Регламентований "Правилами продажу продовольчих товарів (накази Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 28.12.1994 р. № 237

і від 23.09.1998р. №617)

~ Назва продукту	Термін придатності
	t 0 - 6°С	t нижче 0°С
М'ясо морожене
в ivuiax, нашвтушах, чвертях, відгпґшх		5 діб
фасоване | 12 годин		2 доби
М'ясо охолоджене
в тушах, мапівту шах, чвертях, відрубах	48 годин
фасоване	24 години	-
М'ясо птиці
дичини морожене 48 годин 5 діб
м'ясо птиці охолоджене	24 години
Субпродукти
морожені	24 години	3 доби
охолоджені	12 годин	3 доби

Термін придатності визначається з моменту закінчення технологічного процесу виготовлення.

, •> , t не вище 6°С

М'ясні порційно-шматкові напівфабрикати (антрекот, біфштекс, філе натуральне) 36 годин

М'ясні порційно-шматкові напівфабрикати паніровані 24 години

М'яср. нарізане шматочками, розфасоване на м'ясокомбінаті в целофан, пергамент (суповий набір тощо) 24 години

М'ясо, нарізане шматочками

(рагу, гуляш тощо) 18 годин

М'ясні котлети 12 годин

М'ясний фарш, виготовлений на м'ясокомбінаті, розфасований в целофан або пергамент виготовляється на замовлення покупців Холодець м'ясний 12 годин

М'ясо птиці смажені 36 годин

Пиріжки смажені і печені з м'ясом 24 години

Термін придатності визначається з моменту його надход­ження до продавця.

164

Пельмені заморожені 2 доби при t = - 5°С,

1 доба при t не вище 0⁶С 1відОдо4°С

Ковбаси сирокопчені ЗО діб

Окісти сирокопчені ЗО діб

Жири топлені ЗО діб

Консерви м'ясні ЗО діб

Ковбаси напівкопчені і варено-копчені 10 діб

Окісти варені, рулети варені і буженина 72 години

Ковбаси варені 1-го, 2-го гатунку 48 годин

Сосиски м'ясні, сардельки м'ясні 48 годин

Ковбаси варені 3-го гатунку з додаванням субпродуктів 48 годин

Ковбаси 3-го гатунку ліверні, кров'яні, зельці 3-го ґатунку 12 годин

Молоко і молокопродукти (Строки придатності)

¹ '

^ Фасовані продукти t не вище 6°С без холоду

Молоко, вершки пастеризо- •.,,,

вані в пляшках 36 год. 2 год.

Молоко стерилізоване

в пакетах 10 діб 10 діб

Молоко стерилізоване

в пляшках 60 діб 60 діб

Вершки стерилізовані

в пляшках ЗО діб ЗО діб

Кефір, кисляк, ряжанка,

йогурт, аерін 36 год. 2 год.

Напої із сироватки 48год. 12год.

Ацидофільно-дріжджовий

напій із сироватки 7 діб 12год.

Кумис натуральний 48 год. 2 год.

Сметана фасована 36 год. 12 год.

Сир жирний, напівжирний

і нежирний, сирна маса і сирки 36год. 12год.

Торти сирні 24год. 2год.

.

165

Ф

Рідкі молочні продукти для дитячого харчування

• молоко іонтне, віталакт

• молоко стерилізоване в градуйованих пляшках

• молоко стерилізоване в пакетах

• ацидофільні молочні суміші і кефір дитячий в пакетах

Сир дитячий

Сметана дитяча

Сухі молочні суміші для дитячого харчування

• "Детолакт"

• "Малютка"

• "Мальті"

•

"Віталакт" Каші

"Колос", "Крупинка"

166

асовані продукти

Молоко сире у флягах Молоко пастеризоване у флягах

Сметана розливна Напівфабрикати сирні Вареники з сиром заморожені

Молочні консерви

Молоко згущене з цукром в герметичній тарі Молоко згущене з цукром в негерметичній тарі Молоко згущене стерилізоване без цукру

Кава і какао зі згущеним молоком і цукром Сухі молочні продукти Сухі суміші для морозива Сири сичугові

• тверді, великі і дрібні

• м'які

• розсільні свіжі (в ящиках)

• розсільні свіжі в діжках

• плавлені

t не вище 6°С

12 год.

