Судово ветеринарна експертиза в процесі судового слідства і участь спеціалістів в слідчих оглядах

Для проведення слідчих оглядів є різноманітні підстави: огляд трупа на місці, де його знайдено, слідів на місці пригоди, речових доказів і інш. В таких випадках доцільне застосування спеціальних знань, зокрема, з судової ветеринарії.

25

Найчастіше місце знайдення трупа одночасно є місцем загибелі тварини.

Матеріали слідчої справи, що надійшли до суду, розглядаються у розпоряджувальному засіданні, на якому при вирішенні питань встановлюється необхідність виклику в судове засідання експертів (ст.58 ГПКУ). Ними можуть бути експерти, що давали висновок на попередньому слідстві, а також запрошені знову за ініціативою суду, прокурора, захисника і обвинуваченого .

Для кваліфікованого висновку експерту необхідно з дозволу суду вивчити матеріали справи до початку її судового розгляду.

На відміну від свідків експерт присутній під час проведення всього судового слідства, бере участь в дослідженні обставин справи, може задавати запитання особі, що є підсудною, потерпілою і свідком. Для з'ясування всіх обставин, що мають значення для висновку, експерту надають у письмовій формі затверджені судом питання.

У випадку невірного тлумачення однією з сторін в судовому засіданні висновку судово-ветеринарного експерта, він повинен заявити про це суду.

УЧАСТЬ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА В СЛІДЧИХ ЕКСПЕРИМЕНТАХ

На відміну від огляду при слідчому експерименті відтворюються ситуація та обставини події, що повторюють цю подію. Експеримент стверджує правильність, правдоподібність свідчень свідків, а також є джерелом отримання нових самостійних доказів. Участь експерта, як фахівця, необхідна при розслідуванні справ про наглу смерть тварин, нещасні випадки.

Про слідчий експеримент складається протокол, в якому викладаються умови його здійснення і результати. Провадження слідчого експерименту допускається у випадку, якщо при цьому не принижується гідність осіб, що беруть участь у ньому, і оточуючих, а також, якщо не виникає небезпека для їх здоров'я.

26

Е

КСПЕРТИЗА В СУДІ

У випадках, коли суд потребує додаткового роз'яснення даного на попередньому слідстві висновку, або коли необхідно відповісти на додаткові запитання, що виникають у ході судового розгляду, експерта допитують на засіданні суду. Експерт відповідає на запитання прокурора, захисту, підсудного, пояснює раніше проведені дослідження. Відповіді на запитання він адресує тільки до суду, незалежно від того, хто їх задавав.

Після усних відповідей на поставлені питання експерту пропонується перевірити протокол судового засідання відносно запису його відповідей. У випадку неправильного тлумачення він заявляє про це суду.

ЕКСПЕРТИЗА ЗА ЦИВІЛЬНИМИ СПРАВАМИ

Експертиза призначається з метою отримання роз'яснень питань, що потребують спеціальних знань. Експертиза у цивільному процесі може бути призначена особисто суддею в ході підготовки справи до судового розгляду або судом.

В судово-ветеринарній практиці експертиза у цивільному процесі проводиться в зв'язку з купівлею та продажем тварин, а також у випадках, коли придбані тварини або продукти тваринного походження не відповідають кондиції, яка передбачена в договірному зобов'язанні, чи існуючому стандарті.

Висновок експерта ветеринарної медицини буває необхідним для суду у випадках, коли має місце висування необгрутованого позову щодо повернення коштів за загиблих, або примусово забитих тварин до обслуговуючого персоналу, працівників тваринництва. спеціалістів ветеринарної медицини.

СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСПЕРТИЗ

Експертиза об^сктіе дослідження.

Лікарів ветеринарної медицини як експертів частіше залучають, коли речові докази (об'єкти) відсутні, а є письмова документація (протоколи оглядів, протоколи (акти) розтину, акти обстежень господарств, протоколи

27

допитів, висновки інших експертів та інш.). Така експертиза необхідна у випадках:

- коли судова справа виникає після розтину і знеш­кодження трупа;

-.- при призначенні повторної експертизи, коли висновок первинної експертизи не задовольняє слідчі органи;

- коли знайдені нові додаткові дані, які можуть внести зміни в первинний висновок.

Експертиза може бути послідовною, коли експерт після розтину трупа зробив попередній висновок, а після проведення додаткових досліджень і вивчення матеріалів -остаточний.

В експертизі при необхідності використовують різні методи досліджень: гістологічний, хімічний, бактеріо­логічний, фотографічний, рентгенологічний та ін.

Експертиза за матеріалами справи може проводитися однією особою або групою експертів, коли один фахівець не може зробити висновок і необхідне всебічне вивчення питання.

Слідчий при надсиланні матеріалу на експертизу зобов'язаний винести відповідну постанову і поставити перед експертом (експертами) конкретні питання, на які йому необхідно отримати відповіді. Він зобов'язаний представити у розпорядження експертів документи, що стосуються справи, відтворити відповідні умови і надати необхідний час для вивчення матеріалів.

Після ознайомлення з обставинами справи експерти збираються для дачі висновку. Висновок підписують всі експерти. У випадку незгоди якогось експерта він викладає особисту думку; документ додає до загального висновку.

У випадках, коли документів недостатньо для дачі висновку, необхідні додаткові документи, дослідження, що пояснюють справу, наприклад, допит свідків - тоді про це експерти складають відповідний акт.

СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

Основним документом експертизи є висновок експерта. Він складається з трьох частин: вступу, дослідження і висновку.

У вступі вказується де, коли, ким (посада, прізвище, ім'я та по батькові експерта), на якій підставі проведена

28

експертиза (чия постанова або визначення) і в якій справі, які питання були поставлені для вирішення, які матеріали, об'єкти були представлені для дослідження, хто був присутнім при провадженні експертизи.

Наприкінці відзначається, що експерту роз'яснені його права, обов'язки і відповідальність відповідно до ст. 384, 385. Про ознайомлення з означеними статтями ККУ експерт ставить підпис.

Дослідницька частина за своїм складом і обсягом залежно від експертизи, характеру і кількості об'єктів може бути різною. Спочатку викладаються дані про обставини справи з постанови про призначення експертизи і дані з інших документів, що надаються експерту: протокол огляду тварини, що загинула, історія хвороби, якщо є, і т.п., оскільки з вивчення цих документів і починається експертне дослідження. З них експерт виписує усі фактичні дані, що мають безпосереднє відношення до предмету експертизи, тобто необхідні для вирішення питань, що з'ясовуються. Після цього викладається до подробиць усе, що знайдено експертом при дослідженні інших об'єктів експертизи (тварина, труп, частина тіла, органи, упряж тощо), вказуються методи, що застосовувалися при дослідженні.

В заключній частині викладаються висновки експерта, що містять відповіді на питання, що ставилися для вирішення. У випадках дослідження трупа перед висновками надається сформульований судово-ветеринарний діагноз. Кожний висновок повинен бути вмотивованим фактами, які наведені в досліджуваній частині. Згідно зі ст. 75 КПКУ у висновках можуть бути висвітлені і ті обставини, з приводу яких не були поставлені питання, але які, на думку експерта, мають значення для даної справи.

Висновок повинен бути підписаний експертом (експертами), а підписи завірені печаткою. Експерт не пов'язаний з попереднім висновком і може у зв'язку з вияв­ленням нових обставин змінити його частково або повністю.

Висновок експерта стоїть в одному ряду з усіма іншими доказами і оцінюється слідчим , прокурором, судом критично у сукупності з усіма обставинами справи.

У випадку недостатньої з'ясованості, повноти, сумніву, протиріччя у даному висновку суд може призначити повторну, додаткову експертизу, доручивши її іншому (іншим) експерту (експертам) [ст.75 КПКУ].

29

У випадках, коли карна справа не відкрита, у зв'язку з чим не може бути винесена і постанова про провадження експертизи, дослідження трупа або тварини проводиться на підставі листа представника органів дізнання, слідства або прокуратури. Таке дослідження не передбачене КПКУ і з процесуального боку не є експертизою, хоча за характером і змістом практично нічим не відрізняється від неї. Цей документ визначається як акт.

ЕКСПЕРТИЗА РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ

Одним з джерел в судовому процесі є речові докази, тобто речі, які мають зв'язок з випадком і допомагають розкрити його обставини (ст.75 КПКУ).

Різні предмети стають речовими доказами, якщо вони будуть за певними правилами процесуальне оформлені у вигляді протоколів огляду об'єкта. Експертиза речових доказів дозволяє вирішити багато питань, що мають слідче або судове значення.

