- •Загальна екологія
- •Розділ 3. Популяції. Їх характеристика, структура, динаміка. Демекологія поняття «популяція». Ієрархія популяцій. Особливості популяцій рослин і тварин. Динамічні характеристики популяцій
- •Ознаки популяцій
- •2. Організація на популяційному рівні
- •Ю.Злобін
- •1.2. Вікова структура
- •Вікові групи дерев у буковому лісі у Центральній Європі
- •1.3. Статева структура
- •Співвідношення чисельності різних вікових груп та співвідношення статі популяції фазана мисливського в т. М. Р. "Хантер " Закарпатської області ( середні показники за 5 років).
- •1.4. Ієрархічна структура
- •2. Продовжуваність життя
- •3. Ріст чисельності популяції
- •4. Криві росту та виживання чисельності популяції
- •2. Таксономічний та функціональний склад біоценозів
- •3. Екологічна ніша. Взаємовідносини організмів у біоценозі
- •Інтенсивність фактора (доза)
- •Класифікація біотичних взаємодій популяцій двох видів
- •Питання для самоконтролю
- •Структури біоценозу. Конценція біотичного угруповання
- •1.Трофічна структура біоценозу
- •2. Просторова структура
- •3. Екологічна структура біоценозу
- •4. Видова структура угруповань та способи її виявлення
- •5. Концепція біотичного угруповання
- •6. Класифікація елементів угруповання та концепція екологічного домінування
- •Питання для самоконтролю
- •Динаміка біоценозу, як результат міжвидових взаємовідносин. Типи сукцесій
- •1. Динаміка біоценозу. Типи сукцесій
- •2. Індикативне значення організмів
- •2. Складові компоненти та основні фактори, які забезпечують існування біогеоценозу (екосистеми)
- •Питання для самоконтролю
- •Основні етапи використання речовин та енергії в екосистемах. Загальний принцип стійкості екосистем
- •1. Основні етапи використання речовин та енергії в екосистемах. Втрати енергії при переході з одного трофічного рівня на другий
- •2. Первинна продукція – продукція автотрофних організмів. Екологічна ефективність екосистем
- •Біомаса деяких екосистем Землі
- •Баланс продукції й деструкції в біогеоценозах суші
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Екосистеми світу
- •1. Класифікація основних екосистем світу
- •2. Тундри
- •3. Вічнозелений тропічний дощовий ліс
- •4. Лісові екосистеми помірного поясу
- •Змішані та листяні ліси помірної зони
- •5. Степи
- •6. Болота
- •7. Пустелі
- •8.Водні екосистеми
- •2. Роль в.І.Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- •3. Структура біосфери. Жива речовина. Розподіл життя у біосфері.
- •4. Геохімічна робота живої речовини
- •Функції живої речовини в біосфері (за в.І.Вернадським):
- •5. Енергетичний баланс біосфери. Зміни енергетичного балансу, пов’язані з діяльністю людини
- •Питання для самоконтролю
- •Національна і глобальна екополітика. Програма дій на ххі століття План
- •1. Національна і глобальна екологічна політика: поняття, сутність, способи забезпечення
- •2. Основні міжнародні і громадські екологічні організації
- •3. Основні напрямки екологічної політики в Україні
- •4. Організаційно-правовий механізм екологічної політики в Україні
- •5. Можливості імплементації зарубіжного досвіду в екологічну політику України
- •Питання для самоконтролю
- •Використана література Основна
- •Допоміжна
Класифікація біотичних взаємодій популяцій двох видів
Тип взаємодії |
Види |
Загальний характер взаємодії |
|
1 |
2 |
||
1. Нейтралізм |
0 |
0 |
Ні одна популяція не впливає на іншу |
2. Конкуренція, безпосередня взаємодія |
- |
- |
Пряме взаємне пригнічення обох видів |
3. Конкуренція, взаємодія через ресурси |
- |
- |
Непряме пригнічення при дефіциті зовнішнього ресурсу |
4. Аменсалізм |
- |
0 |
Популяція 2 пригнічує популяцію 1, але сама не відчуває негативної дії |
5. Паразитизм |
+ |
- |
Популяція паразитів 1 складається з менших по величині особин, ніж популяція 2
|
6. Хижацтво |
+ |
- |
Особини хижака 1 звичайно крупніші, ніж особини жертви 2 |
7. Коменсалізм |
+ |
0 |
Популяція 1, коменсал, отримує користь від об’єднання; популяції 2 це об’єднання безкорисне |
8. Протокооперація |
+ |
+ |
Взаємодіє добре для обох видів, але не обов’язково |
9. Мутуалізм |
+ |
+ |
Взаємодіє добре для обох видів і обов’язково |
Література /1.2, 2.1, 2.5/
Питання для самоконтролю
Що таке біоценоз?