36 год. 72 год. 36 год. 6год.

без холоду

2год.

6год.

6 год.

6год.

реалізації не підлягають при 20°С

6 місяців З місяці 18 місяців

З місяці З місяці З місяці до6°С 15 діб 2 доби 5 діб 10 діб 10 діб

36 годин

5 діб

1 0 діб

24 години 24 години

2 доби

12 місяців 10 місяців 8 місяців

6 місяців

4 місяці

Масло вершкове

• несолоне в моноліті

• солоне в моноліті

• фасоване в пергаменті

• фасоване в фользі

• пряжене

при t -4°C	при 1 8°С
45 діб	5 діб
ЗО діб	4 доби
14 діб	3 доби
20 діб	5 діб
60 діб	Юдіб

Маргарин, майонез, яйця

nput2°C

Маргарин в моноліті 60 діб Маргарин фасований

• в фользі 45 діб

• в пергаменті 35 діб Майонези

• "Провансаль" з прянощами ЗО діб

• "Молочний" із смаковими додатками 15 діб

• "Любительський" 20 діб

• "Дієтичний" 10 діб Яйця

• дієтичні 6 діб

• столові ЗО діб

при 110°С

45 діб

ЗО діб 20 діб

20 діб

Юдіб Юдіб 7 діб

6 діб ЗО діб

Термін збереження риби і рибопродуктів

Термін збереження живої риби при температурі води в акваріумі від 11 до 1 5°С:

• осінньо-зимовий період - 48 годин;

• весняно-літній період - 24 години.

Забороняється продаж риби і рибопродуктів, які не мають належного товарного вигляду. Не підлягають продажу:

• жива і охолоджена риба -- з ознаками паразитарних захворювань, наявністю мутного слизу, кислуватого запаху, тьмяної луски, м'якої консистенції м'яса, мутних запалих очей;

• снула риба вкрита мутним слизом, з кислуватим запахом, тьмяною лускою, мутними запалими очима, м'яким водянистим м'ясом;

• охолоджена і морожена риба з ознаками

зовнішніх пошкоджень, згустками крові і синцями, почервонілими зяберними кришками, зі здутим черевом;

* солена риба з в'ялою консистенцією і гнильним запахом, іржокх що проникає в товщу;

• копчена, в'ялена, сушена риба з дефектами технологічної обробки (непрокопчена, недов'ялена, пересушена, недосолена, з присмаком і запахом сирої риби).

Умови і термін зберігання рибопродуктів у роздрібній торговельній мережі повинні відповідати вимогам нормативної документації.

ТОРГІВЛЯ НА РИНКАХ ПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ

Ринок (ярмарок) особливе місце для торгівлі, яке відрізняється тим, що при купівлі споживачеві, як правило, не видається ніякого документа, що підтверджує факт купівлі (чек. квитанція і т.п.), рідко до товару додаються документа про гарантію.

Адміністрація ринку не несе відповідальності за угоду купівлі-продажу між покупцем і продавцем. Все це ускладнює застосування Закону України "Про захист прав споживачів".

/Дирекція ринку повинна у доступному для огляду місці при вході на ринок встановити стенд з належно оформленою інформацією про:

-правила торгівлі на ринку;

-ветеринарно-саиітарні правила;

-ставки ринкового збору;

-тарифи платні за надані послуги;

-місце знаходження і телефон суб'єкта, що господарює.

Продавцям згідно Правил торгівлі на ринках (накази Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 12.03.1996 року за № 157'і ''від 07.07.1998 року за № 402. зобов'язані представляти (за бажанням покупців):

-інформацію про товари;

-бути ввічливими, охайно одягнутими;

-відпускати покупцю товар в упаковці.