Речові докази є об'єктивними при встановленні істини, відіграють велику роль. Іноді вони є єдиними доказами, які допомагають вирішенню складних питань, що постають перед слідчими і судовими органами, їх називають "німими свідками".

У судовій ветеринарній практиці до них відносяться: живі тварини, трупи, окремі частини їх тіла, органи загиблих, вбитих тварин (шкіра, волосся тощо); знаряддя, якими завдавалися пошкодження; корми з шкідливими речовинами, що вони містять (органічні та неорганічні), отруйні рослини, мінеральні добрива, залишки медикаментів, що застосовувалися, протипаразитарні, дезінфекційні засоби, що застосовуються при обробці тварин, приміщень тощо.

У ряді випадків речові докази набувають значення для слідства і суду тільки після проведення спеціальних досліджень, які можуть бути найрізноманітнішими за своїм характером, а тому виникає потреба в залученні різних фахівців.

Судово-ветеринарній експертизі зазвичай підлягають об'єкти біологічного характеру. У випадку падежу тварин експертиза, насамперед, проводиться на місці загибелі.

При розтині трупів не завжди є змога встановити причину смерті. Для її уточнення чи підтвердження треба

ЗО

провести додатково ті чи інші лабораторні дослідження (бактеріологічні, гістологічні, токсикологічні тощо). В зв'язку з тим, що не існує спеціальних лабораторій судової ветеринарії, матеріал направляється у. лабораторії ветеринарної медицини, а в деяких випадках - у судові медичні, криміналістичні або судово-хімічні лабораторії.

Лабораторним дослідженням нерідко належить провідна роль при розслідуванні справ, що стосуються злочинів у різних галузях діяльності лікаря ветеринарної медицини.

Проведення експертизи, : обґрунтованість, повнота досліджень багато в чому залежить від направленого матеріалу, його якості і кількості. Некваліфікований відбір матеріалу обмежує можливості повноти дослідження, а звідси - і неточність зроблених висновків.

Кримінально-процесуальний кодекс регламентує певний порядок, засоби збирання речових доказів , відбір матеріалу і його відправку для дослідження в лабораторії. Порядок збирання речових доказів має мету забезпечити і встановити, що речові докази справжні, виключити можливість їх підробки, або підміни (ст.78,198 КПКУ).

КПК України передбачає присутність понятих при судо­вих і слідчих діях, пов'язаних із збиранням речових доказів.

Речі, що мають значення як речові докази, оглядають, докладно описують, після чого вони можуть бути вилучені і направлені на експертизу. У відповідних документах надається їх опис і вказано де, при яких обставинах вони знайдені і для чого вилучені. Опис речей доречно доповнювати фотографіями, які додаються до відповідного документу (ст.79 КПКУ).

Для відправки вилучені речі повинні бути упаковані і опечатані печаткою особи, що веде розслідування, в присутності понятих, щоб запобігти можливості їх підміни, втрати, а також для збереження знайдених при огляді на них слідів.

Матеріал направляється з обґрунтованою супровідною, де вказується кому, куди, для якої мети і що направляється, з постановою слідчого, або визначенням суду про призначення експертизи. В ньому вказуються скорочено обставини справи. В постанові перераховані питання, що підлягають вирішенню експертом, усі речі, що направляються, і вказується їх належність.

Судово-ветеринарному експерту направляється протокол

31

огляду місця випадку, або тих речей, які підлягали огляду перед відправкою їх на експертизу, а також протокол вилучення зразків крові, волосся тощо.

При повторній експертизі направляються висновки первинної експертизи. Експертизу речових доказів, матеріалів експерт має право проводити тільки на підставі постанови слідчого або визначення суду.

За документами, що представлені, експерт з'ясовує обставини випадку, питання, які ставить йому слідчий. Після цього він оглядає посилку, переконується, що вона опечатана слідчим, не пошкоджена. При порушенні цілісності посилки експерт сповіщає про це слідчі органи. Після цього він в присутності співробітників лабораторії розкриває посилку і порівнює її вміст з переліком, що представлений у постанові. У випадках розбіжності експерт складає акт, який він підписує сам, а також двоє співробітників. Один екземпляр відправляється слідчому, другий - зберігається в лабораторії. Після цього експерт може виконувати дослідження.

В лабораторії експерт повинен виконувати правила при дослідженні:

- суворо проводити реєстрацію та облік матеріалів, що

надійшли на дослідження, тобто речових доказів;

- надійно зберігати отриманий матеріал і персонально

відповідати за це;

- точно вказати у висновку кількість і якість матеріалу, що

надійшов - стан його пакунка;

- вести точний облік матеріалу, що досліджувався; -частину матеріалу, що залишилася, повернути в органи

слідства або суду, і відповідно його запакувати (ст. 79,80,81 КПКУ). '

ЕКСПЕРТИЗА ЖИВИХ ТВАРИН

Експертиза живих тварин проводиться з різних обставин, що виникають в кримінальних і цивільних справах. Основні види експертизи:

1)при пошкодженнях, особливо механічних травмах, визначають важкість пошкодження і в зв^язку з цим втрату працездатності і продуктивності (у робочих тварин);

32

2. визначення стану здоров'я (при купівлі-продажу);

3. визначення вагітності тварини;

4. визначення віку тварини тощо.

Експертиза тварин проводиться за призначенням органів слідства або постановою суду. У справах приватного звинувачення вона може проводитися за направленням органів дізнання (зазвичай міліції) або суду.

Провадження експертизи за ініціативою адміністрації закладу чи підприємства, громадських організацій чи приватних осіб не дозволяється.

У більшості випадків експертиза проводиться лікарем самостійно, тобто він сам проводить усі необхідні дослідження і дає висновок. Експертиза у складних випадках проводиться комісійне за участю лікарів, що спеціалізуються у різних напрямках ветеринарної медицини.

Експертиза повинна проводитися при доброму освітленні. Залежно від обставин, дослідження тварин може здійснюватися в різних умовах: в господарствах, лікарнях або дільницях ветеринарної медицини, в господарстві власника тварини та інш. Категорично заборонено проводити експертизу на квартирі у лікаря. Експертиза тварини вдома у її власника проводиться лише у випадках, коли вона не може бути доставлена у лікарський заклад. При цьому експертиза повинна проводитися в присутності працівника слідчих органів або представника суду.

Методика проведення експертизи багато в чому визначається приводом, з якого вона призначається, метою І завданням.

Послідовність її проведення: 1)ознайомлення з обставинами справи; 2)опитування власника тварини (збирання анамнезу); З) огляд тварини;

4)проведення спеціальних досліджень (при необхідності); 5)складання експертного документа.

При ознайомленні з обставинами справи експерт попередньо вивчає постанову слідчого або визначення суду. Опитування власника тварини не повинно носити характер допиту. Експерт повинен задавати тільки необхідні для проведення експертизи питання, не висловлюючи при цьому власної думки про достовірність пояснень. Пояснення власника необхідні для з'ясування їх співпадання або неспівпадання з об'єктивними даними.

33

Огляд тварини має мету виявити об'єктивні дані, необхідні для вирішення питань, що постають перед експертом. Огляд проводиться відповідно до звичайного плану лікарського (клінічного) обстеження тварини з урахуванням суті експертизи та характеру поставлених питань. Спеціальні дослідження проводяться у випадках, коли без них неможливе вирішення експертних питань. Такі досшдження може виконувати сам експерт або інший спеціаліст, що володіє відповідним методом. До спеціальних відносяться, наприклад, рентгенографія, УЗД та ін. дослідження.

Результати спеціальних досліджень і висновки консультантів, спеціалістів повинні бути у письмовій формі представлені експерту, який вносить ці дані в документ, що складається при проведенні експертизи. Письмові висновки усіх спеціалістів (рентгенограми, кардіограми та інші) докладаються до цього документа.

Складання експертного документа.

У випадку проведення експертизи за постановою слідчого, суду складається ''Висновок експерта" або "Акт судово-ветеринарного огляду".

ЕКСПЕРТИЗА ПО ВИЗНАЧЕННЮ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ТІЛЕСНИХ ПОШКОДЖЕНЬ

Така експертиза призначається у випадках, коли органам дізнання, слідства і суду необхідно визначити ступінь провини і міру покарання винного за надання тваринам пошкоджень. Тілесні пошкодження за кримінальним кодексом (юридичне) поділяють на тяжкі, менш тяжкі і легкі. Кримінальний кодекс України передбачає різний ступінь важкості покарання при заподіянні пошкоджень: навмисно, необережно.

