
- •Тема 2. Соціологія економіки як спеціальна соціологічна теорія. План
- •Література.
- •1. Економіка як соціальний інститут, її структура і функції.
- •2. Об’єкт, предмет та завдання соціології економіки.
- •4 Групи проблем соціології економіки:
- •3. Функції соціології економіки.
- •4. Економічна соціологія та економічна теорія: проблема розмежування дисциплін.
- •5. Homo economicus і homo sociologicus: аналіз відмінностей.
Тема 2. Соціологія економіки як спеціальна соціологічна теорія. План
1. Економіка як соціальний інститут, її структура і функції.
2. Об’єкт, предмет та завдання соціології економіки.
3. Функції соціології економіки.
4. Економічна соціологія та економічна теорія: проблема розмежування дисциплін.
5. Homo economicus і homo sociologicus: аналіз відмінностей.
Література.
Бабосов Е. М. Экономическая социология. Вопросы и ответы / Е. М. Бабосов. – Минск, 2004.
Економічна соціологія: Навч. посіб. / за ред. В. М. Ворони, В. Є. Пилипенка. – К., 1997.
Матвєєв С. О. Економічна соціологія: Підручник / С. О. Матвєєв, Л. І. Лясота. – Суми, 2006.
Пилипенко В. Є. Спеціальні та галузеві соціології: Навч. посіб. / Пилипенко В. Є., Вишняк О. І., Куценко О. Д. та ін. – К., 2003.
Радаев В. В. Экономическая социология. Курс лекций: Учеб. пособ. / В. В. Радаев — М., 1998.
Соколова Г. Н. Экономическая социология / Г. Н. Соколова. – Минск, 1998.
Цілі та завдання вивчення розділу 1.2.
Успішне вивчення розділу 1.2. дозволяє:
Познайомитися із специфікою соціології економіки як спеціальної соціологічної теорії.
Мати уяву про об’єкт та предмет соціології економіки, її проблемне поле.
Знати відмінності соціології економіки від інших наук про економіку.
Володіти ключовими поняттями: соціологія економіки, предмет соціології економіки, економіка, homo economicus, homo sociologicus.
Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.2.
При вивченні Розділу 1.2. важливо дати визначення основних понять: соціологія економіки, предмет соціології економіки, економіка, homo economicus, homo sociologicus.
Вивчаючи питання 1, зверніть увагу на специфіку економіки як соціального інституту, його основні характеристики.
Вивчаючи питання 2, встановіть специфіку предмета та об’єкта соціології економіки.
Вивчаючи питання 3, визначте практичне значення соціології економіки.
Вивчаючи питання 4, зверніть увагу на головні відмінності соціології економіки та економічної теорії.
Вивчаючи питання 5, ознайомтеся зі специфікою концептів homo economicus, homo sociologicus.
Опанування основних понять теми передбачає роботу з соціологічним словником та додатковою літературою, вказаною у списку літератури.
Завдання до теми:
Прочитайте тему і законспектуйте основні положення.
Випишіть основні поняття.
1. Економіка як соціальний інститут, її структура і функції.
Економіка є одним з основних соціальних інститутів суспільства. Вона забезпечує регулювання економічної сфери, надаючи їй стійкості, стабільності та прогнозованості.
Економіка як соціальний інститут тісно пов'язана з соціальною структурою суспільства. Економічні відносини визначають місце соціальних груп, закріплюють їх соціальні зв'язки, визначають характер взаємодії. У такому розумінні економіка символізує основу суспільства, її надійність та стійкість.
Економіка як соціальний інститут має складну структуру. Її можна розглядати як сукупність більш конкретних інститутів виробництва, розподілу, обміну і споживання, чи як сукупність інституцій цих секторів економіки: державного, акціонерного, індивідуального. Однак соціолога цікавлять соціальні механізми, які зумовлюють взаємодію цих інститутів, тому особливого значення набуває розгляд структури економіки як сукупності елементів: економічної свідомості, економічних організацій та економічних відносин.
Економічна свідомість — це погляди, потреби, інтереси, ідеї, уявлення, настрої, переконання стосовно економічних процесів і явищ, власного соціально-економічного становища, про види трудової діяльності, про можливості трудової кар’єри та ін.
У суспільстві відбувається постійний процес інституціалізації економічних поглядів, що проявляється в утвердженні нових цінностей, якостей працівників, нових економічних ролей і норм поведінки. Так, в останні роки з’явилися нові ролі, пов’язані з впровадження ринкових відносин, разом з чим, відбувається девальвація економічних ролей, пов’язаних з централізацією управління і т.п.
Взаємодія економічної свідомості, яка є внутрішнім стимулом до економічної діяльності, із зовнішніми стимулами, інституціолізованими формами та іншими факторами, складає соціальний механізм економічної діяльності і поведінки.
Економіка як соціальний інститут виконує у суспільстві ряд функцій, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування та розвитку виробництва, розподілу, обміну і споживання:
1. Підтримка і розвиток форм суспільного розподілу праці. Це досягається за рахунок відтворення трудових ресурсів, розподілу робочих місць. Для реалізації цієї функції необхідні гнучкі механізми розподілу та перерозподілу кадрів, забезпечення їх мобільності.
2. Стимулювання. Виконання даної функції забезпечує посилення стимулів до праці, підвищує економічне зацікавлення у праці.
3. Інтеграційна. Проявляється у забезпеченні єдності Інтересів працюючих, що зменшує напруженість стосунків у колективі, знижує конфліктність взаємовідносин.
4. Інноваційна. Забезпечує оновлення форм і організації праці, систем стимулювання. Інноваційні процеси значною мірою залежать від того, як суб'єкти праці ставляться до нового, до досягнень науки, якими є рівень і характер їх активності.
Ефективність реалізації вказаних функцій суттєво залежить від рівня економічної культури суспільства в цілому та кожного його члена зокрема.
Економіка не є відокремленою від інших сфер та суспільних інститутів, вона тісно взаємодіє з політикою, правом, сімейно-побутовою сферою, системою моралі, наукою, освітою та іп. На кожному конкретному етапі розвитку суспільства пріоритет у взаємодії сфер може належати будь-якій сфері, але, у кінцевому рахунку, виникнення нових економічних відносин визначає розвиток тієї чи іншої сфери. Економіка впливає на інші сфери найчастіше опосередковано, через соціальні спільноти, які функціонують у цих сферах, через їх поведінку, діяльність.