Продавцю на торговому місці забороняється палити і вживати їжу, бути в нетверезому стані.

У випадку продажу товару з недоліками, без

168

попередження про це продавця, покупець має право:

• замінити товар на якісний;

• повернути його продавцю і отримати сплачені за товар гроші;

• вимагати зниження ціни.

Торгівлю продовольчими товарами здійснюють: -члени селянських (фермерських) господарств;

- орендатори;

-члени особистих підсобних господарств;

-члени садівничих товариств і городніх кооперативів;

-члени підприємств сільськогосподарського виробницт­ва, переробки і торгівлі;

-державні і кооперативні торговельні і заготівельні підприємства;

-торговельно-закупівельні підприємства ринків;

-підприємства зустрічної торгівлі продовольчими і

: непродовольчими товарами;

-підприємства громадського харчування усіх форм власності. На ринках забороняється продаж;:

о солених і маринованих грибів, консервованих продук­тів домашнього виготовлення (овочі, м'ясо, риба, ікра та інші), м'ясних і рибних кулінарних виробів і напівфабрикатів, м'яса дикої пернатої птиці і тварин, кондитерських виробів домашнього виготовлення;

о приватними особами - хліба І хлібобулочних виробів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

о дикорослих рослин, риб, що занесені до "Червоної книги", польових квітів, лікарських рослин;

о зернових і круп'яних продуктів, забруднених насінням шкідливих бур'янів.

ВИЯВЛЕННЯ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Фальсифікація молочної продукції.

З метою виявлення фальсифікації молока І молочних продуктів застосовують спеціальні методи дослідження, спрямовані на:

• виявлення жиру в молоці кислотним методом;,

• додавання води до молока (по щільності молока);

; *

169

- наявність соди в молоці (з метою нейтралізації

кислотності);

• наявність домішків сиру у сметані і вершках;

• наявність крохмалю в молоці, сметані, вершках (з метою

підвищення щільності і густоти).

Фальсифікація м 'ясної продукції.

Фальсифікація м'ясного фаршу може бути здійснена за рахунок домішків серцевого м'яза, вим'я, легенів, залоз внутрішньої, секреції, лімфатичних вузлів, і інших субпродуктів, нижчих за ціною, ніж скелетні м'язи.

Для дослідження беруть 10 зразків з різних місць. Якщо їх вміст розсипається, зав'язують в одноразові марлеві мішечки, фіксують у 10% розчині формаліну, після чого виготовляють парафінові зрізи за загальноприйнятою методикою і після їх забарвлення гематоксилін-еозином дивляться під мікроскоп. Для прискорення дослідження зрізи отримують на заморожуючому мікротомі. Домішані в фарш органи визначають за характерною для них цитоархітектурою.

Гістологічними дослідженнями можна встановити і несвіжість м'яса. В м'ясних виробах з несвіжого м'яса м'язові волокна гомогенні, в них не видно ядер і смугастості, зустрічаються мікроби.

Фальсифікації меду.

За походженням натуральний мед буває -- квітковий (нектарний і падєвий). Всі інші продукти, які за складом і властивостями нагадують мед (цукровий, фруктовий, штучний, кавунний і інш.), що є продукцією технології переробки людиною рослинної сировини, не можуть називатися натуральним медом. Не може вважатися медом і продукт, отриманий внаслідок згодовування тростинного і штучного інвертованого цукру.

Фальсифікацію меду встановлюють завдяки визначенню:

• низької діагностичної активності (здатність діастази розщеплювати крохмаль на амілодекстрини; нижче 5);

• оптичної активності (падєвий, цукровий, тростинний мед, меляса обертають площину поляризованого світла вліво, а квітковий мед вправо);

• кількість інвертованого цукру (сумісного вмісту глюкози та фруктози у меді) нижче 70% свідчить про фальсифікацію;

• домішок штучного інвертованого цукру (якщо при

170

постановці реакції за Селивановим і Фиге з'являються червоно-рожеве забарвлення, що швидко переходить у вишнево-червоний);