Охарактеризуйте складові частини біоценозу.
Яким критеріям повинно відповідати угруповання?
Що таке екологічна ніша?
Структури біоценозу. Конценція біотичного угруповання
План
Трофічна структура біоценозу.
Просторова структура.
Екологічна структура біоценозу.
Видова структура угруповань та способи її виявлення.
Концепція біотичного угруповання.
Класифікація елементів угруповання та концепція екологічного домінування
1.Трофічна структура біоценозу
Будь-який біоценоз можна розглядати, як складну сукупність трофічних ланцюгів, між видами, що входять до складу даного угруповання.
Завдяки кормовим взаємостосункам у біоценозах здійснюється трансформація біогенних речовин, акумуляція енергії і розподіл її між видами (популяціями). Чим багатший видовий склад біоценозу, тим різноманітніші напрями і швидкість потоку речовин і енергії.
Ланцюги живлення, або канали живлення, якими постійно перебігає енергія, прямо чи опосередковано об'єднують всі організми в єдиний комплекс. (рис. 4.2.)
Рис. 4.2. Трофічна структура біоценозу
Перший трофічний рівень представлений первинними продуцентами, або автотрофами. До них належать зелені рослини, які здатні використовувати сонячне проміння для утворення хімічних сполук, багатих на енергію. Первинні продуценти - це найважливіша частина біоценозу, тому що практично решта організмів, що входять до його складу, прямо чи опосередковано залежать від постачання енергії, якою запаслися рослини.
Крім первинних продуцентів до складу біоценозу входять гетеротрофи (від грецьк. гетеро - інший, трофе - корм) - організми, які використовують для споживання (корму) готові органічні речовини, представлені консументами і деструкторами. Перша група ланцюги поїдання, а друга - ланцюги розкладу.
Другий трофічний рівень утворюють травоїдні тварини, яких називають первинними консументами. М'ясоїдних, які живляться травоїдними, називають вторинними консументами, або первинними хижаками; вони перебувають на третьому трофічному рівні.
Хижаки, які живляться первинними хижаками, в свою чергу, становлять четвертий трофічний рівень, і називаються третинними консументами. Тварин, то споживають вторинних хижаків, називають третинними хижаками, або ж четвертинними консументами, і т.д.
Оскільки чимало тварин всеїдні (живляться як рослинами, так і тваринами), тобто, одночасно одержують енергію з декількох різних трофічних рівнів, їх неможливо віднести до відповідного рівня. Звичайно вважають, що такі організми входять відразу до декількох трофічних рівнів, а їхня участь в кожному рівні пропорційна складу вживаної ними їжі.
Окрему ланку кормового ланцюга утворюють так звані деструктор, або біоредуктори - організми, які розкладають органічні речовини. Це переважно мікроорганізми (бактерії, дріжджі, гриби-сапрофіти), які селяться на трупах і екскрементах і поступово їх руйнують. Завдяки їхній діяльності відбувається повернення в мінеральне царство елементів, які містяться в органічних речовинах.
Гриби, наприклад, в основному беруть участь у розкладі клітковини рослин, а бактерії розкладають трупи тварин. Мікроорганізми-деструктори виконують і інші функції: вони продукують інгібітори (наприклад, антибіотики) або навпаки - речовини-стимулятори (наприклад, деякі вітаміни), екологічне значення яких дуже важливе, однак ще мало вивчене.
