Відхилення експерта

Процесуальні норми передбачають ряд умов, за яких експерт повинен робити відхилення від участі в справі. Це: 1)особиста пряма або непряма зацікавленість у справі (ст. 11 закону "Про судову експертизу");

21

2. коли лікар знаходився або знаходиться в службовій або будь-якій іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого, громадського позивача або громадського відповідача;

3. коли лікар впроваджував з даної справи ревізії, матеріали якої були підставою для порушення карної справи;

4)коли експерт виявив свою некомпетентність.

Експерта слід призначати з фахівців інших відомств або господарств.

У випадках, коли суд визначає висновок експерта недостатньо зрозумілим, він може призначити нову експертизу. Суд може також не погодитися з думкою експерта, не призначати нової експертизи і винести вирок по суті справи. Однак, відхиляючи висновки експертизи, суд повинен докладно мотивувати в самому рішенні, якими міркуваннями він при цьому керувався.

Призначаючи експертизу, суд і слідчі органи повинні точно вказати, за якими обставинами справи треба дати висновок, тобто поставити перед експертом ряд конкретних питань.

Наприклад, питання при загибелі або захворюванні тварини від механічних пошкоджень:

• коли настала смерть?

• чи є на трупі пошкодження?

• зажиттєве або позажиттєве походження їх?

• яким предметом або засобом заподіяне пошкодження?

• як швидко після отримання пошкодження настала смерть?

- чи була вчасно надана допомога і чи достатньою вона була?

і т. ін.

Питання, які можуть бути задані при загибелі або захворюванні від надмірної хижацької експлуатації тварин:

• які порушення були при експлуатації і режимі відпочинку тварини, що загинула або захворіла?

• чи було відповідним навантаження?

• які порушення позначилися на стані здоров'я тварини?

• чи повинна була особа, яка доглядає за твариною, помітити погіршення стану здоров'я останньої, і яких заходів потрібно вжити для запобігання загибелі або захворювання тварини?

Експерт повинен спиратися тільки на точні, суворо перевірені наукові дані. Він не повинен висловлювати

22

припущення, а зобов'язаний чітко відокремлювати достовірне від вірогідного. У незрозумілих умовах краще відмовитися від дачі висновку, ніж заплутувати справу недостатньо обгрунтованою думкою.

.

Висновок експерта

Висновок експерта (експертів) є одним з видів доказів'у справі, що грунтується на наукових свідченнях, які мають безпосереднє значення для справи. Він повинен' містити не тільки висновки експерта, але й докладні їх обґрунтування що базуються або на результатах безпосередньо самостійного дослідження, проведеного експертом, або на сукупності фактів, що виявлені поза експертизою.

Судовому експерту слід пам'ятати, що він ні _в якому разі не пов'язаний з даним ним висновком і може під впливом нових обставин змінити свою попередню точку зору.

У висновку експерта повинно бути вказано ким, коли він складений; повинно бути викладено сам процес дослідження-дані чіткі відповіді на поставлені органами юриспруденції питання; проведений аналіз всього матеріалу. Бажано висновок ілюструвати фотознімками, а у випадках розтину - і патологоанатомічними препаратами. Зміст висновку повинен відповідати вимогам ст. 75 і 200 КПК України.

Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, що проводить дізнання, не мають завчасно заготовленої ситій Висновок експерта органами судочинства оцінюється критично. В випадках визнання експертизи недостатньо зрозумілою або неповною, а також суперечки між експертами, протиріччя між висновками кількох експертів суд з власної ініціативи або за клопотанням сторін може призначити провадження нової експертизи, залучивши нових експертів.

Нез'ясованим в судовій практиці є, питання, про термін щодо подання висновку експертів. В судовій практиці слідчий або суд при винесенні постанови і призначенні експертизи, одночасно вказують, у який термін повинно бути проведене експертне дослідження. Зазвичай слідчий (суд) з'ясовує у експертів, скільки часу для цього потрібно, і відповідно визначає термін.

ВИДИ СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

В процесі попереднього слідства, судового слідства, у слідчих експериментах, в суді, по цивільних справах або справах господарств різної форми власності, за матеріалами справ, речових доказах проваджуються різні види судово-ветеринарної експертизи: первинна, вторинна, комплексна.

Первинна експертиза проводиться в процесі попереднього слідства, судового слідства, в слідчих оглядах. Вона призначається слідчим, за визначанням суду, а також за клопотанням однієї з сторін (позивача, відповідача) згідно визначення суду.

Вторинна експертиза проводиться в випадках, коли первинна не задовольняє органи юриспруденції, проведена нея-кісно, при різних думках експертів або за клопотанням сторін; у випадках, коли виявились нові дані в ході розгляду справи.

Комплексна експертиза (комісійна) проводиться у випадках розслідування складних судово-ветеринарних питань, коли необхідна координована діяльність різних фахівців,' наприклад, лікарів ветеринарної медицини, зооінженерів, економістів тощо. При цьому група спеціалістів вирішує одне і те ж завдання.

При комплексній експертизі речові докази піддаються дослідженню кількома фахівцями, але різними методами з точки зору різних спеціалістів. У випадках, коли члени комісії не дійшли єдиної думки, складається загальний висновок. Якщо погляди розділилися, то кожен експерт представляє свій висновок.

Комісійна експертиза проводиться також при залученні лікарів до кримінальної відповідальності за професійні правопорушення; в складних випадках за матеріалами слідчих органів та судових справ.

•

СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНА ЕКСПЕРТИЗА В ПРОЦЕСІ ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА

Призначення судово-ветеринарної експертизи в процесі попереднього слідства оформляється постановою, в якій викладені обставини справи, які підлягають експертному дослідженню або встановленню, перевірці, роз'ясненню; при цьому експерту пропонуються запитання, що потребують вирішення.

24

Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи дослідженнями або оглядом. Якщо подані експерту матеріали недостатні для висновку, він має право заявити про це у письмовій формі і клопотати про поновлення їх або доповнення.

Практика вказує на доцільність консультацій експерта слідчому при постановці запитань, що підлягають судово-ветеринарному вирішенню, наприклад, при розгляді справ про професійні правопорушення працівниками ветеринарної медицини.

В стадії попереднього слідства дуже важливе значення має вчасне призначення судово-ветеринарної експертизи, оскільки первинний вигляд і стан об'єкта (труп тварини, інші речові докази) можуть суттєво змінюватися, що значно знижує можливості експертизи. Це виникає, наприклад, при затримці дослідження трупа, коли розвиток гнильних процесів заважає встановленню причини смерті.

Судово-ветеринарна експертиза часто призначається і проводиться на початку попереднього слідства. Оскільки в цей період слідчі матеріали нерідко ще недостатньо повно зібрані, то доцільне застосування додаткової експертизи, що доручається тому ж або іншому експерту.

Обвинувальний висновок складається та підписується слідчим.

Експерт, присутній на допитах із дозволу слідчого, прокурора має можливість задавати питання, що стосуються предмета експертизи особам, яких допитують, У випадку присутності на допитах, експерт активно бере участь у постановці питань, що входять до його компетенції, аналізує свідчення особи, що допитується. Це допомагає виявленню нових даних, які уточнюють або доповнюють матеріали і докази по справі, що розслідується.