• домішок сахарози (тростинного цукру) - фальсифікат має праве обертання, діастазну активність і вміст мінеральних речовин та інвертованого цукру при підвищенні кількості тростинного цукру;

• цукрового меду (його хімічні показники: загальна кислотність не більше 1 нормального. градуса, дольність нижче 0,1%, вміст тростинного цукру вище 5%,'має праве обертання);

• псування меду внаслідок прогрівання (мед темнішає, слабшає аромат, з'являється присмак карамелі, знижується ферментативна активність і бактерицидність, збільшується вміст оксиметилфурфуролу);

• домішок бурякової (цукрової) меляси (погіршуються органолептичні показники, знижуються вміст інвертованого цукру і діастазна активність, при визначенні оптичної активності виявляють праве обертання, при проведенні реакції з 5% розчином азотнокислого срібла утворюється помутніння і з'являється білий осад):

• домішок крохмальної меляси (помутніння або випадання білого осаду після додавання крапель 10% розчину хлористого барію);

• домішок крохмалю або борошна (зміни в такому меді аналогічні змінам при додаванні меляси; фальсифікат виявляється, якщо при додаванні розчину йоду виникає синє забарвлення);

• домішок желатину з метою підвищення в'язкості (погіршення смаку і аромату, зниження ферментативної активності та вмісту інвертованого цукру, підвищення кількості білку - виявляють фальсифікат внаслідок реакції з 5% розчином таніну утворюються білі пластівці.

ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК СТАТІ ТВАРИН

Найчастіше на м'ясній туші доводиться встановлювати стать при браконьєрстві. Проте, можуть бути і Інші обставини, коли необхідно з'ясувати це питання.

В основі визначення статі по м'ясній туші різного виду тварин - характерні тільки для самців ознаки, які

171

залишаються навіть після ретельного туалету туш. Це залишки ніжок кореня статевого члена і залишки печеристих м'язів, а у деяких видів навіть пахового каналу. Якщо туша отримана після забою самців, ознакою, що достовірно підтверджує стать є залишок вимені або його частини. Ця ознака найчастіше зустрічається на дрібних тушах (телятина, баранина, козлятина).

Існують інші, менш достовірні, ознаки, за якими можна встановити стать тварини. Так, бугай має масивні розвинуті м'язи' шийної частини і лопаток, незначну кількість підшкірного і мошоночного жиру, відкритий паховий канал і темно-червоний колір м'яса. Жирова капсула нирок слабо розвинена; вигнуте дно тазу з різко вираженим горбом лобкової кістки. Іноді в жировій тканині на внутрішній поверхні стегна і черевній стінці можна знайти борозну для статевого члена.

У корів мускулистість туші виражена слабше, а колір м'яса світліший. Колір жиру частіше жовтий, а після видалення вимені залишається дефект у задній частині живота з залишком часток вимені і лімфатичних вузлів над ним. Дно тазу слабо вигнуте або дугоподібної форми, горб лобкової кістки мало помітний, слабо виступає.

Встановлення статі тварини по шкірі.

Це питання виникає тоді, коли експерту в якості об'єкта речового доказу пред'являють шкіру забитої тварини з метою встановлення її статі.

При дослідженні обох половин пахів шкіри самців можна знайти частки мошонки. У більшості ссавців обидві мошонки зрощені в одне непарне утворення.

У коней, великої рогатої худоби мошонка значно висунута вперед до лобкової ділянки.

У собак шкіра мошонки в більшій або меншій мірі вкрита волоссям.

У коней, великої рогатої худоби і свиней мошонка вкрита дуже ніжним, іноді ледве помітним волоссям.

Другою достовірною ознакою на шкірі самця є наявність препуціального мішка, який лишається на лівій і правій полах шкіри, і пучок довгого волосся в гирлі препуцію. На шкірі також залишаються краніальні і каудальні м"язи.

172

Встановлення статі тварини по волоссю.

