МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра державної служби та митної справи

ЗВІТ

з навчальної (ознайомчої) практики

(за матеріалами ПАТ КБ „ПриватБанк“)

Виконав:

курсант групи П12-4

Сизова Роксолана Олександрівна

Перевірив:

Керівник від бази практики

Залізко В’ячеслав Сергійович

Керівник практики від Академії

Кийда Людмила Іванівна

Дніпропетровськ

2014

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………

1. Ознайомлення із специфікою діяльності бази практики:

Регіональні особливості ЗЕД (основні суб’єкти ЗЕД, структура експортно-імпортних операцій); основні показники роботи ПриватБанку……………7

2. Ознайомлення з організаційно – управлінськими аспектами діяльності бази практики : структура ПриватБанку, місця розташування підрозділів, завдання, функції структурних підрозділів Приватбанку……………………………………………………………….12

3. Ознайомлення із діяльністю адміністративного апарату бази практики: місце розташування, завдання та функції підрозділу………………….21

4. Ознайомлення з кадровим потенціалом бази практики: штатна чисельність, розстановка кадрів по підрозділах ………………….

5. Ознайомлення із загальними правилами документування управлінської інформації в базі практики ( відділ організаційного та документального забезпечення); правила складання номенклатури справ та формування документів у справи…………………………………………..

ВИСНОВОК………………………………………………………………………

ВСТУП

Приватбанк є одним із лідерів на українському ринку по наданню інвестиційних послуг своїм клієнтам. Великий досвід і висококваліфікований персонал гарантують клієнтам банку обслуговування найвищого рівня.

Сучасний стан розвитку економіки в Україні визнається як перехідний період становлення нової господарчої системи, заснованої на ринкових відносинах. Найважливішою та невід'ємною складовою структури ринкової економіки виступають банківські установи.

Сучасний етап економічного розвитку України характеризується створенням власної економіки ринкового спрямування. Певна річ, успішним ринковим перетворенням мають відповідати економічні важелі управління, адекватні механізмам ринкових перетворень. Серед них визначальним є банківська система, яка забезпечує проведення комплексних грошових операцій через системи платежів та розрахунків, поза якими не може функціювати сучасна економіка. Сучасний комерційний банк являє собою упорядковану сукупність ресурсів (трудових, матеріально-технічних, фінансових і інформаційно-технологічних), що у взаємодії складають цілісне утворення з такими новими властивостями, що відсутні в окремо узятого ресурсу і забезпечують прибуткове надання клієнтам якісних продуктів і послуг.

Банки виступають основними інститутами кредитно-грошової системи. Саме вони організують обіг значної частини кредитних грошей, що займають домінуюче положення в загальному обсязі грошової маси. Більш того, банки мають у своєму розпорядженні можливість створювати такі гроші і тим самим розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці, збільшувати їхню пропозицію.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до діючого законодавства.

На сьогоднішній день лідером банківської системи в Україні являється „ПриватБанк“. Функціонування банку забезпечує гнучка організаційна структура управління, яка обумовлена тим, що „ПриватБанк“ є міжрегіональним універсальним та системним банком із розгалуженою мережею філій та відділень по всій території Україні та за її межами.

«ПриватБанк» являється юридичною особою, економічно самостійними та повністю незалежними від виконавчих органів державної влади у прийнятті рішень, пов’язаних з їх оперативною діяльністю.

«ПриватБанк» функціонує відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», який визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків. Цей закон покликаний забезпечити стабільний розвиток банків в Україні та створити належне конкурентне середовище на фінансовому ринку і сприятливі умови для розвитку економіки України.

Стратегічною метою банку є забезпечення фінансової стабільності та надійності, підтримання власного капіталу на необхідному рівні для здійснення статутної діяльності, розширення обсягів та удосконалення спектра банківських продуктів та послуг для юридичних осіб і населення, мінімізація ризиків в своїй діяльності.

