
- •Загальна екологія
- •1. Визначення, предмет і завдання екології
- •2. Коротка історія становлення екології як науки
- •3. Розділи і тематика екології та зв’язок її з іншими науками
- •2. Основні екологічні закони
- •Питання для самоконтролю
- •Екологія – теоретична база заходів по охороні природи
- •2. Методологічні особливості сучасної екології
- •Контрольні питання
- •Методи вивчення характеру і обсягів антропогенних забруднень та екологічний моніторинг
- •1. Методи вивчення характеру забруднень
- •2. Екологічний моніторинг
- •2.1. Визначення і мета моніторингу
- •2.2. Задачі, структура, підсистеми екологічного моніторингу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Розділ іі. Організми і середовище. Аутекологія поняття середовище. Земля як середовище життя. Водне, грунтове, повітряне середовище
- •1. Поняття середовища існування
- •2. Водне середовище (гідросфера)
- •2.1. Характеристика водного середовища
- •2.2. Забруднення води
- •3.Грунтове середовище (літосфера)
- •3.1.Охорона грунтів
- •3.3.Охорона земних надр
- •4. Повітряне середовище (атмосфера)
- •4.1. Загальна характеристика повітряного середовища
- •4.3. Вплив тютюнового диму на атмосферу
- •Питання для самоконтролю
- •Екологічні фактори та їх класифікація
- •1. Поняття про екологічний фактор
- •2. Класифікація екологічних факторів
- •4. «Закон толерантності» Шелфорда
- •5.Біотичні фактори
- •Питання для самоконтролю
- •Використана література Основна
- •Допоміжна
3.Грунтове середовище (літосфера)
3.1.Охорона грунтів
Ґрунти — органо-мінеральний продукт багаторічної спільної діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла й світла. Це природні утворення, які характеризуються родючістю — здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їх життєдіяльності.
Найродючіші та найпотужніші ґрунти — чорноземи — формувалися протягом багатьох тисячоліть у зонах лугових степів, де був сприятливий клімат (тепле літо, кількість опадів — 500— 600 мм на рік) і оптимальні умови для розвитку багатої трав'яної рослинності. Найбільші в світі запаси чорноземів зосереджено на території України. Про їхню цінність свідчить хоча б такий факт: у роки другої світової війни німецькі окупанти вивозили українські чорноземи залізничними ешелонами до Німеччини. Сьогодні, на жаль, запаси та якість цього неоціненного природного ресурсу в нашій державі значно зменшилися, що пояснюється варварською, непродуманою їх експлуатацією, ерозією, засоленням, відчуженням земель під кар'єри й промислові об’єкти тощо.
Дуже важливим компонентом ґрунту є гумус (перегній) — органічна речовина, що утворилася з решток відмерлих рослин під впливом діяльності мікроорганізмів, які переробляють їх, розкладають, збагачують вуглекислим газом, водою, амоніаком та іншими речовинами. Ґрунтоутворення — важлива частина біологічного кругообігу речовин і енергії. Грунт забезпечує рослини калієм і карбоном, нітрогеном і фосфором тощо. Родючість ґрунту залежить від кількості цих речовин в гумусі, гумусу в ґрунті та товщини шару ґрунту.
Ґрунт густо заселений різними тваринами і мікроорганізмами, залишаючись при цьому основним життєвим субстратом для рослин. Ґрунтова фауна, або едафон, включає представників багатьох найвищих за рангом таксонів. Вважається, що близько 90% видів комах на тих чи інших стадіях свого онтогенезу пов'язані з ґрунтом. В особливо сприятливих для життя умовах на 1 м2 шару ґрунту і підстилки налічується до 1,5 мільйона найпростіших. Ґрунт став місцем проживання не лише безхребетних. У земляних сховищах багато хребетних навіть виводять нове потомство. Серед них і земноводні, і птахи, і ссавці. На окремих лісових ділянках порожнини нір крота становлять до 15% площі. Кроти, утворюючи в ґрунті численні ходи, спушують ґрунт, покращують його фізичні і водні властивості. В земляних нірках гніздяться берегові ластівки, рибалочки.
Різноманітний і багатий органічний світ ґрунту відіграє важливу роль у його трансформації. Прискорюючи розклад і загальний колообіг речовин, ґрунтові редуценти, тобто тварини, які живляться мертвими органічними речовинами, що розкладаються, збагачують ґрунт органічними сполуками, покращують його фізичні властивості: структуру, водопроникність, аерацію, а, отже, умови мінерального і водного живлення, росту і кореневого дихання рослин.
За хімічним складом ґрунт суттєво відрізняється від своєї материнської породи. Він складається з мінеральних, органічних і органо-мінеральних речовин. Головною особливістю хімічного складу ґрунту є присутність у ньому специфічної групи органічних речовин - гумусових. Визначальним для генезису ґрунтів і їх родючості є ґрунтовий розчин, який бере участь у процесах перетворення (руйнування і синтез) мінеральних і органічних речовин, переміщення вертикальними профілями різноманітних продуктів ґрунтоутворення, а головне - у живленні рослин. Тому дуже важливо знати його склад та властивості (реакцію, буферність, осмотичний тиск) і динаміку.
Ґрунти відіграють активну роль в очищенні природних і стічних вод, які крізь них фільтруються.