Слідчі органи часто зацікавлені у визначенні по волоссю виду і навіть статі тварини, наприклад, при з'ясуванні питання про схожість знайденого на місці події волосся зі зразками, вилученими у осіб, що підозрюються у крадіжках тварин, шкур, вовни, хутрових виробів.

Судово-ветеринарне дослідження волосся тварин іноді пов'язане із забоєм худоби і браконьєрством.

Диференційна діагностика видової належності волосся базується на особливостях його будови.

Волосся тварин поділяють на дотикове, покривне, захисне і пішакове. Дотикове, або чутливе волосся - довге, пряме, розташоване на губах, щоках, віках. Покривне волосся розташоване по всьому тілу. Захисне волосся більш товсте і довге. З нього складається грива, хвіст, борода козлів. Пушкове волосся розвинуте у тонкорунних овець і хутрових звірів, у інших тварин воно існує у вигляді підшерстку.

Кожна волосина складається з кореня і стрижня. При судово-ветеринарній експертизі волосиння, як речового доказу, зазвичай досліджують його стрижень, тобто частину, яка існує над шкірою.

При макроскопічному дослідженні визначають колір, форму і довжину волосся.

Гістологічне дослідження волосся включає огляд трьох його шарів: кушкулярного, кіркового і внутрішнього після просвітлення волосся у ксилолі.

При визначенні, до якого виду належить досліджуване волосся, звертають увагу на розмір і розташування клітин усіх шарів стрижня волосся.

Вид і стать тварини в сучасних умовах визначають за допомогою атомно-абсорбційного аналізу на підставі з'ясування абсолютної кількості вмісту мікроелементів, що дозволяє встановити статеву різницю.

Визначення статевої належності крові тварин за статевим хроматином.

Цей метод можна застосовувати при діагностиці статевої належності крові в слідах на речових доказах, який грунтується на різниці в будові ядра сегментоядерних лейкоцитів крові.

Шкребок з кров'яної плями розміщують на предметне скло і додають краплю 10% розчину оцтової кислоти, витримують одну хвилину, після чого надлишок рідини

173

видаляють фільтрувальним папером. Препарат підсушують, фіксують метиловим спиртом і забарвлюють за Романовським - Булде, після чого вивчають не менше 250-300 нейтрофілів. На підставі підрахунку різновидів ядерних відростків, які зустрічаються з різною частотою у самок і самців, вирішують питання про статеву належність.

СУДОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВЕТЕРИНАРНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

Ветеринарна деонтологія.

• Деонтологія - [від грец. deon - потрібне, необхідне + logos - вчення] - це, по-перше, вчення про етику медичних працівників, принципи поведінки персоналу ветеринарної медицини, спрямовані на максимальну ефективність лікувально-профілактичної роботи: по-друге. це розділ етики, що вивчає проблеми обов'язку, сферу обов'язкових, всі форми моральних вимог та їх співвідношення. Ця наука про лікарський обов'язок охоплює найбільш суттєві питання практичної роботи ветеринарних спеціалістів. Вона вивчає права і обов'язки ветеринарних працівників у їх повсякденній роботі, а також знайомить з відповідальністю при виконанні всього спектру професійної роботи, вивчає лікарські недоліки, помилки і визначає запобіжні заходи. Професійні порушення.

Професійні порушення ветеринарних спеціалістів можна розділити на:

2. Професійні злочини.

3. Лікарські помилки.

4. Необережні дії.

5. Нещасні випадки.

Ці навмисні злочини ветеринарних спеціалістів передбачені Кримінальним Кодексом України.

1. До професійних злочинів відносять, ненадання допомоги хворій тварині; порушення в зберіганні, відпуску сильнодіючих речовин, які спричинили отруєння тварин, людей; недопустимі масові експерименти на тваринах, внаслідок яких відбулося поширення захворювання; зловживання владою або службовим становищем; недбалість і посадовий підлог; видача фальшивих довідок, свідоцтв.