Одним з пріоритетних напрямків діяльності в теперішній час є розширення кола клієнтів, як юридичних так і фізичних осіб, з метою забезпечення стабільної ресурсної бази, гарантування їх всебічного та якісного обслуговування, а також впровадження нових видів технологій та послуг для збільшення доходів від без ризикового розрахунково-касового обслуговування клієнтів.

Я, Сизова Роксолана Олександрівна, курсант групи П12-4, проходила навчальну практику в юридичному відділі Павлоградської філії, головного відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» з 11.08.2014р. по 22.08.2014р.

КБ «ПриватБанк» знаходиться за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Озерна, 90. Е-почта: privatbank@pbank.dp.ua Веб-сайт: www.privatbank.ua

Метою виробничої практики є закріплення і поглиблення одержаних знань в результаті вивчення ряду дисциплін: «Цивільне право», «Митне право», «Кримінальне право», «Господарське право», «Кримінальний процес», «Адміністративне право», «Управління в митній службі», «Організація судових і правоохоронних органів», «Технологія митного контрою та митного оформлення», «Митне оподаткування», а також набуття навичок практичної роботи у структурних підрозділах баз практики, збір аналітичної інформації та статистичних даних, формування професійних умінь та навичок прийняття рішень з основних напрямків роботи підрозділів баз практики.

Метою звіту із виробничої практики є дослідження діяльності КБ Приватбанк, вивчення організаційної структури, ознайомлення із фінансово-економічною характеристикою банку, порядком оформлення касових операцій основними типами платіжних карток, умовами відкриття та ведення депозитних рахунків фізичних та юридичних осіб, порядком видачі та погашення кредитів.

Предметом дослідження в ПАТ КБ «ПриватБанк» виступають банківські операції, які випливають зі статутної діяльності банку:

• розрахункові операції;

• депозитні операції;

• операції з цінними паперами;

• позичкові операції;

• операції з касового обслуговування бюджетних рахунків та інше.

Завданнями виробничої практики є:

- формувати вміння і закріпити навички складання та юридичного оформлення правової, управлінської та господарської діяльності підприємств, установ, організацій; набути професійних навичок фахівців в юридичній практичній діяльності; зібрати обліково-аналітичні, організаційно-технологічні та правові матеріали для використання їх у своєму звіті з практики.

– ознайомитися з діяльністю органу який є базою практики на який, згідно до чинного законодавства покладається відповідні завдання.

– придбати й удосконалити практичні фахові навички і вміння у здійсненні правового контролю відповідно до компетенції органів, що є базами практики;

– набути практичні навички та вміння, пов'язані із застосуванням норм законів України та інших нормативно-правових актів у галузі яка є компетенцією бази практики;

– збір, аналіз і узагальнення фактичного матеріалу роботи підрозділів бази практики з метою використання у підготовці звіту практики та складанні заліку з виробничої практики, а також у навчальній та науково-дослідній роботі студентів і викладачів Академії митної служби України;

При написанні звіту із виробничої практики при вирішенні поставлених завдань застосовувалися методи порівняння, систематизації і логічного узагальнення, прийоми економічного та фінансового аналізу, а також інші методи наукових досліджень.

1. Ознайомлення із специфікою діяльності бази практики:

Регіональні особливості ЗЕД (основні суб’єкти ЗЕД, структура експортно-імпортних операцій); основні показники роботи бази практики.

Зовнішньоекономічна діяльність, тобто міжнародний обмін това­рами й послугами, належить до числа найбільш давніх форм між­народних відносин. До неї також належать рух капіталу, міжнарод­на міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини. Необхід­ність і ефективність системи міжнародного обміну очевидна: для кожної країни характерний свій набір природних ресурсів, розміри капіталів і праці, які можуть бути використані для виробництва ВНП. Спеціалізація країни на виробництві товарів, для яких у неї є найкращі умови, дає змогу їй розширити їх випуск, використавши частину з них для продажу, а за виручені гроші закупити товари, яких не вистачає.