Тяжкі і небезпечні для життя пошкодження:

• відкриті і закриті переломи кісток черепа;

• проникні поранення хребта;

• переломо-вивихи. закриті пошкодження спинного мозку;

• переломи хребців, кісток тазу, трубчастих кісток;

• пошкодження великих судин;

• проникні або закриті поранення гортані, стравоходу, трахеї;

34

• проникні ураження грудної порожнини;

• термічні опіки III-IV ступеня з площею ураження більше 15%.

Якщо пошкодження не є небезпечними для життя, то ступінь важкості оцінюється за їхнім закінченням і працездатністю (ступенем функціональної дієздатності) тварини, що постраждала.

Ступінь важкості менш тяжких тілесних ушкоджень. коли вони не є небезпечними для життя, оцінюється по їх закінченню і наслідками для здоров'я і працездатності тварини, що постраждала. Тяжкими вважаються пошкодження, які викликали тривалий розлад здоров'я або значну сталу втрату працездатності (терміном більше трьох тижнів).

Легкі тілесні ушкодження або удари, побої складають 2 частини: перша -- ушкодження або побої, внаслідок яких виникають короткочасні розлади здоров'я або незначна втрата працездатності; друга ушкодження, які не

спричиняють наслідків, вказаних у першій частині. До легких пошкоджень без короткочасних розладів можна віднести невеликі рани, синці, саднини. Наслідки зникають в короткочасний строк, у межах шести діб.

Лікар, що проводить експертизу, знайомиться з матеріалами справи і документами, якщо вони є; збирає анамнез; з'ясовує коли, за яких обставин, чим спричинилися ушкодження; де і ким надавалася допомога. При зібранні анамнезу експерт повинен утримуватися від навідних питань. Далі він переходить до огляду тварини, звертає увагу на загальний стан, потім вивчає і описує пошкодження. Ідо є. При необхідності експерт проводить спеціальні дослідження. Після того, як збере усі необхідні дані, він переходить до аналізу, оцінки і формулює свої висновки.

При визначенні діагнозу необхідно врахувати число пошкоджень, локалізацію, анатомічний характер (садна, синці, переломи та інш.), їх особливості, які пов'язані з знаряддям і його механізмом (кислота, колото-різана, вдарена рана і інш.).

Давність пошкоджень встановлюється на підставі вивчення ступеня загоєння на момент огляду, однак по ній важко встановити час отримання пошкоджень, тому експерт обмежується висновком про те, що пошкодження могли або

35

не могли бути нанесені в той час, який вказано в матеріалах справи.

Висновок про тяжкість пошкоджень обов'язково повинен мати кваліфікаційну оцінку: небезпечність для життя, стійка втрата працездатності, продуктивності. При визначенні небезпечності 'пошкоджень для життя беруть до уваги їх природний перебіг без врахування отримання лікарської допомоги. Оцінюючи, як закінчилося пошкодження, слід врахувати реальну шкоду, що заподіяна здоров'ю.

Складніше розібратися в тих випадках, коли діагностичні і лікувальні втручання ускладнюють пошкодження або погіршують їх закінчення.

Експерт)' слід утриматися від визначення важкості пошкодження у випадках неясності клінічної картини або недостатнього клінічного, лабораторного обстеження; неясного закінчення небезпечного для життя пошкодження; відсутності додаткових досліджень, без яких неможливо робити висновки про характер і ступінь важкості пошкоджень. Тоді у висновках повинні бути викладені причини, що не дозволяють вирішити питання про тяжкість пошкоджень, вказано, які довідки необхідні, а також визначено термін повторного огляду. Попередні висновки неприпустимі.

Експертиза у цивільних справах проводиться в тих випадках, коли порушується позов про відшкодування збитків за ушкодження.

ЕКСПЕРТИЗА ПО ВСТАНОВЛЕННЮ ВАГІТНОСТІ І ВІКУ ТВАРИН

При огляді тварин встановлюється ряд ознак вагітності. Застосовують загальне клінічне дослідження, ректальне дослідження великих тварин. Діагностика вагітності, особливо ранньої, потребує великих навичок. Для визначення раннього терміну вагітності застосовують лабораторні методи дослідження (ультразвукове дослідження), визначають хоріаяьний гонадотропін тощо.

Експертиза по встановленню віку тварини здійснюється на підставі постанови судових або слідчих органів.

При визначенні віку використовують ряд ознак, що свідчать про продовження росту організму, а також

36

його старіння. Важливо звернути увагу на стан зубної аркади, слідів стирання зубів, особливо у коней, зміну зубів (див. таблиці), а у великої рогатої худоби визначають кількість кілець на рогах. У ряді випадків для встановлення віку проводиться рентгенографічне дослідження з метою визна­чення точок скостеніння і настання синостозів, які з'явля­ються у певному віці. Цей метод є досить точним, дозволяє спостерігати динаміку скостеніння, дає можливість мати

об'єктивну документацію у вигляді рентгенівських знімків.

І

Визначення віку домашніх тварин за різними ознаками (за Болем Г.К. та іншими авторами)

Вік

новонароджені 1 -2 тижні * 1 -4 тижні

•Визначення віку тварин по зубах Кінь

Заціпи прорізуються (спочатку верхні)

або протягом

Заціпи вгорі та нижні добре розвинені

	1-5 місяців
. нені	5-9 місяців	.
	1 '/2 року
	2 роки 2% року
	3 роки 3 '/2 року
.
1, .
	4 роки
	4/2 року
	41/, ^ 1ЛП'	.
й зуб	/2 J ґ^1	1,І
1 КМІРТЮ
' О П 1 \j і S\J **	5 років

Заціпи та середні різці вгорі

та внизу розвинені

Заціпи, середні різці та окрайки розвинені

Чашки на заціпах зникають

Чашки зникають на середніх різцях,

заціпи починають випадати

Зміна заціпів

Постійні заціпи добре розвинені, 1 -й

та 2-й премоляри змінюються

Зміна середніх різців

Постійні середні різці добре розвинені,

треті премоляри змінилися

Зміна окрайок, 6-й корінний зуб

Ікла (у самців)

Постійні окрайки та останній корінний зуб

• т ґ- -

* За Студенцовим, у новонароджених, окрім того, знаходять ікла та молочні

корінні зуби, які прорічались.

** І - різці, С - ікла; Р - премоляри; М - моляри.

повністю розвинені. Зубний апарат повністю сформувався: І З/З; С І/1; Р З/З; М З/З **

37

Арки на заціпах нижньої щелепи зникають 6 років

Арки на середніх різцях нижньої щелепи

зникають, коричнева зірка на заціпах 7 років

Арки на окрайках нижньої щелепи зникають;

зірка на середніх різцях; вирізка на окрайках

верхньої щелепи 8 років

Зубні чашечки на заціпах верхньої щелепи

зникають; велика зірка

на різцях нижньої щелепи 9 років

Зубні чашечки на середніх різцях

верхньої щелепи зникають 10 років

Зубні чашечки на всіх різцях зникають 11 років

В подальшому вік коня визначають за

формулою жувальної поверхні зубів; до 11-12

років (молоді тварини) вона поперечно-овальна

Жувальна поверхня кругла 12-15 років

старше 18 років

Жувальна поверхня трикутна 15-18 років

Жувальна поверхня зворотно-овальна

к

Велика рогата худоба

6-8 молочних різців; пупковий канатик вологий;

новонароджені

2 тижні

2 тижні

1 місяць

2 місяці

3 місяці 5 місяців

опитця оез стирання

Премоляри прорізуються; пупковий

канатик відпав, м'яке потовщення шкіри

на місці наступного рогу;

Кірочка на рані пупка

Тверде потовщення шкіри на місці

наступного рогу; кірочка на рані пупка

Ознаки стирання на 1 - й та 2-й парі різців;

з'явився зачаток рогу, він нерухомий;

кірочка на пупку відпала

Ознаки стирання на З - й та 4 - й парі різців;

зачаток рогу щільний; І 0/4; Р З/З

Роги до 3 см довжини; на нижній щелепі

4-а пара кореневих зубів

* За Студенцовим, у новонароджених, окрім того, знаходять ікла та молочні корінні зуби, які прорізались.

