання або загибелі?

Частіше спостерігається захворювання або загибель, наприклад, коней від перевтоми внаслідок непосильного навантаження. При цьому слід ураховувати, перш за все, анамнестичні дані відносно темпераменту тварини, її тренованості, умов експлуатації, температури навколишнього середовища під час експлуатації. В подібних випадках говорять, що коня "загнали", "запалили". Така смерть завжди стає предметом судово-ветеринарної експертизи, бо постає питання про винність в загибелі тварини особи, якій було доручено експлуатацію, або сторонньої особи, яка не несе безпосередньої відповідальності за її стан.

Клінічні прояви захворювання характеризуються гострою недостатністю, посиленим потовиділенням, задиш­кою, ціанозом слизових оболонок, набряком, емфіземою легень. При виникненні судом смерть настає швидко.

При розтині виявляють скупчення рідини в передніх

80

дихальних шляхах, гіперемію, набряк, емфізему легень, розтягнення серця, переважно в ширину, в'ялість міокарда, ціаноз слизових оболонок. Подібні явища розвиваються не тільки у коней, собак, але й при перегоні великої рогатої худоби, свиней.

При дослідженні експерта слід мати на увазі наявність у трупі будь-яких змін, які вказують на передування смерті інфекційнО-токеичних процесів, тому що при них порівняно невеликі навантаження можуть спричинити глибокі функціональні зміни і смерть. :У подібних випадках необхідне лабораторне дослідження. Практично для висновку про загибель тварин від гострого отруєння одних даних недостатньо, тому зробити висновок дозволяє весь комплекс матеріалів.

ЕКСПЕРТИЗА ПРИ ЗАХВОРЮВАННІ І ПАДЕЖУ ТВАРИН ВНАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ ЗООГІГІЄШЧНИХ УМОВ УТРИМАННЯ І

Несприятливі умови утримання знижують природну резистентність у тварин до інфекційних та інших хвороб, а також продуктивність. • Відсутність вентиляції, підстилки, протяги, недостатнє освітлення і інші фактори згубно діють на стан тварин. Часто у них бувають захворювання дихальних шляхів, особливо у-овець, поросят. Звичайно судові справи виникають, коли захворюваність і відхід тварин, вимушений забій при порушенні зоогігієнічних умов досягають значних розмірів. Експерти з'ясовують обставини, причини захворювання, падежу тварин. -t\

ЕКСПЕРТИЗА ПРИ ЗАХВОРЮВАННІ _ч І СМЕРТІ ТВАРИН ВІД АСФІКСІЇ її

Необхідно розрізняти гіпоксію і асфіксію. Гіпоксія (нестача кисню) пов'язана зі змінами в навколишньбму середовищі або в самому організмі, викликає захворювання або .смерть. Асфіксія - форма гострого кисневого голодуван-щ, коли поряд з недостатнім надходженням кисню в організм порушується його доставка тканинам, знижується здатність тканин використовувати кисень для окислювальних процесів; при цьому накопичується зайва кількість вуглекислого газу.

81

.] -Асфіксія розвивається внаслідок механічних ушкоджень,

ХВОрОб. ; ;/,...-

Види механічної асфіксії:

• і 1. Странгуляційна (задушення на прив'язі). ,! 2. Компресійна від здавлювання грудей, живота,

наприклад, поросят під свиноматкою.

З j Від закриття дихальних шляхів (рота, носа) сторонніми

.предметами. Аспіраційна (асфіксія сипкими речовинами,

:•• .г.-рідинами, шлунковим вмістом при блювоті, від лікарських

, і речовин). Утеплення (асфіксичне, "сухе", "дійсне",

;•;/, "мокротиння").

4. Асфіксія в обмеженому замкненому просторі. •І Асфіксія розвивається при захворюваннях: запалення і

набряк легенів, серцева недостатність, тимпанія, метеоризм, гостре розширення шлунка, спазм судин, отруєння.

В процесі розвитку механічної асфіксії розрізнюють п'ять періодів: 1. Предасфіксичний характеризується короткочасною

/зупинкою дихання.

2.Задишка, прискорення дихання. Спочатку інспіраторна ' Шдишка, потім переходить в експіраторну.

2. Період короткочасної зупинки дихання (спокою), рефлексів.

3. Період термінальних дихань, коли тварина широко розкриває рота, ніби ловить повітря.