Виходячи з економічної доцільності, держава планує свою зов­нішньоекономічну діяльність, яка відіграє важливу роль у розвитку економіки будь-якої країни (й України зокрема). Вона створює умови для економії витрат в економіці або в окремих її галузях. Плани зовнішньоекономічної діяльності націлюють на встановлення й розвиток взаємовигідних зв'язків з країнами світу. Вони мають всебічно враховувати переваги, які випливають з міжнародного розподілу праці в інтересах розвитку економіки, технічного прогре­су та підвищення рівня життя народу.

У плані розвитку зовнішньоекономічної діяльності визначаються номенклатура й обсяги основних товарів, які мають змінити товарну структуру експорту та імпорту, головні напрями розвитку зовніш­ньоторгового обороту по окремих країнах, обсяг технічного й еко­номічного сприяння країнам, які розвиваються, характер і обсяги кредитних операцій.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Основні суб’єкти ЗЕД;

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України; { Абзац другий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2157-IV ( 2157-15 ) від 04.11.2004 }

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України; { Абзац п'ятий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2157-IV ( 2157-15 ) від 04.11.2004 }

- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону і законами України.

Структура експортно-імпортних операцій, основні показники роботи митниці.

Експортно-імпортні операції залишаються основним джерелом валютних надходжень підприємств-резидентів. Створення у сфері експортно-імпортних операцій сприятливих законодавчих та податкових умов для українських підприємств буде стимулювати збільшення обсягів притоків іноземної валюти в державу.

Міжнародні зв’язки України розширюються, активізуються і поглиблюються економічні реформи, тому ще більше підприємств почало здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

Діяльність кожного господарюючого суб’єкта в сучасних економічних умовах є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, які зацікавлені в результатах його функціонування. Тому формування та розвиток вітчизняної економіки залежить від вирішення проблеми зовнішньоекономічних зв’язків, тому що вони відіграють значну роль у національній економіці, істотно впливають на темпи економічного росту в Україні. Ефективне управління експортно-імпортними операціями неможливе без науковообгрунтованого підходу до розв’язання комплексу задач їх інформаційного забезпечення, які вирішуються в системі обліку і аналізу.

Імпортна операція — комерційна діяльність, що пов'язана з закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності.

Експортна операція — комерційна діяльність, пов'язана з продажем та вивезенням за кордон товарів, робіт, послуг дляпередачі їх у власність іноземному контрагенту.

Основні показники роботи ПриватБанку

Основним інформаційним джерелом для аналізу фінансових результатів є звіт про прибутки та збитки, комерційного банку.

Доходність комерційного банку - це сумарний позитивний результат його господарсько-фінансової та комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються всі його операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій.

Доходність банку залежить, насамперед, від оптимальної структури, його балансу (активи і пасиви) та від цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Важливими умовами забезпечення доходності банку є оптимізація структури доходів і витрат, визначення мінімально допустимої процентної маржі, виявлення тенденцій у доходності кредитних операцій, планування мінімальної доходної маржі для прогнозування орієнтованого рівня відсотків за активними і пасивними операціями. Доходність банківської діяльності залежить також від підтримки ліквідності, управління банківським ризиком та його мінімізації.

Для оцінки доходності банку використовують ряд коефіцієнтів:

- прибутковості комерційного банку;

- ефективності діяльності комерційного банку;

- ефективності діяльності працівників комерційного банку.

Оскільки оплата праці є найголовнішою складовою непроцентних видатків банку, то продуктивність праці співробітників, яку вимірюють з урахуванням чисельності штату і витрат на його утримання, може свідчити про ефективність роботи самої установи. Однак продуктивність роботи потрібно оцінювати, зважаючи на той факт, що у поточний період економія на зарплаті (шляхом її значного зниження або скорочення чисельності працівників) може призвести до погіршення якості й послаблення мотивації до роботи, а з часом до зниження ефективності роботи банку.

Чистий дохід на одного працівника = прибуток після оподаткування / загальна чисельність працівників.

Чистий дохід до витрат на утримання персоналу = прибуток після оподаткування / витрати на утримання працівників.