38

^:

У місяців 1 рік

2. !/2 року

3. роки

4. роки

5. роки

В

5 років

років

7-8 років

• 9 років

10 років

ідпадання тимчасового рогу

Постійні роги 10 см довжини;

язикова поверхня заціпів повністю стерта

Молочні різці рідко розташовані; ріг 15-16 см

довжини; 5-та пара кореневих зубів

Молочні заціпи випали; є 2 лопатки

Молочні середні різці випали; є 4 лопатки

Молочні бокові різці випали; є 6 лопаток

Молочні окрайки випали; є 8 лопаток;

зубний апарат повністю сформувалися;

І 0/4; Р З/З; М 3/3(32)

Починається стирання окрайків (1₃);

велика стерта поверхня заціпів та середніх

різців (її І₂); 3 (4) кільця на рогах

Половина язикової поверхні зацшів в стадії

стирання; 4 (5) кілець на рогах

Половина язикової поверхні Ь та 1₃ в стадії

стирання; шийки зубів чіткі; від 5 (6) до 6 (7)

кілець на рогах

Вся язикова поверхня її - поверхня стирання;

7 (8) кілець на рогах

Чотирикутна поверхня стирання різців;

чотирикутна зірка на L-Із; 8(9)

кілець на рогах

	2 років
ака	13 років
я стирання на 1]	'
знка повністю
	15 років
	•
	новонароджені *
	3 тижні
	. •
	3 місяці

Кругла поверхня стирання; чотирикутна

зірка на І4

Зірка на зубах кругла і велика

Зворотно-овальна пове{

проміжки між зубами; І<

використана

Вівця

Є 6-8 молочних різців Є премоляри M! з'явилися

* За Студенцовим, у новона корінні зуби, які прорізалис

кених, окрім того, знаходять Ікла та молочні

39

.

9 місяців

14-16 місяців 17-20 місяців 18-24 місяці

23-26 місяців 32-36 місяців

3-4 роки

4-5 років

7-9 років 10 років

. ,

М₂ з явилися

	11-12 місяців
ГІИСЯ •	1 '/2 року до 2 років
	до 3 років до 4 років
	4-6 років
	новонароджені* 3 тижні 3 місяці 5!/2 місяця
	8-9 місяців 9-Ю місяців
	12 місяців

Молочні різці сильно зношені, з'явилися проміжки між зубами І! змінилися; 2 лопатки; М₃ з'явилися її змінилися; зміна премолярів

1₃ змінилися

1₄ змінилися

З'являється V- подібний простір ("хвіст ластівки") між заціпами

Коза

Є 6 молочних зубів

Прорізалися окрайки

Є всі премоляри

МІ в стадії стирання

М₂ нижньої щелепи прорізались

М₂ верхньої щелепи прорізались

М? в стадії стирання

І, змінилися (Уг-2 см довжини, широкі,

постійні зуби); 2 лопатки

Премоляри змінилися вгорі і внизу

1₂ змінилися; прорізалися М₃; 4 лопатки

13 змінилися; М₃ в стадії стирання; 6 лопаток

1₄ змінився: 8 лопаток

На поверхні стирання І коричнева

поперечна риска

Поперечна риска жовта; корені оголені

у І] на 2-4 мм, у інших різців на 0-3 мм

Корені у її від 4-6 мм, у останніх різців

від 1 -4 мм; ширина ріжучої поверхні

від 5-7 мм

Поверхня стирання і чотирикутна;

проміжки між зубами

* За Студенцовим, у новонароджених, окрім того, знаходять ікла та молочні корінні зуби, які прорізались.

40

С

виня

новонароджені* не менше 48 годин

4-14 днів 2-5 тижнів 5-12 тижнів 8-6 тижнів

Залишок пупкового канатика чорний і сухий;

є молочні клики І окрайки

Пупковий канатик відпав

Пупкова рана вкрита кірочкою;

Р₂ вгорі і Р₃ внизу

Заціпи +Р₃ вгорі, +Р, внизу

Окрайки вгорі+РІ

Окрайки внизу +Pj

3-7 місяців 4-6 місяців 7-10 місяців; 8-12 місяців 8'/2-10 місяців 11-14 місяців 12-15 місяців 13-16 місяців 16-18 місяців

Повний молочний ансамбль;

13/3;С 1/1 ;Р З/З (28)

Р! (вовчий зуб) +М,

Із (окрайки) змінилися

І₃ (окрайки) змінилися +М?

Із (окрайки) змінилися +С (ікла)

її (заціпи) змінилися

РІ і Р₂ змінилися р,

16-20 місяців

1₂ (середні різці) внизу змінилися І₂ (середні різці) вгорі змінилися; повний зубний апарат: ІЗ/3;С 1/1 ;Р 4/4; М З/З (44)

новонароджені до 9 днів

9-14 днів 4 тижні

1 '/і місяця

2-4 місяці

Собака

Зубів немає; очна щілина закрита;

вушна раковина теж закрита

Зубів немає; очна щілина зачинена;

вушна раковина відкрита

Зубів немає; очна щілина відкрита;

вушна раковина теж відкрита

Молочні зуби на верхній щелепі

Молочні різці в наявності з гострим

жувальним краєм + Р |.₃

Молочні зуби стерті, посаджені рідко

(між ними проміжки)

* За Студенцовим, у новонароджених, окрім того, знаходять ікла та молочні корінні зуби, які прорізались.

41

В

10 років

12 років найменше 16 років

сі молочні зуби змінилися, з'явився

4-й корінний зуб

Зубний апарат сформувався

13/3;С 1/1 ;Р 4/4; М 2/3 (42)

Головний зубець на заціпах нижньої

щелепи стертий

Головний зубець на середніх різцях

та заціпах нижньої щелепи стертий,

на заціпах верхньої щелепи

в стадії стирання

Головний зубець на заціпах верхньої

щелепи стертий

Головний зубець на середніх різцях

верхньої щелепи стертий; перше

сиве волосся на губах і підборідді

Головний зубець на окрайках нижньої

щелепи стертий

Всі різці в стадії стирання; біле волосся

на губах і підборідді

Поверхня стирання різців нижньої

щелепи поздовжньо-овальна; біле

волосся на щоках і носі

Ікла тупі; біле волосся на лобі і віях

Поверхня стирання різців загострена

в бік губів; помутніння рогівки;

лоб вкритий переважно білим волоссям

Випадання різців, в першу чергу заціпів;

багато сивого волосся на лобі та віях

Випадання іклів; зовсім сива голова

4-5 місяців 6-7 місяців близько 1 '/2 року

близько І'Л року близько З і/2 року

близько 4¹Л року близько 5'/2 року 6 років

2. років

3. років

Кіт

Поява молочних різців: заціпи,

середні, задні 4-5 тижнів

Поява останнього премоляра 6 тижнів

Ікла, молочні різці - виростають повністю 8 тижнів Заміна різців: заціпи, середні 13-14 тижнів

Задні, ікла - зуби повністю розвинені 7-8 місяців

Зубна формула: І З/З; С 1/1; Р 3/2; М 1/1 (ЗО)

42

ПОЗНАЧЕННЯ ДО МАЛЮНКІВ ВИЗНАЧЕННЯ ВІКУ ПО ЗУБАХ

Малюнок 1. Зображення нижньої щелепи коня в різному

віці (стор. 44) А - 6 тижнів; Б - 6 місяців; В - 1 рік; Г - 2,5 роки; Д - 3,5 роки; Е - 4,5 роки; Ж - 6 років: 3 - 7 років; І - 8 років; К - 12-15 років; Л - 15-18 років; М - понад 18 років. Малюнок 2. Стан різців великої рогатої худоби в різному віці (стор. 45) А - близько 6 місяців; Б - 2 роки; В - 2,5 роки; Г- 3 роки; Д - 4 роки; Е - близько 14 років (коронки дуже зношені, видно шийки зубів; Ж - близько 18 років (залишаються лише корені зубів - пеньки). Малюнок 3. Зношення різців у коня (її), вигляд спереду, збоку і зверху (стор. 46): А - 3 роки; Б - 4 роки; В - 5 років; Г- 6 років; Д - 7 років; Е - 11 років; Ж - 15 років. Малюнок 4. Направлення прикусу різців у коня (стор. 47) А - до 5 років; Б - 8-10 років; В - 15-18 років; Е - більше, ніж 18 років;

Малюнок 5. Зображення вікових змін зубів у собаки (стор. 48) А - 6 місяців; Б - 1,5-2 роки; В - 3 роки; Е - 5 років; Д - 9-Ю років.

43

Д

rK'

Малюнок 2.

Малюнок 3.

4-і

Малюнок 4.

.-.

Малюнок 5.