При ненаданні допомоги хворій тварині - причина цього може бути визначена поважною в тому випадку, якщо сам

174

лікар був хворий в цей час або неможливо було покинути іншу тяжко хвору тварину. Питання про те, чи є причина поважною, вирішується індивідуально в кожному конкретному випадку після вивчення всіх обставин справи.

Кримінальна відповідальність за порушення правил боротьби з епізоотіями настає у тому випадку, якщо воно спричинило їх поширення заразних захворювань або виникла реальна загроза їх поширення. Порушення правил може виявлятися в приховуванні випадків гострозаразних захворювань, уникнення профілактичних щеплень, порушен­ня карантинного режиму і т.п.

II. Лікарські помилки. До лікарських помилок відносяться свідомі помилки лікаря, які базуються або на недосконалості сучасного стану ветеринарної науки і її методів дослідження, або обумовлені особливим перебігом захворювання тварини, нестачею знань, досвіду лікаря.

Лікарські помилки можуть відбуватися через:

• недостатню кваліфікацію та малий досвід ветеринарного спеціаліста;

• захворювання, що важко діагностуються і недосконалість методів дослідження;

• погані умови праці.

III. Необережні дії ветеринарних спеціалістів. Злочин, скоєний через необережність, внаслідок дій або бездіяльності людини, яка в конкретній ситуації передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своєї поведінки, легковажно розраховувала на їх уникнення або загалом не передбачала, хоч могла і повинна була їх передбачити (ст. 251 КК України).

Необережні або недбалі дії лікарів частіше всього розцінюються як посадові злочини - недбалість (ст. 367 КК України). Вони досить різноманітні.

Ветеринарний спеціаліст може бути притягнутий до відповідальності у випадку, якщо падіж тварин виник з його вини, коли в його діях доведено недбалість, самовпевненість або він знехтував виконанням своїх обов'язків (див. додаток).

Класифікація лікарських помилок, запропонована в гуманітарній медицині М.І. Краковським та Ю.Я. Грицманом, яка удосконалена щодо специфіки роботи лікаря ветеринарної медицини І.С.Паньком, подається нижче.,

175

Помилки в діагностиці хвороб:

Пропущений діагноз. Інколи лікар при обстеженні хворої тварини не знаходить якихось ознак хвороби, хоча вона й перестала вживати корм. Захворювання ще тільки починає розвиватися, розпізнати його поки складно. Але наявність хворобливого стану вимагає від лікаря детального обстеження тварини та проведення так званого превентивного, профілактичного лікування. Всяка хвороба перебігає двостадійно. На першій, патохімічній, стадії клінічні ознаки не характерні, але за ними лікар може і повинен передбачити розвиток тієї чи іншої хвороби. Лікар іноді просто чекає появи характерних клінічних ознак, не застосовуючи заходів їх недопущення. Неповний діагноз. Інколи лікар правильно діагностує основне захворювання тварини, але при цьому він не звертає увагу на якісь ускладнення чи інші хвороби, що супроводжують основну. Лікування в такому випадку буде неповноцінним.

Помилковий діагноз. В таких випадках тваринний організм переносить на собі вантаж не тільки не розпізнаної лікарем хвороби, а й неправильно призначених лікарських препаратів.

Помилки в тактиці лікування:

Помилка у виборі термінів лікування. Існує ряд хвороб, при яких тварині необхідна термінова допомога. Це випадіння кишок внаслідок проникаючих поранень, защемлення грижі, гострі тимпанії різного походження, отруєння та багато інших. Відкладати лікування при таких хворобах не можна, воно термінове.

Помилки у визначенні основних напрямів лікування. Вони, як правило, є наслідком неповного діагнозу. Неповноцінне лікування (нехтування окремими методами чи напрямами лікування, а також ускладненнями основної хвороби).

Неправильне лікування (необгрунтоване використання різних лікарських препаратів, методів лікування, оперативне втручання без обґрунтування його необхід­ності і т. д.).

Помилки лікувально-технічні:

Помилки в техніці виконання діагностичних маніпуля­цій, інструментальних та спеціальних методів дослід­ження.

176