4. Період асфіксії -- стійке припинення дихання, серцеві скорочення прискорюються і слабшають, через 5-8 хвилин припиняються і настає смерть.

В процесі розвитку асфіксії відбуваються різкі розлади кровообігу. Патологоанатомічні зміни поділяють на зовнішні і внутрішні. 'Зовнішні зміни і дрібні крововиливи на складках кон'юнктиви, ціаноз слизових оболонок голови, сильне нацовнення судин кров'ю, яка швидко червоніє. Внутрішні зміни: темна рідка кров, сильне наповнення кров'ю правої половини серця, повнокров'я внутрішніх органів, підплевральні і підепікардіальні дрібні крововиливи.

Однак слід зазначити, що ці ознаки не є суворо патологоанатомічними, діагностика повинна грунтуватися на загальних ознаках, при врахуванні слідчих даних про обставини настання смерті.

Странгуляційна асфіксія (задушення на прив'язі). У тварин частіше розвивається така асфіксія від здавлювання

82

шиї мотузковою петлею, ланцюгом при недогляді обслуги. Експерт, перш за все, повинен звернути увагу на положення трупа в просторі, на наявність ланцюга, петлі, яка здавлює шию, на закриття дихальних шляхів. При дослідженні враховується наявність странгуляційної борозни на місці здавлювання, яка являє собою знекровлене поглиблення, нерідко з явищами відбитку прив'язі; навколишні тканини гіперемійовані, набряклі. У тварин, на відміну від людини, на шкірі ця борозна не завжди чітко виявляється, краще її видно після знімання шкіри в підшкірній клітковині.

Іноді спостерігаються розриви м'язів або шийних зв'язок, перелом кілець трахеї, шийних хребців, гілок під'язикової кістки. Окрім цього, виявляють крововиливи в капсулу лімфатичних вузлів і навколишню жирову клітковину, надриви загальної сонної артерії у місця біфуркації, іноді -крововиливи в товщину кінчика язика при прикусі його ,вдд час судом.

Можливе задушення тварини під час защемлення шиї в огорожі, між деревами, дошками годівниці і т.п. Странгуляційна борозна в подібних випадках відповідає формі предмета, який здавлював.

Здавлювання грудей і живота. Асфіксія може статися від здавлювання якими-небудь важкими речами, наприклад, при перевезенні на машинах іншими тваринами,

свиноматкою поросят. Здавлювання грудей і живота приводить до обмеження або повного припинення дихальних рухів і різкого порушення кровообігу у легенях, головному мозку. Смерть може настати в різний час залежно від сили і тривалості здавлювання.

При розтині можна виявити на шкірі відбитки предмета, який здавлював, випинання очного яблука (іноді), сильне кровонаповнення порожнин серця, венозний застій у внутрішніх органах, крупноосередкові крововиливи д шкірі голови, шиї; множинні крововиливи під плеврою, епікардом, в слизовій оболонці трахеї і бронхів. Легені збільшені, набряклі, помірно повітряні, яскраво-червоні. Можливі травми, переломи ребер.

Асфіксія в закритих приміщеннях, без вентиляції. При скупченому утриманні тварин в тісних приміщеннях, які не вентилюються, загибель їх трапляється від асфіксії внаслідок нестачі кисню, а також за рахунок накопичення шкідливо

83

діючих газів (вуглекислого газу, аміаку, сірководню). В спеку до кисневого голодування приєднується і перегрівання тварин. При розтині знаходять порушення кровообігу, гіперемію і набряк легенів, асфіксичне серце.

Асфіксія при закупорці стравоходу. Закупорка стравоходу частіше спостерігається у великої рогатої худоби, рідше у дрібної та інших тварин. При застряванні в стравоході тварин картоплі, буряків виникає механічне здавлювання трахеї, відсутність відрижки, внаслідок чого розвивається тимпанія. Водночас чужорідне тіло в стравоході викликає подразнення нервових закінчень і рефлекторний набряк легень. Останній може бути викликаний і без закупорки, наприклад, риб'ячою кісточкою. При розтині, окрім сторонніх предметів, знаходять тимпанію, анемію печінки, гіперемію і набряк легенів, розтягнення правої полонини серця (асфіксія серця) та інші ознаки механічної асфіксії.