• Визначення віку копитної дичини по зубах

Олені і лані Теля народжується з усіма молочними різцями. До чотирьох місяців в нього прорізаються молочні зуби. В 4-5 місяців з'являється перший постійний зуб, в 11-12

- другий, в 24-28 місяців - третій (М-І-3). Оленя з чотирма корінними зубами на кожній половині щелепи вважають в період з жовтня по лютий телям. Олень з шістьма корінними зубами на кожній половині щелепи і одним переднім корінним зубом (Р 4) на нижній щелепі - старше 2,5 років.

Лань з такою кількістю зубів має вік ••- 3 роки. Середні різці у оленя починають змінюватися в 15 місяців, внутрішні корінні зуби - в 15-16, передні корінні зуби - в 18-20 і ікла -в 21 місяць. У лані трохи раніше: передні різці - з 16-18 місяців, передні корінні зуби - в 27-28 місяців. Повна заміна зубів закінчується до 2,5 років.

З часом у корінних зубів змінюється стан дентину і звивин передніх корінних зубів, а також стираються і змінюються форми ріжучих країв задніх корінних зубів тварини.

Зубна формула: І. ••

Молочні зуби* О Id I Cd 3 Pd _ 22 зуби З Id I Cd 3 Pd

Постійні зуби QI 1 С З Р ЗМ _ 34 зуби .31 1СЗ РЗМ

Косулі. Козенята народжуються в травні і здебільшого вже при народженні мають молочні різці і корінні зуби.

На відміну від свійських тварин заміна різців при визначенні віку у косулі не має значення. Заміна середніх різців відбувається в 5-7 місяців, внутрішніх - в 9-11, зовнішніх - в 12, бокових - в 13-14 місяців. Молочні корінні зуби вже є при народженні і змінюються в 12-15 місяців. Задній з числа передніх корінних (Р) складається з 3-х компонентів, постійний зуб (Р), що його замінює, тільки з 2-х. Постійні задні корінні зуби (М) прорізуються в 5-6, 6-10, 12-17 місяців. Повна заміна зубів закінчується до 15-17 місяців (раніше, ніж у дрібних жуйних свійських тварин);

* Молочні зуби позначаються додаванням літери сі (деци-діус). Кількість зубів позначається арабською цифрою позаду цієї ж літери. Кожна формула відповідає половині ротової порожнини.

49

Ф

ормула зубів косулі:

Молочні зуби О Ід О Cd З Р _ 20 зубів

З Ід 1 Cd З Р "

• • ''

Постійні зуби ОІ О С З Р ЗМ __ 32 зуби ЗІ 1СЗРЗМ

Для визначення віку косуль, починаючи з одного року, враховують сліди зносу передніх корінних зубів (Р), стан дентинових смужок і звивин на зубах, поверхонь задніх корінних зубів (М), ріжучих кромок і перетираючих поверхонь. Вузька смуга дентину на передніх корінних зубах через стирання з віком стає ширшою. Спочатку широкі звивини корінних зубів з віком стають вужчими і на старості зникають повністю. Широкі і глибокі звивисті канавки задніх корінних зубів поступово стираються, їх внутрішні краї стають все нижче і потім зникають.

Кабани. При народженні поросята мають тільки молочний різець і молочний клик. Вже в перший місяць в них прорізуються середній і задній корінні зуби і молочні середні різці, в 10 тижнів - передній корінний зуб і середні молочні зуби на нижній щелепі, середні молочні зуби верхньої щелепи прорізуються на 14-й тиждень. У 3,5 місяця порося має вже всі зуби:

Молочні зуби 3 Ід 1 Cd З Р _ 28 зубів З Ід 1 Cd З Р

Постійні зуби ОІ 1 С 4 Р ЗМ _ 44 зуби

311С4РЗМ'

В 5-6 місяців прорізується перший постійний корінний зуб, в 6-7 місяців - проміжний зуб. До 2 років кабан має всі постійні зуби. Після 2 років показником віку зуби вже не можуть бути, бо сліди стирання на них нечіткі. На четвертому році життя ікла сікача обновлюються від кореня до верхівки, отже, чим більший вік, тим молодші ікла. Пізніше ікла стають однакової ширини по всій довжині. Всі останні показники ікол залежать від індивідуальних особливостей тварини.

50

Основні ознаки молодих і дорослих курей

	В	Ік
	до року	більше року
Дзьоб	М'який, піддатливий при натиску; ріг світлий	і Твердий; ріг темний
Кігті	М'які, короткі, гоетрокутуваті	Тверді, довгі, по краях заокруглені
Шкіра	Тонка, ніжна, біла, особливо під крилами і на внутрішній поверхні стегон	Товста
Луска ніг	Гладка, блискуча	Жорстка
Кільця трахеї	Легко здавлюються	Щільності кістки, нерухомі (особливо у водоплавної птиці)
Гребінь	Тонкий, гладкий; до 12 міснців повністю розвинений	Товстий, жорсткувато-юрбистий
Шпори (півень)	До 5 місяців ледве помітні, близько 7 місяців досягають у довжину 3 мм без зроговілого кінця	Довгі - 10 мм; після 2 років досягають 27 мм і вигнуті до гори
Пір'я (качка, гусак)	Ніжне; пух зникає після 10 тижнів	Грубе

• Приріст живої ваги у телиць за віком (при повноцінному годуванні)

Шь-	Чорно-рнба	Червоно-ряба	^ Чорно-ряба	Червоно-ряба
	Вага	(кі)	Місячний І	Іриріст (кг)
новонароджений	36	38	.	-
1 місяць	45	53	9	: is
2 місяці	64	75	19	22
3 місяці	89	99	24	23
4 місяці	112	121	23	21
5 місяців	134	139	21	18
6 місяців	154	158	20	18
j 7 місяців	174	174	19	16
8 місяців	185	190	10	15
9 місяців	198	205	13	15
10 місяців	212	229	13	24
11 місяців	224	247	L 12	17
1 рік	238	263	14	: Іб.
1 Vt роки	283	302	14	20
1,5 роки	319	323	11	10 ,
1 % роки	334	355	5	9
2 роки	358	419	8	12
2 УІ роки	410	425	17	2
2j5j}oKH	418	499	2	27
2^J>OKn__	426	507	2	-
3jjOKH_	445	550	6	5

53

Ріст та тривалість життя великої рогатої худоби

Породи	Статева зрілість (в міс.)	Кінець росту (в роках)	Початок старіння (в роках)	Тривалість життя (в роках)
Скоростиглі	12	5	12	15-20
Пізньостиглі	18	7	15	25-35

• Вага тіла та виміри корови (в середньому)

			Порода
Виміри	Холмо­горська	Айкшир-ська	Кост­ромська	Симен­тальська	Синів­ська
Жива вага, кг	480-550	450-480	500-600	550-650	550-600
Висота Е холці, см	132	120-122	128	136	136
Обхват грудей за лопаткам й. см	173-222	180-190	187	195	190
Коса довжина тулуба, см	162	142-150	158	175	159
Обхват п'ясті, см	19	12-19	20	20	20

• Визначення віку плода

(За зведеними даними професора А.П. Студенцова)

Основними ознаками, які можна визнати в якості критерію при визначенні віку плода, служать його довжина і вага. Однак керуватися ними можна лише в першій половині вагітності, бо пізніше ці показники росту дуже варіюють залежно від породи тварини і умов її утримання. Вік плода в окремі відрізки другої половини вагітності можна визначити тільки за ступенем розвитку волосяного покриву.

Розвиток плода кобили.

1 місяць. Довжина тулуба 0,5 - 0,7 см. Ембріон вміщений в прозору амніотичну оболонку, оточену судинною. Голова не має обрисів, властивих коневі. На вентральній поверхні

52

закладки хребта виступає добре виражена печінка - вона видається під хребтом у вигляді нерівних виступів. Помітна ніжка пупкового пухирця з судинами, що відходять від печінки. Кінцівки видаються у вигляді притуплення куксеподібних виступів; їх периферичні відділи не сформувалися.

2 місяці. Довжина ембріона 5.5-7 см, вага 62-70 г. Голова сформована і набула обрисів кінської. На кінцівках з'являється конфігурація копитець. Порожнини тіла (грудна і черевна) закриті. Добре помітний пупковий пухирець, що вміщує 8-15 мл злегка мутнуватої рідини. Ворсинки хоріона відсутні. Навколоплідної рідини близько 30-40 мл.

3 місяці. Довжина ембріона 12-15 см. Добре помітні короткі вуха. На молочній залозі видно соски; добре виявлені копитця. Починається відкладення солей в кістковій тканині.

