Розділ V.

.

ДОКАЗИ

Стаття 32. Поняття і види доказів.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких арбітражний суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

• письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

• поясненнями представників сторін та інших, осіб, які беруть участь в арбітражному процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть в арбітражному процесі, мають бути викладені письмово.

Стаття 41. Призначення і проведення судової експертизи.

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, арбітражний суд призначає судову експертизу.

199

Учасники арбітражного процесу мають право пропонувати арбітражному суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється арбітражним судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - експерт), користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Сторони і прокурор, який бере участь в арбітражному процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій, статті 31 цього Кодексу.

Стаття 42. Висновок судового експерта.

Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблених в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені арбітражним судом питання. Висновок подається арбітражному суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають, значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновок він викладає свої міркування і щодо цих обставин,

У випадках обставин недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта арбітражний суд може призначити додаткову судову експертизу.

При необхідності арбітражний суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Висновок судового експерта для арбітражного суду не є обов'язковим і оцінюється арбітражним судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відхилення арбітражним судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Л 200

КОДЕКС УКРАЇНИ «ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ»

(Витяг).

СтаттяЮ?. Порушення правил щодо карантину тварин та інших встеринарно-санітарних вимог.

Порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, . передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину", державної виконавчої влади, рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями, - тягне за собою накладання штрафу на осіб у розмірі до шести мінімальних заробітних плат.

Стаття 238. Органи державного ветеринарного контролю.

Органи державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107).

Від імені органів державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення:

1) головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники - штраф на громадян у розмірі до однієї мінімальної заробітної плати, на службових осіб - до шести мінімальних заробітних плат; 2)головні державні інспектори ветеринарної медицини Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головний державний інспектор ветеринарної медицини на транспорті і державному кордоні та їх заступники - штраф на громадян у розмірі до половини мінімальної заробітної плати, на службових осіб -- до чотирьох мінімальних заробітних плат;

3)головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, залізниць, транспортних і прикордонних пунктів - штраф на громадян у розмірі до половини мінімальної заробітної плати, на службових осіб - до трьох мінімальних заробітних плат; 4)завідуючі дільничними лікарнями ветеринарної медицини, дільницями ветеринарної медицини, начальники

201

ветеринарного нагляду на дезінфекційно-промивальних станціях і пунктах, завідуючі лабораторіями ветеринарно - санітарної експертизи на ринках - штраф на громадян у розмірі до половини мінімальної заробітної плати, на службових осіб - до двох мінімальних заробітних плат. Службовими особами органів державної ветеринарної медицини штраф може стягуватися на місці з громадян - у розмірі до половини мінімальної заробітної плати, із службових осіб - до однієї мінімальної заробітної плати.

ЗАКОН УКРАЇНИ

"ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНІТАРНОГО

ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

НАСЕЛЕННЯ"

(Витяг).

Стаття 45. Дисциплінарна відповідальність за порушення санітарного законодавства.

Працівники підприємств, установ, організацій, дії яких призвели до порушення санітарного законодавства, невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, підлягають дисциплінарній відповідальності згідно з законодавством.

Стаття 46. Адміністративна відповідальність та фінансові санкції за порушення санітарного законодав­ства.

За порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби на осіб, винних у вчиненні таких правопорушень, може бути накладено штраф у таких розмірах:

• на посадових осіб від шести до двадцяти п'яти мінімальних заробітних плат;

• на громадян від однієї до дванадцяти мінімальних заробітних плат.

До підприємств, підприємців, установ, організацій, які пору-

202

шили санітарне законодавство, застосовуються такі фінансові санкції:

а) за передачу замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної докумен- тації, що не відповідає вимогам санітарних норм, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості розробки;

б) за реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації (посадовими особами органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби), підприє- мство, підприємець, установа, організація сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції;

в) за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм є небезпечною для життя і здоров'я людей,' підприємство, підприємець. установа, організація сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції;

г) за реалізацію на території України імпортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів щодо безпеки для життя і здоров'я людей, санітарних норм, що діють в Україні, підприємство, підприємець, установа, організація сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції;

д) за ухилення від пред'явлення посадовим особам державної санітарно-еиідеміологічної служби продукції, яка підлягає контролю, підприємство, підприємець, установа, організація сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості продукції, що випущена з моменту ухилення.

Вартість зазначених у частині другій цієї статті документації та продукції обчислюється за цінами їх реалізації.

Стаття 47. Порядок накладення і стягнення штрафів та застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства.

Постанови про накладення штрафу та застосування фінансової санкції за порушення санітарного законодавства виносяться на підставі протоколу про порушення санітарних норм, оформленого у встановленому порядку, і є обов'язковими для виконання.

Такі постанови можуть видавати: головний державний санітарний лікар України, його

203

заступники, головні державні санітарні лікарі Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та їх заступники за порушення, передбачені статтею 46 цього Закону;

інші головні державні санітарні лікарі та їх заступники - за порушення, передбачені частиною першою статті 46 та пунктами "б", "в", "г", "д" частини другої статті 46 цього Закону;

інші посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби за порушення, передбачені частиною першою статті 46 цього Закону.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 46 цього Закону, та виконання постанов у цих справах проводиться в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Один примірник постанови про застосування фінансової санкції, передбаченої частиною другою статті 46 цього Закону, надсилається державній податковій інспекції за місцезнаходженням підприємства, підприємця, установи, організації для контролю за її виконанням.

У разі невиконання порушником постанови протягом 15 днів з дня її видання сума санкції стягується державною податковою інспекцією.

Сплата штрафів і фінансових санкцій, передбачених статтею 46 цього Закону, не звільняє порушників від обов'язків відшкодування збитків підприємствам, установам, організаціям і громадянам, яких вони зазнали внаслідок порушення санітарного законодавства.

Суми штрафів чи фінансових санкцій у розмірі 60 відсотків зараховуються до місцевого бюджету і ЗО відсотків - до позабюджетних фондів для забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, 10 відсотків відрахо­вується відповідним установам і закладам державної санітарно-епідеміологічної служби.

Повернення необгрунтовано зарахованої до бюджету суми штрафу або фінансової санкції здійснюється

204

фінансовими органами на підставі рішення органу, який скасував застосування штрафу чи санкції.

Особливості застосування заходів адміністративного стягнення за порушення санітарного законодавства посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України визначаються законодавством.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Витяг).