- •Взаємозамінність, стандартизація, технічні вимірювання
- •Взаємозамінність, стандартизація, технічні вимірювання
- •6.050502 – Технологія машинобудування;
- •Лабораторна робота №1 вимірювання лінійних розмірів і вiдхилень форми поверхонь
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Прилади та інструменти
- •1.3 Стандарти
- •1.4 Теоретичні відомості
- •1.4.1 Загальні поняття про розміри, їх відхилення та допуски.
- •1.4.2 Відхилення форми та розташування поверхонь.
- •1.4.3 Загальні відомості про штангенінструменти
- •1.4.4 Загальні відомості про мікрометричні інструменти
- •1.4.5 Контроль радіального і торцевого биття
- •1.5 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №2 вимірювання кутових розмірів
- •2.5 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №3 контроль зубчастих коліс за допомогою міжцентроміра
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Прилади та інструменти
- •3.3 Стандарти
- •3.4 Теоретичні відомості
- •3.5. Порядок виконання роботи
- •3.5.1. Визначення коливання вимірювальної міжосьової відстані за один оберт зубчатого колеса.
- •3.5.2. Визначення граничних відхилень вимірювальної міжосьової відстані.
- •Лабораторна робота № 4 вимірювання товщини зуба зубчастого колеса по постійній хорді
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Прилади та інструменти
- •4.3 Стандарти
- •4.4 Теоретичні відомості
- •4.5 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 5 вимірювання похибок конусів і профілів деталей складної форми
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Прилади та інструменти
- •5.3 Стандарти
- •5.4 Теоретичні відомості
- •5.4.1. Методи вимірювання кутів і конусів
- •5.4.2. Загальні відомості про конічні з’єднання
- •5.4.3 Вимірювання профілю кулачка
- •5.4.4 Визначення похибки кута інструментального конуса
- •5.5 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 вимiрювання середнього дiаметра цилiндричної рiзьби
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Прилади та інструменти
- •6.3 Стандарти
- •6.4 Теоретисчнi вiдомостi
- •6.4.1 Загальні відомості
- •6.4.2 Вимірювання середнього діаметра різьби за допомогою різьбового мікрометра
- •6.4.3 Вимірювання середнього діаметра різьби за допомогою трьох дротиків
- •6.5 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 7 статистичний контроль партії деталей
- •7.1 Мета роботи
- •7.2 Прилади та інструменти
- •7.3 Стандарти
- •7.4 Теоретичні відомості
- •7.5 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 8 вимірювання гладкого граничного калібру-пробки
- •8.1 Мета роботи
- •8.2 Прилади та інструменти
- •8.3 Стандарти
- •8.4 Теоретичні відомості
- •8.4.1 Загальні відомості
- •8.5.2 Устрій і принцип дії горизонтального оптиметра
- •8.5 Порядок виконання роботи
- •Перелік посилань
6.4 Теоретисчнi вiдомостi
6.4.1 Загальні відомості
У машинах застосовуються деталі, що мають різні зовнішні і внутрішні різьбові поверхні. Це кріпильні гвинти і гайки, ходові гвинти для перетворення обертального руху в поступальний, вантажні гвинти (домкрати), точні мікрометричні гвинти і гайки, тощо. У більшості сучасних машин біля 60% всіх деталей мають різьбу.
Основні параметри різьби нормує ДСТУ 2497-94. Номінальні розміри парметрів різьби є однаковими для болта та гайки. Номінальним діаметром різьби є зовнішній діаметр d=D – діаметр циліндра, дотичного до вершини зовнішньої різьби чи западин внутрішньої.
На довжині згвинчування різьбових деталей розташовано декілька витків різьби, що утворюють різьбовий контур.
Номінальний контур різьби визначає найбільший граничний контур болта і найменший граничний контур гайки. Від номінального контуру в напрямку, перпендикулярному до осі різьби , відраховують відхилення і розташовують донизу поля допусків діаметрів різьби болта, в протилежний бік – поля допусків діаметрів різьби гайки.
Граничнi вiдхилення метричних рiзьб з дiаметрами вiд 1 до 600мм і основними розмiрами по ГОСТ 8724-81 у посадках з натягом i зазором втановлюють ДСТУ ISO 965-1:2005, ДСТУ ISO 965-2:2005 та ДСТУ ISO 965-3:2005 (ГОСТ 16093-81).