4 місяці. Довжина 20-30 см. Вага 1300-1600 г. Оформлюються обриси зовнішніх статевих органів. На губах з'являються (не завжди) окремі короткі волоски.

2. місяців. Довжина 30-37 см. Вага 3-4,5 кг. На губах густе волосся ("вуса" і "борода"). Окремі волоски з'являються на шкірі надбрівного відростка і на кінчику хвоста. Зовнішні статеві органи добре оформлені. Мошонка і препуціальний мішок виявляються слабо.

3. місяців. Довжина 40-75 см. Вага 4-6 кг. На губах густе волосся, добре виявлені "брови". На хвості окремі волоски розташовуються на дорсальній і вентральній поверхні. З'являються вії, помітні окремі волоски на шкірі дорсального краю шиї (грива) і на шкірі верхівки вушної раковини.

4. місяців. Довжина 45-85 см. Вага 4,5-7,5 кг. Волосся гриви добре виявлене. Шкіра вушної раковини, особливо на її верхівці і краях, вкрита волоссям.

5. місяців. Довжина 60-90 см. Вага 9-15 кг. З'являються волоски на голові. Вуха, ділянка гриви і спина вкриті густим волоссям. Помітні окремі волоски уздовж хребта, по боках. Дорсальна і вентральна поверхні хвоста вкриті густим волоссям; по боках його розміщуються окремі волоски.

6. місяців. Довжина 60-115 см. Вага 12-20 кг. Вся шкіра тулуба вкрита рідким волоссям. Добре виявлене волосся на шкірі вінчика. Хвіст добре обріс волоссям.

10 місяців. Довжина 80-125 см. Вага 18-30 кг. Все тіло вкрите коротким волоссям. На підошві копит виявляють значний наріст рога.

53

11 місяців. Прорізуються різці, ікла і молочні кутні зуби. Довжина і вага плода різко коливаються. Сім'яники нерідко опускаються з черевної порожнини в мошонку.

Для зрілого плода, що закінчив внутрішньоутробний період розвитку, характерні наступні ознаки. Довжина його коливається в межах 1-1,5 м., вага від 26 до 60 кг (1/14-1/18 ваги кобили перед вижеребленням). Вся поверхня тіла вкрита густим волосяним покривом. Кістки черепа скостеніли. На верхній і нижній щелепі виступають різці. Прорізалися (або в стадії прорізання) ікла. З кожного боку на верхній і нижній щелепі виступає по три молочних премоляри (усього 12).

Розвиток плода корови.

1 місяць. Довжина 0,9-1,0 см. Видно закладки рота і очей; є зяброві щілини. Кінцівки помітні у вигляді незначних виступів. Судинна оболонка без ворсин.

2. місяці. Довжина 6-7 см. Видно зачатки молочної залози. Порожнини тіла закриті. Всі органи оформлені і зародок набув обрисів, притаманних великій рогатій худобі. Живіт дуже збільшений.

3. місяці. Довжина 12-14 см. Вага 135-150 г. У самців оформлюється мошонка.

4 місяці. Довжина 22-26 см. Вага до 2 кг. Волосся немає.

5 місяців. Довжина 35-40 см. Вага 2,5-3,5 кг., з'являються "вуса" і "брови" у вигляді окремих волосків. Сім'яники опускаються в мошонку.

2. місяців. Довжина 35-40 см. Вага 3,5-4,5 кг. Густе волосся на шкірі губ і надбрівних дуг. З'являються вії. Показуються рідкі волоски навколо залишків рогових відростків, на периферичних ділянках кінцівок - до скакальних і зап'ясних суглобів.

3. місяців. Довжина 50-75 см. Вага 5-6 кг. Добре розвинений волосяний покрив на губах, надбрівних відростках, на периферичних ділянках кінцівок, на хвості. Рідкі волоски іноді розміщуються на кінцях вух і на шкірі уздовж хребта.

2. місяців. Довжина 60-85 см. Вага 12-20 кг. З'являються рідкі волоски по усьому тілу. На спині, по дорсальному краю шиї і на вухах - густий волосяний покрив.

3. місяців. Довжина зрілого плода коливається в межах 80-100 см. Вага - від 20 до 60 кг. (1/13-1/16 ваги матері до отелення). Вся поверхня тіла вкрита густою шерстю.

54

Скостеніння черепа закінчене. Як і у лошати, фонтанелі (ділянки нервів між окремими кістками черепа) відсутні. На верхній і нижній щелепі прорізалися премоляри. Всі різці (іноді 4) добре виявлені.

Розвиток плода дрібних жуйних.

У вівці (і кози) зародковий пухирець на 12-й день кітності досягає близько 1 см довжини; до кінця першого місяця довжина плідного пухиря 35-40 см, довжина ембріона близько 1 см. Всі органи закладені, добре помітні зяброві щілини, порожнини тіла вже закриті.

2 місяці. Довжина плода 8 см, вага близько 50 г. В кістках кінцівок починається відкладання солей.

3 місяці. Довжина близько 16 см.

2. місяці. Довжина близько 25 см, вага до 2, кг. З'являється волосся на губах.

3. місяців. Зрілий плід. Вся шкіра вкрита кучерявою вовною. Різці і премоляри прорізалися. Довжина плода від ЗО до 50 см, вага від 2 до 3 кг.

Розвиток плода свині.

1 місяць. Довжина зародка 1,6-1,8 см. Всі органи закладені. Видові обриси оформлюються. Черевна порожнина закрита.

2 місяці. Довжина плода близько 8 см. Добре виступають^: видові екстер'єрні обриси, розрізняється стать. Починається скостеніння трубчастих кісток.

2. місяці. Довжина 14-18 см. З'являються волоски на губах, "бровах", хвості, вухах.

3. місяці. Зрілий плід вкритий щетиною. Довжина від 20 до 25 см. Вага близько 1 кг (варіації в бік збільшення і зменшення залежать від породи). Кістки черепа костеніють. Різці і ікла гострі.

Протягом поросності величина плода буває неоднаковою, тому в поносі завжди є 1-2 "замориші". Головна причина інтенсивного або відсталого росту плодів (за рівних умов) криється в індивідуальних особливостях самого плода, його резистентності і біологічній активності.

'

•

55

Розвиток плода м 'ясоїдних.

Ембріон собаки вже в три тижні досягає в довжину 1 см. Всі органи закладені, видові обриси оформлюються. Черевна порожнина закрита. Добре помітний пупковий пухирець.

1 місяць. Довжина плода близько 4 см, добре оформлені всі органи. Обрис екстер'єрних форм, притаманних м'ясоїдним, виявлений дуже добре.

РЛ місяці. Довжина плода коливається від 6 до 15 см (залежно від породи). На шкірі з'являються окремі волоски.

2 місяці. Зрілий плід. Довжина від 8 до 20 см. Все тіло вкрите волоссям. Кістки черепа не зрослися, тому голова може легко міняти свою конфігурацію. Зрілі плоди м'ясоїдних з'являються на світ без зубів. Повіки закриті (злиплі).

ОГЛЯД І СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНА ЕКСПЕРТИЗА ТРУПІВ ТВАРИН

При падежу або примусовому забої, особливо племінних тварин, виникає питання про винність працівників тваринництва або інших осіб. Коли для органів дізнання, попереднього слідства або суду треба встановити причину смерті, з'ясувати ряд питань, пов'язаних зі смертю чи примусовим забоєм тварин, призначається судовий розтин.

При огляді трупа тварини, яка пала раптово, можуть виникати питання про наглу смерть, про недогляд або необачність особи, що обслуговує тварину, наприклад, в ситуації, коли вранці знаходять груп тварини, яка ввечері була здорова.

Огляд, розтин повинні проводитися в присутності понятих, міліції або слідчого.

Експерт при огляді трупа на місці вирішує такі питання: встановлює факт смерті, допомагає слідчому провести огляд і його опис, дає пояснення, допомагає у фіксації, пакуванні речових доказів, які підлягають спеціальному дослідженню, консультує слідчого з питань, що виникають у процесі огляду. Відповіді дає тільки в усній формі.

При встановленні факту смерті експерту слід враховувати, що термін процесу переходу від життя до смерті може коливатися у широких межах.

