
- •Загальна екологія
- •Розділ 3. Популяції. Їх характеристика, структура, динаміка. Демекологія поняття «популяція». Ієрархія популяцій. Особливості популяцій рослин і тварин. Динамічні характеристики популяцій
- •Ознаки популяцій
- •2. Організація на популяційному рівні
- •Ю.Злобін
- •1.2. Вікова структура
- •Вікові групи дерев у буковому лісі у Центральній Європі
- •1.3. Статева структура
- •Співвідношення чисельності різних вікових груп та співвідношення статі популяції фазана мисливського в т. М. Р. "Хантер " Закарпатської області ( середні показники за 5 років).
- •1.4. Ієрархічна структура
- •2. Продовжуваність життя
- •3. Ріст чисельності популяції
- •4. Криві росту та виживання чисельності популяції
- •2. Таксономічний та функціональний склад біоценозів
- •3. Екологічна ніша. Взаємовідносини організмів у біоценозі
- •Інтенсивність фактора (доза)
- •Класифікація біотичних взаємодій популяцій двох видів
- •Питання для самоконтролю
- •Структури біоценозу. Конценція біотичного угруповання
- •1.Трофічна структура біоценозу
- •2. Просторова структура
- •3. Екологічна структура біоценозу
- •4. Видова структура угруповань та способи її виявлення
- •5. Концепція біотичного угруповання
- •6. Класифікація елементів угруповання та концепція екологічного домінування
- •Питання для самоконтролю
- •Динаміка біоценозу, як результат міжвидових взаємовідносин. Типи сукцесій
- •1. Динаміка біоценозу. Типи сукцесій
- •2. Індикативне значення організмів
- •2. Складові компоненти та основні фактори, які забезпечують існування біогеоценозу (екосистеми)
- •Питання для самоконтролю
- •Основні етапи використання речовин та енергії в екосистемах. Загальний принцип стійкості екосистем
- •1. Основні етапи використання речовин та енергії в екосистемах. Втрати енергії при переході з одного трофічного рівня на другий
- •2. Первинна продукція – продукція автотрофних організмів. Екологічна ефективність екосистем
- •Біомаса деяких екосистем Землі
- •Баланс продукції й деструкції в біогеоценозах суші
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Екосистеми світу
- •1. Класифікація основних екосистем світу
- •2. Тундри
- •3. Вічнозелений тропічний дощовий ліс
- •4. Лісові екосистеми помірного поясу
- •Змішані та листяні ліси помірної зони
- •5. Степи
- •6. Болота
- •7. Пустелі
- •8.Водні екосистеми
- •2. Роль в.І.Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- •3. Структура біосфери. Жива речовина. Розподіл життя у біосфері.
- •4. Геохімічна робота живої речовини
- •Функції живої речовини в біосфері (за в.І.Вернадським):
- •5. Енергетичний баланс біосфери. Зміни енергетичного балансу, пов’язані з діяльністю людини
- •Питання для самоконтролю
- •Національна і глобальна екополітика. Програма дій на ххі століття План
- •1. Національна і глобальна екологічна політика: поняття, сутність, способи забезпечення
- •2. Основні міжнародні і громадські екологічні організації
- •3. Основні напрямки екологічної політики в Україні
- •4. Організаційно-правовий механізм екологічної політики в Україні
- •5. Можливості імплементації зарубіжного досвіду в екологічну політику України
- •Питання для самоконтролю
- •Використана література Основна
- •Допоміжна
Змішані та листяні ліси помірної зони
Екосистеми цього виду поширені на південь від зони тайги. Вони охоплюють майже всю Європу, простягаються більш чи менш широкою смугою в Євразії, добре виражені в Китаї. Є ліси такого типу й в Америці.
Кліматичні умови в зоні листяних лісів більш м'які, ніж в зоні тайги. Зимовий період триває не більше 4-6 місяців, літо тепле. На рік випадає 700 - 1500 мм опадів. Ґрунти підзолисті. Листовий опад сягає 2 - 10 тон/ га на рік. Він активно залучається до гуміфікації та мінералізації. Тому ґрунти листяних лісів більш багаті на гумус та мінеральні речовини, ніж ґрунти у тайзі. Запас гумусу досягає 10-20 тон/га. У фауні ґрунтових фітофагів переважають дощові черв'яки, але й чимало нематод, ківсяків, багатоніжок, кліщів-орибатід. Для екосистем, утворених листопадними породами, характерний різко контрастний режим освітленості. Взимку та напровесні, коли дерева та чагарники стоять без листя, освітленість на рівні ґрунту висока; влітку, навпаки, затінення стає досить високим. Це призводить до появи у листяних лісів особливої синузії весняних ефемероїдів, їхня активна життєдіяльність проходить ранньою весною, коли температура вже підвищилася, але дерева ще не встигли одягнутися у листя.
В Європі можна виділити три основні зони за переважаючими лісоутворюючими породами. У Західній Європі переважають ліси дуба черешчатого з домішками сосни, берези, вільхи, осики та клену. У Центральній Європі ліси утворені буком європейським, грабом та липою. На західному узбережжі Європи у Франції та Великій Британії більш поширені дуб черешчатий та дуб скелястий, граб. Ярусна структура листяних та змішаних лісів більш складна, ніж у тайги. Найбільш складну будову мають ліси Білорусі та Правобережної України.
Тваринне населення екосистем листяних лісів досить різноманітне. Характерна наявність великих рослиноїдних видів ссавців. У змішаних та листяних лісах живе велика кількість видів птахів та хижаків. Деякі птахи та ссавці мігрують на зиму в більш південні місця, де менше снігу та легше здобути їжу. У групі лісових комах багато ксилофагів, що харчуються живою та мертвою деревиною. Є комахи, що пристосувалися поїдати листки (наприклад, дубова листовійка). У ґрунті є багато видів ризофагів: дротяники - личинки жуків-коваликів та личинки пластиновусих жуків і особливо хрущів. У цілому для екосистем змішаних та листяних лісів характерні складні трофічні мережі.
Запаси біомаси в листяних лісах становлять 400 - 500 тон/га при річній продуктивності в 10 - 50 тон/га. На долю зоомаси припадає до 1 тони/ га, що перевищує цей показник в усіх інших біомах суходолу. Південний кордон поширення листяних лісів визначає дефіцит вологи та засолення ґрунту. Тут ліси поступово переходять у лісостеп, а далі у степи.
Екосистеми листяних та змішаних лісів розташовані у найбільш сприятливому кліматі, де здавна оселялася людина. Це призвело до того, що величезні масиви таких лісів були вирубані. У середньому вже втрачено більше 3/4 площі змішаних та листяних лісів помірної зони. У США 3/4 таких лісів вирубано, в Китаї - 90%. У лісах, що збереглися, спостерігається збідніння флори та фауни.
В Україні ліси складають 13,8% усієї території. Відповідно до лісових деревних порід вони розподіляються таким чином: соснові ліси займають 33,6% загальної території, ялинові - 9,8 %, ялицеві - 1,4%, дубові бори - 26,1%, букові ліси - 9,8%, вільхові - 4,3%, березові - 5,6%.