Асфіксія при закупорці трахеї. Асфіксія внаслідок закупорки трахеї спостерігається при порушенні акту ковтання, при введенні лікарських речовин замість стравоходу в трахею, при асфіксії блювальних мас під час блювання та інш. При попаданні сторонніх предметів в трахею виникає судомний кашель, завдяки якому сторонні частинки можуть видалятися з трахеї. У противному разі може виникнути асфіксія і навіть аспіраційна пневмонія.

При розтині виявляють в трахеї, бронхах саднини і предмети, які викликали асфіксію. Спостерігаються патологоанатомічні зміни в органах дихання, характерні для механічної асфіксії.

Утоплення, особливості експертизи смерті від утопленим. Утоплення це вид механічної асфіксії

внаслідок повного або часткового занурювання тіла в рідке середовище й закриття дихальних шляхів рідиною. При цьому відбувається аспірація рідини до альвеол. Кількість води залежить від тривалості перебування в ній тварини, сили термінального дихання, від температури і щільності рідини. При занурюванні в воду відбувається рефлекторна зупинка дихання. Потім настає інспіраторна задишка, вода проникає неглибоко в дихальні шляхи, тому що частина її

84

відкашлюється. Незабаром задишка стає експіраторною, зіниці розширюються, розвиваються судоми, відбувається рефлекторне заковтування води, яка проникає в легені. Після зупинки дихання через деякий час зупиняється серце.

Окрім попадання рідини в дихальні шляхи, можливе проникнення і планктону, псевдопланктону (піщинки, крохмаль, зерно) в шлунок; наявність планктону і псевдопланктону в крові та внутрішніх органах, присутність загально асфіксичних ознак.

Важливою ознакою утоплення є наявність дрібно-пухирчастої стійкої піни внаслідок перемішування повітря з водою і слизом. Піна не лопається при натисканні, а тільки зсовується. Спостерігається гостре здуття легені, на ній помітні удавлення ребер. Розвивається гостра емфізема. Повітря, яке знаходиться у бронхах; і;:альвеолах, сприяє їх розширенню і розриву. Емфізема буде в місцях зрощення легенів з трудною клітиною і діафрагмою.

Рідину можна виявити у порожнинах вуха. Спостерігаються також набряк печінки і ложа жовчного міхура. Однак останні ознаки непостійні. Найбільш вірогідна ознака' утоплення виявлення планктону. Необхідно

відзначити, що в передні дихальні шляхи і шлунок рідина можб потрапити і після смерті, однак вона доходить лише до розгалуження бронхів, але ніколи' не буває в бронхах і альвеолах.

Експериментальне встановлені два варіанти утоплення:

дійсне, або "мокре", при якому середовище утоплення в кінцевому результаті в значній кількості проникає в легеню;

асфіксичне, або "сухе", яке з самого початку супроводжується спазмом голосової щілини, який перешкоджає проникненню рідини в легеню. Хід такого утоплення - не рідкість. Раніше поданий опис дійсного "мокрого" утоплення. При асфіксичному "сухому" утепленні не відбувається аспірації води в легені, спостерігаються: гостра емфізема легенів з підвищеною їх повітряні стю; помірна кількість білої пухирчастої піни біля отворів рота, носа; виражена синюшність шкіри передньої частини тіла; множинні дрібні крововиливи під плеврою, в слизовій оболонці шлункового тракту, ниркових мисках, сечовому міхурі; трупні плями. Зазначені зміни не завжди постійні, з розвитком гниття вони швидко зникають.

На закінчення необхідно зазначити: експерту слід мати

85

на увазі, що виявлення тільки рослинних волокон у бронхах і навіть альвеолах травоїдних тварин не може бути безумовним доказом утеплення, бо їх попадання може бути при неправильному ковтанні (при правці, кольках, блюванні, післяродовому парезі, неправильному даванні ліків і т.п.).

Слід ураховувати, що утоплення, як причина, може бути вторинною, наприклад, у коня, який втопився внаслідок розвитку енцефаломієліта. Ушкодження на трупах можуть бути зажиттєві і посмертні. У випадках, коли у воду потрапляє труп, ніяких ознак прижиттєвих змін немає. При встановленні діагнозу необхідне ретельне ознайомлення з обставинами справи, опитування свідків. Утоплення тварин -це частіше всього нещасні випадки.

' ' ' ¹

^; ' '