Біологічна наука розрізнює початок вмирання передагональний стан (строк його різний), після якого настає

56

термінальна пауза (виражається раптовою зупинкою дихання, серцевої діяльності, згасанням рогівкових рефлексів). Далі розвивається агонія [гр. agonia - боротьба] - останній спалах боротьби організму за життя (від кількох хвилин до півгодини і більше), короткочасне посилення дихання і кровообігу. Після цього настає клінічна смерть (життєдіяльність окремих тканин органів зберігається), термін її складає 6-8 хвилин, що пов'язано з зупинкою трофіки мозку.

Останнім етапом вмирання є біологічна смерть, коли процес відновлення життєдіяльності неможливий.

Виявлення первинних ознак смерті.

Припинення діяльності серця встановлюють по відсутності пульсу і серцебиття-протягом 6-8 хвилин - строку виживання нервових клітин в умовах аноксемії. При нанесенні уколу або невеликого надрізу шкіри кров не виділяється внаслідок припинення кровообігу. Відсутність дихання визначають аускультацією грудної клітини; полум'я свічки не коливається і дзеркало не запотіває при піднесенні до носових отворів.

Припинення функції мозку розпізнається по негативних показниках енцефалограми, по відсутності безумовних рефлексів, наприклад, зіничного рефлексу: зіниця не скорочується при піднесенні предмета, який світиться, при здавлюванні не відновлюється її кругла форма, вона залишається овальною ("котяче око").

Визначальними причинами смерті є основні фактори, що викликають смерть. Смерть внаслідок завершення природного циклу життя в його кінцевій стадії - старості -визначають як фізіологічну. Проте у вищих тварин її практично не спостерігають; відбувається ураження окремих органів або систем, одряхління тощо. Смерть від дії патогенних причин називають патологічною (передчасною).

Класифікація смерті і її причин

Визначальні: Безпосередні:

Фізіологічна смерть - параліч серця;

Патологічна: -параліч дихання:

насильницька смерть: - некроз нервових - вбивство; клітин мозку.

57

..

• нещасний випадок; ненасильницька смерть:

• звичайна;

• нагла.

Насильницька смерть - загибель життєздатного організ­му від впливу грубих зовнішніх факторів.

Насильницька смерть буває від нещасних випадків, від нанесення пошкоджень, від впливу негативних факторів (ви­соких і низьких температур, різних хімічних агентів та ін.).

Вбивством вважають усяке насильницьке позбавлення життя іншої істоти людиною, хижаком, розлюченою твариною. Вбивство може бути здійснене фізичною дією (смертельне поранення, задушення, утеплення, впливом електричного струму, використанням хімічних речовин (отруєння), біологічними засобами (інфікування небезпеч­ними хворобами)).

Нещасний випадок (катастрофа) - це випадковий збіг обставин, що викликав смерть (катастрофи, природні явища, блискавки, град, зливи тощо).

Ненасильницька смерть - загибель тварини від різних незаразних, інфекційних і інвазійних хвороб. Розрізняють звичайну смерть від хвороб, що спостерігаються клінічне, і смерть наглу (раптову) без видимих провісників смерті (крововиливи в мозок, інфаркт міокарда, розрив внутрішніх органів при їх дистрофічних змінах, наприклад, при амілоїдозі печінки).

Проте, питання про звинувачення в насильницькій смерті вирішується не експертом, а органами слідства, суду.

В практиці посмертної діагностики бувають конкуруючі причини смерті, коли знаходять смертоносні фактори, кожен з яких може викликати смерть (наприклад голодування і замерзання, одночасне захворювання чумою і бешихою свиней). Також розрізнюють основне страждання і супутнє (ускладнююче), враховують загальний стан тварини (фон), який сприяє смертельному закінченню, наприклад, виснаження, новонародженість, старість та інш.

Безпосередніми причинами смерті вважають припинення функцій органів, що визначають життєдіяльність організму. Розрізняють три безпосередні причини смерті:

-параліч серця (mors per suncopem):

-параліч дихальних центрів (mors per asphyxum);

58

-припинення діяльності мозку, некроз нервових клітин. Розрізнити ці три причини можна тільки при патолого-анатомічному розтині.

2. Параліч серця спостерігають при важких дистрофіях, інфарктах, розривах серцевого м'яза, інфекційно-токсичних хворобах, отруєннях серцевими отрутами. Його патолого-анатомічні ознаки: розширення порожнин серця, в'ялість, тьмяність, бліде забарвлення,: некрози, "тигровість" серцевого м'яза.

3. Параліч дихальних центрів відбувається при різних видах задушення (асфіксії), знекровленні, інфекційно-токсйчних хворобах, отруєннях. Патолого-анатомічно виражається емфіземою або ателектазом легень, їх набряком, гіперемією, або анемією, незгортанням крові..

4. Припинення діяльності мозку раніше вважали кінцевою причиною двох попередніх причин,;:а також наслідком травм мозку і крововиливами у цей орган. І •

Сучасними дослідженнями доведено, що можливе штучне підтримання дихання і кровообігу, проте, при порушенні мікроциркуляції в головному мозку оживити загиблі клітини неможливо. Ця загибель мозку при функціонуванні решти систем отримала назву "смерть мозку". Відкриття феномену смерті мозку має як наукове, практичне, так і юридичне значення. Моментом смерті нині вважають незворотне припинення функції мозку, яке встановлюється за відсутністю рефлексів і негативними показниками енцефалограми.

Патологоанатомічні ознаки: пошкодження мозку, анемія, набряк мозкової речовини.

Огляд трупа на місці його знайдення є складовою частиною місця випадку. При цьому проводиться обстеження і оточуючого місця.

При огляді трупа звертають увагу на положення тіла, незвичайну позу, у якій тварину було фіксовано, на характер пошкоджень, що є, виділень: блювоти, піни, крові та інших, а також на наявність сторонніх предметів. >> _:

Результати огляду заносять до протоколу огляду, який оформляє слідчий або один з учасників огляду, під його диктовку у двох примірниках. Запис огляду ведеться згідно з його послідовністю. Не можна вносити до протоколу повідомлення, думки, пояснення або свідчення різних осіб і висновки учасників огляду.

59

ПОСМЕРТНІ ЗМІНИ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЕКСПЕРТИЗИ

Після настання біологічної смерті в трупі розвиваються позажиттєві процеси, інтенсивність і вираженість яких залежить як від внутрішніх, так і зовнішніх факторів. При огляді трупа експерт повинен вміти диференціювати позажиттєві процеси, їх значимість, характер від зажиттєвих. В судовій експертизі їх поділяють на ранні і пізні.

Ранні зміни у трупі. Ранні позажиттєві зміни в трупі є достовірними ознаками смерті, що настала. Знання їх дозволяє експерту вирішувати задачі: давність настання смерті, первісне положення трупа, використовувати для діагностики при ряді захворювань.

До ранніх змін трупа відносять охолодження, трупне заклякання, згортання крові, трупні гіпостази, трупну імбібіцію, трупні плями, початок трупного висихання, аутоліз.

Охолодження трупа (algor mortis). Визначають охолодження трупа дотиком шкіряного покриву, зокрема пахової ділянки, де тепло зберігається довше, проводять ректальну термометрію. Як правило охолодження трупа починається одразу після клінічної смерті і йде в певній послідовності: раніше охолоджується шкіряний покрив кінцівок, голови, потім зовнішня поверхня трупа і, нарешті, внутрішні органи. Охолодження шкіряного покриву проявляється через 1-2 години після зупинки серця, а температура у прямій кишці падає в середньому в першу добу на 0,2° за кожну годину і поступово доходить до рівня, який на 2-3° нижче температури довкілля. Охолодження трупа уповільнюється або прискорюється під впливом ряду умов причин смерті, температури довкілля, розміру трупа, вгодованості загиблої тварини.

Уповільнюється охолодження трупа при:

а) смерті від причин, пов'язаних з переподразненням теплорегулюючих центрів мозку. Наприклад, при смерті від сказу, правця, сибірки, сепсису, мозкових травм, сонячного і теплового ударів, родильного парезу, електрошоку, отруєння стрихніном і іншими отрутами, що збуджують нервову систему. В перші 15-20 хвилин після клінічної смерті в цих випадках спостерігається навіть підвищення температури трупу на 1-2°С, яка досягає інколи 42°С;

60

б) високій температурі довкілля;

в) у дорослих великих тварин: наприклад, у коней повне охолодження настає тільки через 63 год., у собак - через 46 год., у дрібних тварин (миші, кури, кролі) - протягом кількох годин (Н.А. Нальотов, А.А. Білоусов, 1984);

г) у вгодованих тварин з товстим шаром підшкірного жиру (у свиней).