Для отримання різьбових посадок із зазором передбачено п'ять основних відхилень для болтів (d, e, f, g, h) і чотири для гайок (Е, F, G, Н). Ці відхилення однакові для внутрішнього d1, середнього d2, та зовнішнього d (D1; D2, D) діаметрів різьби (рисунок 6.1). Основні відхилення Е, F встановлені для спеціального використання при значних товщинах захисних покриттів.
Рисунок 6.1 – Основні відхилення мпетричної різьби при посадці з зазором
ГОСТ 16093-81 встановлює для різьб від 1 до 10 степені точності в порядку зменшення точності із збільшенням степені. Переважною для використання в різьбових з’єднаннях загального призначення є 6-а степінь точності.
Для вибору степені точності в залежності від довжини згвинчування і вимог до точності встановлені 3 групи довжин згвинчування:
S – короткі
N – нормальні
L – довгі.
При однаковому класі точності допуск середнього діаметра при довжині згвинчування L рекомендують збільшувати, а при довжині згвинчування S зменшувати на один ступінь у порівнянні з допусками , встановленими для нормальної довжини. Довжини згвинчування від 2,24∙Р∙d0,2 до 6,7∙Р∙d0,2 відносяться до групи N, менші до групи S, більші до групи L.
Основним параметром різьбового з’єднання, що забезпечує точність і визначає характер з’єднання є середній діаметр різьби.
Взаємне розташування контактуючих бокових сторін профілю залежить від дійсних значень або відхилень середніх діаметрів, кроків різьби та кутів нахилу профілю.
Відхилення кроку і половини кута профілю , що впливають на взаємозамінність, стандартами не нормуються. У всіх циліндричних різбах з прямолінійними боковими сторонами профілю відхилення кроку і кута профілю для забезпечування згвинчування можуть бути скомпенсовані відповідними змінами дійсного середнього діаметру різьби.
Значення середнього діаметра різьби, збільшене для зовнішньої різьби і зменшене для внутрішньої на сумарну діаметральну компенсацію кроку і кута профілю називають приведеним середнім діаметром.
В позначенні різьби на першому місці вказується тип різьби, номінальний діаметр, крок, якщо він не найбільший для даного діаметра та поле допуску, наприклад М12×0,75-6g.
Позначення поля допуску діаметра різьби складається з цифри, яка показує степінь точності, та літери, яка визначає основне відхилення (наприклад, 6h, 6g ,6H). В позначенні поле допуску середнього діаметра різьби поміщається на перше місце а далі йде позначення поля допуску зовнішнього діаметра для болтів або внутрішнього для гайок. Якщо в позначенні поля допусків збігаються то вони в не повторюються.
Наприклад: М8 – 6h7h,
де 7h- поле допуску серднього діаметра болта;
6h – поле допуску зовнішнього діаметра болта.
M8 – 5H6H,
де 5H – поле допуску середнього діаметра гайки;
6H – поле допуску внутрішнього діаметра гайки.
Вимірювання зовнішнього і внутрішнього діаметрів аналогічно вимірюванню гладких циліндричних деталей, тому в задачу лабораторної роботи не входить. На середній діаметр різьби призначається комплексний допуск, що включає допуск на середній діаметр і діаметральні компенсації відхилень крока і половини кута профілю. Відповідно до цього, циліндричні різьбові деталі, як правило, контролюють комплексним методом.
Комплексний метод контролю різьби здійснюється за допомогою різьбових калібрів (різьбових пробок і кілець) чи інших спеціальних приладів.
У деяких випадках, наприклад для дослідження причин браку, для контролю різьби застосовують диференційований метод. При диференційованому методі контролю різьби окремо вимірюють зовнішній, середній і внутрішній діаметри, крок різьби, половину кута профілю, а потім за результатами цих вимірювань підраховують величину приведеного середнього діаметра, що містить у собі похибки всіх перерахованих вище елементів різьби. Таким чином, і при диференційованому способі контролю, оцінка придатності різьби проводиться по середньому діаметру.
В залежності від необхідної точності, середній діаметр різьби можна виміряти:
1. Різьбовим мікрометром із вставками.
2. Методом трьох дротиків;
3. На універсальному або інструментальному мікроскопах.
