3. Екологічна ніша. Взаємовідносини організмів у біоценозі

Екологічна ніша – місце виду в природі, в основному і біоценозі, яке включає як розташування його в просторі, так і функціональну роль в суспільстві, відношення до абіотичних умов існування. Ця ніша не просто фізичний простір, який займають організми, але і його місце в суспільстві, яке визначається його екологічними функціями.

Знання екологічної ніші дозволяє відповісти на питання, як, де і чим харчується вид, яким чином він відпочиває, розмножується.

Місце проживання (біотоп) — це адреса виду, а екологічна ніша — це рід його заняття. Екологічна ніша — діапазон (відповідно до абіотичних та біотичних факторів) умов, за яких живе і відтворює себе популяція. Більш загальним є таке формулювання: екологічна ніша — це загальна сума всіх вимог організму до умов існування, включаючи простір, який він займає, функціональну роль у співтоваристві (наприклад, трофічний статус) та його толерантність відносно факторів середовища — темпера­тури, вологості, кислотності, складу ґрунту та ін.

Три критерії визначення екологічної ніші можна визначити як просторову, трофічну та багатовимірну ніші. Просторова ніша, або ніша місцепроживання, може бути названа «адресою» організму. Трофічна ніша характеризує особливості живлення і, відповідно, роль організму у співтоваристві, ніби його «професію». Багатовимірна ніша — це ділянка гіперпростору, вимірами якого є різні екологічні фактори. Вона охоплює діапазони толерантності з кожного фактора.

Два види не можуть займати одну й ту саму екологічну нішу (принцип Гаузе). Цей принцип дав змогу збагнути, що для існування видів у конкурентних співтовариствах необхідні якісь відмінності їхніх екологічних ніш. Оскільки для кожної з конкуруючих сторін уникнення взаємодії вигідне, конкуренція відіграє роль потужного еволюційного фактора, що призво­дить до розподілу ніш, спеціалізації видів і виникнення видового різноманіття.

в

Інтенсивність фактора (доза)

Рис. 4.1. Можливі взаємодії екологічних ніш видів А і В (за Піанкою)

Явище розподілу екологіч­них ніш у результаті міжвидової кон­куренції називають екологічною ди­версифікацією. Екологічна диверси­фікація між існуючими разом ви­дами здебільшого здійснюється за такими параметрами: просторовим розміщенням, раціоном живлення та розподілом активності в часі. До­сить одного з перелічених парамет­рів, аби послабилась чи повністю зникла конкуренція.

Екологічна ніша може мати різну ширину за різними вимірами (трофіч­ні зв'язки, просторовий розподіл тощо). Коли два організми різних ви­дів використовують одні й ті самі ре­сурси, їхні ніші перекриваються. Перекривання може бути повним або частковим. Ніші можуть зовсім не перекриватися (рис. 4.1). Якщо ресурси є в недостатній кількості, то при перекриванні ніш виникає конкуренція. Остання тим інтенсивніша, чим більше це перекривання. Коли ніші повністю розділені (рис. 4.1, в), види, що їх насе­ляють, не конкурують один з одним. Якщо екологічні ніші частково збігаються (рис. 4.1, б), види співіснують завдяки специфічності їхніх присто­сувань (наприклад, особини одного виду займають схованки, недоступні для активнішого конкурента). Якщо ж ніша одного виду повністю включає в себе нішу іншого виду або ці ніші повністю перекриваються (рис. 4.1, а), відбувається конкурентне виключення одного з видів або витіснення домінуючим конкурентом свого суперника на периферію зони пристосування.

Екологічну нішу, яка визначається тільки фізіологічними особливостями організмів, називають фундаментальною, а ту, в межах якої вид реально зустрічається в природі, - реалізованою.

Реалізована ніша – це та частина фундаментальної ніші, яку даний вид, популяція в змозі «відстояти» в конкурентній боротьбі. Конкуренція – це негативна взаємодія двох організмів, які хочуть досягти однієї мети. Міжвидова конкуренція – будь-яка взаємодія між популяціями, яка погано впливає на їх ріст і виживання.

Таблиця 4.1.