Прискорюється охолодження трупів при низькій температурі довкілля, у трупів виснажених і дрібних тварин, у молодняка при знекровленні. При певних хворобах температура тіла знижується ще прижиттєво. Наприклад, при жовтяницях перед смертю температура знижується до 32°С, при еклампсії у корів - до 35°С.

Практичне значення визначення ступеня охолодження трупа полягає в тому, що при середній зовнішній температурі в першу добу після смерті можна визначити давність її наступу, віднімаючи із цифри нормальної температури даної тварини цифру показника температури при ректальному вимірі. Однак охолодження мало що дає, бо не вивчено, як даний показник залежить від конкретних умов, таких як вид тварини, її вік, вгодованість, характеру хвороби, оточуючих факторів тощо. Експерту слід враховувати, що при деяких хворобах після смерті температура трупа підвищується, наприклад, при родильному парезі.

Трупне заклякання (algos mortis) і його походження -один з показників часу настання смерті при врахуванні інших показників. Заклякання має й діагностичне значення.

Після смерті тварини м'язи її розслаблюються, а потім стають більш щільними, скорочуються і фіксують труп у відповідному положенні. Однак, його можна з початку настання смерті змінити, застосувавши фізичне зусилля І надавши інше положення. Починається заклякання з м'язів грудних кінцівок. У середньому заклякання починається через 0,5 до 5-6 годин після смерті І через 15-24 години виражене по усій скелетній мускулатурі. Майже через 48 годин починається пом'якшення м'язів, яке виникає у тій же послідовності, що й процес заклякання. М'язи, що виведені зі стану заклякання, у цей стан не повертаються.

Ступень вираження заклякання залежить від багатьох факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Висока температура довкілля прискорює заклякання, але воно швидко проходить і, навпаки, низька - уповільнює процес,

61

але заклякання спостерігається довше. Сухість повітря сприяє наступу заклякання, вологість затримує його.

Добре розвинуті м^лязи після напруженої роботи при раптовій смерті швидко піддаються закляканню, і воно довго утримується, навпаки, м'язи виснажених тварин або не здатні до заклякання, або воно наступає рано, погано виражене і швидко проходить.

При деяких захворюваннях, таких як правець, отруєння стрихніном, заклякання настає рано, добре виражене і довго утримується, навпаки, при сибірці воно відсутнє.

Деякі медикаменти (атропін, вератрин, камфора) прискорюють розвиток заклякання, а інші (хлоралгідрат, кокаїн) навпаки - затримують його. Швидко розвивається заклякання при смерті від дії електроструму, кровотечі. Серцевий м'яз при відсутності в ньому патології швидко піддається закляканню (через 1-2 години після смерті) і утримується до 48 годин.

Згортання крові залежить від вмісту в ній вуглекислоти, при значній її кількості кров не згортається, наприклад, при асфіксії, сибірці. Однак слід мати на увазі, що при сибірці у порожнинах серця може знаходитися пухко згорнута кров. Позажиттєві згустки крові слід відрізняти від тромбів. Ці згустки темно-червоні, еластичні, з поверхні гладкі, легко видаляються, не зв'язані з стінкою судини, нагадують зліпки. Кров'яні згустки (cruor) бувають двох видів: червоні і жовті. Червоні згустки поверхні і на розрізі криваво-червоного кольору є показником короткого періоду агонії, коли еритроцити не встигають відокремитися від плазми крові. Жовті згустки г- бурштиново-жовтого або білого кольору утворюються при подовженій агонії або повільному згортанні крові, коли еритроцити зсідають на дно серцево-судинної порожнини.

При смерті від асфіксії, септичних хвороб і отруєнь, що є перепоною до згортання крові і пов'язано з підвищенням у крові вуглекислоти, кров'яні згустки не утворюються, порожнини серця і судин заповнені рідкою кров'ю. При смерті від знекровлення (при забої тварин) порожнини серця практично порожні, що є ознакою доброго знекровлення, і чого не спостерігають при неправильному оглушенні електрошоком або при забої в атональному стані.

Трупні гіпостази, імбібіція і трупні плями. Після припинення роботи серця кров до згортання пересувається здебільшого у венозну систему, стікаючи у нижче розташовані частини тіла, що і утворює трупні гіпостази. Однак, якщо труп перевернути декілька разів до згортання крові, то гіпостази можуть і не розвиватися.

У ділянках, де з'являються гіпостази [від гр. hypo нижче, statis - застій], відбувається вилуджування гемогло­біну з еритроцитів, який забарвлює спочатку інтиму судин, ендокард, а після цього і оточуючі тканини в темно-червоний колір і свідчить про розвиток трупної імбібіції [від лат. Imbibitio просмоктування], яка проявляється до кінця першої доби після смерті і виражається виходом гемолізо-ваної кров'яної сироватки з судин в оточуючі тканини. Трупна імбібіція найсильніше виражена в ендокарді.

Трупні гіпостази, імбібіція шкіри, підшкірної клітковини утворюють трупні плями.

Прийнято відрізняти три стадії їх розвитку: гіпостаз, дисфузію (або стаз) і імбібіцію.

Трупні плями у стадії гіпостазів з'являються через три-чотири години після смерті.

Друга стадія - дисфузія - настає десь через 16-24 години, а третя - гіпостатична імбібіція - починає розвиватися через 24 години після настання смерті.

Одночасно з появою трупних плям на шкірі виникає і утворення гіпостазів у внутрішніх органах, особливо це показово для парних органів.

Трупні плями швидко з'являються при смерті від асфіксії, септичних і інших хворобах, коли кров не згортається. При малокрів'ї, у виснажених тварин, при смертельних кровотечах, наприклад, після забою, гіпостази не з'являються. Цією ознакою користуються при визначенні положення трупа в момент смерті. При зміні положення трупа в перші 4-8 годин після смерті плями відповідно переміщуються. По наявності гіпостазів судять про забій тварини в агональному стані або при симуляції забою з метою використання м'яса. В цих випадках, якщо вже знята шкіра, звертають увагу на гіпостатичні явища в правій або лівій половині туші в соматичних лімфовузлах, плеврі І очеревині після видалення внутрішніх органів.

Іноді по кольору трупних плям судять про причину смерті. Наприклад, при отруєнні чадним газом трупні плями

63

яскраво-червоного кольору, сірководнем - чорні,

В подальшому червоний колір трупних плям змінюється на брудно-зелений (трупна зелень) внаслідок утворення сульфогемоглобіну при поєднанні гемоглобіну з сірководнем, що утворюється в тканинах, які розкладаються. В природних порожнинах (грудна, черевна, перикардіальна) накопичується трупний транссудат прозора червоного кольору рідина, яка виділяється з судин органів, що знаходяться в цих порожнинах. Кількість трупного транссудату залежить від ступеня гіперемії органів і може доходити у великих тварин до 1-2 л. У тварин, забитих методом знекровлення, виснажених, анемічних трупний транссудат не з'являється.

Експерту необхідно трупні зміни відрізнити від крововиливів, синців, геморагічного запалення.

Трупні плями розпливчасті, відсутні згустки крові, вони розташовані у нижніх частинах тіла.

Крововиливи відокремлені, трохи піднесені, на

поверхні розрізу помітна згорнута кров.

Синці- відокремлені, набряклі.

Геморагічне запалення характеризується наявністю каламутного непрозорого ексудату, серозні покриви у місцях запалення набряклі, трохи жорсткі, з крововиливами.

При тривалому лежанні трупа у природних порожнинах (У грудній, черевній, перикардіальній, у шлуночках головного мозку) накопичується позажиттєва рідина, кількість її різна, особливо багато її у вгодованих, повнокровних, великих тварин. Цю рідину необхідно відрізняти від водянки, геморагічного ексудату. Позажиттєва рідина - прозора, спочатку вона рожева, а коли труп довго лежить, її стає багато, вона червоніє, а потім набуває темно-червоного кольору. Серозні укриви гладкі, блискучі. Кров -прозора, є згустки крові (при кровотечі). При водянці рідина сіруватого кольору, колір серозних покривів не змінений.

Трупне висихання розвивається через кілька годин і залежить від ряду факторів: вологості, температури довкілля та інш. Процес висихання починається з рогівки при напіввідкритих або закритих очах. Майже через 5-6 годин починається закаламучення рогівки, після чого вона набуває сіруватого відтінку.

Особливо інтенсивному висиханню піддається шкіра і слизові оболонки у новонароджених. Ділянки пошкодженої шкіри підсихають і набувають пергаментного вигляду.

64